Daypolitico

Позначка: безбар’єрність

  • Без бар’єрів і без винятків: Конституцію України вперше повністю переклали жестовою мовою

    Без бар’єрів і без винятків: Конституцію України вперше повністю переклали жестовою мовою

    Напередодні 30-річчя Конституції України Верховна Рада презентувала перший в історії повний переклад Основного Закону українською жестовою мовою. Ініціатива покликана зробити конституційні права, свободи та обов’язки доступними для людей з порушеннями слуху та стала одним із найбільших інклюзивних проєктів у сфері державної комунікації.

    Проєкт реалізували спільно Апарат Верховної Ради України та громадська організація «Громадський рух “Соціальна єдність”». Для роботи над перекладом залучили дев’ятьох фахівців, які володіють різними діалектами української жестової мови, а також експертів у галузі права та спеціалістів з української жестової мови.

    Головною метою проєкту було не просто перекласти текст Конституції, а зробити його максимально зрозумілим для жестомовних українців у різних регіонах країни. Саме тому до роботи залучили перекладачів із різним мовним досвідом, щоб врахувати особливості регіональних діалектів жестової мови.

    У Верховній Раді наголошують, що переклад Конституції українською жестовою мовою є важливим кроком до розбудови безбар’єрного суспільства та забезпечення рівного доступу громадян до інформації про свої права та обов’язки.

    Переклад уже доступний на спеціальній платформі Верховної Ради. Для кожного розділу та статті Конституції створено окремі відеофрагменти з таймкодами, що дозволяє швидко знаходити потрібні норми Основного Закону. Користувачі можуть переглядати як окремі статті, так і весь текст Конституції у форматі відео українською жестовою мовою.

    На спеціальному ресурсі розміщені всі розділи Конституції України — від Загальних засад до Перехідних положень. Загальна тривалість відеоперекладу перевищує три години, а навігація дозволяє переходити безпосередньо до конкретного розділу документа.

    Експерти зазначають, що переклад юридичних текстів жестовою мовою є одним із найскладніших напрямків адаптації інформації. Багато правових понять не мають прямого відповідника в жестовій мові, тому перекладачам довелося спільно з юристами шукати точні та зрозумілі способи передачі складних конституційних норм.

    Ініціатива стала частиною ширшої державної політики безбар’єрності та інклюзії. Вона відповідає європейським стандартам захисту прав людини та принципам рівного доступу до суспільно важливої інформації.

    Конституцію України було ухвалено Верховною Радою 28 червня 1996 року після безперервного засідання парламенту, яке тривало майже добу. Цьогоріч Україна відзначає 30-річчя Основного Закону, і саме до цієї дати було приурочено створення його повного жестового перекладу.

    У Верховній Раді наголошують, що доступ до Конституції рідною мовою є важливим правом кожного громадянина. Новий ресурс дозволить тисячам українців із порушеннями слуху отримати прямий доступ до фундаментального документа держави без додаткових посередників та тлумачень.

    Ознайомитися з перекладом Конституції України українською жестовою мовою можна на офіційному ресурсі Верховної Ради України.

  • Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    До 30-річчя ухвалення Конституції України вперше в історії держави здійснено повний переклад Основного закону українською жестовою мовою (УЖМ), що стало важливим кроком у напрямку розширення доступності правової інформації та розвитку інклюзивного суспільства. Про це повідомила Верховна Рада України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Як зазначається, реалізація цього проєкту має на меті забезпечити рівний доступ до базових конституційних норм для людей із порушеннями слуху. Вперше громадяни, які користуються українською жестовою мовою, отримали можливість повністю ознайомитися зі змістом Конституції у форматі, максимально наближеному до їхньої природної мовної комунікації, без необхідності посередництва письмового тексту чи усного перекладу.

    Проєкт став масштабною міждисциплінарною роботою, у якій поєдналися лінгвістика, правознавство та інклюзивні практики. До створення перекладу було залучено дев’ять професійних перекладачів жестової мови, які представляють різні регіональні варіанти та діалекти УЖМ. Це дозволило врахувати мовне різноманіття спільноти людей із порушеннями слуху в Україні та сформувати єдиний уніфікований варіант перекладу, зрозумілий на всій території країни.

    Окрему складність становила адаптація юридичної термінології, адже Конституція України є документом із високим рівнем правової точності, де кожне формулювання має чітке значення. Щоб уникнути викривлення змісту норм Основного закону, до роботи були залучені фахівці у сфері права, які здійснювали юридичну експертизу перекладу та контролювали відповідність жестових конструкцій офіційним правовим формулюванням.

    У Верховній Раді підкреслюють, що цей проєкт є не лише технічним досягненням, а й важливим кроком у розвитку безбар’єрного середовища в Україні. Йдеться про розширення можливостей доступу до державної інформації для всіх громадян незалежно від фізичних особливостей, що відповідає сучасним стандартам інклюзивної політики.

    Окремо наголошується, що переклад Конституції українською жестовою мовою має також освітнє значення. Він може бути використаний у навчальних програмах, правопросвітницьких ініціативах та соціальних проєктах, спрямованих на підвищення рівня правової обізнаності серед людей із порушеннями слуху. Це, у свою чергу, сприяє кращому розумінню громадянами своїх прав і обов’язків, закріплених Основним законом.

    У парламенті зазначають, що реалізація цього проєкту стала можливою завдяки багаторічному розвитку інклюзивних практик в Україні та посиленню уваги до питань безбар’єрності в державній політиці. Впровадження таких ініціатив розглядається як частина ширшого процесу адаптації суспільства до принципів рівності та доступності.

    Таким чином, повний переклад Конституції українською жестовою мовою став знаковою подією, яка поєднує юридичну, соціальну та гуманітарну складові, а також відкриває нові можливості для інтеграції людей із порушеннями слуху в суспільне та правове життя держави.

  • Фонтан замість пам’ятника: кияни визначилися, якою хочуть бачити Бессарабську площу

    Фонтан замість пам’ятника: кияни визначилися, якою хочуть бачити Бессарабську площу

    Більшість мешканців столиці підтримують масштабне оновлення простору біля Бессарабського ринку, створення безбар’єрного середовища та встановлення фонтану на місці, де раніше стояв пам’ятник Леніну. Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії Gradus, проведеного серед жителів Києва у травні 2026 року.

    Опитування охопило 2000 киян віком від 18 до 60 років і стосувалося майбутнього благоустрою однієї з найвідоміших площ столиці. За результатами дослідження, 86% респондентів підтримують наведення ладу на території перед Бессарабським ринком та створення там сучасного безбар’єрного простору з наземними пішохідними переходами. Ще 80% позитивно ставляться до ідеї встановлення фонтану, який має стати центральним елементом оновленої площі.

    Соціологи зазначають, що підтримка змін виявилася надзвичайно високою незалежно від вікових груп та районів проживання опитаних. У звіті Gradus наголошується, що мешканці столиці розглядають фонтан не як окремий декоративний об’єкт, а як частину комплексного оновлення міського простору, яке повинно зробити центр Києва більш комфортним, доступним і сучасним.

    Особливо показовими стали результати щодо того, яким саме кияни бачать майбутнє цієї локації. Майже 67% опитаних підтримали варіант із фонтаном. Для порівняння, лише 16% обрали артінсталяцію, а ідею встановлення нового пам’ятника підтримали лише 3% респондентів.

    Аналітики Gradus пояснюють такі результати тим, що фонтан сприймається як найбільш нейтральний і суспільно прийнятний варіант розвитку простору. На відміну від монументів чи концептуального мистецтва, він не викликає гострих політичних або ідеологічних суперечок і водночас виконує функцію громадського місця відпочинку.

    «Фонтан має найширшу суспільну прийнятність. Його сприймають як зрозуміле, комфортне та менш конфліктне рішення порівняно з поверненням до монументальної логіки або встановленням більш нішевих мистецьких об’єктів», — йдеться у висновках дослідження.

    Сам проєкт реконструкції простору навпроти Бессарабського ринку обговорюється вже тривалий час. Після демонтажу пам’ятника Леніну у 2013 році ця ділянка залишалася фактично невпорядкованою. За останні роки неодноразово лунали пропозиції встановити тут новий пам’ятник, меморіал або артоб’єкт, однак жодна з концепцій не отримала достатньої суспільної підтримки.

    Натомість нинішній проєкт передбачає комплексне переосмислення території. Його ключовою ідеєю є створення якісного громадського простору із сучасною інфраструктурою для всіх категорій населення. Особливий акцент робиться на безбар’єрності, яка останніми роками стала одним із пріоритетів міської політики Києва.

    У межах проєкту планується облаштувати наземні пішохідні переходи, пандуси для маломобільних груп населення, нове освітлення, зони відпочинку з лавами, а також провести додаткове озеленення території. Центральним елементом оновленого простору має стати саме фонтан.

    Фінансування благоустрою частково забезпечує фармацевтична компанія Farmak, яка виступає меценатом проєкту. Саме на її замовлення було проведене соціологічне дослідження щодо ставлення киян до майбутньої реконструкції.

    У компанії зазначають, що рішення щодо фінансування проєкту базувалося на бажанні підтримати розвиток якісного громадського середовища в центрі столиці. При цьому остаточні рішення щодо архітектурних рішень ухвалюватимуть міські служби та профільні експерти.

    Реалізацією проєкту займається Київська міська державна адміністрація. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, раніше оприлюднені рендери були лише попередньою концепцією, а остаточний вигляд площі ще доопрацьовується архітекторами та урбаністами.

    У міській адміністрації наголошують, що проєкт проходитиме додаткові консультації з експертним середовищем. Таке доручення раніше дав мер Києва Віталій Кличко під час засідання Ради безбар’єрності.

    Очікується, що до обговорення будуть залучені архітектори, урбаністи, фахівці з доступності міського середовища та представники громадськості. За результатами консультацій профільні департаменти КМДА повинні врахувати рекомендації спеціалістів перед початком основних робіт.

    Водночас місто вже провело тендер через систему Prozorro для визначення підрядної організації, яка виконуватиме реконструкцію території. Наразі тривають підготовчі процедури.

    За попередніми планами, активна фаза робіт має розпочатися найближчим часом. Завершити повне оновлення простору навколо Бессарабського ринку планують до кінця 2027 року.

    Ідея реконструкції площі вписується у ширшу концепцію модернізації центральної частини Києва, де останніми роками дедалі більше уваги приділяють не автомобілям, а пішоходам, доступності та якості громадського простору. Саме тому результати опитування демонструють важливу тенденцію: більшість киян очікують не повернення до старих символів чи встановлення нових пам’ятників, а появи комфортних міських просторів, якими можуть користуватися всі мешканці та гості столиці.

  • Кияни підтримали сквер із фонтаном на місці Леніна на Бессарабці

    Кияни підтримали сквер із фонтаном на місці Леніна на Бессарабці

    Майже 80% мешканців Києва позитивно ставляться до ідеї перетворення території на Бессарабській площі, де раніше стояв пам’ятник Леніну, на сучасний безбар’єрний громадський простір із фонтаном, який планують реалізувати за підтримки меценатів. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного напередодні Дня Києва.

    Згідно з дослідженням, ідея реновації однієї з центральних міських локацій отримала переважно схвальну реакцію серед киян. Так, 58% опитаних заявили про повну підтримку створення нового громадського простору, ще 21% відповіли, що «скоріше підтримують» цю ініціативу. Таким чином, сумарний рівень прихильників проєкту становить 79%, що соціологи називають високим показником суспільної згоди щодо трансформації простору в центрі столиці.

    Водночас частина респондентів висловила скептичне або негативне ставлення до майбутніх змін. Зокрема, 6% опитаних зазначили, що «скоріше не підтримують» облаштування скверу, а 11% категорично виступили проти такого формату оновлення площі. Ще 5% киян не змогли визначитися зі своєю позицією, що може свідчити про недостатню поінформованість або відсутність сформованого ставлення до проєкту.

    Соціологи зазначають, що загалом результати опитування демонструють стабільний запит мешканців столиці на створення сучасних, доступних і комфортних громадських просторів у центральних районах міста. Особливий акцент робиться на принципах безбар’єрності, екологічності та відкритості для різних груп населення, включно з людьми з інвалідністю, батьками з дитячими візками та літніми людьми.

    Опитування проводилося у період з 22 по 27 травня 2026 року методом особистих формалізованих інтерв’ю (face-to-face). У дослідженні взяли участь 1200 респондентів — мешканців Києва віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною за віком і статтю, а максимальна статистична похибка не перевищує 2,8%.

    Історія цієї локації має символічне навантаження для міста. Пам’ятник Леніну, який раніше розташовувався в районі перетину бульвару Тараса Шевченка та Хрещатика, було демонтовано в грудні 2013 року під час подій Революції Гідності. Після цього територія тривалий час залишалася без остаточного функціонального рішення, а дискусії щодо її подальшого облаштування періодично поверталися до міського порядку денного.

    У 2025 році було презентовано концепцію створення на цьому місці безбар’єрного громадського простору з фонтаном, фінансування якого передбачено за рахунок благодійних внесків та приватних інвесторів. Ініціатива передбачає комплексне оновлення площі з урахуванням сучасних урбаністичних стандартів.

    Наразі комунальна корпорація «Київавтодор» вже розпочала підготовчі процедури в системі публічних закупівель Prozorro. За попередніми планами, реалізацію проєкту розраховано завершити до 2027 року, залежно від темпів фінансування та виконання робіт.

    Згідно з концепцією, оновлена Бессарабська площа має включати озеленення, нові пішохідні маршрути, лавки для відпочинку, сучасне освітлення та інклюзивну інфраструктуру. Центральним елементом простору стане фонтан, який має стати новою візуальною домінантою локації та місцем громадського відпочинку у центрі столиці.

  • Ветерани та люди з інвалідністю проходитимуть навчання з кіберзахисту

    Ветерани та люди з інвалідністю проходитимуть навчання з кіберзахисту

    Під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026 Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України підписало меморандум про співпрацю з Кіберакадемія SHERIFF. У межах проєкту CyberBee передбачено навчання перших двох тисяч учасників. Про це повідомили в міністерстві.

    Ініціатива спрямована на поєднання підготовки у сфері кібербезпеки за міжнародними стандартами з реальними можливостями працевлаштування. Пріоритетною категорією є люди з інвалідністю I та II групи, для яких кіберсфера розглядається як одна з найбільш доступних і перспективних галузей зайнятості завдяки високому попиту на фахівців та відсутності фізичних бар’єрів.

    Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначив, що в країні понад 1,7 мільйона людей з інвалідністю I та II групи. За його словами, розвиток цифрових професій може стати для них шляхом до фінансової самостійності, соціальної інтеграції та переходу від отримання соціальних виплат до активної участі в економіці.

    У межах пілотного проєкту «Кіберполк SHERIFF» навчання вже проходять перші 36 учасників, серед яких є ветерани зі складними ампутаціями. Проєкт реалізується як практичний механізм професійної перекваліфікації з подальшою інтеграцією у ринок праці.

    Засновник холдингу SHERIFF Дмитро Стрижов підкреслив, що ініціатива є інвестицією в людський капітал. За його словами, в Україні вже відчувається дефіцит фахівців із кібербезпеки, а проєкт покликаний поєднати соціальну відповідальність бізнесу з потребами ринку та посиленням цифрової стійкості держави.

    Навчання триватиме від 9 до 12 місяців. Програма передбачає практичну спеціалізацію та підготовку до міжнародної сертифікації, а також опанування напрямів SOC, Incident Response і Defensive Security. Учасники отримають доступ до адаптованих форматів навчання з урахуванням принципів безбар’єрності та універсального дизайну.

    Окрім освітнього компоненту, проєкт передбачає методологічну підтримку, консультації щодо вибору спеціалізації, допомогу у підготовці резюме, проходженні співбесід і супровід на етапі працевлаштування. Особлива увага приділяється співпраці з роботодавцями та створенню умов для довгострокового професійного розвитку.

  • Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    ГО «Україна без тортур» оприлюднила підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”». Перевірка виявила низку системних порушень, що впливають на права та гідність осіб, які утримуються в установі.

    За висновками моніторингу, проблеми охоплюють кілька ключових напрямів:

    • Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

    • Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

    • Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

    • Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

    • Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

    • Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

    • Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

    • Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

    • Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

    • Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

    ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

  • Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Біля станції метро «Академмістечко» у Києві планують звести великий торгово-розважальний центр і провести реконструкцію підземних переходів — роботи, за розпорядженням КМДА, мають тривати в 2025–2027 роках. У міській владі запевняють, що функціональне призначення станції не зміниться, проте експерти з транспорту і громадські активісти вже висловили різку критику проєкту, пише ТСН.

    Фахівці звертають увагу на кілька серйозних проблем. За словами Олександра Гречка з ГО «Пасажири Києва», проєкт не враховує інтереси пасажирів і ризикує погіршити умови пересування: «Такі ТРЦ будують біля ключових вузлів заради прибутків. Це створює тісне сусідство, ризики пожеж чи евакуації, як на станції „Героїв Дніпра“», — зазначив він і порівняв ситуацію з недобудованим ТЦ біля метро «Лісова», що перетворив околиці на занедбану зону.

    Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

    Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

    Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

    У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

    Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

    Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.