Daypolitico

Позначка: Бабель

  • Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Журналісти видання «Бабель» повідомили про ще сім випадків смерті мобілізованих під час базової загальновійськової підготовки у штурмовому полку «Скеля». Шість із нових епізодів, як і раніше описані випадки, сталися впродовж приблизно пів року — з кінця осені 2025-го до весни 2026-го. Ще один випадок датується літом 2025 року.

    Раніше редакція опублікувала велике розслідування, у якому йшлося про 25 смертей мобілізованих під час навчань у «Скелі», а також про свідчення родичів і військових щодо можливих катувань, знущань, ненадання медичної допомоги та утримання людей у неналежних умовах. Після публікації до журналістів звернулися рідні й близькі інших померлих новобранців.

    За підрахунками «Бабеля», з кінця осені 2025 року до весни 2026-го редакція тепер зафіксувала 31 смерть мобілізованих під час навчань або невдовзі після перебування у структурах, пов’язаних із «Скелею». Усі нові епізоди, як і попередні матеріали та контакти родичів померлих, журналісти передали слідчим Державного бюро розслідувань.

    Серед нових випадків, про які повідомило видання, — смерть 43-річного Сергія Богданова. За словами рідних, його мобілізували до «Скелі» 26 січня 2026 року, а вже 4 лютого він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — гостра серцево-судинна недостатність і неуточнена кардіоміопатія. Мати померлого стверджує, що на фото в чоловіка було побите обличчя, а тіло у морзі виглядало побитим.

    Ще один випадок стосується 38-річного Ігоря Чаусова, який, за даними родини, потрапив до 155-ї окремої механізованої бригади, а базову підготовку проходив на базі «Скелі». Він помер у лікарні 7 березня 2026 року. В офіційних документах причиною смерті вказано інтоксикацію та випадкове отруєння неуточненими речовинами. Дружина надала журналістам фото і відео, на яких, за її словами, видно сині пальці рук і ніг.

    Також «Бабель» описав смерть 47-річного Андрія Кукси. Його, за словами рідних, мобілізували у жовтні, однак довго не оформлювали офіційно. Чоловік помер 6 грудня у під’їзді будинку в Жовтих Водах. Офіційна причина смерті — навмисне самоушкодження. Родичі заявляють, що самостійно знайшли тіло в морзі та вважають, що Андрія переслідували і вбили.

    Серед інших нових епізодів — смерть 41-річного Євгена Набракла, якого мобілізували до «Скелі» 1 грудня 2025 року. Він помер у лікарні 1 січня 2026 року, офіційна причина — гострий гнійний бактеріальний менінгіт. Родичі стверджують, що тіло виглядало дуже виснаженим.

    41-річний Дмитро Цуканов, який перебував на замісній підтримувальній терапії, помер 2 лютого 2026 року в районі місця проведення підготовки. Офіційна причина смерті — пневмонія. Його батько заявляє про підозрілі сліди на тілі сина.

    51-річний Володимир Потапенко, за словами дружини, потрапив у полк 2 лютого і помер 21 лютого під час охорони одного з об’єктів «Скелі». Офіційна причина смерті — легенево-серцева недостатність і часткова пневмонія. Дружина вважає, що чоловіку могли вчасно не надати медичної допомоги.

    Сьомий новий випадок стосується 28-річного Ігоря Татарінцева. Його мобілізували 9 липня 2025 року, а 13 липня він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — кардіоміопатія. За даними «Бабеля», до лікарні чоловік потрапив із підозрою на отруєння невідомою речовиною.

    Після першої публікації «Бабеля» Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за оприлюдненими фактами. У полку також працюють місія Офісу омбудсмана та комплексна комісія на чолі із заступником начальника Генштабу ЗСУ. 24 червня командира 425-го полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов’язків на час перевірки.

    У самому 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» раніше заявляли, що ознайомилися з розслідуванням і висловили співчуття родинам загиблих. Представники підрозділу наголошували, що значна частина смертей сталася у лікарнях або дорогою до лікарень, а не безпосередньо в полку, і пов’язували їх із хворобами або загальним станом здоров’я мобілізованих. Водночас представник полку в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що щодо двох випадків триває слідство.

    Наразі остаточні висновки щодо причин смертей, можливих порушень, дій командування та медичного забезпечення має зробити слідство. Редакція «Бабеля» заявляє, що продовжує передавати зібрані матеріали правоохоронним органам.

  • «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    Командування Сухопутних військ Збройних сил України відреагувало на суспільний резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», де після журналістського розслідування з’явилися звинувачення щодо можливих випадків насильства над військовослужбовцями. У військовому командуванні наголосили, що всі оприлюднені факти мають бути ретельно перевірені, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення повного та неупередженого розслідування.

    Про це в заяві Сухопутних військ ЗСУ.

    У командуванні наголосили, що жодні бойові заслуги, складність виконання завдань чи репутація військового підрозділу не можуть бути виправданням для можливого порушення прав військовослужбовців.

    «Бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного звернення чи байдужості до життя та здоров’я військовослужбовців», – зазначили у Сухопутних військах.

    У ЗСУ підкреслили, що зараз головним завданням є не емоційні оцінки чи висновки на підставі публікацій у медіа, а всебічна перевірка всіх озвучених фактів.

    За інформацією командування, уповноважені державні органи вже працюють із матеріалами, які були оприлюднені журналістами.

    У Сухопутних військах запевнили, що контролюватимуть хід перевірки та сприятимуть її максимально об’єктивному проведенню. Також зазначається, що командування самого полку «Скеля» співпрацює зі слідством і надає необхідні матеріали.

    Окремо у заяві пояснили, чому розслідування не може бути завершене за короткий час.

    У Сухопутних військах звернули увагу, що частина інформації, яка стала предметом суспільного обговорення, стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько шести місяців тому.

    Саме тому збір доказів, опрацювання документів, встановлення обставин та перевірка свідчень потребують значного часу.

    «Частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько півроку тому. Тому збирання, аналіз та перевірка матеріалів потребують часу. Це необхідно для того, щоб фінальні висновки були точними, законними та неупередженими», – пояснили у командуванні.

    У військовому керівництві наголосили, що якщо факти застосування насильства чи інших незаконних дій щодо військовослужбовців підтвердяться, винні мають понести відповідальність відповідно до чинного законодавства.

    Також будуть ухвалені необхідні управлінські рішення.

    Командування Сухопутних військ закликало військовослужбовців, членів їхніх сімей та всіх, хто володіє інформацією про можливі випадки насильства чи інших порушень прав військових, повідомляти про це компетентні органи.

    Звернутися можна до Військової служби правопорядку, Державного бюро розслідувань, Офісу військового омбудсмена або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.

    Нагадаємо, суспільний резонанс виник після виходу журналістського розслідування видання «Бабель», у якому йшлося про можливі факти катувань військовослужбовців у полку «Скеля», а також про окремі випадки смертей військових за небойових обставин.

    Після оприлюднення матеріалу Державне бюро розслідувань повідомило про початок досудового розслідування.

    Своєю чергою Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець направив представників Офісу омбудсмена для проведення окремої перевірки у військовій частині.

    Наразі перевірки тривають, а правоохоронні органи збирають необхідні матеріали для встановлення всіх обставин справи.

  • “Список під*расів-2026” на столі Буданова: Богдан відреагував іронією, мережа вибухнула коментарями

    “Список під*расів-2026” на столі Буданова: Богдан відреагував іронією, мережа вибухнула коментарями

    Колишній керівник Офісу Президента Андрій Богдан публічно відреагував на резонанс, який виник після інтерв’ю очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова для українського видання Бабель. Причиною обговорення стала деталь, яку журналісти зафіксували у робочому кабінеті Буданова — червоний блокнот із провокативним написом, що потрапив у кадр і швидко розійшовся соціальними мережами.

    На оприлюднених знімках із кабінету керівника військової розвідки, окрім інших предметів, зокрема шахівниці та ікони, користувачі звернули увагу на записник із написом “Список під*расів-2026”. Саме цей елемент викликав найбільший резонанс у публічному просторі та став приводом для численних жартів, припущень і дискусій.

    Андрій Богдан не залишив ситуацію без коментаря і відреагував у притаманному йому іронічному стилі. У своєму дописі він зазначив, що йому зрозуміло, чому це список, чому саме з таким формулюванням і чому вказано 2026 рік, однак, за його словами, залишається незрозумілим, хто “знайшов його блокнот” і навіщо змінювати рік, якщо нічого не змінюється. Така заява стала очевидним саркастичним натяком, який користувачі соцмереж сприйняли як тролінг ситуації.

    Допис Богдана швидко набрав популярності та спричинив хвилю коментарів. Частина користувачів долучилася до жартів, інші ж висловлювали критичні зауваження або намагалися інтерпретувати побачене серйозніше. У відповідях на коментарі Богдан продовжив іронізувати, вступаючи в діалог із підписниками та підсилюючи загальний тон обговорення.

    Додатковий інтерес викликала ще одна публікація екскерівника Офісу Президента — зображення, створене за допомогою штучного інтелекту. На ньому він нібито зображений в автомобілі з іншим блокнотом, на якому зазначено “Список пі**сів 2019”. Таким чином Богдан провів паралель із роком приходу до влади команди Володимир Зеленський, натякаючи на політичний контекст і додаючи ще один шар іронії до ситуації.

    Інтерв’ю Кирила Буданова, яке стало першопричиною резонансу, привернуло значну увагу не лише через зміст, а й через візуальні деталі. Подібні моменти нерідко стають вірусними у цифровому середовищі, особливо коли поєднують елементи офіційності та неформального контексту. У цьому випадку випадковий або навмисний предмет у кадрі фактично перетворився на інформаційний привід, що вийшов за межі самого інтерв’ю.

    Загалом ситуація демонструє, як навіть незначні деталі можуть формувати порядок денний у медіа та соціальних мережах. В умовах високої уваги до публічних осіб будь-який елемент публічного простору може стати предметом обговорення, інтерпретацій і навіть політичних натяків. Реакція Андрія Богдана лише підсилила інтерес до цієї історії, перетворивши її на вірусний кейс у українському інформаційному полі.

    Водночас сам Кирило Буданов публічно не коментував ситуацію з блокнотом, що також залишає простір для припущень і дискусій. Чи був цей елемент випадковим, чи мав інший підтекст — наразі невідомо, однак інформаційний ефект від нього вже став очевидним.

  • Головним акціонером видання «Бабель» став CEO виробника дронів

    Головним акціонером видання «Бабель» став CEO виробника дронів

    Головним акціонером медіа Бабель став CEO виробника безпілотників Вирій Індастрі Олексій Бабенко. Він повідомив про викуп 75% акцій у словацької компанії АйДжі. Ще 25% залишаються у головної редакторки видання Катерина Коберник.

    Таким чином змінилася структура власності одного з помітних українських медіа. Угода передбачає, що Бабенко стає мажоритарним акціонером, тоді як редакційний контроль частково зберігається за чинною співвласницею.

    Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

    Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

    На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.