Daypolitico

Позначка: бактерії

  • Продукти з холодильника можуть бути небезпечними: що виявили вчені

    Продукти з холодильника можуть бути небезпечними: що виявили вчені

    Нові дослідження фахівців з харчової безпеки викликали занепокоєння: звичайні продукти, які щодня зберігаються у холодильнику, можуть становити потенційну загрозу для здоров’я навіть за відсутності видимих ознак псування.

    Йдеться про м’ясо, рибу, молочні продукти, а також варені овочі чи пасту. Такі страви містять велику кількість білка і вологи — ідеальне середовище для розмноження бактерій. Якщо температура зберігання недостатньо низька або продукти тривалий час перебувають у холодильнику, ризик накопичення токсинів зростає.

    Небезпека полягає у тому, що їжа може виглядати цілком нормально. Проте, за словами науковців, деякі мікроорганізми здатні виживати навіть після термічної обробки. Зокрема бактерія Bacillus cereus може розмножуватися в охолоджених стравах. Її токсини не руйнуються при повторному нагріванні і можуть спричинити харчове отруєння. Симптоми варіюються від розладів травлення до більш серйозних ускладнень, особливо у дітей та людей зі зниженим імунітетом.

    Окрему увагу експерти звертають на використання пластикових контейнерів. Під час тривалого зберігання певні хімічні сполуки можуть проникати в їжу, особливо якщо продукти нагрівалися або контактували з гарячою поверхнею. Деякі з цих речовин здатні впливати на гормональний баланс і обмін речовин.

    Фахівці радять суворо дотримуватися температурного режиму холодильника, не перевищувати рекомендовані строки зберігання готових страв, використовувати герметичні контейнери з безпечних матеріалів та регулярно перевіряти вміст полиць.

    Холодильник допомагає зберегти продукти свіжими, однак він не є абсолютним захистом від бактерій чи токсинів. Дотримання елементарних правил зберігання значно зменшує ризик харчових отруєнь і дозволяє уникнути проблем зі здоров’ям.

  • Вчені виявили бактерію, здатну повністю знищувати пухлини

    Вчені виявили бактерію, здатну повністю знищувати пухлини

    Вчені з Японії повідомили про відкриття бактерії, яка здатна повністю знищувати пухлини після одноразового введення. Йдеться про мікроорганізм Ewingella americana, виявлений у кишечнику деревних жаб. Результати дослідження продемонстрували повне зникнення пухлин без ушкодження здорових тканин та формування тривалої імунної пам’яті, яка запобігає повторному розвитку раку.

    Науковці зосередили увагу на амфібіях і рептиліях, оскільки у дикій природі пухлини в цих тварин трапляються надзвичайно рідко, навіть з огляду на інтенсивні процеси регенерації та метаморфозу. Під час дослідження було ізольовано 45 штамів бактерій від жаб, тритонів і ящірок. З них відібрали дев’ять найбільш ефективних протипухлинних мікроорганізмів, серед яких Ewingella americana виявилася найрезультативнішою.

    У межах експериментів бактерію вводили внутрішньовенно лабораторним мишам з колоректальним раком. У всіх піддослідних тварин пухлини повністю зникли. Повторне введення ракових клітин не призвело до утворення нових новоутворень, що свідчить про формування довготривалої імунної пам’яті.

    Дослідники пояснюють ефективність бактерії її здатністю активуватися в середовищі з низьким рівнем кисню, характерному саме для пухлин. У таких умовах мікроорганізм стрімко розмножується, збільшуючи свою чисельність у тисячі разів, і виділяє токсини безпосередньо всередині пухлини. Це не лише знищує ракові клітини, а й запускає потужну імунну відповідь організму.

    Окремо вчені наголосили на безпечності такого підходу. Ewingella americana є чутливою до антибіотиків і повністю зникає з крові протягом 24 годин. Запальні реакції минають упродовж 72 годин, а токсичного впливу на внутрішні органи не зафіксовано.

    Надалі дослідницька команда планує перевірити ефективність бактерії при інших типах онкологічних захворювань, зокрема раку молочної залози, підшлункової залози та меланоми, а також вивчити можливість поєднання цього підходу з хіміотерапією та імунотерапією. Науковці вважають, що відкриття може закласти основу для нового класу протиракових методів лікування, заснованих на мікробіомі нижчих хребетних.

  • Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

    Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

    Фінські науковці з Університету Тампере виявили, що бактерії, які мешкають у ротовій порожнині людини, можуть бути безпосередньо пов’язані з виникненням серцевих нападів. Про це повідомляє видання Science Alert.

    Генетичні сліди бактерій у бляшках

    Дослідники дослідили понад 200 зразків атеросклеротичних бляшок у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та вперше виявили у них генетичний матеріал бактерій ротової порожнини. Це підтвердило гіпотезу, що мікроорганізми можуть брати участь у формуванні небезпечних відкладень в артеріях.

    Атеросклероз виникає внаслідок накопичення жирових і холестеринових бляшок на стінках артерій, що призводить до звуження судин та може блокувати кровотік до серця. Саме розрив таких бляшок часто стає причиною серцевого нападу.

    Стрептококи та ризик смерті

    У 42% зразків, відібраних як у померлих раптово пацієнтів, так і у тих, хто переніс операцію, вчені виявили бактеріальні біоплівки. Найчастіше це були зеленуваті стрептококи — мікроорганізми, відомі як мешканці ротової порожнини.

    Їхня присутність виявилася пов’язаною з тяжкими формами атеросклерозу та підвищеним ризиком смерті від серцевих захворювань. У випадку запалення ці бактерії можуть сприяти розриву бляшки, що запускає механізм серцевого нападу.

    Чому важлива гігієна ротової порожнини

    Науковці наголошують: хоча потрібні додаткові дослідження, вже зараз зрозуміло, що стан зубів і ясен напряму впливає на здоров’я серця. Регулярна гігієна ротової порожнини та своєчасне лікування стоматологічних проблем можуть знизити ризик серцево-судинних хвороб.

    Це відкриття додає ще один аргумент на користь комплексного підходу до профілактики інфарктів — поряд із фізичною активністю, правильним харчуванням та контролем рівня холестерину.

  • Бактерії та безсоння: чому стан кишківника і ротової порожнини впливає на відпочинок

    Бактерії та безсоння: чому стан кишківника і ротової порожнини впливає на відпочинок

    Коли ми засинаємо, робота в організмі не зупиняється. Разом із нашими клітинами працюють трильйони «сусідів» — мікроорганізмів у кишківнику та ротовій порожнині. Останні роки наука послідовно показує: склад цих мікробних спільнот пов’язаний із якістю сну. Ідеться не лише про загальне самопочуття — від різноманіття мікробіому, рівня запалення й метаболічних сигналів усередині нас залежать тривалість і структура нічного відпочинку.

    Спершу вчені підозрювали, що все працює в один бік: недосип і розлади сну збивають мікробіом. Тепер дані говорять і про зворотний вплив. У підлітків і молодих дорослих більш різноманітний оральний мікробіом асоціюється з довшим сном. У людей із медично діагностованим безсонням частіше фіксують бідніший склад кишкових бактерій порівняно з тими, хто спить нормально. Навіть у невеликих спостереженнях із трекерами сну протягом місяця гірша якість відпочинку корелювала з меншою різноманітністю кишкової мікрофлори. А в групах із «соціальним джетлагом» — різкими зсувами режиму між робочими днями та вихідними — мікробний профіль помітно відрізнявся від профілю людей зі стабільним графіком.

    Механізм цього зв’язку цілком матеріальний. Бактерії виробляють коротколанцюгові жирні кислоти (наприклад, бутират), модулюють імунну відповідь і синтезують низку нейромедіаторів — від серотоніну та дофаміну до гамма-аміномасляної кислоти. Усе це — ланки «кишково-мозкової» осі, які впливають на циркадні ритми, глибину повільного сну та фазу швидкого руху очей. Коли баланс мікробів зміщується у бік запального профілю (надлишок цукру й насичених жирів у раціоні, хронічний стрес, антибіотики), зростає рівень прозапальних молекул і жовчних кислот, що здатні збивати мозкові «годинники» і погіршувати сон.

    Схожі процеси відбуваються й у ротовій порожнині. Погіршення гігієни чи харчування змінює оральний мікробіом, підвищує локальне й системне запалення та може підводити до звуження дихальних шляхів під час сну. На цьому тлі зростають ризики хропіння та обструктивного апное — стану, коли дихання переривається і організм хронічно не отримує кисню.

    Чи є тут причинність, а не лише асоціації? Є перші підказки. У модельних експериментах пересадка кишкових мікробів від людей із порушеним режимом і безсонням спричиняла у мишей поведінкові ознаки розладів сну. Невеликі пілотні спроби у людей натякають: корекція мікробіому може поліпшувати симптоми хронічного безсоння. Навіть короткі втручання — на кшталт тижня раціону з високим вмістом жирів і цукру — помітно змінювали електричні патерни мозку у фазах глибокого сну в здорових добровольців; а антибіотики у деяких випробуваннях зменшували тривалість REM-фази. Це не докази для клінічних стандартів, але напрям окреслено.

    Чи означає це, що «пігулка з бактеріями» стане новим снодійним? Поки що зарано робити такі висновки. Окремі штами — наприклад, Lactobacillus casei Shirota — у контрольованих умовах покращували сон у молодих людей у періоди стресу, але ці результати потребують підтвердження у великих рандомізованих дослідженнях і порівняння з визнаними підходами на кшталт когнітивно-поведінкової терапії безсоння. Водночас ідея виглядає привабливою: якщо відновити баланс мікробіому харчуванням, пребіотиками чи ретельно підібраними пробіотиками, можливо, вдасться зменшити частку людей із хронічними розладами сну — від наслідків змінних змін до вікових проблем.

    Практичний висновок на сьогодні простий і безпечний: стабільний графік відходу до сну, достатня клітковина у раціоні, стримане споживання цукру та насичених жирів, розумна гігієна ротової порожнини й обмеження пізніх перекусів підтримують не лише серце й метаболізм, а й мікробіом, що «підстилає» наш сон. А от експерименти з добавками й агресивні втручання краще залишити під наглядом лікаря — доказова база для «бактеріальних» методів ще формується, і попереду багато роботи, перш ніж вони стануть рутиною так само, як сьогоднішні гігієнічні правила сну.

  • Вчені виявили бактерії, які підвищують ризик безсоння

    Вчені виявили бактерії, які підвищують ризик безсоння

    Міжнародна група науковців із Китаю та США виявила новий фактор ризику безсоння – склад кишкової мікробіоти. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі General Psychiatry, повідомляє ScienceAlert.

    Фахівці проаналізували дані понад 400 тисяч людей та застосували метод менделівської рандомізації, що дозволив відокремити вплив способу життя від генетичних чинників. Результати показали: певні види бактерій у кишківнику можуть підвищувати ймовірність розладів сну.

    Ключові результати

    • Найбільш переконливий зв’язок виявлено з бактерією Clostridium innocuum. Вона не вважається небезпечною для здоров’я, однак асоціюється з підвищеним ризиком безсоння.

    • Загалом визначено 14 бактеріальних таксонів, що збільшують імовірність безсоння, та 8 таксонів, які, навпаки, знижують цей ризик.

    • Доведено двонаправлений механізм: безсоння також змінює мікрофлору кишечника, що погіршує стан людини й ускладнює одужання.

    Науковці нагадують, що мікроби кишечника впливають на нервову й імунну систему, регулюють запалення та вивільнення нейромедіаторів. Цю взаємодію називають «віссю кишечник – мозок», і раніше її вже пов’язували зі стресом, аутизмом, хворобами Альцгеймера та синдромом дефіциту уваги.

    У майбутньому відкриття може стати основою для нових методів боротьби з безсонням – від спеціальних пробіотиків і пребіотиків до трансплантації фекальної мікробіоти, що вже використовується при інших захворюваннях.

    Сомнолог Анастасія Шкодіна нагадує, що основою профілактики безсоння є гігієна сну. Йдеться не лише про темряву, тишу та комфорт у кімнаті, а й про денні звички: відмова від гаджетів за годину до сну, уникнення емоційних і інформаційних перевантажень, дотримання режиму відпочинку.

    Таким чином, мікроби та безсоння формують складне замкнене коло, але його можна розірвати завдяки поєднанню наукових підходів і правильної поведінки у побуті.

  • Листова зелень, фарш і цибуля: експерти назвали продукти, які можуть убити

    Листова зелень, фарш і цибуля: експерти назвали продукти, які можуть убити

    Експерти з американської організації Consumer Reports проаналізували дані про продукти харчування, які найчастіше спричиняли отруєння та спалахи захворювань у 2017–2022 роках. На основі результатів дослідження вони склали список із 10 найнебезпечніших продуктів, які краще не купувати або вживати з особливою обережністю.

    На першому місці — листова зелень, зокрема салат “Ромен” і пакетовані мікси. За цей період вони стали причиною отруєння 614 людей, 11 з яких померли. Основна загроза — кишкова паличка E. coli та лісторія, які можуть потрапити в зелень через забруднену воду для поливу або під час переробки на підприємствах.

    Що радять фахівці:

    • обирати цілі головки салату, а не нарізані пакетовані варіанти;

    • видаляти зовнішні листки, де найчастіше накопичуються бактерії.

    У трійці найнебезпечніших:

    • сирні та м’ясні нарізки — через ризик лістеріозу;

    • яловичий фарш — джерело E. coli та сальмонели, особливо при недостатній термічній обробці.

    До решти небезпечних продуктів увійшли:

    • цибуля,

    • індичка,

    • курятина,

    • папайя,

    • персики,

    • диня,

    • борошно.

    Усі ці продукти фігурували в розслідуваннях випадків масових отруєнь, зафіксованих Центрами з контролю та профілактики захворювань (CDC) США.

    Фахівці закликають споживачів уважно мити фрукти, овочі, дотримуватися температурного режиму зберігання та не вживати сире м’ясо і фарш. Особливо обережними слід бути людям з ослабленим імунітетом, дітям і літнім людям.

  • Брудна правда про чисте ліжко: чому постільну білизну потрібно прати частіше

    Брудна правда про чисте ліжко: чому постільну білизну потрібно прати частіше

    Ми проводимо у ліжку близько третини свого життя, і, здавалося б, ця частина має бути найчистішою. Але насправді саме постіль часто виявляється найбруднішим місцем у домі. І мова не про плями — а про колонії бактерій, грибків і пилових кліщів, які ми щодня годуємо власним потом і змертвілими клітинами шкіри.

    Як повідомляє IFLScience, експерти закликають переглянути звички догляду за постіллю: прати простирадла та наволочки потрібно не рідше ніж раз на тиждень, максимум — раз на два тижні. Все, що рідше, може мати серйозні наслідки для здоров’я.

    Ліжко — ботанічний сад бактерій

    За словами нью-йоркського мікробіолога Філіпа Тьєрно, наше ліжко поступово перетворюється на мікроскопічний «зоопарк». Вологе середовище, тепло і постійний контакт із тілом створюють ідеальні умови для розмноження бактерій, грибків і пилових кліщів.

    Ці «сусіди» здатні викликати:

    • екзему;

    • алергію;

    • загострення астми.

    І навіть якщо у вас ніколи не було подібних симптомів, імунна система з часом може дати збій через постійний контакт з мікрофлорою ліжка.

    Фактори ризику

    Дерматолог Алок Віджа зазначає, що є кілька ознак, за яких прати постільну білизну потрібно значно частіше:

    • ви багато потієте вночі;

    • спите з домашніми тваринами;

    • у вас є алергія чи астма;

    • ви не переодягаєтесь у піжаму перед сном.

    А влітку, додає психолог Ліндсі Браунінг, регулярність прання взагалі варто збільшити — через високу вологість, піт і поширення пилку в повітрі.

    Як прати правильно?

    Доктор Манал Мохаммад із Вестмінстерського університету радить прати постільну білизну при температурі від 40 до 60°C — це оптимальний діапазон для знищення шкідливих мікроорганізмів. Наволочки — взагалі бажано змінювати кожні кілька днів.

    Також важливо щоранку «провітрювати» ліжко: просто відкиньте ковдру, щоб дати волозі випаруватися. Це ускладнює життя кліщам і бактеріям.

    Як часто люди насправді змінюють білизну?

    Опитування у Великій Британії показало: лише 28% опитаних перуть постільну білизну щотижня. Більшість (36%) роблять це раз на два тижні. Але ще тривожніше те, що 10% змінюють білизну раз на місяць, а 45% самотніх чоловіків зізналися, що можуть не прати простирадла до чотирьох місяців.

    Регулярне прання постільної білизни — не просто естетичне питання, а реальна турбота про здоров’я. Це просте правило може позбавити вас алергії, висипів і хронічного недосипу. Бо як добре ти спатимеш — залежить не лише від матраца, а й від того, з ким (або чим) ділиш подушку.

  • Українські штами бактерій загрожують Європі

    Українські штами бактерій загрожують Європі

    Українським пацієнтам дедалі частіше відмовляють у реабілітації в європейських лікарнях через побоювання поширення небезпечних антибіотикорезистентних штамів бактерій.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

    Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

    На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

    «Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

    Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.