Позначка: Батальйон Монако

  • Під Києвом знайшли застреленою жінку, яку підозрювали у замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако

    Під Києвом знайшли застреленою жінку, яку підозрювали у замаху на Вадима Єрмолаєва в Монако

    Під Києвом виявили тіло жінки, яку правоохоронці пов’язували із замахом на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако. За інформацією джерел у правоохоронних органах, жінку знайшли ввечері 6 липня, а причиною смерті стало вогнепальне поранення.

    За даними співрозмовників Української правди, тіло було виявлено близько 23:00 6 липня. Також джерела повідомили, що жінка перебувала за межами України з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року, після чого повернулася до країни.

    Крім того, за інформацією видання, у межах розслідування вже затримано двох підозрюваних. Один із них є чинним офіцером Головного управління розвідки, інший — колишнім співробітником правоохоронних органів. Офіційних повідомлень від правоохоронних органів щодо обставин їхнього затримання або висунутих підозр наразі не оприлюднено.

    Новий розвиток подій стався наступного дня після виходу четвертої частини журналістського розслідування «Батальйон Монако», у якому журналісти зафіксували Вадима Єрмолаєва в Монако за кілька днів до замаху на нього.

    Що відомо про замах у Монако

    Вибух стався 29 червня біля житлового комплексу в Монако. Постраждали троє членів однієї родини, серед яких, за повідомленнями ЗМІ, був Вадим Єрмолаєв. Спочатку правоохоронці припускали, що нападник був чоловіком, однак після аналізу записів камер відеоспостереження дійшли висновку, що вибухівку заклала жінка, яка маскувалася під чоловіка.

    Правоохоронні органи Монако оголосили у міжнародний розшук 39-річну громадянку України Анастасію Березовську. За даними Інтерполу, її підозрювали у замаху на вбивство, встановленні вибухового пристрою в громадському місці та участі у злочинній змові. Слідство також вважає, що вона могла діяти не самостійно.

    Після вибуху прокуратура Монако відмовилася від початкової версії теракту та відкрила кримінальне провадження за статтями про замах на вбивство та встановлення вибухового пристрою в громадському місці. Мотиви злочину офіційно досі не встановлені, а міжнародне розслідування триває.

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен із Дніпра, засновник корпорації «Алеф» та один із найбільших девелоперів міста. У 2019 році він відмовився від українського громадянства на користь громадянства Кіпру, а у 2023 році потрапив під українські санкції через звинувачення у веденні бізнесу на тимчасово окупованих територіях.

    На цей момент офіційні українські правоохоронні органи не коментували зв’язок між смертю жінки під Києвом, затриманнями в Україні та міжнародним розслідуванням замаху в Монако. Обставини її загибелі та можливі мотиви вбивства встановлюються.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.

  • Як бізнесмен Максим Луньов допомагає українським корупціонерам приховати мільйонні статки

    Як бізнесмен Максим Луньов допомагає українським корупціонерам приховати мільйонні статки

    Максим Луньов – український бізнесмен, засновник ряду компаній, які спеціалізуються на наданні в оренду повітряних транспортних засобів. Зокрема, Луньов надає в оренду заможним українцям гелікоптери для прогулянок та подорожей.

    Але в бізнесі Максима Луньова крім офіційної складової, є ще інша, яку він намагається приховати від широкого загалу. Фактично Максим Луньов, за кошти корумпованих чиновників та бізнесменів купує та оформлює на свої компанії гелікоптери.

    Таким чином Луньов допомагає  українським товстосумам приховати від декларування та звітування про походження доходів надбане нечесним шляхом дороге майно. Адже вартість одного гелікоптера, які ніби то належать компаніям Луньова та здаються в оренду стартує від 500 тисяч доларів США.

    Фактично Максим Луньов виконує роль прикриття для легалізації доходів нечистих на руку чиновників. Також примітним є той факт, що в підсумку Луньов заволодів майном інвесторів, які надавали йому кошти на придбання повітряних суден.

    Нагадаємо, у 2019 році ім’я Максима Луньова уже згадувалось ЗМІ в доволі цікавому та підозрілому контексті. Так, 21 жовтня 2019 року у Полтавській області вдень розбився вертоліт, внаслідок чого загинув екс-міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий. Інцидент стався в селі Тарасенкове Оржицького району близько 16:00. Вертоліт Robinson-44 летів з Києва.

    Вертоліт Robinson-44 2019-го року випуску з бортовим номером UR-KTB, на якому летів Тарас Кутовий, належав київському ТОВ «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН», зареєстрованому наприкінці 2016 року. За даними аналітичної бізнес-пошукової платформи YouControl, власником «ХЕЛІКЛАБ ЮКРЕЙН» був киянин Луньов Максим Костянтинович.

    ФОТО: Вертоліт Robinson-44 – саме такі в оренду і надалі надає Максим Луньов

    Чи були запитання у правоохоронців до Максима Луньова після згаданого інциденту?

    За інформацією наших джерел, питань до Луньова не було, оскільки він товаришує з представниками правоохоронних органів, яких забезпечує розвагами на гелікоптерах. Про конкретні випадки організації Луньовим Максимом відпочинку правоохоронців ми детально розповімо в наступних публікаціях.

    На сьогодні, за інформацією джерел з прикордонної служби, Максим Луньов перебуває за кордоном та розважає батальйон «Монако» в той час, коли в Україні триває кровопролитна війна.

    Також не зовсім законним способом за кордоном опинилися і повітряні судна, які Максим Луньов купував за кошти інвесторів, від яких наразі переховується за кордоном.

    З мережі Інтернет можна дізнатись, що Максим Луньов був членом екіпажу, який вперше здійснив трансатлантичний переліт на гелікоптері. Однак, багато що залишається за кадром в фокусі «успішного бізнесмена» Луньова Максима. Ось такі вони насправді, рекордсмени і «успішні українські бізнесмени».

  • Боєць Батальйону Монако: Сергій Вязмікін

    Боєць Батальйону Монако: Сергій Вязмікін

    Лютий 2023 залишив відбиток в історії боротьби з корупцією в Україні, коли Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. Серед тих, хто стояв за лаштунками, виявилися імена, які тривалий час залишалися в тіні – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович.

    Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович – прізвища, які стали широко відомими у світлі розслідування “Батальйон Монако”. Невипадково цю пару помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників “батальйону Монако”. Проте за рік не надходило жодних новин із цього питання.

    Одним із питань, що займали громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли собі дозволити відпочинок у Монако. Відповідь на це питання почала прояснюватися після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були виявлені записки про бажання отримати мільйони доларів, шуби та подорожі. Як тоді виявилося – за її схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

    Трохи про минуле Вязьмікіна та Купранця

    Купранець, як досвідчений «борець» з економічною злочинністю, розпочинав кар’єру ще за Януковича, обдираючи сутенерів і повій. Потім він контролював контрабанду алкоголю та тютюну через Одеську митницю. Саме там він освоїв схему відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. Перевертня у погонах підприємці знають, як “рєшалу”, до якого можна звернутися, щоб «зняти» проблеми з бізнесу. І свого часу Купранець дослужився до посади заступника екс-міністра Авакова.

    Сергій Вязмікін – довірена особа Купранця. «Боровся» з валютними мінялами, «доїв» гральний бізнес на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Нацполіції у 2016 році. За Авакова дослужився до начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС. Знається на тому, кого і як потрібно «розслідувати». Та подорожче.

    За даними ЗМІ, Купранець за час роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, якому приходився начальником. Працюючи у «Департаменті кошмару бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «годуватися». Разом з тим, з 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один член – уже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Він же після скандалу з Батальйоном Монако став вигороджувати героя статті.

    Наразі, коли Вязмікін відпочиває на Лазурному узбережжі з Абрамовичем, питання щодо збору коштів із виробників вирішують відставники з Нацполіції: слідчий Руслан Марчук та одіозний Євген Коваль. Обох викинули з МВС після відставки Авакова. В.о заступник голови ДФС Євген Сокур замикає контроль над схемою у ДФС.

    Важливо відзначити, що Вязмікін, Купранець та їхні бізнес-партнери вміло використовують різні юридичні хитрощі, включаючи оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції. Незважаючи на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей.

    Як свідчать дані реєстрів, Сергій Анатолійович Вязьмікін є керівником АТ «Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал». Однак до червня 2021 року він був бенефіціарним власником цього фонду. Разом із Михайлом Григоровичем Купранцем:

    Нині бенефіціаром фонду вважається Сетак Марія Олександрівна. Це теща Сергія Вязьмікіна, яка говорить про те, що вихід із власників фонду «Фарт капітал» для Сергія Анатолійовича – чиста формальність. А Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця. Тож і його непричетність до фонду викликає сумніви.

    Слідчі мають розібратися в цій складній мережі корупції, яка пронизує різні сфери влади та бізнесу. Однак, як показує досвід, це може бути непростим завданням, особливо коли йдеться про фігури з високими зв’язками та впливом.

    Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов докладно пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

    За словами Бутусова, блокування податкових накладних є основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика унеможливлює роботу підприємств, і розблокувати їх можна лише за рахунок хабара. Цікаво відзначити, що блокування відбувається майже для половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці.

    Ще однією темою, яка обговорювалася, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, став діяти подібно до монстра. У цьому контексті прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця стали звучати особливо голосно.

    Поки що українці плетуть захисні сітки, збирають гроші на пікапи, дрони та байрактари для ЗСУ, наближаючи перемогу над російською ордою Вязьмікін зміцнює свій «фронт» на Лазурному узбережжі Франції.

    Звідти уродженець Нової Каховки Вязмікін займається поборами підакцизних підприємств в Україні. Під час ранкових пробіжок Ніццою з прихильником «руксаго міра», партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем вони «перетирають» тему хабарництва. Абрамович – номер 1 у списку батальйону «Монако».

    Як працює схема

    Два Ігорі, Абрамович та Купранець перед початком війни пообіцяли людям із ОП кругленький дохід у доларах. Отримувати його збиралися із поборів підакцизних підприємств. Для цього вони «орендували» податкову службу в особі в.о. голови ДФС України Тетяни Кирієнко. Привід для поборів оформляє начальник Департаменту контролю за підакцизними товарами ДФС Олександр Ярмоленко, виписуючи виробникам порушення на папері. Тим, хто не погодився платити, прикривають виробництво.

    Таким чином, постаті, включаючи Сергія Вязмікіна, що стоять за “Батальйоном Монако”, опинилися у центрі уваги громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв’язки та діяльність викликають серйозні питання щодо прозорості та законності дій у сфері оподаткування та економічної безпеки України.

    Його дружина також «не без гріха»: у 2016 році вона скоїла принаймні дві ДТП. І ось тут судові документи відкривають нам ще одну таємницю сім’ї Вязмікіних. Виявляється, Оксана Олександрівна Вязмікіна на 2016 рік була громадянкою Російської Федерації. Принаймні саме так зазначено у судовому рішенні від квітня 2016 року.

    Нагадаємо, у 2016 році Росія вже майже два роки окупувала Крим та частину Донбасу. Сергій Вязмікін того ж року став заступником начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Указом Президента України у серпні 2016 року було нагороджено орденом Данила Галицького. І в цей же час його дружина має російський паспорт.