Позначка: Беньямін Нетаньягу

  • Символ незламності на міжнародній арені: Зеленський увійшов до топ-21 найвпливовіших євреїв світу за версією The Jerusalem Post

    Символ незламності на міжнародній арені: Зеленський увійшов до топ-21 найвпливовіших євреїв світу за версією The Jerusalem Post

    Авторитетне ізраїльське видання The Jerusalem Post опублікувало свій щорічний престижний рейтинг «50 Most Influential Jews», включивши до нього президента України.

    Визнання лідерства в умовах війни

    Український лідер посів 21-ше місце у глобальному списку. У редакційному профілі видання охарактеризувало Володимира Зеленського як «єврейське обличчя українського спротиву», відзначивши його стійкість, здатність ефективно керувати державою під час масштабної повномасштабної війни та протистояти російській агресії.

    Експерти видання наголошують, що попри цинічні кремлівські наративи та спроби пропаганди скомпрометувати українське керівництво, президент України демонструє приклад мужнього лідерства, поєднуючи захист європейського майбутнього країни з боротьбою за збереження державного суверенітету.

    Лідери глобального рейтингу

    • Першу сходинку рейтингу цього року зайняли Джаред Кушнер та Іванка Трамп.
    • Другу позицію посів прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу.

    Повний перелік та детальний огляд позицій у цьогорічному списку можна знайти на офіційному порталі The Jerusalem Post.

     

  • Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу провели у Вашингтоні першу особисту розмову майже за три роки. Вона відбулася не в Білому домі й не в межах запланованих двосторонніх переговорів, а перед поминальною службою за сенатором Ліндсі Гремом у Вашингтонському національному соборі. Коротке відео їхнього спілкування швидко розійшлося соцмережами, а The Washington Post звернула увагу, що лідери, судячи з кадрів, могли обмінятися доволі різкими репліками. Водночас достеменно встановити зміст розмови неможливо: звук на відео відсутній, а Київ та Єрусалим публічно її не коментували.

    Саме ця обставина є ключовою для оцінки епізоду. На записі видно, що Зеленський і Нетаньягу говорять емоційно, активно жестикулюють і зберігають серйозні вирази обличчя. Проте наприкінці розмови обидва посміхаються і потискають руки. The Times of Israel описав контакт як «досить серйозний, але щирий» і підтвердив, що це була перша особиста зустріч двох політиків із вересня 2023 року. Востаннє вони, за інформацією видання, розмовляли телефоном у січні 2025-го.

    Розмова на похороні відбулася після кількох днів суперечливих повідомлень щодо можливості повноцінної зустрічі Зеленського і Нетаньягу у Вашингтоні. Haaretz із посиланням на українське джерело писав, що офіс ізраїльського прем’єра спочатку сам запропонував провести переговори, але пізніше пояснив відмову надто щільним графіком. За іншою версією, яку також наводило видання, ініціатива виходила від української сторони, однак Ізраїль так і не підтвердив готовність провести двосторонню зустріч.

    The Times of Israel ще в день візиту повідомляв, що офіси двох лідерів намагалися домовитися про переговори на тлі спільної загрози з боку Ірану. Зрештою формальну зустріч так і не організували. Тому короткий контакт у соборі фактично став єдиною можливістю для Зеленського і Нетаньягу поговорити особисто під час одночасного перебування у столиці США.

    Додаткової уваги епізоду надало те, що обидва лідери прибули до Вашингтона в момент, коли одночасно потребують від адміністрації Дональда Трампа критично важливих військових ресурсів. Зеленський приїхав до США з акцентом на протибалістичну оборону, ракети-перехоплювачі та розширення оборонної співпраці. Перед зустріччю з Трампом він прямо назвав антибалістичний захист пріоритетом номер один. Зустріч у Білому домі відбулася 28 липня перед похороном Грема, і сторони обговорювали, серед іншого, можливість виробництва Україною власних перехоплювачів для Patriot.

    Нетаньягу того самого дня також провів окрему зустріч із Трампом. Прем’єр Ізраїлю назвав її однією з найкращих за весь час їхнього спілкування і повідомив, що серед головних тем був Іран. За його словами, сторони демонстрували «повну співпрацю» і координували питання, пов’язані з недопущенням появи в Тегерана ядерної зброї.

    Саме ця паралель стала основою для висновку The Washington Post про своєрідну «гру з нульовою сумою» між двома союзниками США. І Україна, і Ізраїль залежать від американських систем ППО, перехоплювачів, високотехнологічного озброєння та політичної підтримки Вашингтона. На тлі воєн у Європі та на Близькому Сході запаси певних типів озброєнь США не є необмеженими, а тому будь-яке рішення про передачу додаткових ракет одному союзнику потенційно впливає на можливості підтримки іншого. У цьому контексті навіть коротка емоційна розмова Зеленського й Нетаньягу виглядає значно важливішою, ніж просто випадкова зустріч на церемонії.

    Водночас між Україною та Ізраїлем є й очевидний простір для співпраці. Обидві держави стикаються з іранськими технологіями та озброєнням. Росія широко використовує іранські ударні безпілотники та їхні модифікації у війні проти України, тоді як Ізраїль безпосередньо протистоїть Ірану та його регіональним союзникам. За кілька годин до розмови Зеленського і Нетаньягу міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Ізраїлю Гідеон Саар також контактували між собою та обговорювали, зокрема, загрозу з боку Ірану. Саар запросив українського колегу відвідати Ізраїль.

    Однак українсько-ізраїльські відносини впродовж повномасштабної війни залишалися складними. Київ неодноразово розраховував на більш активну військову підтримку з боку Ізраїлю, особливо у сфері протиповітряної оборони. Ізраїльська влада при цьому роками уникала передачі Україні частини своїх ключових систем, пояснюючи це власними безпековими потребами та необхідністю враховувати регіональні ризики.

    Саме тому повідомлення про те, що повноцінна зустріч у Вашингтоні не відбулася, стало помітним дипломатичним сигналом. The Times of Israel у окремому аналізі навіть охарактеризував поведінку Нетаньягу щодо України як «холодне плече», зазначивши, що обидві держави фактично протистоять спільній російсько-іранській осі та мають чимало сфер для потенційної співпраці, включаючи боротьбу з дронами.

    Втім, робити висновок про серйозний конфлікт між Зеленським та Нетаньягу лише на основі кількасекундного відео було б некоректно. Навіть The Washington Post використовує обережне формулювання, що лідери «судячи з усього» обмінялися різкими репліками. The Times of Israel, навпаки, наголошує, що розмова була серйозною, але коректною, а завершилася посмішками та рукостисканням. Офіційні представники обох країн зміст контакту не розкрили.

    Поминальна служба за Ліндсі Гремом сама по собі стала незвичним дипломатичним майданчиком. Сенатор, який раптово помер 11 липня у віці 71 року, був одним із найпослідовніших американських прихильників і України, і Ізраїлю. За кілька днів до смерті він відвідав Київ та продовжував просувати жорсткі санкції проти Росії. Одночасно Грем залишався одним із найактивніших прихильників Ізраїлю та виступав за сильну американську присутність у світових конфліктах. Саме тому на його похороні одночасно опинилися Зеленський, Нетаньягу, Трамп та інші впливові політики.

    Смерть Грема для України має окреме політичне значення. Associated Press зазначало, що Київ втратив одного з найважливіших союзників у найближчому оточенні Трампа — політика, який міг напряму доносити українську позицію до президента США та роками наполягав на жорсткішій політиці щодо Кремля.

    Тож епізод між Зеленським і Нетаньягу варто розглядати ширше за саму міміку двох лідерів. Обидва прибули до Вашингтона боротися за увагу Трампа та критичні для своїх країн ресурси, обидва мають власний складний порядок денний щодо Ірану, і водночас їхні держави мають спільні безпекові інтереси. Чи була коротка розмова справжньою суперечкою, наразі невідомо. Підтверджено лише те, що тон виглядав серйозним, формальна двостороння зустріч не відбулася, а після кількох хвилин спілкування Зеленський і Нетаньягу розійшлися, потиснувши один одному руки. Саме тому говорити про дипломатичний скандал поки рано — але і випадковим цей контакт на тлі нинішньої боротьби за американську підтримку назвати складно.

  • США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    США оголосили курс на демонтаж МКС: Рубіо пригрозив санкціями навіть союзникам

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір адміністрації президента Дональда Трампа домогтися фактичного демонтажу Міжнародного кримінального суду (МКС). За його словами, Вашингтон використовуватиме весь спектр дипломатичних, економічних та політичних інструментів для боротьби з діяльністю суду, який у Білому домі вважають загрозою національній безпеці США. Одночасно американська влада попередила партнерів і союзників, що підтримка МКС може вплинути на подальше отримання американської допомоги.

    Про це повідомляє CNN.

    Марко Рубіо звинуватив Міжнародний кримінальний суд у використанні міжнародного права як інструменту політичного тиску на Сполучені Штати. За його словами, суд веде боротьбу проти Америки не військовими засобами, а шляхом юридичного переслідування американських громадян.

    «Міжнародний кримінальний суд веде війну проти США не кулями чи ракетами, а силою так званого міжнародного права», – заявив держсекретар.

    У Вашингтоні переконані, що діяльність МКС виходить за межі його міжнародного мандата та становить пряму загрозу американському суверенітету. Саме тому адміністрація Дональда Трампа має намір посилити тиск на міжнародну судову інституцію та обмежити її можливості працювати.

    Конфлікт між США та Міжнародним кримінальним судом триває вже кілька років. Його витоки сягають ще першого президентського терміну Дональда Трампа, коли МКС розпочав розслідування можливих воєнних злочинів американських військових в Афганістані. Відтоді відносини між Вашингтоном і судом залишаються вкрай напруженими.

    Новий етап протистояння передбачає не лише тиск на сам МКС, а й вимоги до інших держав визначитися зі своєю позицією. Представник Державного департаменту США заявив, що країни, які продовжать визнавати юрисдикцію суду щодо американських громадян або співпрацюватимуть із ним у відповідних розслідуваннях, можуть опинитися під особливою увагою Вашингтона.

    За словами американських посадовців, насамперед це стосується держав, які отримують фінансову чи військову допомогу від США, розміщують на своїй території американські військові бази або користуються американськими безпековими гарантіями. Саме такі країни, як заявляє Вашингтон, мають офіційно відмовитися визнавати повноваження Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США.

    Фактично адміністрація Дональда Трампа дає зрозуміти, що подальший рівень співпраці зі Сполученими Штатами може залежати від ставлення окремих держав до МКС. Це може зачепити і низку європейських країн, які є учасниками Римського статуту та визнають юрисдикцію суду.

    У своїй статті Марко Рубіо заявив, що Вашингтон готовий послідовно послаблювати діяльність суду доти, доки він не втратить можливість діяти у нинішньому форматі.

    «Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, працюючи пліч-о-пліч з кожним союзником, з яким ми можемо мати спільну справу, ми демонтуємо Міжнародний кримінальний суд — цеглинка за цеглиною, якщо це буде необхідно», — написав держсекретар США.

    За інформацією CNN, адміністрація Трампа вже готує комплекс заходів, спрямованих на максимальну ізоляцію МКС. Серед можливих кроків розглядаються запровадження нових економічних санкцій, анулювання американських віз для співробітників суду, заборона на в’їзд до США, фінансові обмеження, а також дипломатичний тиск на країни, які співпрацюють із судом.

    Марко Рубіо також стверджує, що Міжнародний кримінальний суд перетворився на інструмент політичної боротьби проти США. За його словами, діяльність установи підтримують сили, які негативно ставляться до американської зовнішньої політики.

    На думку держсекретаря, на роботу суду значний вплив мають міжнародні неурядові організації, прихильники глобалістських підходів та уряди окремих держав, які критично налаштовані щодо Сполучених Штатів.

    Загострення відносин між Вашингтоном і МКС відбувається на тлі низки резонансних рішень суду останніх років. Окрім розслідування щодо можливих злочинів американських військових в Афганістані, адміністрація Трампа різко критикувала розгляд справ, пов’язаних з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу. Саме після цього риторика Білого дому щодо суду стала ще жорсткішою.

    Паралельно Міжнародний кримінальний суд залишається одним із головних міжнародних органів, які розслідують воєнні злочини, скоєні під час російської агресії проти України. Суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та низки інших російських посадовців, яких підозрюють у незаконній депортації українських дітей та інших воєнних злочинах. У відповідь російська влада відкрила кримінальні справи проти суддів і прокурора МКС та оголосила їх у розшук.

    Україна, своєю чергою, у серпні 2024 року ратифікувала Римський статут, що стало важливим кроком до повноцінної співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Наразі юрисдикцію МКС визнають 125 держав світу, які є учасницями Римського статуту.

    Попри різку позицію Вашингтона, більшість держав-учасниць МКС продовжують підтримувати діяльність суду, наголошуючи на його ролі у притягненні до відповідальності осіб, яких підозрюють у геноциді, злочинах проти людяності, воєнних злочинах та злочині агресії.

  • Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    США відмовили Ізраїлю в ознайомленні з текстом майбутньої мирної угоди з Іраном напередодні її офіційного підписання. Інформація про це викликала широкий резонанс у міжнародних політичних колах, адже Ізраїль залишається одним із ключових союзників Вашингтона на Близькому Сході та безпосередньо залучений до регіонального конфлікту.

    За даними The Jerusalem Post, ізраїльська сторона зверталася до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням надати текст меморандуму про взаєморозуміння між Вашингтоном і Тегераном, однак отримала відмову. Джерела видання стверджують, що американська сторона вирішила не демонструвати документ до його офіційного підписання, запланованого на 19 червня у Швейцарії.

    Інформацію про напруження навколо документа також поширили американські та ізраїльські медіа. Зокрема, повідомлялося, що у Вашингтоні побоюються можливого дострокового оприлюднення деталей домовленостей через політичні суперечності навколо угоди. При цьому представники адміністрації Трампа офіційно заперечують твердження про розрив координації з Ізраїлем та називають окремі повідомлення «неточними».

    Ситуація привернула особливу увагу через те, що текст меморандуму досі не оприлюднений. Попри це, окремі медіа вже повідомляють про можливі положення документа.

    За інформацією The Jerusalem Post, угода може містити 14 окремих пунктів. Серед них називаються відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, питання присутності ізраїльських військ у Південному Лівані, а також розблокування значної частини заморожених іранських коштів.

    Офіційно підтверджено, що церемонія підписання документа має відбутися 19 червня на курорті Бюргеншток у Швейцарії. Саме цю локацію запропонували посередники переговорного процесу — Пакистан і Катар. Швейцарська влада підтвердила підготовку до проведення заходу та заявила про готовність забезпечити необхідні дипломатичні й безпекові умови.

    Переговорний процес між США та Іраном став одним із найгучніших дипломатичних сюжетів останніх місяців. Після початку масштабного конфлікту навесні 2026 року сторони кілька разів заявляли про готовність до деескалації, однак досягнення остаточних домовленостей постійно відкладалося через суперечки щодо санкцій, ядерної програми Ірану та контролю над Ормузькою протокою.

    Президент США Дональд Трамп останніми днями неодноразово заявляв, що домовленості між Вашингтоном і Тегераном фактично погоджені. За його словами, угода повинна гарантувати, що Іран не отримає ядерної зброї, а також забезпечити відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Водночас навколо змісту документа продовжують виникати суперечки. Раніше в інформаційному просторі з’явилися нібито витоки окремих пунктів майбутньої угоди. Іранські джерела стверджували, що документ передбачає пом’якшення санкцій, доступ до частини заморожених активів та економічні стимули для Тегерана. Проте Трамп публічно заявив, що поширені версії не відповідають реальному змісту домовленостей і містять неправдиву інформацію. Він наголосив, що будь-які економічні переваги для Ірану матимуть виключно поетапний характер і залежатимуть від виконання взятих зобов’язань.

    Окремим джерелом напруги залишається позиція Ізраїлю. За даними Reuters та Associated Press, Тегеран наполягає на врегулюванні ситуації навколо присутності ізраїльських військ у Південному Лівані. Представники угруповання «Хезболла» навіть заявили, що Іран розглядатиме це питання під час наступного раунду переговорів із США. Водночас Вашингтон стверджує, що такі вимоги не є безпосередньою частиною нинішнього меморандуму.

    Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу раніше публічно визнав, що його уряд не володіє повною інформацією про остаточний зміст домовленостей між США та Іраном. Це стало додатковим підтвердженням повідомлень про те, що Єрусалим фактично залишився поза фінальним етапом погодження документа.

    Аналітики зазначають, що потенційна угода може стати найбільшою дипломатичною подією на Близькому Сході за останні роки. Якщо документ буде підписано і реалізовано, це може призвести до часткового зняття економічного тиску на Іран, відновлення нафтового експорту, стабілізації ситуації в Ормузькій протоці та зниження ризику подальшої ескалації конфлікту в регіоні. Водночас критики угоди в США та Ізраїлі побоюються, що окремі поступки Тегерану можуть посилити позиції Ірану в майбутньому.

    Поки що остаточний текст меморандуму залишається засекреченим. Саме тому головна інтрига зберігається до 19 червня, коли світ має вперше побачити документ, який може визначити новий баланс сил на Близькому Сході.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex

  • Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Трамп заявив, що не поспішатиме з ядерною угодою з Іраном: санкції залишаться до підписання документа

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон навмисно не поспішатиме з укладенням нової ядерної угоди з Іраном, попри те, що переговори між сторонами просуваються «конструктивно».

    За словами американського лідера, нинішній переговорний процес відбувається значно професійніше та організованіше, ніж попередні спроби домовленостей із Тегераном.

    «Я повідомив своїх представників не поспішати з угодою, поки час на нашому боці. Обидві сторони повинні не поспішати та зробити все правильно. Помилок бути не може», — заявив Трамп.

    Президент США наголосив, що санкції та економічна блокада Ірану залишатимуться чинними доти, доки нову угоду не буде остаточно погоджено, підтверджено та підписано.

    Трамп також укотре заявив, що США не дозволять Ірану створити або отримати ядерну зброю.

    «Іран повинен чітко розуміти: їм не дозволять розробляти чи купувати ядерну бомбу», — підкреслив глава Білого дому.

    Окремо Трамп розкритикував ядерну угоду часів адміністрації Барак Обама, назвавши її «прямим шляхом» до появи в Ірану ядерного арсеналу.

    Напередодні американський президент уже заявляв, що масштабна домовленість між Вашингтоном і Тегераном «переважно узгоджена».

    За його словами, до переговорного процесу залучені також Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Пакистан, Туреччина, Єгипет, Йорданія та Бахрейн.

    Одним із ключових елементів майбутньої угоди Трамп назвав відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти та газу.

    Також президент США повідомив, що провів переговори з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньямін Нетаньягу щодо ситуації навколо Ірану.

    Водночас офіційний Тегеран уже заявив, що не погоджувався на обмеження власного контролю над Ормузькою протокою та не обговорював питання ядерних зобов’язань у форматі, який описує Вашингтон.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше анонсував «хороші новини» щодо переговорів, заявивши, що сторони суттєво просунулися у врегулюванні кризи навколо Ормузької протоки.

  • “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    “Погана угода” з Іраном: в Ізраїлі занепокоєні новою стратегією Трампа

    В Ізраїлі дедалі сильніше зростає тривога через можливу нову угоду між США та Іраном, яку адміністрація президента Дональда Трампа може укласти вже найближчим часом. У Єрусалимі побоюються, що Білий дім погодиться на компроміс із Тегераном ще до того, як буде досягнуто головних військових і стратегічних цілей, які США та Ізраїль декларували на початку конфлікту. Про це повідомляє CNN із посиланням на кілька високопоставлених ізраїльських джерел та чиновників, знайомих із перебігом закритих переговорів.

    За словами співрозмовників телеканалу, ізраїльська влада стурбована тим, що Вашингтон може погодитися на “неповну” або “погану” угоду, яка дозволить Ірану зберегти частину своєї ядерної інфраструктури, а також уникнути обмежень щодо балістичних ракет та діяльності регіональних проксі-угруповань. В Ізраїлі вважають, що такий сценарій фактично означатиме замороження конфлікту без реального усунення загроз, які й призвели до війни.

    “Головне занепокоєння полягає в тому, що Трамп втомиться від переговорів і укладе угоду — будь-яку угоду — пішовши на поступки в останню мить”, — заявило одне з ізраїльських джерел CNN.

    За інформацією телеканалу, ізраїльські чиновники не приховують розчарування тим, як за останні тижні змінилися пріоритети американської адміністрації. Якщо на початку конфлікту США публічно заявляли про необхідність повної ліквідації іранської ядерної програми, знищення ракетного потенціалу та припинення підтримки Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході, то нині переговори дедалі більше концентруються виключно навколо високозбагаченого урану та безпеки судноплавства через Ормузьку протоку.

    У Єрусалимі вважають, що звуження цілей може стати стратегічною помилкою, яка лише дасть Ірану час для відновлення власних можливостей. Ізраїльські джерела побоюються, що часткове послаблення санкцій у межах нової домовленості дозволить іранському режиму стабілізувати економіку, отримати нові фінансові ресурси та продовжити підтримку союзних угруповань у регіоні.

    Йдеться насамперед про “Хезболлу” в Лівані, палестинський ХАМАС у секторі Гази, шиїтські формування в Іраку та проіранські сили в Сирії й Ємені. Саме ці структури Ізраїль вважає одним із головних інструментів впливу Тегерана на Близькому Сході.

    CNN зазначає, що нинішня ситуація демонструє помітну зміну риторики як у Вашингтоні, так і в Єрусалимі. На початку війни Дональд Трамп заявляв, що США прагнуть повністю позбавити Іран можливості створити ядерну зброю, ліквідувати його ракетний потенціал і припинити підтримку регіональних проксі-сил. Ці заяви супроводжувалися жорсткою військовою риторикою та попередженнями про “безпрецедентні наслідки” для Тегерана.

    Однак уже через приблизно десять тижнів після початку ескалації дипломатичний порядок денний помітно змінився. Основною темою переговорів тепер є контроль над запасами високозбагаченого урану та питання відкриття Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку щодня транспортуються мільйони барелів нафти та скрапленого газу. Будь-яка дестабілізація в цьому районі може призвести до різкого стрибка світових цін на енергоносії та масштабних потрясінь на глобальних ринках. Саме тому Вашингтон, за даними CNN, дедалі більше концентрується на гарантіях стабільного судноплавства та недопущенні перекриття морського шляху.

    При цьому ізраїльські чиновники побоюються, що ширші безпекові питання поступово відходять на другий план. Одне з джерел CNN повідомило, що Ізраїль уже фактично усвідомлює: питання балістичних ракет і діяльності проксі-сил “ймовірно, зняті з порядку денного”, оскільки вони не згадуються у попередніх дипломатичних проєктах домовленостей.

    На цьому тлі особливу увагу привернула зміна публічної риторики прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ще в лютому, напередодні війни, він озвучував п’ять обов’язкових умов для будь-якої угоди з Іраном. Серед них були:
    повне вивезення всього збагаченого урану з території Ірану, демонтаж потужностей для його збагачення, повне врегулювання програми балістичних ракет, ліквідація мережі регіональних проксі та жорсткий міжнародний контроль над іранською ядерною діяльністю.

    Проте минулого тижня Нетаньягу фактично звів перелік вимог до одного ключового пункту — усунення запасів збагаченого урану та демонтажу інфраструктури зі збагачення.

    “Найважливішою метою є вивезення збагаченого матеріалу з Ірану — всього збагаченого матеріалу — і демонтаж іранських потужностей зі збагачення”, — заявив ізраїльський прем’єр у відеозверненні перед засіданням Кабінету безпеки.

    Водночас він уже не згадував ані балістичні ракети, ані підтримку таких угруповань, як “Хезболла” чи ХАМАС. Це викликало додаткові дискусії серед ізраїльських політиків, експертів і військових аналітиків щодо того, наскільки реалістичними залишаються початкові цілі війни.

    За інформацією CNN, в ізраїльських урядових колах існує серйозне побоювання, що адміністрація Трампа прагне швидкого дипломатичного результату, який можна буде подати як завершення кризи, навіть якщо ключові проблеми залишаться невирішеними.

    “Існує реальне занепокоєння, що Трамп укладе погану угоду. Ізраїль намагається вплинути на неї настільки, наскільки це можливо”, — заявив один із ізраїльських чиновників.

    Інший співрозмовник CNN визнав, що частина ізраїльського керівництва навіть розглядає можливий провал переговорів як більш прийнятний варіант, ніж компроміс із Тегераном.

    “Ми будемо раді, якщо угоди не буде, ми будемо раді, якщо блокада Ормузької протоки триватиме, і ми будемо раді, якщо Іран отримає ще кілька ударів”, — сказав посадовець.

    Водночас він наголосив, що остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, а Ізраїль наразі може лише намагатися впливати на переговорний процес дипломатичними каналами.

    CNN також повідомляє, що ізраїльські спецслужби та військове керівництво не виключають нової ескалації конфлікту. За словами джерел телеканалу, якщо Іран продовжить затягувати переговори або спробує виграти час для відновлення своїх програм, США та Ізраїль можуть повернутися до силового сценарію.

    На тлі переговорів ситуація на Близькому Сході залишається вкрай напруженою. Регіональні союзники Ірану продовжують демонструвати готовність до подальшого протистояння, а міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій через ризик масштабної дестабілізації всього регіону.

    Експерти наголошують, що будь-яка нова домовленість між США та Іраном може мати далекосяжні наслідки не лише для безпеки Близького Сходу, а й для світової економіки, ринку енергоносіїв та глобальної системи міжнародної безпеки.