Daypolitico

Позначка: BND

  • Українські спецслужби увірвалися до еліти Європи: СБУ та ГУР вміють те, чого не робить більше ніхто

    Українські спецслужби увірвалися до еліти Європи: СБУ та ГУР вміють те, чого не робить більше ніхто

    Українські спецслужби за роки повномасштабної війни пройшли шлях, який докорінно змінив їхнє сприйняття західною розвідувальною спільнотою. Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони опинилися на четвертій позиції у рейтингу найкращих розвідувальних служб Європи, складеному французьким журналом L’Express. Українські структури залишили позаду низку спецслужб держав, які десятиліттями вважалися одними з найсильніших на континенті.

    Рейтинг має незвичайну методологію. Автори не намагалися порівнювати бюджети спецслужб, кількість співробітників або число проведених операцій — значна частина таких даних у будь-якому разі засекречена. Натомість L’Express звернувся безпосередньо до професійного середовища. В опитуванні взяли участь 60 чинних і колишніх представників та високопосадовців розвідувальних служб із 25 країн. Серед опитаних були також представники американської та ізраїльської розвідувальних спільнот. Кожному пропонували назвати п’ять найкращих європейських служб, оцінюючи передусім їхню ефективність та надійність.

    Перше місце з великим відривом посіла британська MI6, яка отримала 251 бал. Другою стала французька DGSE зі 169 балами. На третій позиції опинилася нідерландська AIVD із 97 балами, а слідом — українські СБУ та ГУР, які в рейтингу розглядали разом і які набрали 77 балів. П’ятірку замкнула німецька BND. Таким чином, Україна випередила розвідувальні служби не лише Німеччини, а й Польщі, Швеції, Норвегії, Естонії, Данії, Румунії, Іспанії та Фінляндії.

    Особливо показово, що Україна досягла такого результату в умовах найбільшої війни в Європі за десятиліття. Саме після 2022 року СБУ та ГУР отримали величезний практичний досвід роботи проти Росії — держави, яка має одну з найбільших у світі систем спецслужб, величезні ресурси та розгалужену контррозвідувальну інфраструктуру.

    За інформацією про результати дослідження L’Express, представники професійного середовища звернули увагу на винахідливість українських служб, здатність проводити складні операції та готовність працювати з високим рівнем ризику. Один із європейських представників розвідувальної спільноти навіть проводив паралель між українськими структурами та ізраїльським «Моссадом».

    Одним із найбільш відомих прикладів стала операція СБУ «Павутина» 1 червня 2025 року. Для ударів по російській стратегічній авіації FPV-дрони були приховано доставлені вглиб території Росії та запускалися неподалік військових аеродромів. Саме «Павутину» згадували серед прикладів, які демонструють можливості українських спецслужб.

    І це лише один напрямок. В офіційному переліку операцій ГУР фігурують повернення контролю над так званими «вишками Бойка», операція «Синиця», атака на російський аеродром «Сольци», знищення ворожої дальньої авіації, операції у кіберпросторі та застосування морських і далекобійних безпілотників.

    Українська розвідка водночас дедалі частіше працює не ізольовано, а разом з іншими складовими Сил оборони. Наприклад, у червні 2026 року ГУР повідомляло про спільне із СБУ, Силами безпілотних систем, Держприкордонслужбою та іншими складовими Сил оборони ураження Слов’янського нафтопереробного заводу в Росії.

    Цікаво виглядає і склад першої трійки рейтингу. Беззаперечним переможцем стала британська MI6. Її перевагою опитані називали насамперед надзвичайно сильну агентурну розвідку — здатність роками вибудовувати мережі джерел та проникати до політичних і владних еліт стратегічних противників. Серед держав, де британці мають особливо сильні можливості, називали Росію, Китай, Іран і Туреччину.

    Репутацію MI6 додатково зміцнила її роль напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Британська й американська розвідки заздалегідь попереджали про підготовку Москви до великої війни. У професійному середовищі це стало одним із прикладів того, наскільки важливо не лише отримати інформацію, але й правильно її інтерпретувати.

    Друге місце посіла французька DGSE. Її сильною стороною вважається глобальна географія роботи. Один із представників польської розвідки, якого цитували у матеріалах про рейтинг, характеризував DGSE як фактично єдину спецслужбу континентальної Європи, здатну проводити операції майже в усьому світі.

    Одним із сюрпризів стало третє місце Нідерландів. AIVD не може конкурувати з британцями чи французами масштабами глобальної присутності, однак має дуже високу професійну репутацію, зокрема в кіберрозвідці. У результаті нідерландська служба набрала 97 балів і стала єдиною структурою, яка розташувалася між двома традиційними розвідувальними гігантами та Україною.

    Німецька BND, попри значно більші ресурси, опинилася нижче України. Цікаво, що саме зараз Берлін намагається радикально змінити можливості своїх спецслужб. У серпні 2026 року німецький уряд схвалив проєкт масштабного розширення їхніх повноважень на тлі російських гібридних загроз. Зокрема, передбачається можливість активніших кібероперацій та ширшої роботи з цифровими даними. Реформа ще потребує парламентського проходження.

    Тому четверте місце України є особливо показовим. Київ конкурує не бюджетами і не столітньою історією розвідувальних шкіл. Українська модель сформувалася безпосередньо під час війни, де інформація часто має цінність лише протягом годин або навіть хвилин.

    Водночас сам рейтинг потрібно сприймати правильно. Це не офіційна міжнародна класифікація і не математичне вимірювання можливостей спецслужб. Через закритий характер розвідки об’єктивно порівняти кількість агентів, технічні ресурси, успішні та провалені операції практично неможливо. Дослідження L’Express передусім показує репутацію служб усередині самої міжнародної розвідувальної спільноти.

    І саме в цьому полягає головний результат для України. СБУ та ГУР тепер сприймають не просто як служби держави, що воює, а як структури, досвід яких цікавить професіоналів із держав із набагато довшою розвідувальною традицією.

    Повномасштабна війна змусила Україну швидко поєднати агентурну роботу, кібероперації, безпілотні технології, технічну розвідку та операції далеко за лінією фронту. І четверте місце у професійному рейтингу L’Express демонструє: за кілька років українські спецслужби отримали репутацію одного з найсерйозніших гравців на європейському розвідувальному полі.

  • У Німеччині викрили масштабну схему обходу санкцій для постачання технологій у РФ

    У Німеччині викрили масштабну схему обходу санкцій для постачання технологій у РФ

    Правоохоронні органи Німеччини розкрили масштабну міжнародну схему контрабанди, яка роками забезпечувала російський військово-промисловий комплекс критично важливими технологіями подвійного призначення, попри дію санкцій, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як повідомляє Politico, йдеться про добре організовану мережу постачань, яка охоплювала кілька країн Європи, Близького Сходу та Туреччину як ключовий транзитний вузол.

    У центрі схеми, за даними слідства, перебувала німецька торговельна компанія Global Trade, зареєстрована в місті Любек. Після 2022 року її очолив 39-річний бізнесмен, відомий у матеріалах справи як “Нікіта С.”, однак фактичний контроль над діяльністю структури, як встановили слідчі, здійснювала російська підсанкційна компанія “Коловрат”, яка безпосередньо пов’язана з оборонною промисловістю РФ. За даними німецьких слідчих органів, російські куратори мали неформальний та прихований доступ до внутрішньої електронної пошти компанії в Німеччині та могли координувати замовлення, логістику та фінансові операції фактично в режимі реального часу.

    Розслідування встановило, що схема працювала як складна багаторівнева система маскування кінцевого отримувача товарів. Після введення жорстких експортних обмежень на постачання технологій до Росії організатори мережі швидко перебудували логістику і почали використовувати транзитні маршрути через треті країни, насамперед через Туреччину, а також інші юрисдикції, які дозволяли приховувати справжній напрямок вантажів. У низці випадків, як зафіксовано слідством, час між відправленням товарів із території Європейського Союзу та їх фактичним надходженням до Росії становив лише п’ять–десять днів, що свідчить про високий рівень організації та постійно діючу логістичну інфраструктуру.

    За даними матеріалів справи, через цю мережу до Росії систематично постачалися мікроконтролери, високоточні електронні компоненти, датчики, перетворювачі, промислові шарикопідшипники, складні механічні вузли, осцилографи та інше вимірювальне обладнання, яке може застосовуватися як у цивільній, так і у військовій сфері. Слідчі підкреслюють, що значна частина цих технологій належить до категорії товарів подвійного призначення, які прямо або опосередковано використовуються у виробництві озброєнь, систем наведення, ракетних технологій та іншого військового обладнання.

    Окремо в матеріалах слідства зазначається, що кінцевими отримувачами частини продукції були підприємства російського оборонно-промислового комплексу. Зокрема, обладнання надходило до Всеросійського науково-дослідного інституту автоматики, який пов’язують із розробками у сфері стратегічних озброєнь та ядерних технологій. Це, на думку слідчих, підтверджує прямий військовий характер використання частини поставок, попри їх формальне маскування під цивільні закупівлі.

    Схема, як встановили правоохоронці, не обмежувалася однією компанією або кількома людьми. Вона функціонувала як розгалужена мережа, у якій були задіяні логістичні оператори, менеджери з продажу, бухгалтери та посередники в різних країнах Європи та Росії. Частина учасників займалася пошуком постачальників і оформленням замовлень, інші відповідали за фінансові операції та підготовку підробленої або спотвореної документації, яка дозволяла приховувати кінцевий маршрут товарів.

    Слідчі звертають увагу, що в окремих внутрішніх комунікаціях фігуранти прямо обговорювали необхідність ретельного приховування походження та призначення продукції. У матеріалах справи містяться повідомлення, в яких наголошувалося, що документація не повинна містити жодних згадок про Росію, а всі сліди кінцевого отримувача мають бути повністю замасковані. В іншому повідомленні, яке цитують слідчі, прямо зазначалося, що товари “призначені для підсанкційної країни”, що, на думку прокуратури, свідчить про усвідомлений характер порушення санкційного режиму.

    Загалом, за оцінками слідства, через цю схему було здійснено близько 16 тисяч окремих відправлень товарів і компонентів на загальну суму понад 30 мільйонів євро. Такий масштаб операцій, як зазначають у німецьких правоохоронних органах, свідчить не про разові порушення, а про довготривалу та системну діяльність, спрямовану на обходження санкцій та забезпечення російської оборонної промисловості критично важливими ресурсами.

    Викриття схеми стало можливим завдяки роботі Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND), яка змогла отримати доступ до внутрішніх комунікацій російської сторони та відстежити ланцюги постачання від європейських виробників до кінцевих отримувачів у Росії. Розвідка також відстежила фінансові потоки та логістичні маршрути, що дозволило встановити повну структуру мережі та роль кожного з її учасників.

    Після тривалого періоду прихованого спостереження німецькі правоохоронці затримали “Нікіту С.” та кількох його ймовірних спільників. Усім фігурантам висунуто обвинувачення у систематичному порушенні правил експортного контролю, участі у схемі обходу санкцій та організації незаконних поставок товарів подвійного призначення. За чинним законодавством Німеччини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Окремо слідство підкреслює, що викрита мережа може бути лише одним із елементів значно ширшої системи, яка продовжує функціонувати в різних формах. У розвідці зазначають, що інші російські структури також намагаються отримувати аналогічне обладнання через посередників у Європі та третіх країнах, використовуючи складні багаторівневі схеми маскування.

    У додаткових оцінках BND згадується ще одна компанія — Rokem Services, яка, за даними слідства, намагалася отримати санкційне обладнання через посередницькі структури, включно з європейськими фірмами та турецькими державними структурами. У розвідці припускають, що частина цього обладнання може використовуватися не лише у цивільних системах, а й у військових технологіях, зокрема в обладнанні для атомних підводних човнів, де застосовуються складні системи очищення та опріснення води.

    Німецькі слідчі наголошують, що справа Global Trade стала одним із наймасштабніших прикладів обходу санкцій у Європі та демонструє, наскільки складно повністю перекрити постачання технологій до Росії в умовах глобалізованої торгівлі. Розслідування триває, і правоохоронці не виключають нових арештів та викриття додаткових ланок цієї міжнародної мережі.

  • Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ ухвалила закон, який розширює повноваження Путіна щодо застосування військ за кордоном — документ дозволяє вводити армію під приводом “захисту громадян”

    Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт, який фактично розширює юридичні підстави для використання російських збройних сил за межами країни. Документ передбачає можливість направлення військ до інших держав за рішенням президента РФ Володимира Путіна нібито з метою “захисту прав російських громадян”. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з текстом законопроєкту, підставою для застосування армії може стати ситуація, коли громадяни РФ за кордоном нібито піддаються затриманню, утриманню або кримінальному переслідуванню з боку іноземних судових чи правоохоронних органів. У такому разі президент отримує право ухвалювати рішення про використання збройних сил для “захисту” цих осіб.

    Фактично нові норми формалізують розширене трактування “захисту громадян”, яке може дозволяти військове втручання в справи інших держав без окремого міжнародного мандата або багатосторонніх процедур. У документі не деталізуються механізми контролю або обмеження такого рішення, що надає президенту РФ значний простір для одноосібного ухвалення рішень.

    За ухвалення законопроєкту проголосували 381 депутат Держдуми, що становить 84,7% від загального складу нижньої палати парламенту. Голосів “проти” або “утримався” не було зафіксовано.

    Розгляд ініціативи відбувався на тлі зростаючої напруги між Росією та країнами Заходу, а також серії попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб щодо можливих сценаріїв подальшої ескалації. Західні аналітики раніше неодноразово заявляли про ризики гібридних провокацій, зокрема в регіоні Балтії, де Росію підозрюють у спробах тестування реакції НАТО через інформаційні, кібер- та інші непрямі методи впливу.

    У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про можливість цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії за сценаріями, подібними до тих, що раніше застосовувалися в інших регіонах. Водночас начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявляв, що європейським країнам слід готуватися до потенційного прямого зіткнення з Росією у середньостроковій перспективі — протягом найближчих кількох років.

    Окремо аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх оцінках зазначають, що Росія перебуває на етапі структурної перебудови військової системи, включно зі створенням нових військових округів та посиленням присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і диверсійної активності в окремих країнах Європи, які західні експерти пов’язують із ширшими елементами гібридної стратегії Кремля.

    Новий закон, за оцінками міжнародних оглядачів, формально закріплює механізм, який може спростити ухвалення рішень про військові операції за межами Росії, зменшуючи політичні та юридичні обмеження для їхнього запуску. У країнах Заходу цей крок уже розглядають як черговий сигнал посилення конфронтаційного курсу Москви у відносинах із НАТО та ЄС.