Daypolitico

Позначка: Баку

  • Таємні переговори про Україну в Баку: Алієв розкрив зустріч німців із людьми Путіна

    Таємні переговори про Україну в Баку: Алієв розкрив зустріч німців із людьми Путіна

    У столиці Азербайджану відбулася непублічна зустріч колишніх високопосадовців Німеччини з впливовими представниками російської сторони, під час якої могли обговорювати можливі шляхи завершення війни Росії проти України. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив сам факт переговорів, однак заявив, що владу країни про них заздалегідь не повідомили.

    Про це Алієв розповів 21 липня під час спільної пресконференції у Берліні з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. За словами азербайджанського президента, Баку почав перевіряти інформацію про закриті контакти після появи відповідних повідомлень у медіа. Дані про перетин кордону та авіаперельоти, як стверджує Алієв, дозволили дійти висновку, що зустріч справді відбулася.

    «Нашу територію було використано для такої зустрічі без нашого відома», — заявив президент Азербайджану. Він наголосив, що представники влади країни не були присутні на переговорах, тому Баку не може підтвердити їхній точний зміст, досягнуті домовленості або статус учасників.

    За даними, озвученими Алієвим, німецькі учасники прибули до Баку з Берліна 12 липня, а залишили Азербайджан 14 липня. У цей самий період до азербайджанської столиці приїхали представники російської сторони. Саме збіг цих поїздок і став для Баку підтвердженням того, що закрита зустріч відбулася.

    Неофіційну німецьку делегацію, за повідомленнями Bloomberg, Reuters, Die Zeit та ARD, представляли колишній керівник Федеральної канцелярії Німеччини Рональд Пофалла та колишній прем’єр-міністр федеральної землі Бранденбург Маттіас Платцек.

    Пофалла очолював відомство федерального канцлера за часів Ангели Меркель і залишається впливовою фігурою з широкими політичними контактами у Християнсько-демократичному союзі. Платцек раніше очолював Соціал-демократичну партію Німеччини та тривалий час був одним із прихильників збереження діалогу між Берліном і Москвою. Обидва наразі не обіймають офіційних урядових посад і не мали публічно оголошеного мандата на переговори від імені німецької влади.

    Російську сторону, за даними журналістів, представляли голова ради директорів «Газпрому» та колишній прем’єр-міністр Росії Віктор Зубков, а також голова Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Валерій Фадєєв.

    Обидва вважаються близькими до російської владної системи. Зубков багато років працював у вищому керівництві РФ і очолював російський уряд у 2007–2008 роках. Фадєєв керує консультативним органом при Володимирі Путіні та входить до керівних структур російських державних установ.

    Алієв заявив, що не має інформації про конкретний порядок денний переговорів. Водночас він припустив, що зустріч могла бути присвячена пошуку шляхів припинення російсько-української війни.

    «Якщо ця зустріч мала на меті сприяти припиненню війни між Росією та Україною, ми можемо це лише вітати», — зазначив президент Азербайджану.

    Фрідріх Мерц, який стояв поруч із Алієвим під час пресконференції, заявив, що йому нічого не відомо про ці переговори. Канцлер також не підтвердив участі федерального уряду Німеччини в їхній організації або підготовці. Це означає, що зустріч не була офіційним дипломатичним контактом між Берліном і Москвою.

    Інформація про переговори в Баку стала частиною ширшого журналістського розслідування Die Zeit і політичної програми ARD Kontraste. За даними медіа, колишні німецькі політики та пов’язані з Кремлем російські діячі зустрічаються у закритому форматі щонайменше з 2024 року. Більшість таких зустрічей проходила у Баку, а одна — в Абу-Дабі у листопаді 2025 року.

    Журналісти пов’язують ці контакти зі спробами неофіційно відновити формат «Петербурзького діалогу». Цей форум був створений у 2001 році за участю тодішнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера та Володимира Путіна для розвитку зв’язків між громадянськими суспільствами двох країн. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну його діяльність була остаточно припинена.

    У 2025 році подібна зустріч уже спричинила скандал у Німеччині. Тоді у Баку з російськими представниками зустрічався депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Ральф Штегнер. Особливе занепокоєння викликав той факт, що він входив до парламентського комітету, який контролює роботу німецьких спецслужб і має доступ до чутливої інформації щодо Росії.

    Штегнер та інші учасники наполягали, що зустріч мала приватний характер, не оплачувалася урядом і не проводилася за державним дорученням. Проте політики з кількох німецьких партій вимагали пояснити, чи не створюють такі контакти ризиків для національної безпеки та спільної політики Європейського Союзу щодо Росії.

    За інформацією Reuters із посиланням на спільне розслідування німецьких медіа, спецслужби Німеччини розглядають регулярні зустрічі як можливу операцію російського впливу. Російська сторона нібито намагається переконати німецьких співрозмовників, що війна може завершитися лише на умовах Москви, а також заздалегідь обговорює можливості відновлення політичних і економічних відносин після припинення бойових дій.

    Учасники зустрічей заперечують, що діють в інтересах Кремля. Вони представляють контакти як неформальний канал комунікації, який може бути корисним за відсутності повноцінного дипломатичного діалогу між Німеччиною та Росією.

    Водночас така «тіньова дипломатія» викликає серйозні питання, оскільки в переговорах щодо завершення війни безпосередньо не бере участі Україна. Також невідомо, чи обговорювали учасники територіальні вимоги Москви, санкції, гарантії безпеки або можливість відновлення економічної співпраці з Росією.

    The Times повідомляє, що група колишніх німецьких чиновників і лобістів фактично створила постійний неформальний канал зв’язку з російською владою. Видання зазначає, що ці контакти відбуваються на тлі дискусій у Європі про те, хто міг би виступити посередником у майбутніх переговорах, хоча багато західних посадовців сумніваються у готовності Москви до компромісу.

    Сама Росія публічно продовжує наполягати на виконанні своїх вимог, серед яких визнання окупованих українських територій, обмеження обороноздатності України та відмова Києва від вступу до НАТО. Україна наголошує, що будь-які домовленості про завершення війни мають ухвалюватися за її безпосередньої участі та не можуть передбачати легалізацію російської агресії.

    Факт таємних переговорів у Баку наразі підтверджений президентом Азербайджану лише на підставі даних про переміщення учасників. Немає офіційного протоколу, спільної заяви чи документа, який би розкривав зміст зустрічі. Німецький уряд заперечує свою причетність, а російські учасники та «Газпром» не надали детальних публічних коментарів.

    Говорити про офіційні мирні переговори між Німеччиною та Росією немає підстав. Йдеться про закриті контакти колишніх німецьких політиків із представниками російської владної системи. Проте регулярність таких зустрічей, близькість російських учасників до Кремля та обговорення війни в Україні свідчать про існування неформального каналу між частиною німецького політичного середовища і Москвою.

  • Зеленський і Алієв узгодили нові кроки: Україна та Азербайджан поглиблюють стратегічне партнерство

    Зеленський і Алієв узгодили нові кроки: Україна та Азербайджан поглиблюють стратегічне партнерство

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, під час якої сторони обговорили подальше посилення співпраці між двома державами та координацію дій у регіоні.

    Про це повідомив глава української держави у своїх соцмережах, пише «Главком».

    За словами Зеленського, під час розмови лідери зосередилися на реалізації домовленостей, яких було досягнуто під час його офіційного візиту до Азербайджану наприкінці квітня.

    «Продовжуємо працювати над розвитком як двосторонніх відносин між Україною та Азербайджаном, так і відносин з іншими країнами регіону для збільшення безпеки й стабільності», — наголосив президент України.

    Також сторони обмінялися деталями контактів із міжнародними партнерами та погодили наступні кроки співпраці.

    Зеленський окремо підкреслив, що Київ і Баку здатні посилити взаємну підтримку в умовах глобальної нестабільності та нових безпекових викликів.

    Попередня зустріч лідерів відбулася 25 квітня під час першого офіційного візиту Зеленського до Азербайджану. Тоді президент України провів переговори з Алієвим у Баку, а сторони досягли низки домовленостей у сфері енергетики, безпеки та економічної співпраці.

    За підсумками переговорів Україна та Азербайджан підписали шість двосторонніх документів у різних галузях. Особливу увагу сторони приділили питанням енергетичної безпеки та розвитку стратегічної координації між країнами.

    Візит Зеленського до Азербайджану став сьомою зустріччю двох президентів за останні чотири роки та, за оцінками експертів, продемонстрував активне зміцнення контактів Києва й Баку на тлі трансформації безпекової ситуації в регіоні.

    Останніми роками Азербайджан дедалі активніше вибудовує багатовекторну політику, балансуючи між Туреччиною, ЄС, країнами Центральної Азії та пострадянським простором. Для України співпраця з Баку має важливе значення як з точки зору енергетики, так і в контексті формування нових транспортних та геополітичних маршрутів у регіоні.

    На тлі ослаблення російського впливу на Південному Кавказі контакти між Києвом і Баку дедалі частіше розглядають як елемент ширшої регіональної перебудови.

  • Зеленський запропонував Азербайджан для переговорів з Росією

    Зеленський запропонував Азербайджан для переговорів з Росією

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розглядати Азербайджан як можливий майданчик для проведення мирних переговорів із Російською Федерацією, якщо російська сторона буде готова до реального дипломатичного діалогу. Про це він сказав у суботу, 25 квітня 2026 року, під час офіційної зустрічі з президентом Азербайджану Ільхам Алієв, яка відбулася на гірському курорті Ґебеле.

    За словами Зеленського, Україна залишається відкритою до різних міжнародних форматів перемовин, які можуть сприяти досягненню справедливого миру та припиненню війни. Водночас ключовою умовою будь-якого переговорного процесу він назвав готовність Росії до конструктивного діалогу без ультиматумів і тиску.

    «Ми готові до тристоронніх перемовин. Ми мали такі перемовини в Туреччині, ми мали такі перемовини з нашими американськими партнерами в Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих перемовин в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», — наголосив президент України під час спільного спілкування з журналістами.

    Заява Зеленського пролунала на тлі триваючих міжнародних дискусій щодо можливих форматів майбутнього переговорного процесу між Україною та Росією. Останні місяці низка країн пропонує свої майданчики для потенційних зустрічей, серед яких Туреччина, Швейцарія та держави Близького Сходу. Азербайджан у цьому контексті розглядається як одна з потенційно нейтральних платформ, яка підтримує дипломатичні ініціативи та має досвід посередницьких контактів у регіональних конфліктах.

    Під час візиту до Баку український президент провів розширені переговори з Ільхамом Алієвим. Основну увагу сторони приділили питанням безпеки, енергетичної співпраці та економічної взаємодії. Зокрема, обговорювалися можливості розширення постачання енергоресурсів, розвиток спільних інфраструктурних проєктів та координація у сфері енергетичної стабільності в умовах глобальної турбулентності на ринках.

    Окремо Зеленський підкреслив важливість досвіду України у сфері оборони та захисту повітряного простору, зазначивши, що Україна готова ділитися напрацюваннями з партнерами. За його словами, під час зустрічі також відбулася розмова з українськими фахівцями, які беруть участь у проєктах із посилення безпеки неба Азербайджану.

    «Безумовно, ми будемо розвивати наше співробітництво, копродакшн. Це дуже важливі напрямки, які збільшать безпеку наших країн і наших народів, а також сприятимуть зростанню товарообігу, який ми дійсно хочемо посилити», — зазначив президент України.

    Важливою частиною переговорів стала також енергетична тематика. Українська сторона подякувала Азербайджану за підтримку в період складної зими, зокрема за допомогу в забезпеченні енергетичної стабільності. Сторони обговорили можливість продовження та розширення таких ініціатив у майбутньому, включно з довгостроковими контрактами та спільними проєктами в енергетичному секторі.

    Аналітики відзначають, що пропозиція використання Азербайджану як потенційного переговорного майданчика має насамперед політичний і дипломатичний характер. Вона демонструє готовність України до пошуку міжнародно прийнятних форматів діалогу, однак не змінює базової позиції Києва щодо умов завершення війни.

    Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори з Росією можливі лише за умови поваги до її територіальної цілісності, міжнародного права та відсутності примусу до політичних поступок. У Києві підкреслюють, що дипломатичний процес має ґрунтуватися на реальних гарантіях безпеки, а не на тимчасових домовленостях.

    Водночас міжнародна спільнота продовжує обговорювати можливі сценарії майбутнього переговорного процесу. Після низки попередніх раундів у різних країнах, які мали обмежений результат, дедалі більше уваги приділяється пошуку нейтральних майданчиків із залученням міжнародних партнерів.

    Поки що офіційної реакції Російської Федерації на заяву щодо можливого проведення переговорів в Азербайджані не надходило. У Кремлі раніше неодноразово заявляли про власні умови для переговорного процесу, які Україна та її союзники відкидають.

    Таким чином, ініціатива Києва щодо можливого використання Азербайджану як платформи для діалогу залишається одним із елементів ширшої дипломатичної стратегії України, спрямованої на залучення якомога більшої кількості міжнародних партнерів до процесу досягнення справедливого миру.