Daypolitico

Позначка: безробіття

  • Служба зайнятості назвала найпопулярніші професії за віком шукачів

    Служба зайнятості назвала найпопулярніші професії за віком шукачів

    Держслужба зайнятості оприлюднила аналітику за 2025 рік: попит роботодавців зосереджений на молодих кадрах, однак серед офіційно зареєстрованих шукачів переважають люди середнього та старшого віку.

    За структурою звернень частка підлітків і молоді 15–19 років становить близько 2,5%, 20–24 роки — 6%, 25–29 — 6,4%. Найбільші групи — 45–49 і 50–54 років (по 14%), а також 55+ (20%). Тобто людей 55+ удесятеро більше, ніж тих, кому до 20. У службі пояснюють дисбаланс тим, що значна частина студентів працевлаштовується ще під час навчання (стажування в ІТ, агросекторі, банках, енергетиці, промисловості), частина молоді працює неофіційно (сільське господарство, торгівля, будівництво), а також впливає гендерна структура: серед зареєстрованих до 25 років чоловіків близько 40%, у 25–55 років — уже близько 25%, у старших групах співвідношення 64% жінок проти 36% чоловіків.

    Професійні інтереси різняться за віком. Підлітки частіше придивляються до продавців, перукарів, трактористів; у 20–24 роки популярні вчителі, адміністратори, касири та підсобні робітники; у 25–29 — кухарі, касири, медсестри. У 30–34 роки домінують вакансії водіїв, бухгалтерів і продавців; у 35–39 — економісти, держслужбовці, менеджери; у 40–44 — бухгалтерія, швейне виробництво, клінінг. Для 45–49 характерні охорона й сервіс; у 50–54 — водії, кухарі, вчителі, прибиральники; у 55+ — охоронці, сторожі, оператори котелень і машиністи.

    Ринок праці поступово «старішає» — усе більше людей старшого віку активно шукають роботу, тоді як молодь частіше вже працює (офіційно або неформально) й менше звертається по допомогу до центрів зайнятості. Це створює парадокс: компанії хочуть молодих, але в реєстрах шукачів переважають досвідчені кадри.

  • Кабмін розрахував, скільки українці зароблятимуть у 2026–2028 роках

    Кабмін розрахував, скільки українці зароблятимуть у 2026–2028 роках

    Кабінет Міністрів України оприлюднив прогноз економічного і соціального розвитку країни на 2026–2028 роки, згідно з яким середня номінальна зарплата зростатиме приблизно на 5 тисяч гривень щороку. Відповідні дані містяться у постанові №946, яка передбачає два сценарії розвитку — оптимістичний та песимістичний.

    Зарплати за оптимістичним сценарієм

    У разі значного покращення безпекової ситуації з 2026 року середньомісячна зарплата прогнозується на рівні:

    • 2026 рік — 30 240 грн;

    • 2027 рік — 35 268 грн;

    • 2028 рік — 39 758 грн.

    Зарплати за песимістичним сценарієм

    Якщо активна фаза війни триватиме, прогноз передбачає:

    • 2026 рік — 30 032 грн;

    • 2027 рік — 34 808 грн;

    • 2028 рік — 39 436 грн.

    Уряд також очікує, що кількість зайнятих у віці 15–70 років зросте з 13 млн осіб у 2026 році до 13,2 млн у 2028-му.

    Прогноз безробіття

    • Оптимістичний сценарій: зростання з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му, після чого зниження до 12,8% у 2028-му.

    • Песимістичний сценарій: поступове зростання з 12,6% у 2026 році до 12,8% у 2028-му.

    Документ відзначає, що основний чинник різниці між прогнозами — безпекова ситуація в країні, яка визначатиме темпи відновлення економіки та ринку праці.

  • Польща — лідер серед країн ЄС за кількістю працевлаштованих українців

    Польща — лідер серед країн ЄС за кількістю працевлаштованих українців

    Польща та Німеччина залишаються двома основними європейськими країнами, де найбільше українців працевлаштовані офіційно. Про це в ефірі телеканалу КИЇВ24 розповіла старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

    За її словами, точних офіційних даних щодо кількості працевлаштованих немає, проте саме Польща прийняла найбільше українців зі статусом тимчасового захисту, і саме там простіше знайти роботу.

    «У Польщі нижчі вимоги до знання мови, а сам ринок праці вже адаптований до українських працівників. До того ж, соціальні виплати не такі високі, як у деяких інших країнах ЄС, тому українці частіше шукають роботу», — пояснила Ткаченко.

    У Німеччині ситуація дещо інша. Хоча країна також є одним із головних напрямків для українців, жорсткіші мовні вимоги стримують рівень працевлаштування. Деякі ініціативи щодо спрощення доступу до ринку праці для українців без знання мови обговорювалися, але поки що чіткої реалізації вони не мають.

    На цьому тлі Польща залишається лідером за кількістю працевлаштованих українців. До того ж, за даними Євростату, саме завдяки українським біженцям рівень безробіття в Польщі та Чехії впав до рекордно низьких 2,6%. У Німеччині він становить 3%, а найвищі показники — в Іспанії (10%), Швеції (8,9%), Греції та Фінляндії (по 8,7%).

    Крім того, дані свідчать: бажання українців повертатися додому з кожним роком знижується. Якщо у 2022 році понад 70% планували повернення, то зараз таких — лише 43%, йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії.

  • В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

    В Україні не вистачає тисяч працівників у різних секторах економіки

    В Україні загострюється ситуація з безробіттям, зокрема з недостатньою кількістю кваліфікованих кадрів у різних секторах економіки. За даними Державного центру зайнятості, однією з найбільших проблем є нестача працівників у сфері освіти. На 2024 рік в Україні не вистачало близько 25 тисяч освітян. Це суттєво впливає на якість навчання в країні, а також створює додаткове навантаження на вже працюючих педагогів.

    За словами заступника директора Держцентру зайнятості Станіслава Павленка, основними причинами цієї проблеми є війна, міграція населення та відсутність відповідності кваліфікації шукачів роботи вимогам ринку. До війни жінки складали 55% серед безробітних, але зараз їхня частка зросла до 81%, оскільки багато чоловіків мобілізовані і традиційно чоловічі професії залишаються без належної кількості кадрів.

    Особливо складна ситуація в регіонах, які найбільше постраждали від війни. Через руйнування інфраструктури та вимушене переселення частини населення багато шкіл і дитячих садків залишаються без достатньої кількості персоналу. Зокрема, станом на січень 2025 року в Україні не вистачало 1,5 тисячі освітян, з яких 800 вихователів у дитячих садках.

    Великі проблеми з дефіцитом кадрів також спостерігаються в переробній промисловості та сфері харчування. У 2024 році в переробній промисловості не вистачало 9 тисяч фахівців, а в сфері розміщення та харчування 3 тисячі вакансій залишаються незакритими. Це гальмує розвиток цих галузей, оскільки попит на працівників у готелях, ресторанах та туристичних комплексах залишається стабільно високим.

    Станом на 19 лютого 2025 року на “Єдиному порталі вакансій” було розміщено 217 тисяч пропозицій роботи. Середня заробітна плата у цих вакансіях становила 23 тисячі гривень, що є досить високим показником для українського ринку праці. Однак проблема дефіциту кваліфікованих кадрів залишається, навіть попри досить привабливі умови роботи.

    Експерти прогнозують, що дефіцит кадрів у цих секторах збережеться, тому вирішення цієї проблеми вимагає підтримки держави. Зокрема, необхідно створити умови для перекваліфікації працівників та для повернення трудових мігрантів, що може допомогти закрити наявні вакансії та поліпшити ситуацію на ринку праці.

  • Україна підвищує допомогу з безробіття: що це означає для ринку праці

    Україна підвищує допомогу з безробіття: що це означає для ринку праці

    З 1 січня 2025 року в Україні підвищено максимальний розмір допомоги з безробіття до 8 000 гривень. Про це повідомила Державна служба зайнятості, наголосивши на важливості адаптації ринку праці до нових умов.

    Максимальний розмір виплат збільшено з 7 100 гривень у 2024 році до 8 000 гривень. Це зумовлено прив’язкою розміру допомоги до мінімальної заробітної плати, яка також зростає. Нові виплати дозволять безробітним більш ефективно перекваліфіковуватися, проходити навчання чи адаптуватися до нових викликів.

    Державна служба зайнятості відзначає, що збільшення виплат — це не лише підтримка громадян, але й інвестиція у підвищення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці.

    Окрім підвищення допомоги з безробіття, держава стимулює роботодавців створювати робочі місця для людей з інвалідністю. Нові компенсації складають:

    • до 120 тисяч гривень (15 мінімальних зарплат) — за працевлаштування осіб із І групою інвалідності;
    • до 80 тисяч гривень (10 мінімальних зарплат) — за осіб із ІІ групою інвалідності.

    Ці програми покликані зменшити бар’єри для працевлаштування людей з обмеженими можливостями та підвищити їхню інтеграцію у суспільство.

    За словами представників служби, минулого року в рамках цієї ініціативи було працевлаштовано понад 2 000 осіб із інвалідністю. Загальна сума компенсацій для роботодавців склала 130 мільйонів гривень.

    Експерти вважають, що такі зміни створять більш справедливі умови на ринку праці, стимулюватимуть роботодавців до соціальної відповідальності та забезпечать нові можливості для осіб із соціально вразливих категорій.

    Роботодавці можуть отримати фінансову підтримку на облаштування робочих місць, водночас підвищуючи імідж свого бізнесу.

  • Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

    Зарплати українців зростають, але інфляція її з’їдає

    У 2024 році доходи українців демонструють двозначні темпи зростання, головним чином через збільшення сукупних зарплат. У жовтні цей показник зріс на понад 20% у річному обчисленні, повідомляє Національний банк України (НБУ). Однак висока інфляція суттєво стримує реальний приріст доходів населення, знижуючи його темпи до близько 10%.

    Чому зростають зарплати?

    Експерти НБУ пояснюють, що підвищення зарплат пов’язане з кількома ключовими факторами:

    • Нестача кваліфікованих працівників на ринку.
    • Посилення конкуренції за співробітників, що змушує роботодавців пропонувати вищу оплату.
    • Зростання мінімальної зарплати, яке позначилося на доходах працівників бюджетної сфери.

    Крім того, на зростання доходів вплинули й інші аспекти, зокрема:

    • Збільшення виплат військовослужбовцям.
    • Підвищення пенсій через індексацію та додаткові виплати окремим віковим категоріям.

    Реальні доходи vs. інфляція

    Незважаючи на номінальне зростання, реальні доходи українців стикаються з серйозними викликами через високу інфляцію. За словами представників НБУ, це явище уповільнило реальне зростання зарплат, хоча їхній рівень вже перевищив показники до початку повномасштабного вторгнення.

    Прискорення інфляції очікується до середини 2024 року, проте уповільнення цінових темпів у другій половині року може покращити ситуацію з реальними доходами.

    Національний банк прогнозує подальше зростання доходів завдяки:

    • Економічному відновленню.
    • Збільшенню зайнятості.
    • Конкурентному тиску на ринку праці.

    Однак перспективи зростання зарплат дещо стримуватимуть:

    • Відсутність перегляду мінімальної зарплати у 2024 році.
    • Обмеженість фінансових можливостей бізнесу.

    Рівень безробіття в Україні поступово знижується. Наприкінці року він може становити близько 14%. Це пояснюється пожвавленням економіки та зростанням потреби в працівниках. Однак мобілізація значно ускладнює пошук персоналу, створюючи дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили.

  • Україна в умовах безробіття: 8 мільйонів громадян не працюють і не шукають роботу

    Україна в умовах безробіття: 8 мільйонів громадян не працюють і не шукають роботу

    Ситуація на ринку праці в Україні залишається вкрай складною: близько 8 доларів українців сьогодні не працюють і не шукають роботу. Ця статистика зростання непокоєння як серед економістів, так і серед представників уряду, після чого вона демонструє глибокі проблеми в економіці країни на тлі війни та нестабільної ситуації.

    Про це під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі повідомила заступник міністра економіки Тетяна Бережна.

    За її словами, серед непрацюючих є люди з інвалідністю та ветерани, які «не знайшли себе на ринку праці», а також жінки, які не можуть поєднувати «виконання сімейних та робочих обов’язків».

    Заступник міністра наголосила, що держава має спрямовувати зусилля на те, щоб повернути цих людей на ринок праці, оскільки дефіцит працівників в економіці становить 4,5 млн осіб.

  • Третина українців живе в бідності

    Кількість українців, які живуть у бідності, значно зросла, досягнувши 9 мільйонів. Це на 1,8 мільйона більше, ніж у 2020 році.

    Ці дані були оприлюднені регіональним директором Світового банку у Східній Європі, що свідчить про суттєве погіршення економічної ситуації в країні.

    Згідно з його словами, загальна кількість бідних людей у країні тепер становить 29% від усього населення. Вся справа в тому, що російське вторгнення продовжує руйнувати економіку країни.

    При цьому, ситуація могла б бути набагато гіршою в тому випадку, якби Україні не виділили підтримку з іноземного бюджету для того, щоб була можливість виплатити пенсії людям похилого віку і зарплати вчителям і лікарям.

    Головною причиною зростання бідності є скорочення зайнятості: більше п’ятої частини дорослих, які працювали до війни, втратили роботу.

    Спеціально призначена допомога у вигляді ресурсів для соціальних витрат змогла трохи стабілізувати ситуацію і не допустити збідніння ще трьох мільйонів людей.

    Важливо додати, що наразі населення України становить близько 32 мільйонів людей.

  • Підвищення акцизів на паливо: загроза для малого та середнього бізнесу в Україні

    Підвищення акцизів на паливо: загроза для малого та середнього бізнесу в Україні

    Плани уряду України з підвищення акцизних ставок на дизельне паливо та бензин викликають серйозні обурення серед представників малого та середнього бізнесу. Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу, Руслан Соболь, виступив зі своїми заявами, попереджаючи про можливі наслідки такого рішення.

    Крім того, за словами експерта, таке підвищення позначиться на цінах, тому, як наслідок, платити більше доведеться всім українцям.

    «Наслідки підвищення акцизу дуже прості. Бізнес не може дотувати виробництво продукції чи послуг. Тому врешті-решт, як і завжди, за ці підвищення заплатимо ми з вами – як кінцеві споживачі, як громадяни. Ми маємо усвідомити, що все, що відбувається, – це не десь там для бізнесу чи для військових. Ми з вами просто заплатимо трохи більше. Трохи гірше будемо жити. Трохи тугіше затягнемо паски”, – пояснив Соболь.

    За його словами, це підвищення неодмінно вдарить і по бізнесу, адже зараз працювати і без збільшення податків досить важко.

    «Хтось витримає, а хтось піде з ринку і буде змушений розпустити колективи. Це збільшить навантаження на ринок праці і підвищить безробіття. Це наслідки, які можуть бути”, – резюмував він.

  • Українські біженці у Великій Британії стикаються зі зростаючими труднощами у пошуку кваліфікованої роботи

    Українські біженці у Великій Британії стикаються зі зростаючими труднощами у пошуку кваліфікованої роботи

    Багато українських біженців мають високу кваліфікацію та досвід у своїх професіях, однак вони змушені працювати на менш кваліфікованих посадах. Причини цього явища включають мовний бар’єр, необхідність підтвердження дипломів та сертифікатів, а також обмежені можливості на ринку праці.

    “Зараз дуже важко знайти роботу за фахом. Більшість із нас змушена брати будь-яку роботу, щоб забезпечити себе та свої родини,” – розповідає Олена, лікар з України, яка зараз працює на касі в супермаркеті в Лондоні.

    Погіршення ринку праці

    Британський ринок праці переживає період уповільнення. Згідно з даними Bloomberg, рівень безробіття зріс, а кількість вакансій зменшилась. Це створює додаткові труднощі для біженців, які намагаються знайти роботу.

    Наближення кінця терміну дії віз

    Ще однією проблемою є наближення до кінця терміну дії віз, виданих українським біженцям. Багато з них не впевнені у своєму майбутньому, оскільки невизначеність щодо подальшого статусу перебування у Великій Британії перешкоджає довгостроковому плануванню та пошуку стабільної роботи.

    “Не знаю, що буде далі. Чи продовжать нам візи, чи доведеться повертатися додому. Це дуже лякає,” – ділиться своїми переживаннями Андрій, інженер з України.

    Зменшення підтримки

    Загальний інтерес до допомоги українським біженцям поступово зменшується. Спочатку вони отримували значну підтримку від британського уряду та місцевих громад, однак зараз ця підтримка зменшується. Це ускладнює їхню інтеграцію та можливість знайти відповідну роботу.

    Аналітики вказують на необхідність впровадження програм з перекваліфікації та адаптації українських біженців до вимог британського ринку праці. Також важливо розглянути питання продовження терміну дії віз, щоб надати їм більше часу для інтеграції.

    Заклик до дій

    На даний момент, багато українських біженців продовжують боротися за своє місце на ринку праці Великої Британії, сподіваючись на підтримку уряду та місцевих громад у подоланні цих викликів. Важливо, щоб британська влада та міжнародна спільнота не забували про них і надавали необхідну допомогу.