Daypolitico

Позначка: бойові дії

  • “Перемир’я” лише на словах: Генштаб повідомив про 147 боїв і масовані атаки РФ по всьому фронту

    “Перемир’я” лише на словах: Генштаб повідомив про 147 боїв і масовані атаки РФ по всьому фронту

    Росія не припинила бойові дії попри оголошене так зване “перемир’я” на 9 травня. За минулу добу на фронті зафіксували 147 бойових зіткнень, а російська армія продовжувала штурми та обстріли практично по всій лінії фронту.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, підбиваючи підсумки першого дня оголошеного Росією режиму тиші.

    Найскладнішою ситуація залишалася на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 28 атак окупантів. Бої тривали поблизу Білицького, Никанорівки, Дорожнього, Новоолександрівки, Родинського, Василівки, Удачного та низки інших населених пунктів.

    На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили ще 27 атак у районах Нового Запоріжжя, Рибного, Цвіткового, Залізничного, Святопетрівки та Чарівного.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках окупанти 30 разів обстрілювали позиції українських військових і населені пункти. Зокрема, зафіксували один удар із реактивних систем залпового вогню. Також там відбулося дві штурмові атаки.

    На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів атакував позиції Сил оборони поблизу Приліпки, Ізбицького, Стариці, Тернової, Петро-Іванівки, Синельникового та Нововасилівки.

    На Куп’янському напрямку російські війська здійснили атаку в бік Куп’янська.

    На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в районах Лимана, Зарічного, Ямполя та Озерного.

    Ще дві атаки відбулися на Слов’янському напрямку — біля Різниківки та у напрямку Рай-Олександрівки.

    На Краматорському напрямку противник атакував поблизу Тихонівки, а на Костянтинівському напрямку українські захисники відбили 11 штурмів у районах Іллінівки, Плещіївки, Русиного Яру та Костянтинівки.

    Також п’ять атак росіяни провели на Олександрівському напрямку у бік Олександрограда, Січневого, Вороного та Соснівки.

    Водночас на Оріхівському та Придніпровському напрямках активних штурмових дій не зафіксували. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань РФ також не виявили.

    У Генштабі повідомили, що за добу російська армія втратила ще 840 військових убитими та пораненими. Також українські сили знищили:

    • три бойові броньовані машини;
    • 75 артилерійських систем;
    • дві РСЗВ;
    • два засоби ППО;
    • 11 наземних роботизованих комплексів;
    • 1489 безпілотників;
    • 227 одиниць автомобільної техніки;
    • три одиниці спецтехніки.

    Крім того, у ніч проти 10 травня Росія знову атакувала Україну дронами. Окупанти запустили 27 ударних безпілотників та дронів-імітаторів типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” і “Пародія”.

    Сили протиповітряної оборони України заявили, що всі ворожі цілі були знищені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби. Попередньо, влучань не зафіксовано.

    Таким чином, попри заяви Кремля про “перемир’я”, бойові дії на фронті фактично не припинялися, а російські війська продовжували штурми, обстріли та атаки дронами.

  • Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про суттєве загострення ситуації на фронті та максимальну концентрацію російських сил на ключових напрямках. За його словами, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення та паралельно здійснюють перегрупування підрозділів для посилення тиску на українську оборону.

    Як зазначив Сирський, противник діє комплексно: одночасно проводить штурмові дії, змінює конфігурацію своїх угруповань та підтягує резерви на найбільш пріоритетні ділянки фронту. Така тактика, за оцінкою українського командування, має на меті розтягнути оборону Сил оборони та створити локальні переваги на окремих відтинках.

    Найбільш критичною точкою залишається Покровський напрямок, де, за даними українського командування, російська армія зосередила угруповання чисельністю близько 106 тисяч військовослужбовців. Саме тут фіксується найвища інтенсивність боїв, а противник намагається поступово тиснути на українські позиції, використовуючи перевагу в живій силі та безперервні штурмові дії малими групами.

    Українські військові зазначають, що на цьому напрямку ворог також намагається змінювати тактику — від масованих атак до більш гнучких дій із використанням розосереджених підрозділів, які тестують оборону на різних ділянках. Метою таких дій є пошук слабких місць у оборонній системі та створення умов для подальшого просування вглиб українських позицій.

    Окрім Покровського напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається на Куп’янському, Костянтинівському, Очеретинському та Олександрівському відтинках фронту. Також фіксується активність противника поблизу державного кордону з Російською Федерацією, де, за оцінками українських військових, ворог намагається створювати додаткові точки напруги та змушувати Сили оборони утримувати значні ресурси.

    Олександр Сирський наголосив, що нинішня фаза бойових дій характеризується не лише інтенсивними атаками, а й активним маневруванням російських військ. Перегрупування підрозділів, за його словами, свідчить про спроби противника посилити наступальний потенціал на окремих ділянках та адаптуватися до дій української оборони.

    Окрему увагу українське командування приділяє ситуації в районі Покровської агломерації. Раніше повідомлялося, що для посилення оборони там проводяться додаткові координаційні наради за участю командирів підрозділів, які працюють над узгодженням дій на найскладніших ділянках. Основна мета — підвищення стійкості оборони та оперативне реагування на зміну обстановки.

    За даними українських військових, противник продовжує спроби витіснити Сили оборони з північних околиць Покровська та створити умови для подальшого просування в напрямку прилеглих населених пунктів. Водночас українські підрозділи утримують позиції та завдають втрат штурмовим групам противника, ускладнюючи його логістику та координацію дій.

    Ситуація у зоні бойових дій залишається вкрай напруженою та динамічною. Українське командування продовжує оперативно реагувати на зміни обстановки, посилювати найбільш загрозливі напрямки та координувати дії різних родів військ для стримування наступу противника.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.

     

  • Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія заявила про намір запровадити так зване «перемир’я» з нагоди Дня перемоги у Другій світовій війні, яке, за оголошенням Москви, має діяти протягом 8 та 9 травня 2026 року. Водночас у публічних заявах російської сторони поряд із деклараціями про припинення вогню містяться прямі погрози нових ударів по території України, зокрема по столиці Києву, у разі «провокацій» з українського боку.

    Про це повідомило Міністерство оборони РФ, заяву якого цитує пропагандистське агентство ТАСС. У повідомленні стверджується, що Росія нібито «припиняє бойові дії» на період святкувань і розраховує, що Україна «підтримає» цю ініціативу. Водночас російське відомство супроводило заяву попередженням, у якому йдеться, що у разі будь-яких ударів або дій, які Москва трактує як спробу зриву святкування Дня перемоги, російські війська можуть завдати «ударів у відповідь», зокрема по центральних районах Києва.

    Окремо у заяві Міноборони РФ міститься звернення до цивільного населення української столиці та працівників іноземних дипломатичних представництв із закликом «завчасно залишити місто». Подібні формулювання фактично були сприйняті як елемент тиску на цивільну інфраструктуру та дипломатичний корпус, хоча офіційного міжнародного підтвердження або оцінки цих заяв наразі не оприлюднено.

    Українська сторона станом на момент публікації не надала офіційного коментаря щодо оголошеного Росією «перемир’я» та супровідних погроз. Водночас попередні заяви українського керівництва неодноразово наголошували, що Росія використовує подібні «гуманітарні паузи» або «режими тиші» переважно як інформаційно-політичний інструмент, а не як реальний механізм припинення бойових дій.

    Тема можливого короткочасного припинення вогню навколо 9 травня з’являлася й раніше в міжнародному контексті. Наприкінці квітня 2026 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним, яка, за повідомленнями сторін, тривала понад півтори години. У ході цієї розмови порушувалося питання можливого «обмеженого припинення вогню» у війні Росії проти України, однак конкретних домовленостей або механізмів реалізації не було оприлюднено.

    Президент України Володимир Зеленський раніше коментував подібні ініціативи, підкреслюючи, що короткострокові «перемир’я», які оголошує Кремль, можуть мати переважно демонстраційний характер і бути спрямованими на забезпечення спокійного проведення військових заходів у Росії, після чого бойові дії можуть бути відновлені. Українська влада наголошує на необхідності реального та довготривалого припинення вогню з чіткими гарантіями контролю та безпеки.

    Оголошення Росією нового «перемир’я» відбувається на тлі продовження активних бойових дій уздовж лінії фронту та відсутності узгоджених між сторонами домовленостей про повне припинення вогню. Одночасне поєднання заяв про нібито зниження інтенсивності бойових дій із погрозами нових ударів по столиці України вкотре підкреслює суперечливий характер російських ініціатив та загальну нестабільність безпекової ситуації.

  • 36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    36 штурмів заради 1 км²: Росія сповільнила просування, але не зменшила тиск

    Російські війська у квітні 2026 року дещо зменшили темпи захоплення територій України, однак ці результати були досягнуті ціною ще більшої інтенсивності бойових дій. За даними аналітичного проєкту DeepState, армія РФ окупувала 141 квадратний кілометр української території, що на 11,9% менше, ніж у березні, коли цей показник становив 160 км².

    Попри це, кількість штурмових дій не лише не зменшилась, а навпаки — зросла на 2,2%. Це означає, що російські сили витрачають більше ресурсів і живої сили для досягнення навіть обмежених результатів. У середньому, за підрахунками аналітиків, для захоплення лише одного квадратного кілометра території окупантам потрібно провести близько 36 штурмів.

    Такий показник свідчить про суттєве зниження ефективності наступальних дій російської армії. Для порівняння, аналітики наводять приклад міста Костянтинівка на Донеччині, площа якого становить близько 66 км². За нинішніх темпів це означає, що російським військам знадобилося б приблизно пів місяця безперервних атак, зосереджених лише на одному напрямку, щоб повністю захопити подібне місто — що в реальних умовах фронту практично неможливо.

    Найбільше просування у квітні було зафіксовано в Донецька область — 53 км², що становить 36% від усіх захоплених територій. Водночас це майже вдвічі менше, ніж у березні, і у 6,5 раза менше, ніж у грудні 2025 року, коли темпи наступу були значно вищими. Це свідчить про поступове виснаження наступального потенціалу РФ на ключовому напрямку.

    Другим за інтенсивністю просування став північний напрямок. У Сумська область російські сили просунулися на 44 км², що становить 30% від загального показника. Також бойові дії залишаються активними на Харківська область (22%) та Запорізька область (12%).

    Водночас Сили оборони України демонструють локальні успіхи. Зокрема, у Дніпропетровська область площа територій, які перебувають під контролем російських військ, зменшилася зі 105 км² до 98 км². Загалом за останні три місяці українським військовим вдалося скоротити зону окупації в цьому регіоні на 89 км² — із 187 км² у січні до нинішніх показників.

    Раніше Володимир Зеленський заявляв, що російські війська ставили за мету захопити такі міста Донеччини, як Дружківка, Костянтинівка та Покровськ до кінця квітня. Однак фактичні результати наступу свідчать, що ці плани реалізувати не вдалося.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголошував, що Росія не відмовляється від своїх стратегічних цілей і продовжує намагатися просунутися не лише на Донбасі, а й на інших напрямках. Водночас аналітики підкреслюють: попри інтенсивність атак, російські війська стикаються з дедалі більшими труднощами, пов’язаними як із логістикою, так і з опором українських сил.

    Подібну оцінку дає і Інститут вивчення війни, який зазначає, що Кремль не відмовився від максималістських територіальних амбіцій, але темпи їх реалізації значно уповільнилися. Це може свідчити про перехід війни у фазу виснаження, де ключову роль відіграє не швидкість просування, а здатність утримувати позиції та ресурси.

    Експерти звертають увагу, що зростання кількості штурмів при зниженні результативності є ознакою серйозних проблем у російській армії. Зокрема, йдеться про великі втрати особового складу, нестачу техніки та складнощі з координацією дій на фронті. У таких умовах навіть незначне просування потребує непропорційно великих зусиль.

    Водночас українські сили продовжують адаптуватися до нових умов війни, активно використовуючи оборонні укріплення, дрони та високоточну зброю. Це дозволяє не лише стримувати наступ, а й поступово відвойовувати окремі ділянки.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Попри зниження темпів просування, Росія продовжує чинити потужний тиск на українські позиції. Однак зростання «ціни» кожного квадратного кілометра свідчить про те, що війна дедалі більше переходить у фазу, де вирішальним фактором стає витривалість сторін, а не швидкість наступу.

    Таким чином, квітневі дані демонструють важливу тенденцію: російський наступ не зупинився, але його ефективність суттєво знизилася. І це може мати ключове значення для подальшого розвитку подій на фронті.

  • Сирський запровадив обов’язкову ротацію військових на передовій: до 2 місяців на позиціях

    Сирський запровадив обов’язкову ротацію військових на передовій: до 2 місяців на позиціях

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підписав наказ, який запроваджує обов’язкові правила ротації військовослужбовців, що виконують завдання на передньому краї оборони. Про це він повідомив у своїх соціальних мережах, наголосивши, що рішення ухвалене з метою збереження життя, здоров’я та боєздатності особового складу.

    Згідно з новими правилами, військовослужбовці, які перебувають на лінії бойового зіткнення або виконують завдання в глибині оборони, можуть залишатися на позиціях не більше двох місяців. Після завершення цього терміну командування зобов’язане організувати обов’язкову ротацію, яка має бути проведена не пізніше ніж протягом одного місяця. Таким чином, документ встановлює чіткі часові рамки перебування на передовій і механізм заміни підрозділів.

    Сирський підкреслив, що ротації мають плануватися завчасно з урахуванням оперативної ситуації на конкретних ділянках фронту, характеру бойових дій, рівня загрози та наявних резервів. Окремо наголошується на необхідності координації між підрозділами, щоб уникнути розривів у бойових позиціях під час заміни особового складу.

    Наказ також містить низку додаткових вимог, які стосуються відновлення військових після виконання бойових завдань. Зокрема, обов’язковим є проходження медичного огляду після виходу з позицій, надання часу для повноцінного відпочинку та реабілітації, а також відновлення фізичного і психологічного стану військовослужбовців.

    Окремий блок документа стосується матеріально-технічного забезпечення підрозділів. Командування зобов’язане своєчасно поповнювати запаси боєприпасів, продовольства, води та іншого необхідного забезпечення для військових, які залишаються на позиціях. Це має мінімізувати ризики, пов’язані з нестачею ресурсів під час виконання бойових завдань.

    Головнокомандувач ЗСУ окремо наголосив, що виконання наказу перебуватиме під жорстким контролем. За його словами, порушення встановлених правил тягнутиме за собою невідворотну відповідальність згідно з чинним законодавством України та статутами Збройних сил.

    Рішення про запровадження обов’язкової ротації ухвалене на тлі тривалих дискусій у військовому та суспільному середовищі щодо навантаження на військовослужбовців на передовій. Раніше військова омбудсманка Ольга Решетилова заявляла, що після приблизно 40 днів безперервного перебування на позиціях у військових суттєво знижується здатність ефективно виконувати завдання, погіршується концентрація та психологічний стан.

    За її словами, тривале перебування без ротації може призводити до критичного виснаження, що безпосередньо впливає на боєздатність підрозділів. Вона також зазначала, що випадки перебування військових на позиціях протягом багатьох місяців без заміни не є поодинокими і потребують системного вирішення.

    Додатковий суспільний резонанс викликали повідомлення про складні умови служби окремих підрозділів, зокрема 14-ї бригади на Харківському напрямку, де родичі військових повідомляли про тривале перебування на позиціях у важких умовах та проблеми із забезпеченням. Після цього Генеральний штаб повідомляв про кадрові рішення щодо командування окремих підрозділів у зв’язку з недоліками в організації служби та логістики.

    Новий наказ Сирського фактично запроваджує єдині стандарти перебування на передовій для всіх підрозділів ЗСУ. Він має на меті впорядкувати систему ротацій, зменшити фізичне та психологічне навантаження на військових, підвищити ефективність бойових підрозділів та посилити відповідальність командирів за планування і проведення замін особового складу.

    Водночас практична реалізація наказу значною мірою залежатиме від оперативної обстановки на фронті, інтенсивності бойових дій та наявності резервів, які дозволять забезпечувати регулярні ротації без втрати стійкості оборони.

  • Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Російські війська зафіксували просування одразу на двох ділянках фронту — у Харківській та Донецькій областях. Йдеться про Куп’янський та Костянтинівський напрямки, де, за даними аналітиків, ворогу вдалося розширити зону контролю.

    Оновлену ситуацію на фронті аналітики проєкту “DeepState” показали у понеділок, 27 квітня.

    Згідно з оновленими даними аналітичного проєкту DeepState, на Куп’янському напрямку російські підрозділи просунулися поблизу Петропавлівки. Там окупанти зайняли частину так званої «сірої зони» — території, яка раніше не перебувала під стабільним контролем жодної зі сторін.

    Цей напрямок залишається одним із ключових для російських військ, оскільки відкриває можливості для тиску на Куп’янськ — важливий логістичний вузол на сході України. Бої в цьому районі тривають із високою інтенсивністю, а ситуація характеризується постійними спробами противника просунутися вперед малими штурмовими групами.

    На Костянтинівському напрямку в Донецькій області ворог також має певні тактичні успіхи. Зокрема, зафіксовано просування з боку населеного пункту Ступочки у напрямку Костянтинівки. Це місто є важливим елементом оборонної лінії українських сил на Донеччині.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за поточну добу на Куп’янському напрямку противник здійснив щонайменше чотири штурмові спроби — зокрема в районах Куп’янська, Кіндрашівки, Ківшарівки та Новоосинового.

    На Костянтинівському напрямку інтенсивність бойових дій ще вища. Там зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки. Загалом від початку доби кількість атак російських військ по всій лінії фронту досягла 76.

    Аналітики зазначають, що поточні просування мають тактичний характер і не свідчать про масштабний прорив оборони. Водночас вони демонструють зростання активності російських військ і спроби знайти слабкі місця в українській обороні.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські сили продовжують тиснути на кількох напрямках одночасно, використовуючи чисельну перевагу в живій силі та техніці. Основна тактика — виснаження українських підрозділів через постійні атаки.

    Водночас українські Сили оборони утримують ключові позиції та працюють над посиленням оборонних рубежів. За оцінками військового командування, найактивніша фаза наступальних дій противника була частково стримана, однак локальні атаки тривають.

    Експерти наголошують, що бої на сході України дедалі більше набувають позиційного характеру. Обидві сторони намагаються покращити тактичне положення, просуваючись на незначні відстані, але ці зміни можуть мати важливе значення для подальшого розвитку ситуації.

    Окрему увагу приділяють укріпленню оборонних ліній, які часто називають «поясом фортець». Саме ці укріплення мають стримувати подальше просування ворога та створювати умови для стабілізації фронту.

    У підсумку, попри локальні успіхи російських військ, ситуація залишається контрольованою. Українські сили продовжують оборону, водночас готуючись до можливих змін у характері бойових дій.

  • «Мирного тилу більше немає»: українські дрони вже б’ють на 2000 км — СБС розкрили нову стратегію ударів по РФ

    «Мирного тилу більше немає»: українські дрони вже б’ють на 2000 км — СБС розкрили нову стратегію ударів по РФ

    Українські безпілотники дальнього радіуса дії суттєво змінили характер війни, дозволивши Силам оборони вражати цілі на глибині до 2000 кілометрів на території Росії. Заявив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, наголосивши, що для противника фактично зникло поняття «безпечного тилу». Про це повідомляє BBC.

    За його словами, якщо раніше українські дрони могли діяти на відстані до 1000 кілометрів, то нині окремі моделі долають удвічі більші дистанції. Це відкриває можливість системного ураження стратегічних об’єктів у глибокому тилу Росії — далеко за межами фронту.

    Командувач підкреслив, що головним напрямом таких ударів стала енергетична інфраструктура, зокрема нафтопереробні заводи. Саме ці об’єкти забезпечують значну частину доходів, які Росія використовує для фінансування війни. Унаслідок атак, за оцінками, противник вже зазнав збитків на десятки мільярдів доларів.

    Він наголосив, що такі цілі є законними з військової точки зору, адже безпосередньо впливають на здатність держави-агресора вести бойові дії. Знищення або пошкодження інфраструктури не лише скорочує фінансові ресурси, а й ускладнює логістику постачання пального для армії.

    Окрім економічного ефекту, удари вглиб території Росії мають і психологічний вплив. За словами Бровді, постійна загроза атак змінює сприйняття війни серед російського населення, яке раніше вважало себе поза зоною бойових дій. Пожежі на стратегічних об’єктах і вибухи у віддалених регіонах створюють відчуття небезпеки навіть далеко від фронту.

    Водночас безпілотні системи відіграють важливу роль і безпосередньо на полі бою. Попри те, що їхня частка в структурі Збройних сил становить лише близько 2%, вони забезпечують ураження приблизно третини всіх цілей. Це свідчить про високу ефективність використання дронів як інструменту сучасної війни.

    За словами командувача, підрозділи мають чіткі завдання не лише щодо ураження інфраструктури, а й щодо знищення живої сили противника. Йдеться про системну роботу, спрямовану на зменшення чисельності російських військ темпами, які перевищують можливості їх поповнення через мобілізацію. Кожен удар, як зазначається, підтверджується відеофіксацією.

    Такий підхід є частиною ширшої стратегії — не стільки масштабного наступу, скільки виснаження противника. Основна мета полягає у тому, щоб не допустити просування російських військ, одночасно знижуючи їхні ресурси та боєздатність.

    Окремо підкреслюється, що дрони стали ключовим елементом асиметричної війни. Вони дозволяють завдавати значних втрат противнику при відносно менших витратах і без ризику для великої кількості особового складу. Це особливо важливо в умовах затяжного конфлікту, де ресурси мають критичне значення.

    Сили безпілотних систем активно нарощують інтенсивність ударів по тилових об’єктах. Серед пріоритетних цілей — склади боєприпасів, штаби, логістичні вузли, залізнична інфраструктура та нафтобази. Ураження цих об’єктів створює системні проблеми для забезпечення російських військ на фронті.

    Аналітики зазначають, що збільшення дальності ударів до 2000 кілометрів суттєво розширює географію потенційних цілей. Це означає, що під загрозою опиняються не лише прикордонні регіони, а й глибокий тил, включно з промисловими центрами.

    Водночас така тактика змушує Росію розпорошувати ресурси на захист внутрішніх об’єктів, що послаблює її позиції на фронті. Перекидання систем протиповітряної оборони вглиб території зменшує їхню концентрацію на лінії бойових дій, що створює додаткові можливості для українських сил.

    Експерти також відзначають, що розвиток безпілотних технологій став одним із ключових факторів трансформації сучасної війни. Україна демонструє здатність швидко адаптувати нові рішення та інтегрувати їх у бойові операції, що дає їй стратегічну перевагу.

    У підсумку заява командувача Сил безпілотних систем свідчить про новий етап у війні — перехід від локальних ударів до системного впливу на тилову інфраструктуру противника. Розширення радіусу дії дронів до 2000 кілометрів фактично змінює правила гри, роблячи будь-яку точку на території Росії потенційною ціллю.

  • «Рік у бліндажах»: омбудсмен заявила про системну проблему на фронті — наказ про 15 днів на позиції фактично не працює

    «Рік у бліндажах»: омбудсмен заявила про системну проблему на фронті — наказ про 15 днів на позиції фактично не працює

    В українському війську існує серйозна проблема з тривалістю перебування військових на передових позиціях — у деяких випадках бійці можуть залишатися в бліндажах рік і навіть довше. Про це в інтерв’ю Українській правді заявила військова омбудсманка Ольга Решетилова, наголосивши, що чинні норми щодо ротації фактично не виконуються.

    За її словами, наказ про максимальний строк перебування піхоти на позиціях — до 15 днів — не дотримується на практиці. Вона назвала цю норму «мертвою», оскільки вона існує формально, але не працює в реальних умовах війни.

    Омбудсманка підкреслила, що в окремих підрозділах командири не забезпечують своєчасну ротацію особового складу, через що військові змушені тривалий час залишатися на передовій. У результаті деякі з них живуть у бліндажах або підвалах у складних умовах, іноді навіть в напівоточенні, без чітких обмежень щодо термінів перебування.

    Вона зазначила, що така ситуація не лише створює додаткове навантаження на військових, а й впливає на їхню ефективність та психологічний стан. За попередніми результатами дослідження, яке проводить Офіс військового омбудсмана, після приблизно 40 днів безперервного перебування на передовій у бійців може виникати стан апатії, коли знижується мотивація та з’являється байдужість до власної безпеки.

    «Усе, що понад 40 днів, не може бути ефективним», — наголосила вона, підкресливши необхідність перегляду підходів до ротації.

    Офіс омбудсмана вже працює над підготовкою пропозицій щодо змін до інструкцій і нормативів, які регулюють перебування військових на позиціях. Очікується, що ці рекомендації будуть передані командуванню для подальшого розгляду.

    Проблема тривалого перебування на передовій є частиною ширшого виклику, пов’язаного з ресурсами, ротацією та навантаженням на особовий склад у умовах затяжної війни. Обмежені можливості для заміни підрозділів, інтенсивність бойових дій і нестача людей у деяких напрямках можуть ускладнювати дотримання встановлених норм.

    Водночас омбудсманка наголошує, що відповідальність за дотримання умов служби лежить на командирах, і питання ротації має стати одним із пріоритетів для збереження боєздатності підрозділів.

    Нагадаємо, Офіс військового омбудсмана розпочав свою роботу на початку 2026 року. Його завданням є розгляд скарг військовослужбовців, моніторинг умов служби та захист їхніх прав.

    Заява омбудсманки піднімає важливу тему, яка стосується не лише організації служби, а й людського фактору у війні. Тривале перебування в умовах постійної небезпеки без належної ротації може мати серйозні наслідки як для окремих військових, так і для загальної ефективності армії.

    Питання ротації та дотримання встановлених норм виходить на перший план як один із ключових факторів підтримання боєздатності та збереження особового складу в умовах тривалої війни.

  • Втрати РФ шокують: у НАТО заявили, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж СРСР за всю війну в Афганістані

    Втрати РФ шокують: у НАТО заявили, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж СРСР за всю війну в Афганістані

    Росія у війні проти України зазнає безпрецедентних втрат, які вже перевищують показники Радянського Союзу під час афганської кампанії. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне, підкресливши, що масштаби втрат РФ є вражаючими навіть на тлі затяжної позиційної війни.

    За його словами, щомісячні втрати російських військ становлять близько 35 тисяч осіб. Для порівняння, за всі десять років війни в Афганістані СРСР втратив приблизно 20 тисяч військових. Таким чином, сучасні втрати Росії за один місяць перевищують втрати Радянського Союзу за ціле десятиліття.

    Адмірал наголосив, що ситуація на фронті наразі має ознаки глухого кута. Жодна зі сторін не демонструє значних проривів, проте інтенсивність бойових дій залишається високою, що і призводить до постійних значних втрат. За його оцінкою, попри відсутність швидких змін на лінії фронту, російська армія щоденно втрачає велику кількість особового складу.

    Він підкреслив, що такі цифри свідчать про надзвичайно високу ціну війни для Росії, навіть якщо бойові дії не приносять стратегічних результатів. Саме це, на думку представника НАТО, може стати ключовим фактором у довгостроковій перспективі.

    Окремо адмірал окреслив можливий сценарій завершення війни. На його думку, перемога України може бути досягнута через стратегію виснаження — як військового, так і економічного. Йдеться про поступове ослаблення можливостей Росії вести війну до рівня, коли вона не зможе підтримувати інтенсивність бойових дій.

    У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні санкції. За словами адмірала, після стабілізації інших глобальних конфліктів, зокрема ситуації на Близькому Сході, міжнародна спільнота має зосередитися на посиленні санкційного тиску на Росію. Це дозволить додатково обмежити її економічні ресурси та вплинути на здатність продовжувати війну.

    Паралельно в країнах НАТО та Європейського Союзу тривають активні обговорення щодо посилення оборонного потенціалу. Одним із напрямів є уточнення механізмів взаємної оборони, які передбачають колективну відповідь на агресію. Такі кроки спрямовані на підвищення готовності союзників до можливих загроз у майбутньому.

    Також розглядаються фінансові інструменти для зміцнення оборони європейських країн. Зокрема, обговорюється ідея створення спеціального оборонного фонду або банку, який би забезпечував фінансування переозброєння союзників. Подібні ініціативи свідчать про те, що країни Європи готуються до довгострокових викликів у сфері безпеки.

    Заява представника НАТО вкотре підкреслює масштабність війни в Україні та її вплив не лише на регіональну, а й на глобальну безпеку. Високі втрати Росії свідчать про інтенсивність бойових дій і водночас демонструють, що конфлікт має затяжний характер без швидких рішень.

    Попри відсутність значних змін на фронті, війна продовжує виснажувати ресурси сторін. У НАТО вважають, що саме цей фактор у поєднанні з економічним тиском може визначити подальший розвиток подій і вплинути на фінал війни.