Daypolitico

Позначка: БЕБ

  • Понад 40 тіньових обмінників: БЕБ викрило масштабну схему в Закарпатті

    Понад 40 тіньових обмінників: БЕБ викрило масштабну схему в Закарпатті

    Бюро економічної безпеки України викрило масштабну фінансову схему, в якій було відмито понад 56 мільйонів гривень через нелегальні обмінні пункти, що діяли на Закарпатті. Ключову роль у ній відігравали троє колишніх банківських менеджерів, які використали свої професійні навички для організації тіньової мережі під брендами Orange Finance та Kurs uz ua.

    Про деталі злочинної діяльності повідомило детективне бюро Absolution.

    У центрі слідства — Ігор Грабар, Дмитро Гонтар і Олександр Рімек. Колишні співробітники банків, вони створили систему, яка дозволяла конвертувати готівкову іноземну валюту в безготівкову форму, проводити її через рахунки у Правекс Банку, Сенс Банку та АБ «Південний», а потім знову повертати кошти у готівку — вже в національній валюті.

    Мережа охоплювала понад 40 нелегальних обмінників, які діяли без ліцензій НБУ. При цьому операції на сотні тисяч гривень проводилися без ідентифікації клієнтів, без звітності до Держфінмоніторингу і без використання касових апаратів (РРО). Окремі операції з криптовалютами взагалі не фіксувалися.

    Формально обмінники працювали через компанії, зареєстровані на підозрюваних, серед яких:

    • ТОВ «Інтерчейндж Україна»

    • «Інтеркеш Онлайн»

    • «Інтеркеш Україна» (InterCash Ukraine)

    • «Орандж Фінанс»

    • «Провідент Фінанс»

    На папері вони нібито займалися мікрокредитуванням і орендою нерухомості, але насправді були прикриттям для тіньової фінансової діяльності.

    Обсяги відмитиx коштів за підрахунками БЕБ:

    • Дмитро Гонтар — 24,8 млн грн

    • Олександр Рімек — 15,8 млн грн

    • Ігор Грабар — 15,5 млн грн

    Водночас декларовані доходи кожного з них за 2001–2018 роки становили лише 2,4–3,7 млн грн.

    Під час обшуків у фігурантів вилучили комп’ютерну техніку, реєстратори, чорнову бухгалтерію та документацію, що підтверджує незаконну діяльність. Слідство триває, встановлюються інші причетні особи та обсяги коштів, що пройшли через мережу.

    Цей випадок — черговий приклад того, як освічені банкіри з досвідом роботи у фінансовому секторі обирають не законну діяльність, а схеми, які підривають довіру до валютного ринку країни.

    На тлі викриття цієї схеми згадуються і банківські афери сестер Сосєдок з Дніпра, які протягом 20 років провертали багатомільйонні махінації. Спершу через один банк виводили валюту на фіктивні фірми, потім створили новий — банк «Конкорд», через який прокручували гроші в тому числі для російських криптогравців. Усі ці історії вкотре демонструють масштаб і глибину фінансової тіні в Україні.

  • БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує масштабну корупційну схему незаконного експорту сільськогосподарської продукції, організовану за участю колишнього посадовця Державної фіскальної служби — Сергія Олександровича Недоренка. Схема, за даними слідства, діяла протягом 2024 року і дозволила вивезти за кордон агропродукції на понад мільярд гривень без сплати податків.

    Недоренко, який раніше очолював департамент організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС, після звільнення з контролюючого органу створив або придбав низку фіктивних підприємств. Вони й стали основою для відпрацьованого механізму експорту продукції, придбаної за готівку, з використанням форми №2 — схеми, яка давно використовується для обходу податкового контролю.

    Для забезпечення безперешкодного митного оформлення “фіктивні” експортери використовували територію Чернівецької митниці. Саме там, за версією слідства, було організовано корупційний зв’язок між Недоренком і його колишнім підлеглим — Євстафієм Володимировичем Майтаповим. Майтапов, який нині обіймає посаду заступника начальника Чернівецької митниці, у 2018–2021 роках підпорядковувався Недоренку як головний державний інспектор.

    Слідство також встановило, що до злочинної схеми були залучені окремі адвокати та діючі посадові особи митниці, які забезпечували легалізацію експорту та уникнення будь-яких перевірок. Усі дії відбувалися з метою вивезення агропродукції без сплати податків, що спричинило збитки державному бюджету на суму понад 1,06 млрд гривень.

    У БЕБ наголошують, що розслідування триває, і наразі готуються процесуальні кроки щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

  • Ексдиректори «Запоріжжяобленерго» завдали збитків на 730 мільйонів — СБУ

    Ексдиректори «Запоріжжяобленерго» завдали збитків на 730 мільйонів — СБУ

    Служба безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки викрила масштабну корупційну схему, через яку державне підприємство «Запоріжжяобленерго» зазнало збитків на суму понад 730 мільйонів гривень. До організації схеми, за даними слідства, причетні колишній генеральний директор та комерційний директор підприємства.

    Як повідомляє СБУ, у 2019 році топменеджери уклали договір із промисловим підприємством про постачання електроенергії. Згідно з умовами контракту, завод мав отримувати електроенергію за тарифом 2-го класу — дорожчим, оскільки передбачає використання додаткової інфраструктури, як-от високовольтні лінії.

    Однак на практиці промисловий об’єкт отримував електроенергію за тарифом 1-го класу, значно дешевшим. Це дало підприємству-споживачу необґрунтовану вигоду, а «Запоріжжяобленерго» недоотримало сотні мільйонів гривень.

    Незалежна експертиза підтвердила завдані збитки в розмірі 730 млн грн. Правоохоронці також встановили, що ексголова компанії незаконно збирав конфіденційну інформацію про співробітників, фотографуючи персональні дані.

    Колишнім керівникам повідомлено про підозру за статтею щодо службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Їм загрожує до 5 років позбавлення волі.

    Це не перший випадок масштабного розкрадання державних коштів, зафіксований у 2024–2025 роках. Раніше СБУ та БЕБ встановили, що на будівництві Подільського мосту в Києві могли бути розкрадені ще 153 мільйони гривень, до чого причетні колишні та нинішні чиновники.

  • Претендент на посаду в БЕБ Шепетін не декларує нерухомість і готівку

    Претендент на посаду в БЕБ Шепетін не декларує нерухомість і готівку

    Новим фаворитом на посаду очільника Бюро економічної безпеки став Ігор Шепетін — ексначальник внутрішньої безпеки ДФС, колишній співробітник СБУ та нещодавно звільнений податківець. Утім, за показним патріотизмом Шепетіна — екскомбата 135-го батальйону ТРО — ховається чимало запитань щодо його майна, минулого і зв’язків. Про це пише агентство ABSOLUTION.

    Попри декларований дохід у 753 тис. грн від служби в ЗСУ, Ігор Шепетін безкоштовно мешкає у маєтку в Козині площею 177,8 кв.м, що належить його сестрі Оксані Варт. Будинок записаний на неї ще з 2018 року, однак не виключено, що це — класичне прикриття для власного майна, оформленого на родичів.

    У 2023 році дружина Шепетіна раптово придбала три нежитлові приміщення у Вишгороді загальною площею майже 300 кв.м на суму понад 2 мільйони гривень. При цьому в декларації Шепетін вказує лише соціальну допомогу в 25 тис. грн від Обухівської РДА.

    Також на батька кандидата оформлено Toyota Land Cruiser 200 (2017 року), вартістю понад 1,1 мільйона гривень.

    Непрозорі джерела доходів

    Загальний дохід подружжя у 2023 році виглядає не менш підозріло:

    • Ігор Шепетін задекларував 753 тис. грн доходу з ЗСУ і 10,7 тис. — із ДСНС;

    • Його дружина — понад 600 тис. грн від підприємництва, а також 2,1 млн грн від продажу корпоративних прав у ТОВ “Юртехконсалтинг”.

    Крім цього, у родини задекларовані готівкові заощадження: 300 тис. грн у Шепетіна, 500 тис. грн і 40 доларів у його дружини. Також є позику на 101 тис. доларів, яку дружина взяла у Шепетіної Лесі Володимирівни.

    Найбільш тривожним є минуле Ігоря Шепетіна в податковій. У 2017 році його ім’я фігурувало у справі ГПУ №42017100000001297 — щодо покривання масштабної схеми ухилення від податків. За версією слідства, керівництво ДФС, включно із Шепетіним, “кришувало” фіктивні компанії, які створювали штучний податковий кредит через експорт зерна та операції з готівкою.

    Попри те, що до обвинувачення справа не дійшла, її тінь залишається над репутацією Шепетіна — особливо в контексті його теперішніх амбіцій очолити структуру, яка має боротися з економічними злочинами.

  • Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    У п’ятницю, 9 травня, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) провели обшуки у приміщенні Головного управління Національної гвардії України. Як повідомили джерела OBOZ.UA, обшук проводився у межах розслідування справи про ймовірні порушення під час державних закупівель і зловживання впливом.

    Офіційних коментарів від НАБУ наразі немає, подробиці справи залишаються закритими.

    Командувачем Національної гвардії України є бригадний генерал Олександр Півненко.

    Раніше, у березні 2025 року, Бюро економічної безпеки виявило ознаки порушень у тендері на будівництво багатоквартирного будинку на замовлення однієї з баз комплектування Нацгвардії. Проєкт вартістю понад 78 млн грн планували реалізувати в Київській області.

    Аналітики БЕБ встановили, що було неправомірно застосовано спрощену процедуру закупівлі – попри те, що об’єкт не належав до категорії споруд оборонного призначення. Це могло призвести до втрат бюджетних коштів.

    Після направлення відповідного листа з боку БЕБ, закупівлю було скасовано. Наразі з’ясування обставин триває, у тому числі з боку НАБУ.

  • Адміністрація Трампа хоче контролювати НАБУ та БЕБ для забезпечення економічних інтересів

    Адміністрація Трампа хоче контролювати НАБУ та БЕБ для забезпечення економічних інтересів

    За інформацією наших джерел, адміністрація Дональда Трампа разом з підписанням договору про ресурси вимагає повного контролю над НАБУ та БЕБ. У разі, якщо команда Зеленського погодиться на вимоги, ймовірним наслідком буде зміна керівництва антикорупційних органів.

    Зокрема, своєї посади може позбутися Директор НАБУ Семен Кривонос, оскільки він має тісні зв’язки з Офісом Президента та був помічений у “виконанні політичних замовлень”.

    Стосовно появи нового очільника БЕБ, за інформацією джерел, наразі представники адміністрації США “придивляються” до різних кандидатур, але остаточне рішення ще не прийняте.

    Загалом, вимога адміністрації Трампа по контролю над НАБУ та БЕБ, в контексті імовірного підписання договору про надра, виглядає як взяття під повний контроль всієї економіки України.

  • Держава втратила 1,5 мільярда на оборудках “Кернел”

    Держава втратила 1,5 мільярда на оборудках “Кернел”

    Один із найбагатших українців, Андрій Веревський, провернув схему, яка дозволила йому стати одноосібним власником аграрного гіганта «Кернел». Це обійшлося Україні у 1,5 млрд грн недоотриманих податків і позбавило десятки дрібних інвесторів їхніх заощаджень.

    Все почалося із таємного випуску 216 мільйонів акцій «Кернел» через підставні компанії. Такий крок різко обвалив вартість паперів на Варшавській фондовій біржі – з 43 злотих до 1 злотого. Паніка на ринку змусила інвесторів продавати акції, які Веревський згодом викупив за безцінь. Сьогодні ціна акцій становить понад 240 грн, тобто колишні власники продали активи вдесятеро дешевше.

    Ця афера стала предметом розгляду в суді Люксембургу. Її суть – використання біржових механізмів для рейдерського захоплення компанії з мільярдними активами. При цьому ані державний бюджет, ані наглядові органи в Україні не втрутилися. Наслідок – стратегічна компанія повністю перейшла під контроль однієї особи.

    Інший приклад системних зловживань – схема з фіктивною торгівлею сільгосппродукцією, яку реалізує ФГ «Слобожанський Агросоюз» разом з фірмами-прокладками. За 2023–2024 роки схема дозволила незаконно вивести понад 136 млн грн через фіктивний ПДВ, використовуючи технічні компанії та покровителів із ДПС, БЕБ і Нацполіції. Як результат – ще один удар по держбюджету.

    Якщо держава й надалі заплющуватиме очі на подібні оборудки, Україна й далі втрачатиме стратегічні активи, а економіка – мільярди.

  • На укриттях для шкіл на Київщині вкрали понад 14 мільйонів

    На укриттях для шкіл на Київщині вкрали понад 14 мільйонів

    Бюро економічної безпеки України повідомило про викриття масштабної корупційної схеми в Київській області. Під підозрою – п’ятеро осіб, які привласнили понад 14 мільйонів гривень, виділених з бюджету на облаштування укриттів цивільного захисту в навчальних закладах.

    У схемі фігурують службові особи приватної компанії, яка виготовляла захисні модулі, та посадовці органів місцевого самоврядування, що проводили закупівлі.

    За даними слідства, фігуранти здійснили постачання та монтаж укриттів, які не відповідають державним будівельним нормам – ДБН В.2.2-5:2023 та ДСТУ 9195:2022. Укриття не забезпечують захисту, передбаченого стандартами, а отже, можуть становити загрозу для життя дітей.

    Контрольні випробування укриттів не проводилися, натомість сертифікати були сфальсифіковані. Висновки щодо безпеки споруд ґрунтувались лише на теоретичних розрахунках. Тобто на практиці ці конструкції навіть не перевірялись на здатність витримати навантаження чи забезпечити захист у разі обстрілу.

    Також виявлено, що тендерні пропозиції містили сертифікати з неправдивими даними, а у закупівельній документації — ознаки фальсифікації.

    Під час обшуків, проведених на виробничих потужностях постачальника, у помешканнях підозрюваних та в навчальних закладах, які придбали такі «укриття», детективи БЕБ вилучили документи за вже виконаними контрактами.

    Правоохоронці також провели негласні слідчі дії, які дозволили зібрати повну доказову базу щодо фальсифікацій та розтрати бюджетних коштів.

    Суд обрав п’ятьом підозрюваним запобіжні заходи: тримання під вартою, нічний домашній арешт і застави на загальну суму майже 14 млн грн. Також накладено арешт на:

    • майно підозрюваних — на 12 млн грн,

    • корпоративні права компанії-виконавця — на майже 18 млн грн.

    Справу розслідують за ч. 3 ст. 212 та ч. 1,2 ст. 366 ККУ — ухилення від сплати податків і службове підроблення.

  • БЕБ вивело на чисту воду схему експорту соняшникової продукції через Львівщину

    БЕБ вивело на чисту воду схему експорту соняшникової продукції через Львівщину

    Бюро економічної безпеки викрило масштабну схему контрабанди через логістичний термінал ТОВ «Мостиська Драй Порт» у Львівській області. За версією слідства, саме тут відбувалася перевалка соняшникового шроту та олії, придбаних за готівку без податкового обліку, з подальшим незаконним експортом до Європи.

    Розслідування триває в межах кримінального провадження за статтями 212 та 366 Кримінального кодексу — ухилення від сплати податків та службове підроблення.

    У листопаді 2024 року детективи провели обшук на території терміналу в селі Мостиська Другі. Там виявили 883,67 тонни шроту та 1613 тонн соняшникової олії. Частина товарів не мала належного документального супроводу, а самі компанії-власники надали суперечливі дані або взагалі уникли комунікації зі слідством.

    Організатори схеми постійно змінювали реквізити підконтрольних фірм, закуповували продукцію за готівку без податкового оформлення та вивозили її за кордон через фіктивні контракти з компаніями-нерезидентами. Зокрема, одним з основних напрямків експорту були Італія та Іспанія.

    До оборудки залучалися фірми з Дніпропетровщини та Київщини, серед яких:
    – ТОВ «Вік Сан Оіл», що надало накладну на олію лише після обшуку;
    – ТОВ «Ньюніт», яке відвантажувало шрот без прозорого ланцюга постачання;
    – ТОВ «Топ Експорт», що подавало до митниці неправдиві декларації та згодом відкликало їх.

    Частину продукції намагалися легалізувати через польську компанію Bernardgroup Sp. z o.o., яка, однак, не має представництва в Україні та не зареєстрована в податкових органах. Схожі спроби здійснювало і ТОВ «Флагман Сід», яке вже визнане податковою ризиковим підприємством.

    Під час розгляду справи в суді представники Bernardgroup заявили, що компанія легально придбала олію та уклала угоди з італійською фірмою «Кортімед С.р.л.». Але ці аргументи не переконали суд повністю: арешт накладено на саму продукцію, хоча контейнери, у яких вона зберігалася, залишилися без обмежень.

    Компанія «Мостиська Драй Порт» відмовилася надавати документи про оплату послуг, що лише посилило підозри правоохоронців.

    Справу продовжують розслідувати, перевіряючи походження товару, справжність фінансових операцій та обсяг ухилення від податків.

  • Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

    Скандал довкола “Боріважа”: Коломойський, Боголюбов та “схеми” ПриватБанку

    Зерновий термінал “Боріваж” 13 березня було передано в управління АРМА за рішенням суду. Це стало можливим завдяки розслідуванню Бюро економічної безпеки України, яке виявило незаконну передачу терміналу ще у 2016 році. У центрі справи опинилися колишні топменеджери “ПриватБанку”, серед яких Володимир Яценко, а також нерезиденти-засновники юридичних осіб, представники Міністерства юстиції та судді. Очікуються нові підозри та арешти.

    Слідство встановило, що термінал, який перебував у заставі Національного банку України, був переданий ТОВ “Агротермінал Логістик” незаконно. В ухвалі суду зазначено, що службові особи “Боріваж” діяли у змові зі службовими особами “Агротермінал Логістик”, “ПриватБанку” та іншими невстановленими особами. Це дало змогу колишнім власникам та менеджменту “ПриватБанку” заволодіти активом і уникнути відповідальності перед державним банком.

    Ключову роль у схемі відіграв Володимир Яценко, який на той час був заступником голови правління “ПриватБанку”. Саме він організував юридичне оформлення схеми, що дозволило у вересні 2016 року перевести порт “Боріваж” від боржника “ПриватБанку” до нової компанії – “Агротермінал Логістик”. Як заставу банк отримав не реальний актив, а лише корпоративні права на нову компанію, що фактично означало втрату контролю над портом.

    Ця схема дозволила колишньому керівництву банку згодом використовувати порт для власної вигоди, залишивши державний “ПриватБанк” без забезпечення. Протягом дев’яти років ситуація залишалася без належної уваги правоохоронних органів, однак зараз БЕБ займається розслідуванням та встановлює всіх причетних.

    За даними слідства, серед фігурантів справи – Володимир Яценко, інші представники колишнього менеджменту “ПриватБанку”, засновники офшорних компаній, які використовувалися для оборудок, а також члени Центральної колегії Міністерства юстиції та два судді, один із яких наразі перебуває за межами України.

    Ця справа є продовженням масштабного розслідування щодо розкрадань у “ПриватБанку” перед його націоналізацією. У 2016 році, під керівництвом Яценка, з банку було виведено майже 6 млрд грн. Частину цих коштів, як випливає з ухвали суду, відмили через Єврейську общину України.