Позначка: банківський сектор

  • Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Підсанкційний український банкір Микола Лагун, тісно пов’язаний з “улюбленим переговорником” Володимира Путіна – фінансистом Кирилом Дмитрієвим, знайшов спосіб повернути собі активи в Україні незважаючи на відкриті кримінальні справи та введені санкції РНБО.

    Нагадаємо, причетний до банкрутства “Дельта Банк” колишній власник фінустанови Микола Лагун, переховується від українського правосуддя у Відні.

    Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету “Дельта Банку”. Йдеться про схему, за якою банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без жодного реального забезпечення. Фонд залучив кошти в уряду й тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень (близько 500 млн доларів).

    Серед підозрюваних у причетності до шахрайства – сам Микола Лагун, його сестра Антоніна Лагун, яка наразі переховується у Великій Британії та колишня голова правління банку Олена Попова, яка, як і Микола Лагун, отримала російський паспорт. У справі також фігурують екс-топменеджери “Дельта Банк” Денис Тарасюк і Віталій Масюра; нині вони володіють агробізнесом і юридичними компаніями, які продовжують співпрацювати з Лагуном.

    В травні 2026 року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на суму 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Згідно з судовими клопотаннями та ухвалами про арешт активів, слідчі встановили розширений перелік підставних осіб, на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику “Дельта Банку” стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.

    Було проведено обшуки в осіб, на чиї імена реєструвалися активи Миколи Лагуна. Серед них – юридична фірма, що належить колишній юристці “Дельта Банку” Ганні Гуцалюк і є ключовою ланкою тіньового “бек-офісу”, а також Максим Чернов, який керує всіма бізнес-інтересами колишнього власника “Дельти” в Україні.

    Водночас, незважаючи на введені проти Миколи Лагуна санкції та відкриті кримінальні провадження, Лагун продовжує махінації з ділянками “української землі”, якими через структури Лагуна може також володіти Дмитрієв.

    Мова йде зокрема про п’ять ділянок землі в Ірпені загальною площею 21,66 га. У 2020 році землю внесли до статутного капіталу ТОВ “Білдінг Сайд”, після чого компанія збанкрутувала, а серед кредиторів з’явилися структури пов’язані з Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною. Тож у разі банкрутства  ТОВ “Білдінг Сайд” земельні ділянки повернуться у власність Миколи Лагуна.

    Але земельний портфель Миколи Лагуна, та ймовірно, його партнера по фінансам та девелопменту Кирила Дмитрієва значно ширший. Зокрема, структурам пов’язаним з Лагуном належать колишні турбази “Ластівка”, “Сосновий бір” і “Трикотажниця”  в  Козині оформлені на “Аскар Тау Інвест”, “Велберт Інвест” та “Імперта”. Їхній власник Геннадій Литвин у публікаціях фігурує серед людей з оточення Лагуна разом із Вадимом Сергієнком, Олексієм Миколенком та Олександром Чабалою.

    В даному контексті варто також згадати про сотні гектар у Білогородці, які за попередніми оцінками вартують біля $30 млн.  Зокрема, мова йде про структури, які раніше належали Миколі Лагуну та його сестрі:  “Білград” – 17 га, “Крем-1” – 29 га, “Графіті-2” — 57 га, “Бородянінвестменс” — 100 га, “Град Вільне” — 116 га.

    Про те, як пересікаються шляхи біглого українського банкіра Миколи Лагуна та улюбленця Путіна –  Кирила Дмитрієва, читайте у нашому матеріалі: Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

     

     

     

  • НБУ наклав обмеження на банк “Український капітал” після публікацій в ЗМІ про дотичність до незаконних операцій

    НБУ наклав обмеження на банк “Український капітал” після публікацій в ЗМІ про дотичність до незаконних операцій

    Як повідомляють наші джерела в НБУ, регулятор наклав обмеження на банк “Український капітал” Сергія Белашова до 2027 року.

    Так, за інформацією джерела, 30 вересня НБУ ухвалив рішення про накладення обмеження на окремі види діяльності АТ “Банк “Український капітал“ до 30 вересня 2027 року.

    За інформацією джерела, таким чином глава Нацбанку Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник намагаються дистанціонуватись від “проблемних партнерів” на фоні витоку інформації про оборудки “Українського капіталу” в ЗМІ.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що банк “Український капітал” задіяний в схемах по виведенню коштів з України через “фейкових імпортерів” та “компаній одноденків”.

    За роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.

    Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.

    Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.

  • 4,5 млн грн за місяць: скільки у липні заробив голова державного ПриватБанку

    4,5 млн грн за місяць: скільки у липні заробив голова державного ПриватБанку

    Голова правління державного ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт у липні 2026 року отримав майже 4,46 млн грн заробітної плати. Окрім цього, банк відобразив ще 653 тис. грн винагороди у негрошовій формі. Таким чином, сукупна вартість виплат керівнику найбільшого українського банку лише за один місяць перевищила 5,1 млн грн.

    Про це свідчать матеріали ПриватБанку про винагороду членів правління. Банк регулярно публікує таку інформацію у розділі для акціонерів та стейкхолдерів, де також доступні положення про винагороду керівників і щомісячні дані щодо виплат членам органів управління.

    ПриватБанк на 100% належить державі в особі Міністерства фінансів України, тому рівень винагороди його топменеджменту традиційно привертає особливу увагу.

    Скільки отримали інші члени правління

    Правління ПриватБанку наразі складається з дев’яти осіб.

    Окрім голови правління Мікаеля Бьоркнерта, до нього входять чотири заступники голови — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, а також члени правління Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв і Антон Разумний.

    За оприлюдненими даними, у липні заступники голови правління отримали зарплати у розмірах:

    1,223 млн грн, 1,531 млн грн, 1,609 млн грн та 1,833 млн грн.

    Ще чотири члени правління отримали відповідно 1,819 млн грн, 2,939 млн грн, 1,457 млн грн та 1,675 млн грн.

    Таким чином, навіть найнижча зарплата серед оприлюднених виплат членам правління перевищила 1,2 млн грн за місяць.

    А найбільшою після виплати голові правління стала винагорода одному з членів правління — 2,939 млн грн.

    Понад 19 млн грн лише зарплат за місяць

    Якщо скласти наведені ПриватБанком суми зарплат усіх дев’яти членів правління, загальна сума становить близько 19,5 млн грн лише за липень.

    При цьому сюди не входять можливі додаткові негрошові виплати іншим членам правління, якщо такі були передбачені звітністю.

    Для порівняння, 4,459 млн грн зарплати керівника банку — це приблизно 144 тис. грн у розрахунку на один календарний день липня. Якщо додати 653 тис. грн негрошової винагороди, сукупний місячний пакет перевищує 5 млн грн.

    Водночас важливо розрізняти поняття зарплати та повної винагороди.

    У банківському секторі компенсаційний пакет топменеджера може включати не лише базову заробітну плату, а й додаткові виплати, страхування, компенсації витрат, бонуси чи інші негрошові складові, передбачені внутрішньою політикою банку.

    ПриватБанк має окреме положення про винагороду членів правління та впливових осіб, затверджене наглядовою радою.

    Хто такий Мікаель Бьоркнерт

    Мікаель Бьоркнерт — шведський банкір, який очолив ПриватБанк на початку 2025 року.

    До роботи в Україні він мав тривалий досвід у великих скандинавських фінансових установах, зокрема SEB та Swedbank.

    За даними The Times, Бьоркнерт підписав п’ятирічний контракт із ПриватБанком. Він прийшов до установи з завданням посилити корпоративне управління, підготувати банк до повоєнного розвитку та можливого майбутнього виходу держави з капіталу банку.

    Сам Бьоркнерт в одному з інтерв’ю зазначав, що його головна роль у ПриватБанку — змусити установу мислити довгостроково, а не лише реагувати на постійні кризи.

    Це особливо важливо з огляду на масштаб банку.

    За даними The Times, ПриватБанк обслуговує понад 18 млн роздрібних клієнтів і близько 1 млн бізнес-клієнтів та проводить приблизно половину всіх платежів у країні.

    ПриватБанк залишається найбільшим банком країни

    Попри війну, державний банк у 2026 році демонструє дуже високі фінансові результати.

    За підсумками першого півріччя 2026 року прибуток ПриватБанку до оподаткування становив 49,5 млрд грн, що на 7,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Чистий прибуток після сплати 50-відсоткового податку на прибуток склав 24,6 млрд грн.

    Окрім цього, у другому кварталі банк сплатив державі 20,36 млрд грн дивідендів за результатами роботи у 2025 році.

    Фактично це означає, що держава як єдиний акціонер отримує значну частину прибутку банку назад до бюджету.

    За перший квартал прибуток перевищив 25 млрд грн

    Ще більш показовими були результати за перші три місяці року.

    ПриватБанк повідомляв, що у першому кварталі 2026-го його прибуток до оподаткування досяг 25,9 млрд грн, що на 17% перевищило показник за той самий період 2025 року.

    Чистий прибуток становив 12,8 млрд грн.

    Банк також заявляв про значне зростання клієнтських коштів. На кінець першого кварталу їхній обсяг був на 19% більшим, ніж роком раніше.

    Тому мільйонні винагороди топменеджменту формуються на тлі дуже високої прибутковості самої установи.

    ПриватБанк — один із найбільших платників податків

    За підсумками 2025 року ПриватБанк сплатив до бюджету 58,2 млрд грн податку на прибуток.

    У першому кварталі 2026 року банк перерахував 44,1 млрд грн податків, причому 42,1 млрд грн із цієї суми припали на податок на прибуток за четвертий квартал попереднього року.

    Сам банк називає себе найбільшим платником податків серед українських банків.

    Саме ця обставина часто є одним з аргументів у дискусії щодо рівня зарплат його керівництва: ПриватБанк фактично працює як велика комерційна фінансова структура, яка одночасно повністю належить державі.

    Чому зарплати в держбанках настільки високі

    Великі українські державні банки конкурують за керівників не лише між собою, а й із приватними українськими та міжнародними фінансовими групами.

    Керівники такого рівня відповідають за установи з сотнями мільярдів гривень активів, мільйонами клієнтів та системним значенням для всієї економіки.

    Для ПриватБанку цей фактор особливо важливий, адже збій у його роботі може вплинути на платіжну систему всієї країни.

    Крім того, Україна після націоналізації банку запровадила модель корпоративного управління, яка передбачає незалежну наглядову раду та ринкові підходи до найму топменеджменту.

    Саме наглядова рада затверджує політику винагороди правління. Документи щодо цієї політики банк публікує відкрито.

    Банк був націоналізований у 2016 році

    ПриватБанк перейшов у державну власність наприкінці 2016 року.

    До цього він належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

    Націоналізацію провели після того, як Національний банк заявив про значний дефіцит капіталу та ризики для стабільності фінансової системи.

    Відтоді єдиним акціонером установи є держава в особі Міністерства фінансів.

    Після націоналізації ПриватБанк перетворився на один із головних активів державного банківського сектору та регулярно перераховує значні дивіденди до бюджету.

    Дискусія про винагороду нікуди не зникає

    Сума у 4,459 млн грн за один місяць неминуче привертає увагу, особливо в умовах війни та обмежених можливостей державного бюджету.

    Водночас сама цифра без контексту не дає повної картини.

    З одного боку, ПриватБанк належить державі, тож питання ефективності витрат і винагороди керівництва є суспільно значущим.

    З іншого — банк залишається прибутковою комерційною установою, яка лише за перше півріччя 2026 року заробила майже 50 млрд грн до оподаткування та перерахувала десятки мільярдів гривень податків і дивідендів державі.

    Саме тому оцінювати винагороду керівництва коректніше не лише через абсолютну цифру зарплати, а й у контексті фінансових результатів, масштабу установи та відповідальності менеджменту.

    У липні ж цей показник був однозначно великим: 4,459 млн грн зарплати голови правління та ще 653 тис. грн виплат у негрошовій формі.

    А сукупні зарплати дев’яти членів правління за місяць, виходячи з оприлюднених даних, перевищили 19 млн грн.

  • Близьке оточення Івана Виговського отримало контроль над банком “Український капітал” – блогер Володимир Бондаренко

    Близьке оточення Івана Виговського отримало контроль над банком “Український капітал” – блогер Володимир Бондаренко

    Як повідомляє блогер Володимир Бондаренко з посиланням на власні джерела, близькі соратники міністра внутрішніх справ Івана Вигівського – Олексій Комінарець та Віталій Кшановський, купують 20% акцій Банку “Український Капітал”.

    Як стверджує Бондаренко, 20% акцій Банку “Український Капітал” фактично оформляються на фунтів близького оточення Івана Виговського. Зокрема, Олексій Комінарець традиційно виступає номіналом-адвокатом.

    Олексій Кшановський також є співзасновником благодійного фонду “ВГ “До Мрії” разом із Вачаганом Ростомяном та його сином Давидом. Брат Вачагана – Сейран Ростомян – разом з Микитою Ільїним та В’ячеславом Даниленком заснував “Престиж-Інвест Груп”.

    Їх родини представляють один із наймогутніших поліцейсько-прокурорських кланів країни — клан Яреми-Гелетея. Саме завдяки цьому клану Іван Вигівський зробив стрімку кар’єру: від Очакова до міністра МВС. Яремівці вже мали свій “Авантбанк”. Тепер, судячи з усього, їм потрібен ще один банк.

    Як ми писали раніше, через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів топових чиновників, а до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”.  Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Правління «Ощадбанку» тимчасово відсторонило заступника голови правління з фінансів Олега Стринжу від участі в роботі тендерного комітету. Таке рішення ухвалили після того, як Печерська окружна прокуратура повідомила посадовцю про підозру у службовій недбалості.

    Як повідомили у банку, відсторонення діятиме на період проведення розслідування.

    За інформацією «Ощадбанку», сам Стринжа звернувся до правління із заявою, у якій попросив тимчасово усунути його від виконання відповідних обов’язків у тендерному комітеті до завершення перевірки.

    Справу, в межах якої посадовцю оголосили підозру, пов’язують із закупівлею обладнання для забезпечення безперебійної роботи банківських відділень під час відключень електроенергії.

    Йдеться про придбання акумуляторних батарей разом із інверторами на суму 140,9 млн гривень.

    Правоохоронці вважають, що під час проведення цієї закупівлі могли бути допущені порушення, які і стали підставою для підозри у службовій недбалості.

    Наразі триває розслідування, яке має встановити всі обставини проведення закупівлі.

  • Прибутки банків у 2025 році: хто заробив найбільше, а хто пішов у мінус

    Прибутки банків у 2025 році: хто заробив найбільше, а хто пішов у мінус

    Національний банк України оприлюднив фінансові результати роботи банківського сектору за 2025 рік, назвавши найприбутковіші та найзбитковіші банки країни. Дані свідчать про концентрацію прибутків у найбільших установах, а також про складну ситуацію для частини невеликих банків.

    Лідером за чистим прибутком у 2025 році залишається ПриватБанк. Державна фінустанова заробила 29,1 млрд гривень, що становить майже чверть загального фінансового результату всієї банківської системи. Водночас цей показник на 27,6% менший, ніж у 2024 році.

    Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

    До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

    У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

    Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

    Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

    Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

  • Як в Україні 125 мільярдів податків перетворилися на 30

    Як в Україні 125 мільярдів податків перетворилися на 30

    Урядові плани щодо підвищення податків на 2024 рік зазнали суттєвих коригувань, що стало результатом роботи спеціальної групи, яка переглядала законопроєкт №11416д. Очікування надходжень від цього законопроєкту, які спочатку були прогнозовані на рівні 125 мільярдів гривень, тепер скорочені до 30 мільярдів гривень. Це значне зниження було оголошено після засідання робочої групи 28 серпня, де обговорювалися податкові зміни.

    Міністерство фінансів стало на захист банківського сектору, висловлюючи категоричну незгоду з підвищенням податку на прибуток банків до 50%. Це рішення пояснюється двома основними факторами:

    1. Протиріччя з вимогами МВФ: Підвищення податків на банки суперечить умовам співпраці з Міжнародним валютним фондом, що може призвести до ризику зриву програми фінансової підтримки.
    2. Ризики для внутрішнього запозичення: Банки є основними покупцями облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ), а підвищення податкового тиску на них може призвести до зниження попиту на ОВГЗ, що у свою чергу ускладнить фінансування бюджету.

    За словами експертів, підвищення податків на банки може призвести до подорожчання кредитів для споживачів та бізнесу, а також знизити прибутковість фінансових установ, що може негативно вплинути на стабільність банківського сектору в цілому.

    Замість початково планованих 125 мільярдів гривень, тепер уряд очікує зібрати лише 57,8 мільярда гривень у 2024 році. Проте деякі норми не дадуть очікуваного ефекту вже цього року:

    • Підвищення податку на ФОПи третьої групи на 1% та 25% податку на прибуток для фінансових установ не встигнуть вступити в силу до кінця року.

    Вже наступного року очікувані доходи також знизилися: замість попередньо прогнозованих 350 мільярдів гривень, зараз очікується лише 136 мільярдів гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради повідомив про результати роботи групи над законопроєктом:

    • Підвищення військового збору буде обмежене періодом дії воєнного стану.
    • Військовий збір буде спрямовуватись через спеціальний фонд виключно на фінансування Збройних сил України.
    • Податок на надприбуток банків був повністю вилучений зі змін до законопроєкту.
    • Авансові внески з АЗС були дещо уточнені.
    • Підвищення податку на прибуток для фінансових установ було відкладено на майбутнє.
    • 1% військовий збір для юросіб на єдиному податку третьої групи також було скасовано.

    На форумі «Україна 2024. Незалежність» Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що дефіцит бюджету складе $35 мільярдів. Втім, уряд вже має план щодо покриття $20 мільярдів цього дефіциту за рахунок допомоги від МВФ та програми Ukraine Facility від Європейського Союзу.

    Шмигаль також наголосив на важливості отримання заморожених російських активів. Планується отримати перший транш у $50 мільярдів до кінця 2024 року з подальшою конфіскацією та відшкодуванням заморожених активів РФ, які на даний момент оцінюються у $300 мільярдів.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.