Компанія «Нова-Кос», заснована бізнесменом Геннадієм Буткевичем у 2025 році, планує повністю за власний кошт профінансувати будівництво нових каналізаційних очисних споруд у Калуші Івано-Франківської області. Орієнтовна вартість інвестиційного проєкту становить 513 млн грн, а місто має стати першим пілотним майданчиком для нового напряму бізнесу. Про це повідомило Агентство відновлення 3 вересня.
Калуська міська рада вже погодила проєкт договору з ТОВ «Нова-Кос» щодо будівництва, введення в експлуатацію нових очисних споруд та подальшого надання послуг із централізованого водовідведення й очищення стічних вод. Міська влада наголошує: фінансових зобов’язань безпосередньо щодо будівництва споруд громада не матиме — усі витрати на зведення об’єкта має взяти на себе приватний інвестор.
За планами сторін, нові споруди мають не лише забезпечити стабільне очищення міських стоків, а й зменшити техногенне навантаження на довкілля. Компанія розраховує збудувати та запустити об’єкт упродовж двох років, а передбачений договором термін окупності інвестицій для підприємства становить близько 10 років.
Загальний обсяг вкладень Forbes Ukraine оцінює у 513 млн грн. Фінансування не передбачає залучення коштів державного чи місцевого бюджетів безпосередньо на будівництво. Модель повернення вкладень передбачає включення інвестиційної складової до тарифу на очищення стічних вод. За даними видання, щорічно в тарифі має бути передбачено щонайменше 50 млн грн такої складової.
При цьому важливе значення матиме остаточна тарифна модель. Якщо тариф для населення встановлюватиметься нижче економічно обґрунтованого рівня, різницю, відповідно до описаної Forbes моделі, доведеться компенсувати компанії з міського бюджету. Тобто саме будівництво планується за приватні гроші, однак подальша економіка роботи об’єкта безпосередньо залежатиме від тарифної політики міста.
Для Буткевича це фактично вихід у новий інфраструктурний сегмент. Директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук заявив, що Калуш має стати першим проєктом компанії, однак вона вже працює або веде переговори приблизно з 15 іншими містами України.
За його оцінкою, український ринок модернізації очисної інфраструктури залишається майже незаповненим. Габрійчук стверджує, що близько 80% очисних споруд у країні є застарілими, неефективними або не працюють належним чином. Саме тому компанія бачить у цьому напрямі значний потенціал для приватних інвестицій.
Ситуація в самому Калуші пояснює, чому місто стало одним із перших кандидатів для такого проєкту. Нинішня система очищення стоків значною мірою пов’язана з очисними спорудами «Карпатнафтохіму», навколо яких у 2026 році виникла критична ситуація. У травні міська влада повідомляла, що працівники об’єкта продовжували забезпечувати очищення міських стічних вод, попри значну заборгованість із заробітної плати. Мер Андрій Найда тоді називав об’єкт стратегічно важливим для громади.
Проблема не зникла й улітку. На початку липня міська рада окремо розглядала питання виплати зарплати працівникам очисних споруд, що ще раз засвідчило нестабільність нинішньої моделі роботи критично важливої для міста інфраструктури.
Саме на цьому тлі 27 серпня депутати Калуської міської ради погодили проєкт договору з «Нова-Кос». В офіційному повідомленні ради зазначено, що новий комплекс має забезпечити місту власну сучасну систему очищення стічних вод та належний захист навколишнього середовища від техногенного впливу.
Публічна дискусія навколо проєкту, втім, уже почалася. На сайті міськради 31 серпня було оприлюднене звернення мешканця, який запропонував владі додатково вивчити альтернативний сценарій — можливість отримання у власність громади або придбання вже існуючих очисних споруд «Карпатнафтохіму» з їх подальшою модернізацією. Автор звернення аргументував це тим, що в довгостроковій перспективі комунальна власність на стратегічний об’єкт може мати переваги перед користуванням приватною інфраструктурою. Це лише позиція автора звернення, а не рішення влади, але вона демонструє, що економічні умови майбутньої співпраці ще залишаються предметом суспільного обговорення.
«Нова-Кос» пропонує застосувати при будівництві технологію так званих вертикальних лабіринтів. За оцінками самої компанії, вона може суттєво скоротити площу об’єкта і його енергоспоживання. Інвестор заявляє про можливе зниження використання електроенергії приблизно на 70% порівняно з традиційними технологіями, високий рівень автоматизації та потенційний строк експлуатації понад 50 років.
Будівництво самого комплексу, за оптимістичним сценарієм компанії, може зайняти приблизно рік. Утім, офіційний договір із громадою залишає ширший горизонт: місто повідомляє про план побудувати та ввести споруди в експлуатацію протягом двох років.
Напередодні директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук та заступник міського голови Калуша Богдан Білецький окремо обговорювали проєкт в ефірі місцевого телеканалу. Серед ключових тем були нинішній стан очисних споруд «Карпатнафтохіму», можливі строки будівництва нового комплексу, його значення для громади та питання, які сторонам ще потрібно врегулювати.
При цьому Калуш паралельно вкладає кошти й в інші об’єкти водовідведення. Зокрема, 2 вересня місто оголосило тендер на реконструкцію очисних споруд у селі Боднарів Калуської громади з очікуваною вартістю понад 26,3 млн грн. Це окремий проєкт, не пов’язаний із майбутнім комплексом «Нова-Кос», але він показує масштаб проблем із водною інфраструктурою, які громаді доводиться вирішувати одночасно.
Сам Буткевич відомий передусім як співвласник мережі АТБ та засновник інвестиційної групи BGV Group Management. Група працює в гірничодобувному секторі, енергетиці, девелопменті та інших напрямах. Через BGV Development вона також розвиває житлові й комерційні проєкти.
Вихід у сферу очищення стічних вод може стати для групи ще одним довгостроковим інфраструктурним напрямом. На відміну від звичайного девелопменту, такі об’єкти передбачають не лише капітальні вкладення у будівництво, а й десятиліття експлуатації та стабільний грошовий потік через тарифи.
Саме тому Калуш має значення не лише як окремий міський проєкт. Якщо заявлена модель виявиться економічно життєздатною, «Нова-Кос» планує масштабувати її на інші українські громади. За словами керівництва компанії, переговори вже ведуться приблизно з 15 містами.
Для українських громад така схема потенційно дозволяє модернізувати критично зношену інфраструктуру без необхідності одразу знаходити сотні мільйонів гривень у місцевих бюджетах. Водночас головним питанням залишається те, хто і яким чином у довгостроковій перспективі оплачуватиме повернення приватних інвестицій. У Калуші відповідь планують закласти саме в тарифну модель.
Таким чином, інвестиція на 513 млн грн стане своєрідним тестом одразу для двох сторін. Калуш має отримати нові очисні споруди без прямих бюджетних витрат на їхнє будівництво, а компанія Буткевича — перевірити, чи може приватна модель модернізації водної інфраструктури працювати як масштабований бізнес.
Якщо пілотний проєкт буде реалізований відповідно до заявленого плану, він може відкрити «Нова-Кос» шлях до значно більшого ринку. Адже проблема застарілих каналізаційних систем стосується не одного Калуша, а десятків українських міст, які роками відкладали дорогу модернізацію очисних комплексів.
