Позначка: Богатирьова

  • 11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    За понад десятиліття роботи Національного антикорупційного бюро України значна частина гучних кримінальних проваджень проти представників оточення колишнього президента Віктора Януковича не завершилася вироками суду. Частина справ була закрита через закінчення строків давності, інші — через процесуальні помилки або укладення угод.

    Про це свідчить аналіз низки резонансних справ, які протягом багатьох років залишалися в центрі суспільної уваги.

    Однією з найвідоміших була справа бізнесмена Сергія Курченка. За даними слідства, діяльність його структур завдала державі збитків на суму близько 2,6 млрд гривень. Сам Курченко перебуває за кордоном, а один із його соратників у межах цієї справи отримав умовний термін без конфіскації майна.

    Інше гучне розслідування стосувалося колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Йдеться про так звану схему «податкових майданчиків», через яку бюджет, за оцінками слідства, міг втратити понад 100 млрд гривень. Однак це провадження згодом було закрите.

    Справу щодо закупівель у Міністерстві охорони здоров’я часів міністерки Раїси Богатирьової також не вдалося довести до вироку. Йшлося про розтрату сотень мільйонів гривень під час державних закупівель ліків. Проте Вищий антикорупційний суд відмовився визнавати Богатирьову підозрюваною через процесуальні порушення під час вручення підозри.

    Ще одна справа стосувалася колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва. За версією слідства, державі було завдано збитків на суму близько 195 млн гривень. Однак Вищий антикорупційний суд скасував його заочний арешт, зазначивши, що у матеріалах справи не було достатніх доказів для такого рішення.

    Кримінальне провадження щодо колишнього міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка було закрите НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою через сплив строків давності.

    Водночас справа ексміністра енергетики Едуарда Ставицького фактично не має судових результатів уже багато років. У медіа також згадувалася інформація про його зустріч в Ізраїлі з колишнім першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, що викликало додаткові запитання у громадськості.

    Експерти зазначають, що велика кількість процесуальних помилок, тривалі строки розслідування та складність міжнародного розшуку фігурантів суттєво ускладнили перспективу доведення цих справ до реальних вироків.

  • Медичні закупівлі з націнкою в 500%: правоохоронці викрили масштабну корупцію в КМДА

    Медичні закупівлі з націнкою в 500%: правоохоронці викрили масштабну корупцію в КМДА

    Правоохоронці викрили масштабні корупційні схеми у департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. За даними слідства, чиновники організували фіктивні тендери та закупівлі медичних товарів за завищеними цінами у компаній, пов’язаних із Кузьмою, Фісталями та Бахтєєвою. Збитки для бюджету Києва могли сягати мільярдів гривень на рік.

    Поліція почала активну фазу слідчих дій 30 вересня, провівши обшуки в офісах департаменту охорони здоров’я на Прорізній, 19. Пізніше обшуки відбулися в домівках посадовців та у низці столичних лікарень — №1, №4, №5 і №18. Розслідування велося в межах кримінального провадження, відкритого ще 31 липня.

    У жовтні очільниця ДОЗ Валентина Гінзбург несподівано подала у відставку після восьми років роботи. Невдовзі Віталій Кличко звільнив і першого заступника Миколу Поворозника. Слідство вважає, що тіньовим організатором схем був радник Поворозника Олександр Добровський, який уже залишив Україну.

    За даними правоохоронців, один із ключових координаторів схем — заступник директора департаменту Олег Якубівський. Саме він отримував від радника Поворозника файли з «правильно» підготовленими технічними вимогами до тендерів і забезпечував ухвалення умов, які дозволяли обраним компаніям гарантовано перемагати. Конкуренти ж відсікалися на ранньому етапі.

    Схема була налагоджена таким чином, що медичні вироби та обладнання закуповувалися із націнкою у 300–500%. Щорічний обсяг закупівель лише по Києву перевищував 2 млрд грн.

    За версією слідчих, посадовці лобіювали інтереси компаній «Медгарант», «Протек солюшнз», «Артек медікал груп» та «НВФ КАТО». Їхня фактична вартість товарів збільшувалась у кілька разів, а різниця ставала джерелом надприбутків.

    Ключові фігуранти схеми вже давно відомі в медичному бізнесі. «НВФ Като» та «Медгарант» пов’язані з оточенням колишньої депутатки Тетяни Бахтєєвої, яку вважають «тендерною королевою» епохи Януковича. Компанія «Артек медікал груп» належить братам Фісталям — родині відомого хірурга Еміля Фісталя, який підтримував бойовиків «ДНР».

    Ці бізнес-структури пов’язує не лише спільна історія, а й політичні зв’язки. Колишня очільниця столичного ДОЗ Валентина Гінзбург у 2014 році навіть потрапляла під арешт через залучення лікарень до агітаційних схем Партії регіонів. Згодом її переведення до Києва забезпечили саме Бахтєєва та її коло.

    Окремим напрямом діяла компанія «Протек Солюшнз», формальними власниками якої є Наталія Тугай і Федір Кірпенко, а реальним — Микола Кузьма. У минулому він був помічником Раїси Богатирьової та активно конкурував із групою Бахтєєвої, але згодом вони поділили між собою ринок державних закупівель.

    У 2024 році масштаби цих закупівель вражали:
    «Протек Солюшнз» — 3,2 млрд грн,
    «Артек медікал груп» — 3 млрд грн,
    «Медгарант» — 1 млрд грн,
    «НВФ Като» — 107 млн грн.

    Значна частина цих тендерів припадала саме на Київ.

    Розслідування триває. Правоохоронці не виключають оголошення підозр новим фігурантам, а також можливого розширення справи на інші міста, де працюють пов’язані компанії.