Частина елітних керівників української енергетики тихенько залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав Петро Котін, колишній голова «Енергоатому», за ним – чиновники середньої ланки, депутати та бізнесмени. Такий від’їзд викликає занепокоєння, адже саме ці особи мають прямий вплив на державні ресурси та енергетичний сектор.
За даними журналістських розслідувань, у «Енергоатомі» регулярно відбуваються незаконні тендери, завищення кошторисів та дискримінаційні закупівлі, що дозволяє окремим компаніям отримувати прибутки за рахунок держави. Мільярди гривень державного бюджету фактично відводяться на користь приватних структур, тоді як енергетичний сектор України працює не на державу, а на окремих бізнесменів та посадовців.
Прикладом монополії є ПрАТ «Юженергобуд», яке отримало договір на будівельні роботи та поточний ремонт на 70,8 млн грн у квітні 2025 року. Тендер містив штучні обмеження: досвід лише на АЕС, погоджені технічні специфікації та внутрішнє «Рішення про затвердження постачальника». Це фактично відсікає нових учасників та дає перевагу компаніям, які вже працюють із «Енергоатомом».
Ще один приклад – пріоритет на обладнання Hochiki без можливості подати еквівалентні пропозиції. Такі дії порушують закон і демонструють, що енергетичний сектор країни працює на приватні інтереси, а не на державу.
Водночас, відтік керівників і бізнесменів з країни став сигналом тривоги: вони залишають Україну саме після того, як отримали доступ до значних державних ресурсів.
Столичний Лук’янівський слідчий ізолятор, який часто згадують у гучних корупційних та кримінальних справах, нещодавно привернув увагу громадськості через інформацію про перебування в ньому кількох відомих персон. Серед них — народні депутати, чиновники, а також фігуранти резонансних корупційних скандалів.
Київський Лук’янівський слідчий ізолятор (або ще Лук’янівське СІЗО) є місцем де тимчасово перебувають арештовані судом українці до остаточного вердикту. За останні кілька років установа перетворилася на VIP-буцегарню: під одним дахом перебувають доларові мільйонери, депутати, затримані на підозрі у корупції чиновники.
Видання “Телеграф”вирішило пригадати, хто сидить у відомому СІЗО в Києві та якими є умови їх перебування.
Зірковий склад Лук’янівського СІЗО
Непересічний склад “холодної” вражає. З відкритих джерел, тут перебуває вже так багато відомих українців, що вони теоретично могли б розділитися на тюремні банди за професіями чи інтересами, як в американських серіалах.
Депутат Євгеній Шевченко (парламентська група “Відновлення України”). Арештований щонайменше на 2 місяці (до 11 січня 2025 року). Підозрюють у державній зраді.
Депутат Євгеній Шевченко у суді
Депутат Нестор Шуфрич (парламентська група “Платформа за життя та мир”). Арештований за підозрою у державній зраді та фінансуванні Росгвардії в Криму, більше року сидить у СІЗО. Востаннє йому продовжували запобіжний захід до 5 грудня 2024 року.
Депутат Олександр Дубінський на судовому засіданні
Депутат Олександр Дубінський (позафракційний). Сидить в СІЗО більше як рік, що відсвяткував тортом. Підозрюється у держзраді та внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів.
Колишній Одеський військком-мійльонер Євген Борисов. Підозрюється у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень. Його родина під час війни купила нерухомість біля моря в Іспанії та автівок на мільйони доларів.
В СІЗО сидить понад 15 місяців, намагався оформити інвалідність, щоб уникнути відповідальності, дізнались ЗМІ.
Євген Борисов, фото “Суспільне”
Голова Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа, відома справою про фейкові довідки щодо інвалідності “ухилянтам” і прокурорам. Судячи із фотографій готівки під час обшуків, чиновниця є доларовою мільйонеркою, а її чоловік буквально “купався” у кеші.
Тетяна Крупа
Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич та його син Роман. Статки сім’ї вражають: це 17 квартир, 18 земельних ділянок, авто преміум-класу, банківські рахунки. Гринкевичі арештовані у справі про закупівлю неякісного одягу для ЗСУ на понад 1 млрд грн.
Львівський бізнесмен Ігор Гринкевич та його син Роман
Умови перебування
В Лук’янівському СІЗО (державна установа “Київський слідчий ізолятор”) розповіли, що в установі діють 25 камер з поліпшеними умовами тримання, які розраховані на 54 місця. Зараз вільно 5 місць. Про це нас проінформував в. о. начальника Департаменту, полковник внутрішньої служби Андрій Галай.
Зазначимо, що проживання у покращеній камері коштує 14 тисяч гривень за місяць. Камера з покращеними умовами виглядає так:
Камера з покращеними умовами за 14 тисяч у місяць
Щодо їх побуту: ув’язненим і засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.
Сон: мають право на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків.
“Забороняється примусове переривання сну ув’язнених і засуджених у нічний час, крім вчинення ними втечі, масових заворушень, виникнення пожежі, аварії, стихійного лиха, безпосередньої загрози життю ув’язнених і засуджених”, — зазначили в ізоляторі.
Звичайна камера виглядає так:
Нагадаємо, начальник Київського СІЗО розповів, в яких умовах утримують очільницю Хмельницького МСЕК Крупу та депутатку Баранську, в якої знайшли 1,5 млн незадекларованих доларів. Начальник Київського СІЗО розповів, в яких умовах утримують очільницю Хмельницького МСЕК Крупу та депутатку Баранську, в якої знайшли 1,5 млн незадекларованих доларів.
На стінах Кафедрального собору святої Трійці Православної Церкви України в Луцьку з’явилися фрески, які привернули увагу громадськості. Нещодавно на них було зображено відомих волинських бізнесменів, серед яких будівельник Віктор Чернуха, власник агропідприємства «Вілія» Євген Дудка, а також Леонтій Іванишин.
Іконописець собору, диякон Юрій Гетьманчук розповів, що перші зображення було створено ще півроку тому.
Іконописець однак визнав, що деякі фрески меценатів “викликали суперечливі відгуки”, тому їх довелося переробити.
За його словами, список меценатів для зображення як рекомендацію надавав керівник Волинської єпархії ПЦУ, митрополит Луцький та Волинський Михайло. Загалом у списку було 12 осіб.
Після скандалу, що піднявся, прокоментували ситуацію і бізнесмени, зображені на фресках. Вони запевняють, що не давали свою згоду на використання своїх осіб.
