Daypolitico

Позначка: борг

  • Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

    Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

    Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот.

    Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у лютому 2022 року до понад 1,29 млн у травні 2025-го. Найбільший приріст стався у березні 2022 року — тоді за місяць додалося понад 213 тис. нових боржників, що становить третину загального зростання.

    Перший рік повномасштабної війни виявився найважчим: кількість ФОПів із боргами зросла на 60% за рік. Уже у 2023 році темп приросту суттєво знизився — лише на 4%. Але у 2024 році динаміка знову погіршилася, і кількість нових боржників зросла ще на 16%.

    У січні–травні 2025 року кількість боржників збільшилася ще на 42 тис., або на 3,3%, але вже у наступні місяці спостерігалася тенденція до погашення заборгованостей. На початок травня приріст склав лише 2% або 24 275 підприємців.

    У грошовому вимірі податковий борг ФОПів також суттєво зріс — майже на 6 млрд гривень із початку повномасштабної війни.

    Експерти пов’язують такі тенденції з економічною нестабільністю, зменшенням ділової активності та змінами у податковій політиці, що відбулись у воєнний період. Водночас окремі підприємці адаптувались до нових умов і поступово почали повертатись до сплати податків.

  • Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Перший платіж за кредити війни: Україна віддала МВФ $171 млн

    Україна розпочала виплати за кредитами, залученими у розпал повномасштабної війни. Перший платіж за програмою Rapid Financing Instrument (RFI) МВФ становить SDR 125,7 млн (приблизно $171 млн).

    Цей борг був залучений невдовзі після російського вторгнення у 2022 році, коли країна потребувала екстреного фінансування для підтримки макрофінансової стабільності. Загальна сума отриманих коштів тоді становила SDR 2 млрд ($2,67 млрд).

    Виплати будуть відбуватись у 16 траншів до жовтня 2027 року. Перший платіж, який Україна має здійснити сьогодні, покриває близько 6% загального боргу за RFI.

    За поточний рік на Україну чекає серйозне навантаження за зобов’язаннями перед МВФ. Усього потрібно сплатити близько $3 млрд, з яких:

    • $2,3 млрд — основна сума боргу,

    • $0,7 млрд — відсоткові платежі.

    З початку року вже сплачено $1,7 млрд, але водночас отримано лише $0,4 млрд за новою програмою EFF (Extended Fund Facility).

    У контексті обмежених доходів бюджету та зростання оборонних витрат, це ставить уряд перед складними фінансовими рішеннями. Залишається актуальним питання реструктуризації зовнішнього боргу, особливо комерційного, переговори щодо якого тривають.

  • Співак Козловський продав батькову квартиру, щоб виплатити борг Кондратюку

    Співак Козловський продав батькову квартиру, щоб виплатити борг Кондратюку

    Віталій Козловський — один із найвідоміших українських поп-виконавців, — поділився відвертими зізнаннями про особисті трансформації, борги, гіркий досвід довіри й нове бачення життя. Артист, який нещодавно виплатив два мільйони гривень боргу продюсеру Ігорю Кондратюку, визнав: аби розрахуватись, йому довелося продати квартиру батька.

    Конфлікт із Кондратюком тривав понад 10 років. Причиною стали порушення авторських прав після припинення співпраці. Суди затягувалися, борг зростав, а Козловський був змушений пройти через гіркий досвід фінансової відповідальності.

    “Коли я ще був зовсім молодим і дурним, я дуже всіх любив і довіряв. Хотів усіх обійняти, а мене взяли й розіпʼяли на хресті”, — емоційно розповів Козловський в інтервʼю проєкту Музрум.

    Після багаторічного протистояння з колишнім продюсером артист зізнався — пережите змінило його світогляд. Сьогодні він більше не намагається подобатись усім і навчився обирати, кому варто відкривати душу.

    “Я почав дорослішати й аналізувати своє життя. Зрозумів: не всім варто довіряти, варто свій роток закривати і не завше все розповідати”, — поділився співак.

    Зараз Віталій повністю відмовився від шкідливих звичок, займається спортом і, за його словами, вперше по-справжньому насолоджується життям.

    “Я не пʼю, не курю, займаюся спортом. Після досвіду останніх двох років пекла я нарешті став жити. Раніше хотілося підлаштовуватись, а тепер — мені все одно”, — каже він.

    Після юридичного очищення артист нарешті має право виконувати свої старі хіти, які, як з’ясувалося, досі мають шалену популярність. Його пісні бʼють рекорди прослуховувань, а сам Козловський каже: попри втрати, він знайшов головне — себе.

  • Борг українців перед МФО перевищив 24 мільярди гривень

    Борг українців перед МФО перевищив 24 мільярди гривень

    У першому кварталі 2025 року українці оформили понад 2,17 мільйона договорів мікропозик на загальну суму 12,72 млрд грн. Попри незначне зменшення середньої суми кредиту, загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями (МФО) зросла до рекордних 24,28 мільярда гривень.

    Темпи кредитування зростають: кількість нових договорів у січні-березні 2025 року збільшилася на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому середня сума позики вперше за два роки знизилася — на 2%, до 5 858 грн. Щомісяця українці оформлювали в середньому по 724 тисячі кредитів.

    На 1 квітня 2025 року загальна заборгованість українців перед МФО сягнула 24,28 млрд грн, що вдвічі більше, ніж було у квітні 2022 року. Тільки за перший квартал цього року борг виріс на 4,3 млрд грн, або 22%.

    Раніше повідомлялось про можливе скорочення заборгованості на 2,7 млрд, однак за новими даними НБУ, у кінці 2024 року борг навпаки зріс ще на 1,4 млрд грн. Усього ж за 2024 рік заборгованість зросла на 10,7 млрд грн — удвічі більше, ніж на початку року.

    За даними «Опендатабот», 63% позик у 2025 році видаються на термін від 93 днів до одного року — ця частка залишилася стабільною. Водночас у 15 разів зросла кількість довгострокових договорів (на 1–2 роки) — наразі їх частка становить 3,6%.

    Помітно зросла і частка короткострокових позик до 31 дня — з 14,5% до 24%. Натомість кількість середньострокових кредитів (32–92 дні) обвалилась з 16,5% до 3%.

    Торік українці оформили 8,3 млн мікропозик на 52 млрд грн — це на 27% більше, ніж у 2023-му. Проте паралельно зростають ризики неповернення та фінансового навантаження на громадян. Якщо тенденція збережеться, 2025 рік може стати рекордним за обсягами як укладених договорів, так і зростання боргу.

  • Борги за світло у Києві перевищили 1,2 мільярда гривень

    Борги за світло у Києві перевищили 1,2 мільярда гривень

    На початок травня 2025 року заборгованість мешканців Києва за спожиту електроенергію сягнула рекордних 1,2 млрд гривень. Це на понад 220 мільйонів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє енергетична компанія YASNO.

    Попри зростання боргів, у компанії наразі не планують масових відключень електропостачання для неплатників. Натомість обіцяють посилити інформаційну кампанію, щоб нагадати споживачам про необхідність розрахунків.

    Зокрема, YASNO активно інформує боржників через електронні рахунки, паперові платіжки з вказаною сумою заборгованості, повідомлення в SMS та Viber, а також автоматичні голосові дзвінки (IVR). У разі відсутності реакції на попередження — надсилається письмове повідомлення через «Укрпошту».

    У компанії наголошують: якщо боржник не погасить заборгованість упродовж 10 днів після отримання письмового попередження, електропостачання буде призупинене.

    Попри складну економічну ситуацію, YASNO закликає киян не накопичувати борги, щоб не залишитись без світла в критичний момент. Водночас компанія підкреслює, що поки розраховує на добросовісність клієнтів і не планує жорстких санкцій.

  • ПівдГЗК заборгувала державі 30 мільярдів, – податкова готує розпродаж майна

    ПівдГЗК заборгувала державі 30 мільярдів, – податкова готує розпродаж майна

    Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівдГЗК) опинився в центрі гучного фінансового скандалу. Верховний Суд України зобов’язав підприємство сплатити до державного бюджету податки, ухилення від яких стало можливим через схему виведення дивідендів за кордон. Мова йде про суму, що перевищує 29,8 мільярда гривень.

    Протягом трьох років ПівдГЗК виплачував дивіденди на користь 12 кіпрських компаній, при цьому скориставшись пільговою ставкою податку. Проте суд установив, що реальними бенефіціарами були структури в Нідерландах. Така схема позбавила підприємство права на пільги, передбачені конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

    Верховний Суд поставив крапку в справі, зобов’язавши комбінат сплатити податкові зобов’язання. Проте протягом 10 днів, відведених законодавством, борг не було погашено. Від початку травня він офіційно перейшов у розряд податкового, а Державна податкова служба розпочала процедуру стягнення.

    ДПС уже направила підприємству лист з вимогою добровільної сплати, податкову вимогу та ухвалила рішення про опис майна. Відповідно до акту, підписаного обома сторонами, це майно зареєстровано в податкову заставу. У разі несплати боргу активи будуть примусово реалізовані для його погашення.

    Сума боргу зростає — відповідно до чинного законодавства, на неї нараховується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ. На сьогодні це приблизно 1,4–1,5% щомісяця.

    Формально компанія переказувала кошти кіпрським фірмам, користуючись угодою між Україною і Кіпром. Проте бенефіціарами, як встановив суд, були структури в Нідерландах, що дозволяє кваліфікувати операції як податкову оптимізацію, а по суті — ухилення від сплати податків.

    Цей кейс — знаковий для фіскальної системи України. Він демонструє, що навіть великі промислові гіганти не уникнуть відповідальності за податкові маніпуляції. Якщо ПівдГЗК не сплатить борг найближчим часом, його активи підуть з молотка.

  • Борг фірми Анатолія Шкрібляка за газ переклали на громаду Чернігова

    Борг фірми Анатолія Шкрібляка за газ переклали на громаду Чернігова

    Колишній народний депутат Анатолій Шкрібляк та його компанія ТОВ “Фірма Технова” уникли відповідальності за борг у понад пів мільярда гривень перед державним “Нафтогаз Трейдингом”. Мова йде про несплату 568,7 млн грн за поставлений природний газ до Чернігівської ТЕЦ у період з червня 2021 по серпень 2022 року. Втім, за цей борг тепер відповідатиме не приватна структура, а комунальне підприємство міста.

    Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання “Нафтогаз Трейдинг” про заміну відповідача у справі №910/7155/23 — тепер замість “Технови” боржником виступатиме КП “Теплокомуненерго” Чернігівської міської ради, яке прийняло зруйновану Чернігівську ТЕЦ на баланс після припинення оренди.

    Нагадаємо, Чернігівська ТЕЦ, яка з 2000 року перебувала в оренді у компанії “Технова”, зазнала значних руйнувань під час російських обстрілів. Сума збитків сягнула 803 млн грн. У “Технові” заявили, що компанія не мала змоги відновити станцію власним коштом, адже завершила 2022 рік зі збитками у 602 млн грн. У травні 2022 року міськрада погодила дострокове припинення договору оренди, а у 2023-му передала зруйнований об’єкт у комунальну власність.

    Проте разом з інфраструктурою громада отримала і зобов’язання. Згідно з п. 22 Закону України “Про теплопостачання”, при передачі цілісного майнового комплексу комунальному підприємству переходять і борги — як дебіторська, так і кредиторська заборгованість. Тож КП “Теплокомуненерго” тепер повинно сплатити 666 млн грн, з яких левова частка — це борг за газ.

    Цинізм ситуації полягає в тому, що “Технова” раніше заявила про повне погашення боргу перед НАК “Нафтогаз України”. Тепер з’ясовується: оплачувати борг доведеться не компанії Шкрібляка, а бюджету Чернігова.

  • У Львівській області затримано підозрюваного у гучному вбивстві

    У Львівській області затримано підозрюваного у гучному вбивстві

    Поліція Дніпропетровської області та Офіс генпрокурора розкрили вбивство колишнього заступника міського голови Кам’янського Олександра Плахотніка. У скоєнні злочину підозрюється 54-річний місцевий мешканець, який, за версією слідства, вбив чиновника через небажання повертати борг.

    Злочин було скоєно 28 березня. Підозрюваний приїхав до будинку жертви, де здійснив щонайменше 10 пострілів з вогнепальної зброї. Плахотнік загинув на місці від отриманих поранень.

    Як встановили слідчі, нападник протягом кількох місяців стежив за колишнім заступником мера: вивчав маршрути пересування, збирав інформацію та навіть встановив відеокамери поблизу його будинку. Після вбивства зловмисник спалив автомобіль, який використовував для стеження, й утік до Львівської області.

    Вже наступного дня, 29 березня, підозрюваного вдалося затримати. Під час обшуків у його помешканні правоохоронці виявили арсенал: зброю, боєприпаси, гранату Ф-1 із запалом, електронні носії, телефони та камуфляжний одяг.

    За попередніми даними, головним мотивом убивства стали фінансові зобов’язання підозрюваного перед Плахотніком, які той не бажав виконувати. Саме це стало причиною ретельної підготовки та зухвалого злочину.

    1 квітня зловмиснику повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — умисне вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115) та незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263).

    Наразі підозрюваному загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Слідство триває.

  • Кондратюк про Козловського: “Він давно не служить”

    Кондратюк про Козловського: “Він давно не служить”

    Відомий український продюсер Ігор Кондратюк зробив несподівану заяву про військову службу співака Віталія Козловського, який у червні 2023 року мобілізувався до Нацгвардії. Як стверджує продюсер, наразі артист вже не перебуває на службі.

    Про це Кондратюк розповів в інтерв’ю для програми “Рандеву” Яніни Соколової.

    Козловський більше не служить?

    За словами Кондратюка, він підтримував зв’язок із військовими, зокрема, з командиром 3-го батальйону “Свобода” Петром Кузиком, де раніше служив Козловський. Продюсер стверджує, що командир нібито був незадоволений тим, що до його підрозділу потрапив співак.

    “Він досить давно вже не служить. Це у нього треба запитати, чому. Я телефонував його командиру, і той сказав мені, що його принизили тим, що до нього в бригаду зарахували Козловського”, – заявив Кондратюк.

    Як відомо, спочатку артист проходив службу у складі бригади “Рубіж” Гвардії Наступу, але пізніше був переведений до Києва.

    Судові суперечки та борг Козловського

    Окрім військової служби, Кондратюк та Козловський мають конфлікт через борг. Суд зобов’язав співака виплачувати продюсеру кошти після розриву контракту.

    Козловський раніше заявляв, що з його військової зарплати утримували 20% на погашення боргу. Артист просив Кондратюка зробити паузу на час його служби, але продюсер наполіг на дотриманні судового рішення.

    “Він платив, коли служив, бо це був офіційний процес через бухгалтерію. Зараз цей процес на паузі, бо він більше не служить. Ми не спілкуємось, все вирішується через адвокатів”, – зазначив продюсер.

    Сам Козловський поки що не коментував заяву Кондратюка.

  • Нова угода з США: чи стане Україна “боржником” на десятиліття?

    Нова угода з США: чи стане Україна “боржником” на десятиліття?

    Нова угода між Україною та США щодо видобутку корисних копалин викликала резонанс у політичних колах. Документ, який отримала редакція “ЄвроПравди”, передбачає, що Україна повинна компенсувати Сполученим Штатам усю фінансову допомогу, надану з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

    Згідно з даними Інституту Кіля, загальна сума допомоги США Україні (включно з військовими, бюджетними та гуманітарними пакетами) оцінюється у 123 мільярди доларів. Відповідно до положень угоди, Київ буде змушений відшкодовувати ці кошти через спеціальний фонд, доходи якого формуватимуть:
    – 50% всіх нових ліцензій та рентних платежів за розробку надр України;
    – 50% доходів від інфраструктурних об’єктів (деталі цього пункту залишаються нерозкритими).

    При цьому виплати будуть здійснюватися в доларах США, а перекази коштів здійснюватимуться без комісій і затримок на вимогу американської сторони.

    Документ передбачає суворі зобов’язання України щодо своєчасного погашення “боргу”. У разі затримки виплат нараховуватиметься щорічне підвищення боргу на 4%. Це означає, що щораз, коли Україна відкладає платежі, сума боргу продовжує зростати.

    Запропонований договір уже викликав гостру критику серед українських політиків. Вони розглядають його як фактичну передачу стратегічних ресурсів України під контроль США без будь-яких додаткових гарантій безпеки.

    Видання Bloomberg заявило, що така угода може “відкрити шлях для монополізації американцями українських ресурсів, ускладнивши доступ до них для європейських партнерів”.
    The Times назвав угоду “черговим приниженням для України”, підкреслюючи, що її умови не є рівноправними та не враховують реальні економічні можливості Києва.