Позначка: безпека дітей

  • Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Українські школярі готуються до осінніх канікул 2025 року, але цього разу перерва виглядає по-різному залежно від міста й навіть окремої школи. Міністерство освіти і науки рекомендує зробити осінні канікули з 27 жовтня до 2 листопада, зимові – з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року, весняні – з 23 до 29 березня 2026 року, а літні – з 1 червня 2026 року. Ці орієнтовні дати МОН оприлюднює як базовий графік навчального року 2025/2026, але остаточне рішення ухвалюють самі школи через педагогічні ради, з огляду на ситуацію з безпекою, енергетикою та укриттями.

    У Києві столична влада підтвердила: учні йдуть на канікули 27 жовтня і повертаються за парти 3 листопада. Під час перерви школи та позашкільні заклади планують залишити гуртки й тематичні заняття, тож для батьків це не буде повним «зникненням дитини з системи», а радше розвантаження від уроків.

    Львів цього року пішов шляхом максимальної гнучкості і розтягнув осінній відпочинок у часі. Частина шкіл відправляє дітей додому ще з 24–25 жовтня, інші — з 29–30 жовтня, а є й ліцеї, де період канікул випадає аж на другу половину листопада. Тобто місто не бере єдину для всіх дату, а підлаштовує календар кожного закладу окремо. Це дозволяє балансувати навчальне навантаження, економити енергоресурси в конкретних будівлях і маневрувати з укриттями. Цей підхід напряму випливає з автономії шкіл, яку МОН закріпило після початку повномасштабної війни.

    На Полтавщині ситуація ще більш строката. Різні громади затвердили різні дати: десь канікули стартують 20 жовтня і закінчуються 26-го, десь тривають з 25 жовтня до 2 листопада, десь обмежуються лише кількома днями наприкінці жовтня, а в окремих громадах переносяться навіть на початок листопада. Тобто вся область формально навчається за одним державним стандартом, але живе за кількома міні-календарями. Така модель дає громадам можливість адаптувати графік під реальні умови – від безпеки школи до наявності тепла. (Це окрема деталь воєнного часу: директори дедалі частіше мислять не «коли зручно за програмою», а «коли будівля здатна вижити в цих умовах».)

    У Кіровоградській області школи теж не йдуть однією хвилею. Одні заклади закриваються на канікули ще в останній декаді жовтня, інші — з 27 жовтня, частина — аж у листопаді. Є гімназії, де осінній відпочинок триватиме до 9 листопада. Тобто діти в одному місті можуть сидіти вдома майже два тижні, тоді як через дорогу інша школа в цей самий час продовжує навчання. Це показує, наскільки тепер реальним є принцип «календар свій у кожного директора», а не «канікули для всієї області одним розчерком пера».

    Найжорсткіше рішення цього року ухвалили в Одесі й частині Одеської області. Там осінні канікули у низці шкіл узагалі скасували. Влада пояснює це просто: є ризик складної зими 2025/2026, включно з відключеннями електроенергії, проблемами з опаленням і можливістю тривалих повітряних тривог. Тож школи навмисно не роблять паузу восени, щоб узимку мати довший період відпочинку і не втрачати навчальні дні в момент, коли в класах може бути банально темно й холодно. «Ми готуємось до сценарію, коли взимку нормальний процес буде неможливий, тому відпрацьовуємо зараз», — пояснюють у департаменті освіти. Рішення викликало суперечливу реакцію серед батьків, але логіка тут суто енергетична й безпекова: краще відучитися в жовтні, ніж у грудні сидіти в куртках без світла.

    У підсумку країна входить у канікули без єдиного сценарію. МОН називає базові дати (27 жовтня – 2 листопада), Київ дотримується цього графіка, Львів і Полтавщина «грають» датами в межах автономії, Кіровоградщина розтягує відпочинок аж до листопада, а в Одесі, навпаки, свідомо відмовляються від осінніх канікул, щоб зекономити навчальний ресурс на зимову паузу.

    Батькам радять перевіряти розклад не просто «по області», а конкретно у своїй школі, тому що навіть у межах одного міста дати канікул можуть не збігатися. Це вже не формальність і не бюрократія — у воєнних реаліях це питання безпеки дітей, тепла в будівлі та того, чи реально школа зможе працювати взимку при можливих тривалих відключеннях

  • Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    У Маяках на Одещині міжнародні кошти, призначені для захисту дітей, можуть опинитися під питанням ефективності використання: Управління житлово-комунального господарства Маяківської сільської ради уклало договір із ТОВ «СПК Флагман» на будівництво укриття при ліцеї на вулиці Преображенській, 69-А вартістю 117,44 млн грн. Об’єкт, який фінансується в межах програми Ukraine Facility, має бути збудований до квітня 2026 року і розрахований на розміщення до 1 000 осіб.

    Офіційна сума контракту привернула увагу експертів після порівняння кошторисних позицій із середніми ринковими цінами. У проєкті арматуру закладено по 49 тис. грн за тонну при ринковій ціні близько 32 тис. грн, кубометр бетону — по 4,3 тис. грн замість середніх 3,3 тис. грн, а протипожежні двері EI60 по 14,7 тис. грн за квадратний метр при ринкових 6,4 тис. грн. Лише за цими трьома позиціями, за підрахунками аудиторів, переплата перевищує 5 млн грн.

    На конкурс подавалися й інші пропозиції зі значно нижчою вартістю. Компанія «Буд Інжинірінг» пропонувала виконати роботи за 99 млн грн, «Омерта» — за 106 млн грн, «Берг Групп» — за 108,73 млн грн. Попри це їхні пропозиції були відхилені замовником; у документації замовника вказано як підстави відхилення «нечитабельні файли» та «помилки в документах».

    Керівництво Маяківської сільради, чиє ім’я фігурує серед відповідальних осіб, очолює Віктор Дяченко. Підписання угоди з однією з найдорожчих пропозицій викликає занепокоєння у фахівців з публічних закупівель і активістів, оскільки йдеться про використання міжнародного фінансування для об’єкта безпеки дітей.

    Замовлення укриття для ліцею має очевидну соціальну значущість: оснащення сховища для тисячі людей теоретично підвищує рівень готовності громади до небезпек. Разом з тим помітна диспропорція між пропозицією-переможцем і дешевшими конкурентами, а також невідповідності в ціноутворенні окремих матеріалів створюють ризики неефективного витрачання ресурсів і знижують довіру до прозорості тендеру.

  • У Врадіївці корупція освіти поставила під загрозу життя дітей

    У Врадіївці корупція освіти поставила під загрозу життя дітей

    У Врадіївці, що на Миколаївщині, ситуація, пов’язана з облаштуванням укриття у Покровському ліцеї, стала предметом гострих обговорень серед місцевих жителів. Порушення вимог законодавства та можливі корупційні зловживання призвели до того, що встановлене укриття стало небезпечним для учнів.

    У липні 2023 року було оголошено тендер на встановлення найпростішого укриття в Покровському ліцеї, оскільки раніше заклад не мав такого захисного об’єкта. Тендер виграво ТОВ “СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ” з Києва, однак подальші події навколо виконання цього контракту викликають чимало питань.

    Проблеми почалися вже з самого початку, коли укриття було встановлено наземним способом, що є порушенням вимог ДБН і ДСТУ, які вимагають, щоб такі споруди були вкопаними. ДСНС і Держспоживслужба відмовилися підписати акт про прийняття укриття в експлуатацію, адже воно не відповідало вимогам безпеки. Незважаючи на ці застереження, керівництво ліцею, ймовірно, через корупційні інтереси, прийняло рішення про введення укриття в експлуатацію і відкрило школу для навчання у вересні 2024 року.

    На додаток до небезпечного встановлення укриття, активісти та місцеві жителі вказують на численні корупційні зв’язки в освітній сфері Врадіївської селищної ради. Як стверджують місцеві жителі, депутат Ігор Сало, який часто виграє тендери на установку вікон та дверей в школах, також був причетний до призначення керівника відділу освіти, що сприяло розвитку корупційних схем.

    Одним із найбільших порушень є закупівля укриттів для навчальних закладів, де компанія-підрядник “СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ” могла мати сумнівні зв’язки з органами місцевого самоврядування. Справа в тому, що фірма має кілька кримінальних справ, і її діяльність неодноразово ставала предметом розслідувань за підозрою в привласненні бюджетних коштів.

    У ситуації з Покровським ліцеєм активісти звернули увагу на непідписання актів ДСНС і Держспоживслужбою. Це підтверджує, що укриття не відповідало встановленим стандартам. Місцеві жителі, серед яких вчителі-пенсіонери Тетяна та Микола Мочарські, вирішили звернутися до правоохоронців і відповідних органів, однак ситуація досі залишається без змін.

    Не менш обурливою є реакція місцевої влади. Попри численні запити, викликані порушеннями, директор Покровської гімназії продовжила навчання в очному форматі, навіть не маючи належно сертифікованого укриття, а батьки учнів були змушені підписувати документи, у яких всі ризики брали на себе.

    Така ситуація на Врадіївщині вже давно стала символом безкарності і корупції. Адже це не перше порушення у освітній сфері, але саме небезпечне укриття для учнів стало символом кризи в управлінні на місцях.