Позначка: автотранспорт

  • Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    На Херсонщині російські окупаційні війська посилюють використання безпілотників для полювання на автомобілі. Російські військові отримали вказівки щодо так званого «вільного полювання» на автотранспорт, зокрема із застосуванням дронів з оптоволоконним керуванням.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними Сил оборони, російські окупанти збільшили кількість дронових розрахунків у регіоні. Їхнє завдання полягає, зокрема, у пошуку та ураженні автомобілів, які можуть становити інтерес для російських військових.

    Особливу увагу окупанти приділяють транспортним засобам, які за зовнішніми ознаками можуть бути ідентифіковані як автомобілі Сил оборони України. Водночас активність російських операторів безпілотників створює додаткову небезпеку і для цивільного населення, оскільки дрони можуть атакувати транспорт у населених пунктах та поблизу об’єктів, де одночасно перебуває багато людей і автомобілів.

    За словами Прокудіна, найближчими тижнями ризик ударів може бути особливо високим у районах значного скупчення автотранспорту. Йдеться, зокрема, про території поблизу супермаркетів, ринків та автозаправних станцій.

    Голова Херсонської ОВА закликав мешканців регіону залишатися максимально пильними та враховувати зростання загрози під час пересування автомобілем. В умовах активного застосування російськими військами безпілотників будь-яке скупчення машин може привертати увагу операторів дронів.

    Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним керуванням. Такі дрони мають особливості, які ускладнюють протидію їм традиційними засобами радіоелектронної боротьби, оскільки зв’язок між оператором та апаратом здійснюється через фізичний кабель, а не радіоканал.

    Застосування таких безпілотників російськими військами на Херсонському напрямку посилює загрозу для транспортного сполучення та пересування людей. Росіяни можуть використовувати дрони для спостереження за дорогами, виявлення автомобілів та подальшого завдання ударів.

    При цьому випадки переслідування цивільних за допомогою російських безпілотників на Херсонщині вже фіксувалися. Нещодавно один із російських дронів переслідував чоловіка, який перебував біля ринку в Херсоні та торгував овочами.

    За словами Олександра Прокудіна, безпілотник близько хвилини кружляв навколо автомобіля та переслідував людину. Цей випадок став черговим свідченням того, що російські війська використовують безпілотники не лише для ураження військових цілей, а й для полювання на цивільних мешканців регіону.

    Херсонщина залишається однією з найбільш небезпечних областей України через близькість до позицій російських військ та постійні обстріли. Окупанти регулярно застосовують артилерію, авіацію та безпілотники для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі збільшення кількості російських дронових розрахунків та використання безпілотників з оптоволоконним керуванням створює нові ризики для мешканців області. Українські військові продовжують протидіяти російським безпілотникам, однак через масштаб їхнього застосування загроза для людей і транспорту залишається високою.

  • НАБУ і поліція розслідують незаконне збагачення директора «Монтажник-Україна»

    НАБУ і поліція розслідують незаконне збагачення директора «Монтажник-Україна»

    Директор державного підприємства Міноборони «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук став фігурантом справи про незаконне збагачення через приховування власного майна. Згідно зі слідством, майно та активи декларувалися на близьких родичів та довірених осіб, хоча фактично контролювалися Дмитруком.

    Розслідування за ст. 368-5 ККУ проводить Національна поліція разом із Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону. Слідчі встановили, що з 2012 року, коли Дмитрук очолив підприємство, він і родина придбали численні об’єкти нерухомості в Києві та автомобілі преміумкласу, загальна вартість яких значно перевищує офіційні доходи посадовця та його родичів.

    Офіційні доходи Дмитрука та членів родини за 2011–2024 роки: сам Дмитрук – близько 3,69 млн грн, дружина Наталія – 1,14 млн грн, син Артем – 480 тис. грн, донька Аліна – 528 тис. грн, брат – 944 тис. грн. Інші родичі та довірені особи заробили від кількох десятків тисяч до 1,6 млн грн за весь період.

    Реєстроване та фактично контрольоване майно включає квартири на дітей, брата, племінниць та зятя, вартість яких оцінюють у сотні тисяч доларів. Також родина придбала численні автомобілі преміумкласу та мотоцикли, деякі з яких перебувають на довіреності Дмитрука або фактично ним використовуються.

    Слідство зазначає, що для приховування реального стану справ оформлювалася оренда банківських сейфів на осіб, які не декларують майно. Наприклад, у липні 2024 року син Артем Дмитрук видав батькові довіреність на сейф у АТ «Ощадбанк».

    Дії посадовця кваліфіковані як незаконне збагачення та підривають довіру до державних закупівель у сфері оборони. Слідство триває.

  • Начальниця Одеського ДМС Олена Погребняк рік за роком оформляла майно на родичів

    Начальниця Одеського ДМС Олена Погребняк рік за роком оформляла майно на родичів

    За даними антишахрайського проєкту “190”, який проаналізував декларації та відкриті реєстри, начальниця Головного управління ДМС в Одеській області Олена Погребняк фігурує в кількох епізодах, що викликають запитання щодо походження майна та законності окремих рішень.

    У 2019 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозру Погребняк і її першому заступнику Івану Безкищенку у привласненні майже 1 млн грн: слідство встановило, що посадовці нібито були в змові з підрядниками й у документах щодо виконаних ремонтних робіт внесли неправдиві відомості, за якими з бюджету перерахували кошти. Попри ризики кримінальної відповідальності та можливі фінансові санкції, справу, за даними розслідування, «швидко» забули, а Погребняк залишилася на посаді; безкищенка звільнили наприкінці 2024 року.

    У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

    У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

    Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

    Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.