Daypolitico

Позначка: Балтійське море

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • Росія заглушила GPS літака з міністром оборони Британії – BBC

    Росія заглушила GPS літака з міністром оборони Британії – BBC

    Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, на борту якого перебував міністр оборони країни Джон Гілі, під час польоту поблизу російського кордону. Інцидент стався на тлі зростання напруги між НАТО та РФ у Балтійському регіоні і став черговим випадком втручання Росії в роботу супутникових навігаційних систем у Європі.

    Про це повідомляє BBC.

    За інформацією британських журналістів, інцидент стався у четвер, 21 травня, коли урядовий літак повертався до Великої Британії після поїздки Гілі до Естонії. Міністр оборони відвідував британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО неподалік російського кордону.

    Під час тригодинного польоту екіпаж зіткнувся з повним зникненням GPS-сигналу. Через це пілотам довелося перейти на резервні системи навігації та використовувати альтернативні методи управління польотом. За даними BBC, літак зміг безпечно продовжити маршрут і приземлитися без надзвичайних ситуацій, однак сам факт втручання викликав серйозне занепокоєння у британських військових та союзників по НАТО.

    Наразі офіційно не підтверджено, чи був літак із британським міністром навмисною ціллю російських систем радіоелектронної боротьби. Водночас журналісти зазначають, що урядовий борт можна було легко ідентифікувати через відкриті сервіси відстеження авіаперельотів, де його маршрут був доступний у режимі реального часу.

    За словами експертів із безпеки, Росія останніми роками значно активізувала використання систем радіоелектронної боротьби у Балтійському регіоні. Глушіння GPS стало одним із ключових інструментів так званої “гібридної війни”, яку Москва веде проти країн НАТО та Європейського Союзу.

    Такі дії можуть створювати серйозні ризики не лише для військової, а й для цивільної авіації. Сучасні літаки значною мірою покладаються на супутникову навігацію, а тривале втручання у роботу GPS здатне призводити до небезпечних ситуацій у повітрі, особливо в умовах поганої видимості або складного повітряного руху.

    BBC нагадує, що це вже не перший випадок втручання Росії в польоти британських урядових літаків. У 2024 році аналогічного впливу зазнав літак Королівських ВПС, на борту якого перебував тодішній міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс. Тоді сигнал GPS також був заглушений під час польоту поблизу Калінінградської області РФ.

    Проблема російського втручання в роботу супутникових систем останніми роками стала системною для країн північної та східної Європи. Найбільше випадків фіксують у районі Балтійського моря, де активно діють російські комплекси радіоелектронної боротьби, розміщені в Калінінграді та поблизу кордонів країн НАТО.

    У вересні 2025 року через перебої в роботі GPS серйозні труднощі виникли у літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Під час польоту до Болгарії екіпаж був змушений використовувати паперові карти та резервні навігаційні процедури після втрати сигналу супутникової навігації. Тоді джерела в європейських структурах також припускали причетність Росії.

    Через масштаб проблеми у 2025 році одразу 13 держав Європейського Союзу звернулися до Європейськлї комісії із закликом розробити спільну відповідь на постійні перебої в роботі Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS). У зверненні наголошувалося, що втручання в супутникову навігацію вже становить загрозу для транспортної безпеки, цивільної авіації, морських перевезень та військової координації в Європі.

    Особливо жорстку позицію щодо дій Москви займає Естонія. Влада країни неодноразово заявляла, що глушіння GPS-сигналів з боку Росії є порушенням міжнародного права та створює пряму небезпеку для всіх держав регіону. Естонські чиновники наголошують, що такі дії не можна вважати “технічними збоями”, оскільки вони мають системний характер і збігаються з активністю російських військових.

    На тлі постійних інцидентів Фінляндія уже працює над створенням спеціальних технологій для захисту навігаційних систем від глушіння. Фінські розробники тестують обладнання, здатне виявляти спроби втручання у GPS та автоматично перемикати системи навігації на альтернативні канали.

    Експерти з безпеки зазначають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби не лише як військовий інструмент, а й як спосіб психологічного та політичного тиску на країни НАТО. Особливу тривогу викликає той факт, що подібні інциденти дедалі частіше зачіпають літаки високопосадовців, урядові борти та міжнародні авіарейси.

    На тлі посилення військової активності НАТО на східному фланзі Альянсу кількість випадків глушіння GPS у Балтійському регіоні продовжує зростати. У країнах Північної Європи дедалі частіше попереджають, що Росія тестує можливості дестабілізації навігаційної та комунікаційної інфраструктури Заходу у разі потенційного конфлікту з НАТО.

  • Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польські винищувачі перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над міжнародними водами Балтійського моря. У Варшаві назвали дії Росії черговою провокацією та заявили, що Москва продовжує перевіряти готовність систем протиповітряної оборони країн НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про інцидент повідомив віцепрем’єр-міністр та глава Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X. За його словами, російський літак був виявлений над міжнародними водами Балтійського моря, після чого польські сили оперативно підняли винищувачі для його супроводу та перехоплення.

    “Польські літаки перехопили над міжнародними водами Балтійського моря російський розвідувальний літак Іл-20. Це чергові агресивні дії Російської Федерації та перевірка наших систем протиповітряної оборони”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Міністр наголосив, що російський літак здійснював політ із вимкненими транспондерами. Такі дії вважаються особливо небезпечними для цивільної та військової авіації, адже транспондери передають дані про місцеперебування, висоту та маршрут літака диспетчерам і іншим повітряним суднам. Відсутність сигналу ускладнює ідентифікацію повітряного об’єкта та підвищує ризик інцидентів у повітрі.

    “Кожна подібна провокація зустріне негайну реакцію наших пілотів”, – додав очільник польського Міноборони.

    Російський Іл-20 є спеціалізованим літаком радіоелектронної та радіотехнічної розвідки. Його використовують для збору інформації про системи ППО, військові радари, пересування військ та активність авіації. Такі літаки регулярно фіксують поблизу кордонів країн НАТО, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Балтійський регіон останніми роками став одним із ключових напрямків військової активності Росії та НАТО. Після вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу Балтійське море фактично перетворилося на внутрішню зону НАТО, що значно посилило напругу у відносинах між Москвою та західними країнами. Російська авіація дедалі частіше здійснює польоти поблизу повітряного простору держав-членів Альянсу без попередження та без активованих систем ідентифікації.

    У НАТО неодноразово заявляли, що подібні польоти російських літаків становлять загрозу для міжнародної безпеки та можуть призвести до небезпечних інцидентів у повітрі. Через це винищувачі країн Альянсу регулярно підіймають за тривогою для супроводу або перехоплення російських літаків.

    Інцидент із Іл-20 стався на тлі чергової масштабної атаки Росії по території України. У ніч на 13 травня російські війська здійснили масований удар дронами по українських містах та об’єктах інфраструктури. За даними української влади, сили протиповітряної оборони знешкодили сотні ворожих безпілотників, однак були й влучання.

    Після атаки в Офісі президента України повідомили, що лише за одну добу російські війська 23 рази атакували об’єкти української залізничної інфраструктури. Частина ударів призвела до пошкоджень та перебоїв у роботі залізниці.

    Крім того, Міністерство оборони Молдови підтвердило порушення повітряного простору країни після того, як у соцмережах з’явилися кадри дрона в районі міста Бєльці. За неофіційними даними, йшлося про безпілотник типу “Шахед”, який Росія активно використовує для ударів по Україні.

    На тлі цих подій країни східного флангу НАТО продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та збільшувати присутність військової авіації у регіоні. Польща після початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово підіймала винищувачі через масовані атаки РФ поблизу своїх кордонів або через активність російської авіації над Балтійським морем.

  • НАТО перехопило російські бомбардувальники над Балтійським морем

    НАТО перехопило російські бомбардувальники над Балтійським морем

    Винищувачі країн НАТО були підняті в повітря для перехоплення російських військових літаків над Балтійським морем під час чергового інциденту поблизу повітряного простору Альянсу. Про це повідомляє Euronews.

    За даними французького військового контингенту, який дислокується в Литві в межах місії НАТО з охорони повітряного простору Балтійського регіону, інцидент стався 20 квітня. У відповідь на виявлення російської авіагрупи до чергування були залучені винищувачі одразу кількох країн Альянсу.

    До операції долучилися повітряні сили Швеції, Фінляндії, Польщі, Данії та Румунії, а також французькі багатоцільові винищувачі Dassault Rafale, які виконували завдання повітряного супроводу та ідентифікації літаків.

    За інформацією військових джерел, у повітрі перебувала змішана група російської авіації, до складу якої входили два стратегічні бомбардувальники Tupolev Tu-22M3 та приблизно десять винищувачів супроводу — зокрема Sukhoi Su-30 і Sukhoi Su-35.

    Бомбардувальники цього типу здатні нести далекобійне озброєння та використовуються для демонстрації військової присутності на стратегічних напрямках. Винищувачі супроводу, своєю чергою, забезпечували прикриття групи під час польоту над міжнародними водами Балтійського моря.

    У НАТО підкреслюють, що такі польоти відбуваються регулярно, однак щоразу потребують оперативної реакції повітряних сил Альянсу для контролю ситуації та недопущення порушень повітряного простору.

    Після виявлення російської авіагрупи сили НАТО були приведені в готовність у межах місії Baltic Air Policing. Винищувачі союзників здійснили підйом у повітря, встановили візуальний та радіолокаційний контакт із літаками РФ та супроводжували їх у межах міжнародного повітряного простору.

    Фактичного порушення повітряних кордонів країн Балтії зафіксовано не було, однак дії російської авіації були класифіковані як потенційно ризиковані через близькість до кордонів НАТО.

    Після зростання активності російської військової авіації країни Альянсу посилили чергування в регіоні. З 31 березня Франція та Румунія взяли на себе чергову ротацію в рамках місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії, яка здійснюється з литовської авіабази Шяуляй.

    Окремо Португалія продовжує виконувати завдання повітряного патрулювання з бази Емарі в Естонії, забезпечуючи додаткове прикриття повітряного простору регіону.

    Це не перший випадок активності російської авіації поблизу кордонів Альянсу. 15 квітня румунські винищувачі вже піднімалися для перехоплення російського розвідувального літака над Балтійським морем. Подібні ситуації регулярно фіксуються в регіоні та стали частиною постійної практики повітряного контролю НАТО.

    Місія Baltic Air Policing діє з 2004 року та передбачає ротаційне чергування країн-членів НАТО для захисту повітряного простору Литви, Латвії та Естонії. Оскільки ці держави не мають власних чергових винищувачів, їх повітряний простір контролюється силами союзників.

    У НАТО наголошують, що всі подібні операції мають виключно оборонний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору країн-членів Альянсу та стабільності в регіоні Балтійського моря.

  • РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    РФ створює резервні підрозділи для захисту портів від атак дронів

    Російська Федерація формує нові підрозділи резервістів для посилення захисту критичної портової інфраструктури на Балтійському узбережжі. Йдеться насамперед про нафтові термінали Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, які останніми місяцями неодноразово ставали цілями атак безпілотників. Про це повідомляє The Independent з посиланням на російські регіональні та офіційні джерела.

    За даними публікації, російська влада терміново залучає резервістів для виконання завдань із протиповітряної оборони об’єктів енергетичної та портової інфраструктури. Нові формування мають працювати безпосередньо на території стратегічних підприємств і забезпечувати виявлення та знищення повітряних цілей, зокрема безпілотних літальних апаратів.

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що рішення про створення таких підрозділів було ухвалене після наради із силовими структурами. Він зазначив, що їхнє завдання полягає у посиленні безпеки «неба над стратегічними об’єктами», однак не уточнив прямо, які саме загрози стали причиною таких заходів.

    За інформацією російських медіа, резервістам пропонують контракти різної тривалості — від кількох місяців до кількох років. У межах служби вони повинні брати участь у виявленні та нейтралізації повітряних цілей. Водночас у повідомленнях зазначається, що такі контракти фактично діють у межах режиму, запровадженого після оголошеної раніше «часткової мобілізації» в РФ.

    Рішення про посилення оборони портів напряму пов’язують із серією атак безпілотників на об’єкти в Ленінградській області. Зокрема, останніми місяцями неодноразово повідомлялося про удари по ключових нафтових терміналах регіону — Усть-Луга та Приморськ, які є важливими вузлами експорту російської нафти через Балтійське море.

    За даними російських джерел, у березні 2026 року було зафіксовано різке зростання кількості атак безпілотників. Пропагандистські медіа стверджували, що лише за один місяць нібито було перехоплено понад 11 тисяч дронів, що вдвічі перевищує показники лютого. Незалежного підтвердження цих даних немає.

    Серія атак на портову інфраструктуру РФ у Балтійському регіоні призвела до тимчасових перебоїв у роботі нафтових терміналів. Зокрема, раніше повідомлялося про пожежі, пошкодження резервуарів для зберігання пального та зупинку частини логістичних операцій.

    Так, у різні дні березня фіксувалися інциденти в районі Усть-Луги та Приморська, включно з вибухами, займаннями та пошкодженням інфраструктури. У деяких випадках місцеві джерела повідомляли про ураження резервуарів із паливом та нафтоналивних причалів. Частина атак супроводжувалася тимчасовим призупиненням експорту нафти через ці порти.

    На цьому тлі російське Міністерство оборони також заявляло про нібито причетність європейських оборонних підприємств до виробництва безпілотників для України та оприлюднювало відповідні списки. Колишній президент РФ Дмитро Медведєв у своїх заявах називав такі об’єкти «потенційними цілями».

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявляв, що країни Європи нібито стають «безпосередніми учасниками конфлікту», коментуючи можливі удари у відповідь на атаки дронів.

    Аналітики зазначають, що рішення про створення нових резервних підрозділів може свідчити про намагання Росії адаптувати систему оборони до нових загроз, зокрема масового використання безпілотників проти критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються об’єкти на Балтійському напрямку, які мають стратегічне значення для експорту російських енергоресурсів.

    Водночас експерти звертають увагу, що залучення резервістів до захисту портів може свідчити про нестачу професійних сил протиповітряної оборони на місцях, а також про зростаючий тиск на військову систему РФ у зв’язку з тривалими атаками на її інфраструктуру.

    Таким чином, нові заходи Росії виглядають як спроба посилити оборону ключових економічних об’єктів на тлі тривалих і системних атак безпілотників у прикордонних та прибережних регіонах.

  • У Швеції попередили про можливу атаку Росії в Балтійському морі: під загрозою стратегічні острови

    У Швеції попередили про можливу атаку Росії в Балтійському морі: під загрозою стратегічні острови

    У Швеції дедалі серйозніше оцінюють ризики прямої військової провокації з боку Росії в Балтійському морі. За словами начальника Генерального штабу Збройних сил країни Міхаеля Клаессона, Кремль може у будь-який момент спробувати обмежену військову операцію проти одного з островів регіону, щоб протестувати готовність НАТО до колективної оборони.

    Заява пролунала на тлі зростання напруги в Балтійському регіоні та активізації російських військово-морських сил. За словами Клаессона, раніше сценарії потенційного конфлікту переважно зосереджувалися на сухопутних ділянках східного флангу НАТО, однак зараз дедалі більше уваги приділяється саме морському напрямку.

    Йдеться про можливу «демонстративну» атаку — швидку десантну або повітряно-десантну операцію з обмеженими цілями. Такий крок, за оцінками експертів, дозволив би Росії не вступати у повномасштабне зіткнення, але водночас перевірити, як швидко й рішуче Альянс відреагує на порушення територіальної цілісності одного з його членів.

    Найбільш імовірною ціллю називають стратегічно важливий острів Готланд — ключову точку для контролю над Балтійським морем. Саме цей острів неодноразово фігурував у військових навчаннях як потенційний об’єкт атаки. У звітах шведських оборонних структур розглядалися сценарії блискавичної окупації Готланду із використанням ефекту раптовості або навіть обману.

    Водночас, як наголошують у шведському Генштабі, Росія може обрати і менш очевидну ціль. У Балтійському морі налічується близько 400 тисяч островів, і будь-який із них може стати об’єктом демонстративного захоплення. «Це не має бути масштабна операція — швидше сигнал і перевірка політичної реакції», — пояснює Клаессон.

    Окреме занепокоєння викликає поведінка російського флоту в регіоні. За даними європейських військових, кораблі РФ супроводжують судна так званого «тіньового флоту» та демонструють агресивну поведінку, зокрема можуть наводити озброєння на кораблі країн НАТО.

    Ці дії доповнюють ширший спектр гібридних загроз. Згідно з даними шведських спецслужб, Росія активно веде розвідувальну діяльність, збираючи інформацію про критичну інфраструктуру країни, включаючи енергетичні та транспортні об’єкти. Також фіксуються спроби кібератак і диверсій.

    У стратегічному вимірі Стокгольм розглядає Росію як головну військову загрозу для своєї безпеки та для НАТО загалом. У щорічних звітах шведської розвідки підкреслюється, що поведінка Москви є «агресивною та непередбачуваною», а ризики ескалації зростають.

    Важливим фактором є й довгострокові військові плани Кремля. За оцінками європейських спецслужб, навіть після завершення активної фази війни проти України Росія зможе швидко переорієнтувати ресурси на інші напрямки. Зокрема, на Балтійський регіон, де розташовані стратегічно важливі морські маршрути та військові об’єкти НАТО.

    Крім того, Росія активно нарощує військове виробництво, зокрема артилерії та боєприпасів, що свідчить про підготовку до тривалого протистояння.

    На цьому тлі Швеція, яка нещодавно стала повноправним членом НАТО, значно посилила свою оборонну політику. Країна активно нарощує військову присутність у Балтійському морі, проводить навчання та модернізує інфраструктуру. Особливу увагу приділяють саме острову Готланд, який вважається ключовим для оборони регіону.

    Аналітики зазначають, що навіть обмежена атака на острів може мати серйозні наслідки. Згідно зі статтею 5 Північноатлантичного договору, напад на одного члена НАТО розглядається як напад на весь Альянс. Це означає, що навіть невелика операція може спровокувати масштабну військово-політичну кризу.

    Водночас експерти застерігають від панічних настроїв. Наразі немає підтверджених даних про підготовку Росії до негайного вторгнення. Однак сама можливість такого сценарію змушує європейські країни переглядати свою оборонну стратегію та посилювати координацію в межах НАТО.

    Таким чином, попередження шведських військових є сигналом про нову фазу безпекових викликів у Європі. Балтійське море дедалі більше розглядається як потенційна зона конфлікту, де навіть локальний інцидент може мати глобальні наслідки.