Daypolitico

Позначка: безпека на дорогах

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після резонансної смертельної дорожньо-транспортної пригоди на Чоколівському бульварі в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, стали відомі нові подробиці про водія та автомобіль, що спричинили трагедію. Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, за автомобілем Mercedes-Benz C300, який фігурує у справі, раніше було зафіксовано 39 порушень правил дорожнього руху. Переважна більшість із них стосувалася перевищення швидкості.

    За словами правоохоронця, лише протягом минулого року за цим автомобілем було зафіксовано 18 випадків перевищення швидкісного режиму. Крім того, у березні 2026 року транспортний засіб уже потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду. Тоді обійшлося без постраждалих, однак нині ця інформація привернула особливу увагу на тлі масштабної трагедії, яка сталася у столиці.

    Смертельна аварія на Чоколівському бульварі викликала широкий суспільний резонанс через кількість жертв та обставини події. За попередніми даними слідства, автомобіль Mercedes-Benz рухався на великій швидкості, після чого водій втратив контроль над керуванням. Машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в підземний пішохідний перехід, де в той момент перебували люди.

    Удар був настільки потужним, що автомобіль зазнав критичних пошкоджень. Для того щоб дістати водія з понівеченого салону, довелося залучати рятувальників та спеціальну техніку. Очевидці трагедії повідомляли про страшні наслідки зіткнення, а місце аварії одразу стало центром роботи екстрених служб, поліції та медиків.

    Унаслідок ДТП загинули четверо людей. Серед жертв був 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали тяжкі травми та були госпіталізовані. Медики продовжують надавати постраждалим необхідну допомогу.

    Після оприлюднення інформації про 39 попередніх порушень ПДР представники поліції знову порушили питання про необхідність перегляду механізмів відповідальності для водіїв, які систематично нехтують правилами дорожнього руху.

    Олексій Білошицький наголосив, що регулярне порушення правил має розглядатися як серйозний сигнал для держави та суспільства. За його словами, якщо водій роками ігнорує швидкісні обмеження та інші норми безпеки, це свідчить про потенційну загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Він зазначив, що в багатьох країнах світу поряд зі штрафами діють додаткові інструменти впливу на водіїв-рецидивістів. Йдеться про накопичувальні системи штрафних балів, тимчасове позбавлення права керування, обов’язкове повторне складання іспитів або інші обмежувальні заходи. На його думку, подібні механізми могли б бути ефективними й в Україні, особливо щодо осіб, які систематично демонструють небезпечну поведінку на дорогах.

    На тлі трагедії Білошицький також навів загальну статистику порушень правил дорожнього руху в Україні. За його словами, з 1 січня по 5 червня 2026 року підрозділи Національної поліції зафіксували понад 1,05 мільйона адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

    Крім того, ще понад 1,73 мільйона постанов було винесено за порушення, зафіксовані камерами автоматичної фото- та відеофіксації. Найбільшу частку таких правопорушень традиційно становить перевищення швидкості.

    Фахівці у сфері безпеки дорожнього руху неодноразово наголошували, що саме швидкість залишається одним із ключових факторів смертності на дорогах. При перевищенні дозволених обмежень водій має значно менше часу для реагування на небезпечну ситуацію, а сила удару під час зіткнення суттєво зростає.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування обставин трагедії на Чоколівському бульварі. Слідчі встановлюють усі деталі аварії, зокрема швидкість руху автомобіля перед зіткненням, технічний стан транспортного засобу та інші фактори, які могли вплинути на втрату керування.

    Трагедія вже стала приводом для нової хвилі дискусій щодо необхідності посилення відповідальності за систематичне порушення правил дорожнього руху. У суспільстві дедалі частіше лунають заклики запровадити механізми, які дозволяли б обмежувати право керування транспортними засобами для водіїв, які накопичують десятки порушень та продовжують становити небезпеку для інших людей.

    Поки триває слідство, одним із головних залишається питання, чи можна було запобігти трагедії, якби на численні попередні порушення водія було відреаговано більш жорстко. Саме ця тема сьогодні стала однією з центральних у суспільному обговоренні після смертельної аварії, яка забрала життя чотирьох людей у самому центрі столиці.

  • У столиці повернули зимовий швидкісний режим — 50 км/год на ключових магістралях

    У столиці повернули зимовий швидкісний режим — 50 км/год на ключових магістралях

    З 1 листопада у столиці відновлено сезонне обмеження швидкості руху транспорту до 50 кілометрів на годину. Про це повідомив Центр організації дорожнього руху Києва.

    Зміни запроваджено на основних міських магістралях, де в теплий період року дозволялося рухатися швидше. Обмеження швидкості до 50 км/год тепер діє на таких ділянках:

    • Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);

    • проспект Романа Шухевича (від Північного мосту до вулиці Оноре де Бальзака);

    • проспект Степана Бандери (від вулиці Йорданської до Північного мосту);

    • вулиця Набережно-Рибальська (у напрямку від вулиці Електриків до Гаванського мосту).

    Фахівці завершили оновлення дорожніх знаків, які інформують водіїв про нові обмеження. Зниження швидкості традиційно вводять на осінньо-зимовий період, коли збільшується кількість опадів, скорочується світловий день і погіршуються умови видимості.

    Водіїв закликають бути уважними, дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема обмежень швидкості, щоб уникнути аварійних ситуацій.

    За перевищення дозволеної швидкості понад 20 км/год передбачено штраф у розмірі 340 гривень, а понад 50 км/год — 1700 гривень.

  • Хто мусить проходити обов’язковий технічний контроль і як перевірити протокол онлайн

    Хто мусить проходити обов’язковий технічний контроль і як перевірити протокол онлайн

    Головний сервісний центр МВС нагадав водіям, як працює система обов’язкового технічного контролю транспортних засобів і хто саме має її проходити. У відомстві пояснюють: багато водіїв все ще вважають, що техогляд можна пройти безпосередньо в сервісному центрі МВС. Це не так. Сервісні центри самі машини не перевіряють — їхня роль обмежується веденням реєстру приватних суб’єктів, які мають право проводити обов’язковий технічний контроль (ОТК), та наглядом за їх діяльністю.

    Обов’язковий технічний контроль — це перевірка технічного стану транспортних засобів, які виїжджають на дороги. Його мета — не допустити експлуатацію машин у несправному стані, знизити аварійність через технічні проблеми і водночас зменшити шкідливі викиди. Під час такої перевірки фахівці оцінюють роботу гальмівної системи, рульового керування, зовнішнього світла, перевіряють знос шин і дисків, рівень світлопропускання скла, справність газобалонного обладнання (якщо воно встановлене), димність або токсичність вихлопу. Оглядають також загальний стан кузова, кріплення номерних знаків, звукові сигнали та все, що може впливати на безпеку руху. Усе це фіксується, щоб зрозуміти: машина може їздити без загрози для водія, пасажирів і оточення.

    МВС нагадує, що обов’язковому техконтролю підлягає не кожен автомобіль в Україні. Йдеться про транспорт, який використовується у перевезеннях: вантажівки, автобуси, таксі, легкові авто, що возять пасажирів або вантажі за гроші, машини для перевезення небезпечних вантажів, а також причепи і напівпричепи. Власники звичайних легкових авто, які не використовуються для комерційних перевезень, як і мотоциклісти, зараз ОТК не проходять.

    Періодичність перевірок залежить від призначення машини та її типу. Для легкових автомобілів, які заробляють на перевезеннях, а також для невеликих вантажівок масою до 3,5 тонни, огляд проводиться раз на два роки. Вантажний транспорт більшої маси і таксі мають проходити техконтроль щороку. Найжорсткіші вимоги встановлені до перевізників небезпечних вантажів — такі авто перевіряють двічі на рік, адже ризики від їхньої несправності вищі. Після проходження перевірки власник отримує офіційний протокол технічного стану транспортного засобу із вказаним результатом та датою наступного контролю. Якщо виявлено несправності, це фіксують окремим актом, і машину допускають до повторної перевірки лише після усунення проблем.

    У сервісному центрі звертають увагу, що зараз є можливість перевірити дійсність протоколу онлайн. На офіційному сайті Головного сервісного центру МВС працює сервіс «Перевірка дійсності протоколу ОТК», де можна ввести дані документа і переконатися, що він не фейковий чи анульований. Це важливо і для самих перевізників, і для замовників послуг.

    Процедуру проходження технічного контролю проводять не поліцейські і не працівники сервісних центрів, а уповноважені пункти ОТК — суб’єкти господарювання, внесені до державного реєстру. Саме вони проводять огляд, роблять виміри, формують протокол. При цьому зараз процес перевірки обов’язково супроводжується фото- та відеофіксацією. Це зроблено для прозорості — щоб унеможливити «паперові огляди» без реального виїзду авто на стенд.

    У 2025 році в правила ОТК внесли кілька змін. По-перше, скоротили перелік документів, які потрібні для акредитації пунктів перевірки, щоб чесним операторам було простіше працювати офіційно. По-друге, оновили порядок фото- та відеофіксації, зробивши вимоги більш чіткими, аби потім можна було довести, що конкретний автомобіль справді проходив перевірку в конкретний час. По-третє, запровадили механізм анулювання протоколів технічного контролю. Це означає, що якщо згодом з’ясується, що перевірка була формальною або проведеною з порушеннями, документ можуть визнати недійсним.

    Сервісний центр МВС підкреслює: роль держави — не просто видати талон, а гарантувати, що на дорозі їдуть технічно справні й безпечні машини, особливо ті, що щодня перевозять людей, вантаж і небезпечні матеріали. Актуальний перелік пунктів, які мають право проводити ОТК, доступний на сайті МВС для кожного регіону.

    Якщо коротко: пройти техогляд можна не де завгодно, а лише в офіційно уповноваженому пункті; сервісний центр МВС сам огляд не робить, але контролює систему; а перевірити свій протокол тепер можна онлайн.