Daypolitico

Позначка: безпекові гарантії

  • Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Президент України Володимир Зеленський на чолі української делегації прибув до Парижа, де візьме участь у переговорах із європейськими лідерами та засіданні «Коаліції охочих». Прибуття делегації до Франції підтвердив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

    Паризькі переговори мають стати однією з головних міжнародних подій для України цього літа. Союзники планують обговорити посилення протиповітряної оборони, забезпечення України ракетами-перехоплювачами, розвиток спільного оборонного виробництва, нові санкції проти Росії та майбутні гарантії безпеки.

    За даними Reuters, у зустрічі беруть участь лідери щонайменше 25 держав. Загалом «Коаліція охочих» об’єднує понад 30 країн, які координують довгострокову військову підтримку України та готують механізми стримування Росії після можливого завершення активної фази війни.

    Коли відбудеться головна зустріч

    У повідомленні українського видання зазначено, що зустріч коаліції запланована на 14 липня. Однак офіційний календар президента Європейської ради Антоніу Кошти та повідомлення Reuters вказують, що основне засідання «Коаліції охочих» щодо України проходить у Парижі саме 13 липня. На 14 липня заплановані урочистості з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії.

    Очікується, що Зеленський залишиться у Франції й наступного дня. Український президент може долучитися до святкових заходів та військового параду в Парижі разом із лідерами держав, які підтримують Київ.

    Такий формат має не лише церемоніальне значення. Франція прагне використати національне свято для демонстрації європейської військової єдності та підтримки України на тлі тривалої російської агресії.

    Головна тема — захист від балістики

    Одним із центральних питань зустрічі стане дефіцит засобів перехоплення російських балістичних ракет. Україна потребує додаткових комплексів Patriot, ракет PAC-3 і посилення франко-італійських систем SAMP/T.

    Росія регулярно застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах, а кількість систем, здатних їх перехоплювати, залишається обмеженою. Саме тому Київ намагається перейти від постійного пошуку боєприпасів на складах партнерів до довгострокового спільного виробництва.

    За інформацією Reuters, союзники обговорять пошук додаткових американських перехоплювачів Patriot, збільшення можливостей SAMP/T та створення нових засобів протиракетної оборони за участю українських і європейських компаній. До переговорів залучені великі оборонні виробники, зокрема Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

    Україна представить проєкт FREYJA

    Українська делегація планує презентувати партнерам концепцію FREYJA — перспективну антибалістичну систему, яку розглядають як потенційно дешевшу й масовішу альтернативу дорогим ракетам Patriot.

    Детальні технічні характеристики проєкту не розкриваються. Тому наразі не йдеться про готовий серійний комплекс, який уже можна передавати військам. FREYJA має стати спільною технологічною програмою, в якій український бойовий досвід поєднають із європейськими фінансами, виробництвом і компонентами.

    Reuters повідомляє, що проєкт є одним із головних пунктів нового антибалістичного напряму співпраці. Україна хоче створити систему, яку можна буде випускати у значно більшій кількості, ніж традиційні перехоплювачі найвищого класу.

    Це не означає відмову від Patriot. Навпаки, Київ наполягає на якнайшвидшому отриманні додаткових американських систем і боєприпасів, а FREYJA розглядається як довгострокове доповнення до наявної багаторівневої ППО.

    Макрон збирає союзників України

    Організатором зустрічі виступає президент Франції Еммануель Макрон. До переговорів також приєдналися генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської ради Антоніу Кошта та керівники десятків держав.

    Франція і Велика Британія залишаються головними координаторами «Коаліції охочих». Важливу роль у форматі також відіграє Німеччина, яка бере участь у пошуку ракет, фінансуванні закупівель і розвитку європейського оборонного виробництва.

    Європейський Союз раніше підтвердив готовність долучатися до надійних гарантій безпеки для України через «Коаліцію охочих» і в координації зі Сполученими Штатами. Лідери ЄС наголосили, що майбутній мир не може визначатися без участі України та має спиратися на довгострокове стримування нової російської агресії.

    Що таке «Коаліція охочих»

    Формат об’єднує держави, готові не лише підтримувати Україну зброєю зараз, а й брати участь у гарантуванні її безпеки після можливого припинення вогню.

    Учасники коаліції розробляють кілька напрямів:

    • посилення та довгострокове озброєння української армії;
    • захист повітряного і морського простору;
    • обмін розвідданими;
    • навчання українських військових;
    • логістичну підтримку;
    • можливе формування багатонаціонального контингенту стримування.

    У січні 2026 року учасники формату вже ухвалили Паризьку декларацію про надійні гарантії для справедливого й тривалого миру. У документі наголошувалося, що Україна, європейські союзники та США мають спільно працювати над системою, здатною запобігти новому російському вторгненню.

    Водночас практичне розгортання потенційних міжнародних сил можливе лише після появи відповідних політичних і безпекових умов. Росія виступає проти будь-якої західної військової присутності в Україні, але союзники Києва наголошують: Москва не матиме права визначати склад майбутніх гарантій для незалежної держави.

    Партнери готують нові військові можливості

    Париж планує представити не лише політичні заяви, а й конкретні оборонні ініціативи. Сторони обговорюватимуть спільне виробництво зброї, фінансування українського оборонно-промислового комплексу та проведення багатонаціональних навчань.

    За даними Reuters, Макрон має окреслити плани військових навчань у межах майбутньої Багатонаціональної сили для України. Йдеться про підготовку держав-партнерів до швидкого виконання гарантій безпеки після досягнення потенційної мирної угоди.

    Україна зацікавлена в тому, щоб європейські держави розміщували більше замовлень безпосередньо на українських підприємствах. Такий підхід дозволяє швидше отримувати озброєння, враховувати реальний досвід фронту та підтримувати українську економіку.

    Союзники вдарять по «тіньовому флоту» РФ

    Ще однією важливою темою стане боротьба з російським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, через яку Москва експортує нафту, обходить санкції та фінансує війну.

    Учасники зустрічі можуть обговорити посилення контролю за страхуванням суден, заборону заходження підсанкційних танкерів до портів, перевірку їхніх власників і обмеження доступу до європейських морських послуг.

    Reuters повідомляє, що протидія «тіньовому флоту» стане одним із головних економічних блоків паризьких переговорів. Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії.

    Київ наполягає, що без скорочення російських нафтових доходів військового тиску буде недостатньо. Саме експорт енергоносіїв залишається одним із головних джерел фінансування російської армії та виробництва ракет.

    Росія не повинна розраховувати на втому Заходу

    Паризька зустріч має продемонструвати, що партнери не планують скорочувати підтримку України через тривалість війни. Західні країни намагаються показати Кремлю, що ставка на виснаження союзників Києва не спрацює.

    Зустріч проходить у момент, коли українські безпілотники дедалі сильніше впливають на російську військову логістику, енергетичну інфраструктуру та об’єкти в окупованому Криму. Водночас Росія нарощує удари по українських містах, використовуючи сотні дронів і балістичні ракети.

    Саме ця подвійна ситуація визначає порядок денний Парижа: Україні потрібні засоби для захисту цивільного населення, але також зброя й фінансування для збереження ініціативи на полі бою.

    Чого Київ очікує від візиту

    Українська сторона прагне отримати кілька конкретних результатів: додаткові ракети Patriot і SAMP/T, політичну підтримку проєкту FREYJA, нові контракти для оборонних підприємств, жорсткіші санкції проти російської нафти та узгоджений план майбутніх гарантій безпеки.

    Частина домовленостей може залишитися непублічною через їхню військову чутливість. Однак очікується, що після завершення переговорів Зеленський, Макрон та інші лідери оголосять про нові напрямки підтримки.

    Прибуття українського президента до Парижа відкриває дводенний дипломатичний марафон, під час якого оборона України стане центральною темою європейської політики. Партнери мають показати, що їхня підтримка не обмежується словами, а переходить до виробництва ракет, формування нового протибалістичного щита та підготовки реальних механізмів стримування Росії.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”.

    “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

  • На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі пройдуть переговори по безпековим гарантіям для України

    На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі пройдуть переговори по безпековим гарантіям для України

    За інформацією джерел видання 360ua.news, на полях Всесвітнього економічного форумі в Давосі пройдуть переговори між українською та американською делегаціями, основною темою яких стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

    За інформацією джерела, склад української делегації в Давосі, куди разом з Володимиром Зеленським мають вирушити Кирило Буданов, Сергій Кислиця та Давид Арахамія, продиктований запланованими переговорами з американцями щодо отримання безпекових гарантій.

    Крім того, за інформацією джерела, “у Давида Арахамії окремо запланована низка зустрічей з американцями та європейцями, що ще раз підтверджує його зростаючий вплив на український політикум”.

    Водночас, видання Financial Times з посиланням на неназваних українських чиновників повідомляє, що підписання окремої угоди про безпекові гарантії виявилося складнішим процесом, однак сторони розраховують погодити загальний “лист умов”.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.