Daypolitico

Позначка: благодійність

  • ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    Група компаній ОККО за підсумками першого півріччя 2026 року сплатила до державного бюджету України 14,987 млрд грн податків і зборів. Це на 33%, або 3,7 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба компанії.

    Загальна сума податкових платежів складається з податків від операційної діяльності та митних платежів. Зокрема, 2,7 млрд грн припало на податок на прибуток, податок на додану вартість (без урахування ПДВ, сплаченого під час імпорту), роздрібний акциз, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, плату за землю та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    У компанії зазначають, що надходження від операційної діяльності зросли на 25% порівняно з першим півріччям 2025 року. Ще 12,2 млрд грн було сплачено під час імпорту товарів у вигляді митних платежів та податків.

    За інформацією ОККО, у середньому кожен автозаправний комплекс мережі у першому півріччі 2026 року щомісяця забезпечував понад 1,1 млн грн податкових надходжень від операційної діяльності. Крім того, у розрахунку на одного працівника щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становили майже 15,6 тис. грн.

    Інфографіка ОККО

    Віцепрезидент ОККО з фінансів Назар Купибіда зазначив, що компанія й надалі дотримується принципів прозорого ведення бізнесу та виконання своїх податкових зобов’язань.

    «Ми переконані, що навіть у найскладніші часи бізнес має не лише розвиватися, а й бути надійною опорою для країни. Прозора й відповідальна діяльність дозволяє нам зміцнювати довіру міжнародних фінансових інституцій і партнерів, залучати кредитні ресурси та інвестиції для реалізації нових проєктів в Україні», – зазначив Купибіда.

    За його словами, стабільна сплата податків не лише забезпечує виконання поточних зобов’язань перед державою, а й створює передумови для подальшого економічного розвитку країни.

    Окрім податкових платежів, компанія продовжує фінансувати благодійні та оборонні ініціативи. За перші шість місяців 2026 року група ОККО спрямувала близько 500 млн грн на підтримку Сил оборони України та реалізацію гуманітарних проєктів.

    Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення обсяг благодійної допомоги компанії досяг 4,3 млрд грн. Ці кошти були використані для підтримки українських військових, закупівлі техніки й обладнання, а також реалізації гуманітарних програм.

    Водночас ОККО продовжує інвестувати у розвиток власної інфраструктури. Одним із пріоритетних напрямів компанія називає розширення мережі швидкісних зарядних станцій для електромобілів та збільшення енергетичних потужностей автозаправних комплексів.

    У липні компанія повідомила про відкриття 100-го швидкісного зарядного комплексу Ultra Fast для електромобілів. Розвиток зарядної інфраструктури є частиною стратегії модернізації мережі АЗК та адаптації до зростання кількості електротранспорту в Україні.

    У компанії наголошують, що поєднання стабільної сплати податків, інвестицій у розвиток інфраструктури та підтримки оборонних і гуманітарних проєктів залишається одним із ключових напрямів діяльності ОККО в умовах повномасштабної війни.

  • Невидима інфраструктура війни, ціна самовідданості українських волонтерів

    Невидима інфраструктура війни, ціна самовідданості українських волонтерів

    У перші тижні повномасштабного вторгнення увага всього світу була прикута до героїзму українських військових. Всередині країни одночасно з мобілізацією армії відбувалася безпрецедентна мобілізація громадянського суспільства. Сотні тисяч людей без державного фінансування вибудували систему закупівель, логістики, евакуації, гуманітарної допомоги та технічного забезпечення. Саме ця система в багатьох випадках дозволила виграти критично важливий час, поки державні механізми адаптувалися до умов війни.

    Виконавчий директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут підкреслював, що завдання волонтерів ніколи не полягало в заміні держави. Вони лише підставляли плече в конкретний момент. Однак обсяг завдань виявився настільки великим, що добровольці фактично перетворилися в паралельну систему забезпечення армії. Сергій Притула неодноразово відзначав перевагу волонтерського руху в швидкості прийняття рішень. Державна машина об’єктивно не здатна реагувати так само швидко, тому саме добровольці часто закривали найнагальніші потреби фронту.

    Найбільші волонтерські фонди демонструють вражаючі результати: «Повернись живим» передав Силам оборони 157 тисяч FPV-дронів, 5,4 тисячі одиниць ствольної зброї, 2,4 тисячі пікапів та понад 100 розвідувальних комплексів за 12 років, зібравши понад 48 млрд грн з 2014 року. Фонд Сергія Притули залучив близько 12,1 млрд грн на початок 2026 року.

    Однак за цими цифрами ховається зростаюча криза: активна участь у волонтерстві впала з пікових 74% дорослих українців у 2022 році до приблизно 37% у 2023-му та близько 24–27% у 2024–2025 роках. Станом на 2026 рік у реєстрі Державної податкової служби зареєстровано близько 12 тисяч офіційних волонтерів, але реальна кількість щоденно активних людей значно більша, хоча загальний тренд на зниження залученості зберігається. Тисячі активістів визнаються, що перебувають на межі сил. Ця невидима тріщина загрожує не тільки поточній логістиці та гуманітарній допомозі, а й довгостроковій здатності суспільства до відновлення після війни.

    Початок великого волонтерського руху

    Волонтерський рух сягає корінням 2014 року, коли після Євромайдану та початку бойових дій на Донбасі українська армія раптово опинилася віч-на-віч із реальністю сучасної війни. Солдати їхали на фронт без достатнього сучасного спорядження, засобів зв’язку, тепловізорів, прицілів і навіть елементарних аптечок. Саме в цей момент тисячі звичайних громадян: учителі, IT-спеціалісти, підприємці, студенти та пенсіонери взяли ініціативу у свої руки.

    Так народилися перші великі ініціативи: «Повернись живим», Army SOS, «Народний тил», «Крила Фенікса» та сотні локальних груп по всій країні. Люди збирали гроші через соціальні мережі, везли на передову їжу, медикаменти, обмундирування, ремонтували та модернізували техніку, навчали військових тактичної медицини, роботи з дронами та основ виживання. Вони організовували евакуацію поранених, допомагали внутрішньо переміщеним особам, створювали волонтерські хаби та займалися психологічною підтримкою.

    Масово плели маскувальні сітки на кухнях, балконах і в спеціальних волонтерських майстернях. Цей рух став одним із наймасовіших і символічних. Цілі родини, школярі, пенсіонери, офісні працівники після роботи сідали за плетіння. Сітки робили з звичайних пластикових пляшок, тканин і мотузок. Тисячі квадратних метрів таких сіток щотижня відправлялися на фронт, допомагаючи ховати позиції, техніку та бійців від ворожих дронів і розвідки. Це був справжній народний внесок, доступний кожному.

    До травня 2015 року в системній волонтерській діяльності вже брали участь близько 14,5 тисячі людей і понад 2,5 тисячі організацій. Це була справжня народна самооборона тилу.

    Довіра до волонтерів у ті роки сягала 60–71%, значно випереджаючи більшість державних інститутів. При Міністерстві оборони навіть з’явилася Рада волонтерів, щоб координувати зусилля. Ці люди не просто допомагали, вони буквально рятували ситуацію в перші роки війни на Донбасі.

    Об’єднання зусиль українських та європейських волонтерів

    З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року волонтерський рух, корені якого сягали 2014 року, пережив справжній вибуховий ріст. Те, що раніше було потужною, але все ж обмеженою за масштабом системою підтримки армії та постраждалих, перетворилося на масове народне явище, яке охопило практично все суспільство. За даними опитувань, у 2022 році в тій чи іншій формі волонтерською діяльністю займалися до 74% дорослих українців. Люди кидали звичну роботу, знімали останні заощадження, перетворювали квартири та гаражі на склади й майстерні. За перші тижні та місяці війни добровольці організували евакуацію сотень тисяч цивільних із прифронтових та окупованих територій, створили мережі доставки гуманітарної допомоги в обложені міста, розгорнули пункти прийому та розподілу біженців усередині країни, а також налагодили безперебійні канали поставок на фронт.

    Ця хвиля самовідданості не обмежилася межами України. Уже в перші дні після 24 лютого президент Володимир Зеленський звернувся до громадян інших країн із закликом приєднатися до захисту України. У відповідь на це за кілька тижнів до Міжнародного легіону оборони України подали заявки понад 16-20 тисяч іноземців із 52 країн. Більшість з яких це колишні військові, ветерани конфліктів в Іраку та Афганістані, лікарі, інженери. Частина з них влилася в бойові підрозділи, інші допомагали в тилу — як медики, інструктори, водії евакуаційних колон або волонтери гуманітарних місій.

    Європейський Союз відреагував на цей сплеск громадянської самоорганізації швидко й масштабно. Уже в червні 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС — політичний жест солідарності, який багато аналітиків пов’язували в тому числі з бажанням підтримати моральний стан українського суспільства та його волонтерського тилу. Паралельно Брюссель та окремі країни-члени запустили безпрецедентні за обсягом програми допомоги: мільярди євро на гуманітарні потреби, підтримку громадянського суспільства та відновлення. Значна частина цих коштів ішла через українські та міжнародні НГО, багато з яких спиралися саме на волонтерські мережі. У європейських країнах тисячі звичайних громадян самі ставали волонтерами: збирали та відправляли вантажі, приймали українських біженців у себе вдома (лише Польща прийняла понад 1,5 млн осіб у перші місяці), працювали на кордонах у пунктах прийому та сортування допомоги. Це створило своєрідну транскордонну «невидиму інфраструктуру», без якої українська система волонтерства зазнавала б значно більших труднощів.

    Серед тих, хто приїхав в Україну і залишився, були люди з дуже різними біографіями. Новозеландська лікарка з позивним Kiwi, залишивши комфортне життя у своїй країні, служила бойовим медиком і бійцем у 2-му Міжнародному легіоні. Вона пояснювала свій вибір так:

    «Майже всі у світі бачать незаконну агресію Росії. Я уявила, якби мою власну країну завтра захопили. Я просто приїхала допомагати, чим могла».

    Пізніше вона додала:

    «Заради свободи всього світу це має закінчитися перемогою України. Ми не можемо дозволити агресору брати те, що він хоче, поки інші країни просто дивляться. Я думаю, світу пощастило, що Україна веде цю битву за всіх».

    Норвезька рибалка та депутатка парламенту Сандра Андерсен Ейра приєдналася до українських морських піхотинців як бойовий медик. Для неї це було питанням історичної справедливості:

    «Для нас це було моральним обов’язком допомогти, тому що в останній раз, коли на нашому континенті була велика війна — у моїй країні Норвегію окупувала Німеччина з 1940 по 1945 рік, — багато країн прийшли нам на допомогу. Сьогодні ми робимо те саме для України».

    Британо-український волонтер Ігор Гаврилко, який жив у Лондоні, залишив роботу і приїхав в Україну вже в перші дні війни. Він допомагав з евакуацією родини, навчався тактичної медицини та працював перекладачем. На питання, чи готовий він воювати і загинути за рідну країну, відповів коротко й жорстко:

    «Так. Мій дід провів 10 років у радянському таборі в Казахстані».

    І додав:

    «Мій план — це відсутність плану».

    Ці історії — лише видима частина набагато ширшого явища. Тисячі іноземців (за різними оцінками, від кількох тисяч до понад 10 тисяч реально прибулих) внесли вклад не тільки на передовій, а й у тиловій інфраструктурі: допомагали з логістикою, медичною евакуацією, навчанням українських військових, збором і доставкою допомоги. Станом на 2026 рік відомо, що близько 750 іноземних добровольців загинули в Україні, віддавши життя за цінності, які вони вважали спільними з українцями.

    Таким чином, 2022 рік став моментом, коли українське волонтерство з внутрішнього явища перетворилося на частину глобальної мережі солідарності. Європейський Союз і громадяни європейських країн відповіли не тільки грошима та політичними рішеннями, а й власною людською участю — від прийому біженців до особистої присутності на українській землі. Ця взаємна підтримка дозволила виграти критично важливий час і створити ту саму «невидиму інфраструктуру», без якої опір у перші місяці війни був би значно складнішим. Однак уже тоді почали проявлятися перші ознаки втоми, які пізніше переросли в системну кризу участі, про яку говорилося вище.

    Зворотний бік волонтерства та ціна постійної допомоги

    За зовнішньою картиною героїзму та величезних зборів ховається важка ціна, яку платять самі волонтери. Постійне перебування в режимі надзвичайної ситуації неминуче призводить до емоційного, психологічного та фізичного виснаження.

    Насамперед, це емоційне перевантаження: волонтери щодня стикаються з чужим болем, смертю близьких, пораненнями та руїнами, що викликає вторинну травматизацію.

    Крім того, величезна відповідальність: помилка може коштувати життя, а працювати доводиться в умовах дефіциту часу та ресурсів.

    Ще одна важлива причина — хронічне перевантаження без ротації та відпочинку: поєднання кількох ролей, відсутність вихідних, фінансові витрати зі своєї кишені та зростаюче байдуже ставлення суспільства («люди звикли до війни, відгук падає»).

    Психологи, які працюють з волонтерами, підкреслюють специфіку воєнного часу. Психологиня Ольга Шабловська зазначає:

    «Для країни важливо те, щоб кожен із нас був у нормальному психологічному стані, а не в тотальному виснаженні».

    Психологиня Леся Ковальчук пояснює механізм:

    «Основною психологічною проблемою волонтерів є емоційне вигорання через контакт із чужим болем. […] І тоді з того, хто надає допомогу, людина перетворюється на того, хто в ній потребує».

    Докази об’єктивні: участь у волонтерстві впала з 74% у 2022 році до 24-27% у 2024-2025-му. Тисячі активістів визнаються, що перебувають на межі. Дослідження показують в українських волонтерів значно вищі рівні тривоги, депресії та стресу порівняно з колегами із сусідніх країн. Це не особисті історії, а системна криза «невидимої інфраструктури», яка загрожує довгостроковій стійкості тилу. Без уваги до психологічного здоров’я волонтерів суспільство ризикує втратити найбільш досвідчених і відданих людей.

    Майбутнє волонтерського руху і його роль у відбудові країни

    Довгострокові наслідки зачіпають не тільки війну. Волонтерство сформувало потужний громадянський капітал: навички самоорганізації, довіру всередині спільнот та досвід прозорого управління. Його втрата послабить суспільство після війни, знизить здатність до реконструкції та створить ризики апатії чи поляризації. Дослідники зазначають, що повномасштабна війна перетворила волонтерство на один із ключових суспільних інститутів України. Мільйони людей отримали досвід самоорганізації, колективних рішень і управління проєктами. Цей соціальний капітал основа майбутнього відновлення. Однак ресурс не безкінечний. Втратити такий людський капітал значно легше, ніж створити заново.

    У 2026 році Мінсоцполітики представило Програму розвитку волонтерства до 2030 року. Вона включає діалог держави і волонтерів, створення Ради, захист сімей, інфраструктуру та визнання внеску. Це важливий крок, але більшість у спільноті вважає, що одних декларацій недостатньо. Потрібні реальні інструменти: спрощення звітності, страхування, компенсація витрат, податкові стимули, фінансування адміністративної діяльності, психологічна допомога та програми ротації.

    Не менш важлива зміна суспільного ставлення. Суспільство звикло до результатів мільярдам зборів, тисячам дронів і врятованих життів. Але за кожною цифрою стоять люди, які працюють без вихідних, стикаються з горем, жертвують здоров’ям і часом із родинами. Підтримка — це не тільки донати, а й готовність узяти частину навантаження, стати постійним помічником або дати можливість відновитися. Стійкість залежить від рівномірного розподілу навантаження.

    За роки війни українські волонтери стали символом національного опору. Вони довели, що громадянське суспільство здатне діяти швидше бюрократії, оперативно реагувати на кризи та об’єднувати мільйони. Завдяки їм армія отримувала техніку, зв’язок і допомогу, а сотні тисяч мирних шанс на порятунок. Але сьогодні, коли війна затягнулася, виникає нове питання: чи вистачить сил у тих, хто вже четвертий рік щодня підтримує країну?

    Волонтери ніколи не просили ставати паралельною системою. Вони просто зробили те, що вважали необхідним, коли країна опинилася перед загрозою. Сьогодні ця система сама потребує захисту. Якщо держава і суспільство не почнуть системно підтримувати тих, хто всі ці роки підтримував країну, Україна ризикує втратити один із найцінніших ресурсів, людей, які вміють об’єднувати, швидко приймати рішення і брати відповідальність.

    Внесок волонтерів вимірюється не тільки мільярдами гривень і одиницями техніки, а збереженими життями, довірою між людьми та здатністю суспільства об’єднуватися. Збереження волонтерського руху це питання національної безпеки, стійкості держави і того, якою буде Україна після війни.

     

  • Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Перші лауреати нової відзнаки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже отримали свої нагороди. Серед десяти перших відзначених — Голова Верховної Ради України, міжнародні гуманітарні організації, представники українського бізнесу, а також бізнесмен Рінат Ахметов, діяльність якого у сфері благодійності та підтримки постраждалих від війни була окремо відзначена Омбудсманом.

    Про це повідомляє Facebook-сторінка “Фонду Ріната Ахметова”.

    Церемонію вручення провів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За інформацією фонду, нова відзнака покликана відзначати людей, організації та інституції, які роблять вагомий внесок у захист прав людини, підтримку постраждалих від війни, розвиток гуманітарних ініціатив та допомогу українському суспільству в умовах повномасштабної російської агресії.

    До числа перших лауреатів увійшли Голова Верховної Ради України, Норвезька рада у справах біженців, Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), а також чотири представники українського бізнесу. Одним із них став Рінат Ахметов.

    Під час вручення нагороди голова Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова та громадської організації “Серце Азовсталі” Наталія Ємченко наголосила, що така відзнака є важливим свідченням високої оцінки багаторічної роботи команди фонду та всіх партнерів, які щодня працюють над захистом людей, що постраждали від війни.

    “Для нас велика честь отримати цю відзнаку. Екосистема Ріната Ахметова вже чотири роки є надійним партнером Офісу Омбудсмана України, оскільки людина і її права на цінність — у центрі нашої бізнес-філософії”, — зазначила Наталія Ємченко.

    Вона підкреслила, що співпраця між благодійними організаціями Ахметова та Офісом Омбудсмана дозволяє не лише оперативно реагувати на гуманітарні виклики, а й створювати довгострокові системні рішення для підтримки людей, які постраждали внаслідок війни.

    За її словами, така взаємодія допомагає громадянам відновлювати порушені права, отримувати необхідну допомогу, повертатися до повноцінного життя та будувати своє майбутнє навіть у надзвичайно складних умовах.

    У Фонді Ріната Ахметова нагадали, що співпраця з Офісом Омбудсмана триває вже кілька років і охоплює широкий спектр гуманітарних та соціальних проєктів.

    Одним із ключових напрямків є підтримка оборонців Маріуполя та їхніх родин. Окрему увагу приділяють захисту прав українських військовополонених, ветеранів та цивільних, які постраждали від російської агресії.

    Також реалізуються культурно-гуманітарні ініціативи, серед яких Музей “Голоси Мирних”, який документує свідчення українців про пережиту війну. Ще одним проєктом став “Щоденник Катерини Савенко”, покликаний зберегти пам’ять про події війни через особисті історії.

    Крім цього, спільні програми спрямовані на підтримку молоді, яка повертається з тимчасово окупованих територій або після незаконної депортації до Росії. Такі ініціативи передбачають психологічну допомогу, соціальну адаптацію, освітню підтримку та сприяння інтеграції у мирне життя.

    У фонді наголошують, що захист прав людини сьогодні залишається одним із головних викликів для України, адже війна спричинила мільйони випадків порушення прав громадян, масове внутрішнє переміщення населення, депортацію дітей, незаконне утримання військовополонених та численні воєнні злочини.

    Саме тому співпраця державних інституцій, міжнародних організацій, громадського сектору та соціально відповідального бізнесу є одним із ключових елементів підтримки постраждалих українців.

    У Фонді також нагадали, що у 2025 році він відзначив 20-річчя своєї діяльності. За цей час було реалізовано сотні благодійних та гуманітарних проєктів у сферах медицини, психологічної допомоги, підтримки дітей, цивільного населення та військових.

    Раніше також повідомлялося, що компанія SCM, засновником якої є Рінат Ахметов, за чотири роки повномасштабної війни спрямувала 13,5 млрд гривень на підтримку України, допомогу військовим, гуманітарні програми, відновлення інфраструктури та реалізацію соціальних ініціатив. Нова відзнака Омбудсмана стала ще одним підтвердженням визнання внеску благодійних та гуманітарних проєктів у підтримку українців в умовах війни.

  • Відмовився від міжнародного активу заради України: Удянський зробив несподівану заяву

    Відмовився від міжнародного активу заради України: Удянський зробив несподівану заяву

    Український інвестор та підприємець Микола Удянський оголосив про відмову від своєї частки у Вищій тенісній лізі Польщі. Бізнесмен заявив, що ініціював продаж належних йому 10% акцій та планує спрямувати всі отримані кошти на допомогу дітям українських військових, які загинули під час захисту держави.

    Про своє рішення Удянський повідомив у Telegram. За його словами, він уже звернувся до партнерів із офіційним запитом щодо викупу його частки за справедливою ринковою вартістю, яку має визначити незалежна оцінка.

    «Підтримую флешмоб України та ухвалив важливе для себе рішення. Я відмовляюся від своєї 10% частки у Вищій тенісній лізі Польщі та направив партнерам офіційний запит щодо її викупу за справедливою ринковою вартістю, визначеною незалежною оцінкою», – написав підприємець.

    За словами Удянського, головною метою цього кроку є підтримка дітей українських захисників, які втратили батьків через війну, розв’язану Росією проти України.

    Бізнесмен наголосив, що всі кошти, отримані після завершення угоди, будуть повністю спрямовані на благодійні проєкти та адресну допомогу родинам загиблих військовослужбовців.

    «Усі кошти, отримані від продажу моєї 10% частки, будуть повністю спрямовані на допомогу дітям загиблих Героїв України. Я переконаний, що сьогодні кожен, хто має таку можливість, повинен підтримувати тих, хто заплатив найвищу ціну за нашу свободу та незалежність», – заявив Удянський.

    Його рішення стало частиною хвилі публічних кроків солідарності, які останніми днями активно обговорюються в українському суспільстві. Підприємець підкреслив, що розглядає цей вчинок не як політичний жест, а як особисту відповідальність перед родинами полеглих українських військових.

    Удянський відомий як інвестор у сфері технологій, цифрових активів та міжнародних спортивних проєктів. Останніми роками він неодноразово долучався до гуманітарних та благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку України під час війни.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії український бізнес дедалі активніше бере участь у фінансуванні соціальних та волонтерських програм. Значна частина підприємців допомагає військовим підрозділам, медичним закладам, внутрішньо переміщеним особам та родинам загиблих захисників.

    Питання підтримки дітей полеглих військовослужбовців залишається одним із найважливіших напрямків благодійної діяльності в Україні. За даними державних і громадських організацій, тисячі українських дітей втратили батьків через російську агресію. Для них реалізуються програми психологічної допомоги, освітньої підтримки, соціального супроводу та фінансової допомоги.

    На цьому тлі рішення Миколи Удянського може стати одним із найбільших приватних внесків, пов’язаних із продажем міжнародних спортивних активів на користь благодійних цілей.

    Наразі сума майбутньої угоди не розголошується. Вона стане відомою після проведення незалежної оцінки вартості частки та завершення переговорів із партнерами щодо її викупу.

    Сам підприємець наголосив, що головним результатом для нього стане не фінансовий показник угоди, а можливість допомогти дітям українських Героїв отримати додаткову підтримку в умовах війни.

    Нагадаємо, від початку повномасштабної війни український бізнес неодноразово демонстрував готовність спрямовувати значні ресурси на підтримку оборони та соціальних програм. Благодійні внески підприємців обчислюються сотнями мільйонів гривень, а багато компаній створили власні фонди допомоги військовим та постраждалим цивільним.

    Рішення Удянського стало ще одним прикладом того, як представники українського бізнесу використовують свої міжнародні активи та інвестиції для підтримки тих, хто найбільше постраждав від війни.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Поліція викрила шахраїв, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих фондів

    Національна поліція України повідомила про викриття масштабної організованої шахрайської схеми, учасники якої збирали гроші нібито на закупівлю та доставку автомобілів для Збройних сил України, використовуючи імена відомих благодійних організацій та волонтерських ініціатив. Про це йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції.

    За даними слідства, зловмисники діяли з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії та системно ошукували військових і цивільних, розміщуючи в інтернеті оголошення про продаж і доставку автомобілів із країн Європи за нібито «зниженими цінами» для потреб фронту.

    Правоохоронці встановили, що учасники схеми масово створювали фейкові оголошення на різних онлайн-платформах і в соцмережах. Вони представлялися митними брокерами, водіями автовозів, волонтерами, а також нібито працівниками благодійних організацій.

    Найчастіше шахраї прикривалися іменем відомого благодійного фонду, пов’язаного з волонтером Сергієм Притулою, використовуючи його репутацію для підвищення довіри до оголошень.

    За інформацією поліції, це дозволяло зловмисникам переконувати військових та громадян у «реальності» постачання автомобілів і швидко отримувати передоплату.

    Слідство встановило, що після першого контакту з «клієнтами» шахраї вимагали повну або часткову передоплату за нібито доставку автомобілів із Європи.

    Далі, щоб зміцнити довіру та уникнути підозр, вони просили військових записати відеоподяки за «отриману допомогу» або за «очікувану доставку авто», пояснюючи це нібито потребами звітності.

    Надалі ці відео використовувалися повторно — для обману нових жертв, створюючи ілюзію успішно реалізованих поставок техніки на фронт.

    Водночас автомобілі ніколи не доставлялися, а отримані кошти привласнювалися організаторами схеми.

    За оцінками Національної поліції, щомісячні збитки від діяльності шахрайської організації перевищували 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці наголошують, що йдеться про системну діяльність, яка охоплювала різні регіони та тривалий час функціонувала під виглядом волонтерських ініціатив.

    Точна кількість потерпілих наразі встановлюється, однак слідство вважає, що йдеться про десятки або навіть сотні випадків шахрайства, зокрема із залученням військових підрозділів, які самостійно шукали транспорт для виконання бойових завдань.

    Ключовим етапом розслідування стала екстрадиція організатора схеми з Естонії до України. За даними слідства, це громадянин України, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за кордоном і фігурував у справах про шахрайство в Україні.

    Після затримання на території Естонії його передали українським правоохоронним органам у межах процедури екстрадиції. Суд уже обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Поліція повідомляє, що наразі триває активна робота з встановлення інших учасників злочинної організації. Частина з них, за даними слідства, перебуває за межами України.

    Правоохоронці відпрацьовують міжнародні зв’язки схеми, канали виведення коштів, а також можливі фейкові акаунти та платформи, через які здійснювався збір грошей.

    Не виключається, що організована група могла мати розгалужену структуру з різними виконавцями, які відповідали за пошук «клієнтів», комунікацію та фінансові операції.

    Національна поліція закликає громадян бути максимально уважними до будь-яких зборів коштів на допомогу армії, особливо якщо йдеться про великі суми або «термінові закупівлі».

    Правоохоронці наголошують, що всі благодійні ініціативи необхідно перевіряти через офіційні канали, а також користуватися лише перевіреними фондами та організаціями.

    «Кожне звернення має значення. Гаряча лінія: +380 95 681 17 13», — повідомили в Нацполіції.

    У відомстві підкреслюють, що подібні шахрайські схеми завдають шкоди не лише окремим громадянам і військовим, а й підривають довіру до волонтерського руху, який відіграє критичну роль у забезпеченні ЗСУ під час війни.

  • Дуа Ліпа долучилась до збору на евакуаційний пікап для ЗСУ

    Дуа Ліпа долучилась до збору на евакуаційний пікап для ЗСУ

    Британська співачка Дуа Ліпа взяла участь у благодійній ініціативі на підтримку України, в межах якої було зібрано кошти на придбання пікапа для евакуації поранених військових із зони бойових дій.

    Ініціативу реалізувала платформа Service95 — медіа та благодійний проєкт, заснований артисткою. У межах заходу було організовано благодійну подію, під час якої збирали кошти на медичний та евакуаційний транспорт для України. Усі зібрані кошти передали організації Driving Ukraine, яка з початку повномасштабного вторгнення займається закупівлею автомобілів швидкої допомоги, евакуаційних пікапів і спеціалізованого транспорту для українських потреб.

    На зібрані кошти було придбано пікап, який уже передано Першому окремому медичному батальйону. Цей підрозділ виконує завдання з евакуації поранених військовослужбовців із передової та надання їм першої невідкладної медичної допомоги.

    У батальйоні підтвердили отримання автомобіля та подякували організаторам збору, зазначивши, що транспорт значно підвищить мобільність медичних груп у зоні бойових дій.

    Військові наголосили, що евакуаційні автомобілі є критично важливими для швидкого реагування, адже саме швидкість доставки поранених до стабілізаційних пунктів часто визначає шанси на порятунок життя.

    У підрозділі підкреслили символічність підтримки з боку міжнародних артистів та громадських ініціатив, зазначивши, що подібні проєкти напряму впливають на здатність медиків працювати в умовах постійної небезпеки.

    Також військові відзначили, що залучення публічних осіб світового рівня допомагає привертати увагу до потреб українських захисників і пришвидшує збір коштів на критично важливі речі — транспорт, медичне обладнання та засоби евакуації.

    Проєкт Service95 регулярно організовує культурні та благодійні ініціативи, поєднуючи медіа, освіту та соціальні кампанії. В межах цієї платформи проводяться події, спрямовані на підтримку гуманітарних програм у різних країнах.

    Підтримка України стала одним із напрямів діяльності ініціативи після початку повномасштабної війни. Зібрані кошти спрямовуються через перевірені організації, які працюють безпосередньо з українськими підрозділами та волонтерськими структурами

    Dua Lipa з початку повномасштабного вторгнення Росії публічно висловлювала підтримку Україні у своїх соціальних мережах, закликаючи міжнародну аудиторію долучатися до гуманітарної допомоги.

    Її позиція неодноразово включала заклики до солідарності з українцями та підтримки цивільного населення, яке постраждало від війни.

    Збір коштів на евакуаційний транспорт є частиною ширшої міжнародної волонтерської підтримки України. Подібні ініціативи дозволяють оперативно забезпечувати військових і медиків автомобілями, які використовуються для вивезення поранених із небезпечних зон.

    Експерти з гуманітарної допомоги зазначають, що саме мобільність медичних підрозділів є одним із ключових факторів зниження смертності серед поранених на фронті.

    Під час повномасштабної війни в Україні значна частина медичного транспорту на фронті формується за рахунок міжнародних донорів, благодійних фондів і приватних ініціатив. Евакуаційні пікапи та «швидкі» регулярно передаються різним підрозділам ЗСУ для підвищення ефективності рятувальних операцій.

  • Укрпошта перерахувала мільйони гривень до фонду Мілованова: що відомо

    Укрпошта перерахувала мільйони гривень до фонду Мілованова: що відомо

    Державне підприємство Укрпошта протягом кількох років, за повідомленнями в медіа, автоматично додавало до вартості кожної посилки по 1 гривні, не інформуючи клієнтів окремо про таку націнку. Ці кошти оформлювали як благодійні внески та перераховували до KSE Foundation.

    KSE Foundation пов’язують із діяльністю економіста та колишнього урядовця Тимофія Милованова. У публічному просторі також згадують його співпрацю з окремими бізнес-структурами, однак ці твердження потребують підтвердження та офіційної правової оцінки.

    Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський підтверджував, що підприємство перерахувало до фонду понад 67 млн грн. Водночас у медіа припускають, що фактична сума могла бути більшою з огляду на масштаб діяльності компанії: щороку Укрпошта обробляє десятки мільйонів відправлень.

    За повідомленнями, Національна поліція розпочала кримінальне провадження для перевірки правомірності нарахувань і перерахувань коштів. Правоохоронці мають встановити, чи відповідали такі дії вимогам законодавства, чи були клієнти належним чином поінформовані, а також чи не містили операції ознак фінансових порушень.

    Наразі офіційні результати розслідування не оприлюднені. Ситуація перебуває на стадії перевірки компетентними органами.

  • Документальна стрічка «Антарктида» Птушкіна зібрала майже 24 млн грн на благодійний проєкт для військових

    Документальна стрічка «Антарктида» Птушкіна зібрала майже 24 млн грн на благодійний проєкт для військових

    «Антарктида» під час євротуру зібрала 23,9 млн грн, повідомляє благодійний фонд «Повернись живим» 24 грудня. Зібрані кошти з продажу квитків та благодійних аукціонів режисер та його команда передали на проєкт «Дронопад», спрямований на закупівлю обладнання для боротьби з ворожими дронами.

    Масштабний тур охопив 28 міст Європи, Канади та США, де відбулося 41 показ стрічки. Глядачі брали участь у показах, донатили кошти та відвідували спеціальні зустрічі з режисером. Під час туру також проводилися благодійні аукціони, на яких розігрували унікальні лоти, привезені з Антарктиди.

    Документальний фільм «Антарктида» розповідає про життя та роботу учасників 30-ї Української антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський». Антон Птушкін прожив разом із полярниками 10 днів на станції, збираючи матеріал для стрічки. Фільм вийшов у прокат 4 вересня 2025 року та за перший вікенд зібрав майже 7,2 млн грн, ставши одним із найкасовіших українських фільмів усіх часів.

    Проєкт «Дронопад», який підтримали коштами від туру, був запущений у серпні 2024 року фондом «Повернись живим» і передбачає закупівлю військовим всього необхідного для знищення ворожих дронів.

  • Яке сьогодні свято: прикмети, заборони та міжнародні події 14 грудня

    Яке сьогодні свято: прикмети, заборони та міжнародні події 14 грудня

    14 грудня має репутацію непростої та навіть небезпечної за народними віруваннями дати, хоча цей день поєднує у собі одразу кілька важливих і символічних подій. В Україні його насамперед присвячують вшануванню ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Це офіційне державне свято, коли згадують понад пів мільйона людей, які ціною власного здоров’я і життя стримали наслідки найбільшої техногенної катастрофи в історії країни. Завдяки їхнім діям вдалося уникнути повторного вибуху та перекрити шлях масштабній пожежі, яка могла б забрати ще тисячі життів. Для багатьох цей день є не лише нагадуванням про подвиг, а й виявом національної пам’яті та вдячності тим, хто заплатив найвищу ціну.

    Цьогоріч 14 грудня припадає також на другу неділю грудня — дату, коли в Україні відзначають Всеукраїнський день благодійності. Його мета — нагадати про важливість безкорисливої допомоги тим, хто цього потребує. Це своєрідний символічний привід підтримати благодійні ініціативи або зробити пожертву, адже традиція цього дня завжди була пов’язана з добрими справами та світлою участю у житті інших.

    У церковному календарі на 14 грудня за новим стилем припадає згадування великомучеників Аполлонія та Филимона, а за старим — пророка Наума, якого в народі пов’язували з мудрістю та навчанням. Сьогоднішня дата також є святковою для єврейської громади, адже настає Ханука — свято світла, відновлення і дива, описаного в Торі. Цей день для багатьох родин стає нагодою для спільної молитви, теплих зустрічей і продовження багатовікових традицій.

    14 грудня відзначають і низку міжнародних подій. У світі сьогодні говорять про День “Роби добро”, присвячений випадковим, але щирим виявам турботи; День смажених каштанів, що асоціюється з зимовою гастрономією; День мавп, який має радше жартівливий характер; День запалених свічок і День хорового співу. У різні роки цього дня народилися такі відомі постаті, як Нострадамус, астроном Тихо Браге, британський король Георг VI, співачка Ганна Йопек та акторка Ванесса Хадженс, що робить дату цікавою і з культурно-історичного погляду.

    У народній традиції 14 грудня було пов’язане з численними пересторогами. Наші предки вважали, що цього дня нечиста сила може бути особливо активною, тому намагалися зайвий раз не виходити з дому. В оселі мали підтримувати чистоту, міняти постіль, провітрювати кімнати — вважалося, що зло не проникає туди, де лад і порядок. Народні прикмети допомагали передбачити і зимову погоду: великі зграйки синиць обіцяли сильні морози, лід на річках — тривалу холодну зиму, а сніг, що випав цього дня, зазвичай лежав до весни.

    До заборон 14 грудня традиційно відносили заздрість, злість та будь-які прояви нещирості — вірили, що сказана сьогодні брехня неодмінно відкриється у майбутньому. Людей застерігали бути обережними з незнайомцями, особливо з тими, хто надто наполегливо розпитує або пропонує сумнівну “допомогу”. Усе це вважалося способом уникнути неприємностей, які асоціювали з містичною сутністю дня.

    Попри те, що за народними віруваннями 14 грудня мало складну репутацію, сучасне наповнення цієї дати нагадує радше про світло, вдячність і добрі вчинки. Це день пам’яті, навчання, взаємної підтримки й турботи — як у сім’ї, так і в суспільстві.