Позначка: #БлизькийСхід

  • Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту зросли більш ніж на 1% на тлі посилення геополітичної невизначеності навколо переговорів між США та Іраном, а також ризиків зриву потенційної мирної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Додатковим фактором підтримки ринку стали обмежена пропозиція нафти на глобальному рівні та скорочення комерційних запасів у США, що підсилює відчуття дефіциту в короткостроковій перспективі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    За даними ринку, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,27 долара, або 1,21%, до 106,29 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate подорожчала на 1,29 долара, або 1,31%, і торгувалася на рівні 99,55 долара за барель. Таким чином, обидва ключові світові бенчмарки частково відіграли попередні втрати, зафіксовані напередодні.

    У середу ціни на нафту різко знизилися — більш ніж на 5,6%, опустившись до найнижчих рівнів за понад тиждень. Причиною стало повідомлення президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном нібито перебувають на фінальній стадії, що на ринку було сприйнято як сигнал до можливого пом’якшення санкційного та геополітичного тиску. Водночас його заява про можливість нових атак у разі провалу домовленостей лише посилила невизначеність і волатильність.

    Ринкові аналітики зазначають, що нафтовий сектор залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв, пов’язаних з Іраном, оскільки ситуація навколо ядерної програми Тегерана та санкцій США є одним із ключових факторів формування глобальних цін на енергоносії. Будь-які сигнали про деескалацію або, навпаки, загострення одразу відображаються у котируваннях.

    У цьому контексті експерти інвестиційного банку ING наголошують, що ринок уже неодноразово стикався з подібними “хвилями оптимізму”, які згодом не призводили до реальних політичних домовленостей. Аналітики зазначають, що ситуація залишається нестабільною, а учасники ринку змушені закладати у ціни підвищені ризики геополітичної ескалації. За їхніми прогнозами, середня ціна нафти Brent у поточному кварталі може залишатися поблизу рівня 104 доларів за барель, що свідчить про збереження високого цінового коридору.

    Окремим фактором ризику для глобального енергетичного ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей вузький стратегічний прохід традиційно проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

    Іран раніше попереджав про можливі кроки з посилення контролю над цим регіоном у відповідь на зовнішній тиск і санкції, що викликає занепокоєння серед трейдерів і країн-імпортерів енергоносіїв. Будь-яке загострення в районі протоки потенційно може спричинити різке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні.

    Водночас певну стабілізацію ринку забезпечують дані про скорочення запасів нафти у Сполучених Штатах, а також обмежене зростання видобутку в низці країн-експортерів. Це частково компенсує геополітичну напругу та стримує більш різкі цінові коливання, хоча загальна волатильність залишається високою.

    Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація на нафтовому ринку є балансом між очікуваннями можливого дипломатичного прориву та страхами нового витка конфронтації. Саме ця невизначеність продовжує утримувати ціни на підвищених рівнях і робить ринок особливо чутливим до будь-яких новин із Вашингтона та Тегерана.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька великих танкерів із мільйонами барелів нафти для азійських ринків змогли пройти через Ормузьку протоку після тривалого очікування в Перській затоці, що також стало одним із факторів короткострокової стабілізації поставок.

  • Нафта скоро обвалиться? У США назвали строки різкого падіння цін

    Нафта скоро обвалиться? У США назвали строки різкого падіння цін

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що світові ціни на нафту можуть перейти до фази зниження вже найближчими місяцями, а більш стійкий спад очікується до кінця 2026 року. Про це він сказав в інтерв’ю Fox News, коментуючи поточну ситуацію на глобальному енергетичному ринку.

    За оцінками очільника Мінфіну, перші сигнали до зниження можуть з’явитися в горизонті від трьох до дев’яти місяців. Він висловив переконання, що нинішній високий рівень цін не є довготривалим, а ринок поступово повернеться до більш збалансованого стану. Серед ключових чинників такого сценарію Бессент назвав можливі структурні зміни у глобальній системі нафтовидобутку.

    Одним із таких факторів він вважає вихід Об’єднаних Арабських Еміратів із ОПЕК. За його словами, у разі остаточного дистанціювання від картельної політики ОАЕ можуть наростити видобуток, що призведе до збільшення пропозиції на світовому ринку. Бессент підкреслив, що подібні об’єднання, як правило, з часом втрачають здатність ефективно контролювати ринок.

    Водночас він звернув увагу на ще один потенційно важливий фактор — накопичення значних обсягів нафти в регіоні Перська затока. За словами міністра, сотні нафтових танкерів наразі очікують можливості вийти у відкрите море через обмеження судноплавства в районі Ормузька протока, яка є одним із ключових маршрутів транспортування енергоносіїв у світі.

    Бессент зазначив, що США застосовують обмеження переважно до іранських суден, однак не виключив, що найближчим часом ситуація зміниться і значна частина цього флоту зможе покинути регіон. У такому разі на ринок одночасно вийде великий обсяг нафти, що створить додатковий тиск на ціни в бік зниження.

    Заяви американського міністра пролунали на тлі різкого зростання котирувань. Зокрема, 30 квітня ціни на нафту перевищили позначку 122 долари за барель, досягнувши максимуму за останні чотири роки. Таке подорожчання було зумовлене поєднанням кількох чинників, серед яких — геополітична напруженість на Близькому Сході, ризики перебоїв у постачанні та обмежена пропозиція.

    Паралельно з цим країни формату ОПЕК+ ухвалили рішення про часткове збільшення видобутку. Йдеться про підвищення квот приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Хоча цей крок розглядається як сигнал готовності до стабілізації ринку, експерти вважають його обмеженим і таким, що не здатен швидко компенсувати дефіцит пропозиції.

    На тлі цих процесів аналітики звертають увагу, що ринок нафти залишається надзвичайно чутливим до політичних рішень і безпекових факторів. Будь-які зміни в регіоні Перської затоки, який забезпечує значну частину світових поставок, можуть миттєво впливати на цінову динаміку.

    Прогноз Бессента фактично базується на припущенні, що одночасно спрацює кілька факторів: збільшення видобутку окремими країнами, часткове ослаблення впливу картельних механізмів, а також вивільнення накопичених обсягів нафти з регіонів, де зараз існують логістичні обмеження.

    Якщо цей сценарій реалізується, це може мати відчутні наслідки для світової економіки. Зниження цін на нафту традиційно сприяє уповільненню інфляції, здешевленню пального та зменшенню витрат для бізнесу й споживачів. Водночас для країн-експортерів це означатиме скорочення доходів і потенційний перегляд бюджетних планів.

    Водночас експерти наголошують, що ситуація залишається невизначеною. Подальша динаміка залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, політики ключових гравців ринку, зокрема членів ОПЕК+, а також глобального попиту, який може змінюватися під впливом економічного зростання або уповільнення в провідних економіках світу.

    Таким чином, хоча у Вашингтоні демонструють оптимізм щодо майбутнього здешевлення нафти, ринок і надалі перебуватиме під впливом складної комбінації економічних і геополітичних чинників, що можуть як прискорити, так і відтермінувати очікуване зниження цін.