Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.
Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.
За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.
Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.
Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.
Що запропонував Зеленський
За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.
Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.
Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.
Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.
Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.
Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.
Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.
Угорщина готова пропускати зерно, але є умова
Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.
Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.
Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.
Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.
Транзит і імпорт — різні торговельні операції.
У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.
Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.
Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.
При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.
Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.
Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч
16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.
Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.
Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.
Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.
Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.
Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.
Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.
Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.
Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.
Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу
Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.
Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.
Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.
Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.
Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.
Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.
Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку
5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.
Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.
Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.
У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.
Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.
Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.
Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.
Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.
Коли повернули інкасаторів, гроші та золото
Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.
Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.
12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.
Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.
Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.
Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.
Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.
Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.
Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.
Угорщина визнала відсутність злочину
Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.
Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.
Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.
Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.
Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.
Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.
Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.
Що змінилося після приходу Мадяра
Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.
Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.
Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.
Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.
У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.
Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.
Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.
Чому Україні потрібні нові зернові маршрути
Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.
Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.
Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.
Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.
Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.
Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.
Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.
Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.
Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту
Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.
Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.
Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.
Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.
Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.
Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.
