Позначка: банківська картка

В Україні набирає обертів нова хвиля телефонного шахрайства, жертвами якої стають навіть досвідчені користувачі банківських сервісів. Однією з потерпілих стала клієнтка Monobank, яка після розмови з псевдоспівробітником банку втратила 134 тисячі гривень кредитних коштів. Після інциденту банк запропонував їй погасити кредит без нарахування відсотків протягом трьох місяців, однак списувати борг не планує.

Про історію жительки Київської області Тетяни повідомило видання OBOZ.UA.

За словами жінки, одного дня їй зателефонував чоловік із українського мобільного номера, який представився працівником Monobank. Для більшої переконливості він назвав її ім’я, знав, що вона є клієнткою банку, та повідомив про нібито спробу входу до її банківського застосунку з іншого міста. Ба більше, шахрай навіть назвав модель телефону, з якого, за його словами, намагалися отримати доступ до рахунку.

Після цього співрозмовник переконав жінку встановити нібито новий «захищений» застосунок банку, який надіслав їй у месенджері у вигляді інсталяційного файлу. Саме цей крок став ключовим у шахрайській схемі.

Далі псевдопрацівник банку попросив потерпілу відкрити програму, надати їй доступ до камери, показати банківську картку та ввести PIN-код. Він запевнив, що таким чином відбувається перенесення даних до безпечної системи, а всі дії необхідні для захисту рахунку.

Поки жінка залишалася на зв’язку із шахраєм, з її кредитної картки почали списуватися кошти. Коли вона запитала, що відбувається, той пояснив, що це «тимчасова технічна операція», після завершення якої гроші нібито повернуться на рахунок.

Насправді ж зловмисники вивели з кредитного ліміту 134 тисячі гривень. Пізніше потерпіла дізналася, що частину коштів було знято через банкомати, а решту намагалися використати для покупок у торговельних мережах.

Після усвідомлення шахрайства жінка звернулася до Monobank та написала заяву до поліції. За її словами, банк зафіксував інцидент, однак повідомив, що кредитні кошти все одно доведеться повернути.

Згодом представники Monobank запропонували компромісний варіант: якщо клієнтка погасить усю суму протягом трьох місяців, відсотки нараховуватися не будуть. Якщо ж цього не станеться, кредит почне обслуговуватися на стандартних умовах. Також у банку повідомили, що можуть розглянути можливість реструктуризації боргу після отримання документів про проведення досудового розслідування, однак гарантій такого рішення не надали.

Журналісти звернулися до Monobank із проханням пояснити, чому система не заблокувала підозрілі операції, чи існує можливість їх оскарження та чи може банк компенсувати кошти у подібних випадках. Втім, у фінансовій установі відмовилися коментувати ситуацію.

Після звернення до банку історія отримала несподіване продовження. За словами потерпілої, шахрай знову зв’язався з нею через месенджер, цікавився реакцією банку та поліції, а згодом навіть визнав, що є шахраєм. Він стверджував, що перебуває у місцях позбавлення волі та нібито змушений брати участь у таких схемах. Жодних доказів своїх слів він не надав.

Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні випадки стають дедалі поширенішими. За словами керівниці EMA Academy Раїси Федоровської, Monobank ніколи не телефонує клієнтам із проханням встановити нові застосунки або повідомити конфіденційні дані. Будь-які APK-файли, отримані через Telegram, Viber чи WhatsApp, є потенційно небезпечними й не повинні встановлюватися на смартфон.

Фахівці також радять ніколи не повідомляти PIN-код, CVV-код картки, SMS-коди підтвердження, не демонструвати банківську картку через камеру та не надавати незнайомим застосункам доступ до екрана чи функцій керування телефоном. Якщо хтось представляється співробітником банку, розмову рекомендують одразу завершити й самостійно зателефонувати на офіційний номер служби підтримки, вказаний на банківській картці або офіційному сайті банку.

Експерти підкреслюють: сучасні шахрайські схеми дедалі частіше будуються не на технічному зламі, а на психологічних маніпуляціях. Саме тому навіть уважні користувачі можуть стати жертвами аферистів, якщо довіряться невідомим співрозмовникам, які видають себе за представників банківських установ.