Daypolitico

Позначка: боротьба з корупцією

  • Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    В Офісі генерального прокурора України розпочали масштабну кадрову та структурну реорганізацію після резонансної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з імовірним прикриттям шахрайських кол-центрів. Виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомив про ліквідацію управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, зміну керівництва кількох департаментів та звільнення працівників прокуратури, яких згадували в антикорупційному розслідуванні.

    Про це повідомили «Українські Новини» з посиланням на заяву Антона Ковальського. Додаткові подробиці кадрових змін оприлюднили «Українська правда» та «Інтерфакс-Україна».

    За словами Ковальського, в Офісі генпрокурора ліквідовано управління, яке спеціалізувалося на протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки. До напрямів його діяльності належала робота, пов’язана з незаконними кол-центрами та іншими кіберзлочинами.

    Паралельно реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій. Напрям захисту інвестицій вирішили виокремити.

    Керівників відповідних підрозділів звільнили з посад.

    Також нових очільників отримали Департамент міжнародного співробітництва та Департамент організаційно-контрольної діяльності, правового й аналітичного забезпечення.

    Особливу увагу привертає те, що рішення ухвалили після викриття ймовірної корупційної схеми, у якій, за версією НАБУ, були задіяні працівники самого Офісу генпрокурора.

    У вересні 2026 року НАБУ та САП провели масштабну операцію «Карфаген». Детективи заявили про викриття злочинної організації, учасники якої нібито систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність.

    За даними слідства, організатором угруповання був один із керівників структурних підрозділів ОГП. Він міг залучити до незаконної діяльності інших працівників прокуратури та наближених осіб.

    Антикорупційні органи стверджують, що учасники схеми не лише отримували неправомірну вигоду, а й легалізовували значні суми через нерухомість, цінне майно та банківські рахунки пов’язаних осіб.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, понад 20 мільйонів гривень могли витратити на придбання нерухомості, коштовностей та дорогого рухомого майна. Ще понад 10 мільйонів гривень розміщували на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про скандал навколо шахрайських кол-центрів та реакцію тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка. Він заперечував свою причетність до незаконної діяльності та оголосив про внутрішні перевірки.

    Після зміни керівництва прокуратури кадровий аудит продовжив Антон Ковальський, на якого 17 вересня президент Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора.

    За словами Ковальського, 24 прокурори вже пройшли перевірку на поліграфі. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Крім того, з органів прокуратури звільнили вісьмох працівників, яких згадували в контексті операції «Карфаген». Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генерального прокурора.

    Чотирьох осіб звільнили з адміністративних посад, зокрема керівника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.

    Кадрові зміни торкнулися й регіональних прокуратур.

    За інформацією Ковальського, 16 прокурорів в обласних та окружних прокуратурах звільнили з адміністративних посад. Серед них керівники Вишгородської окружної прокуратури Київської області та Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області.

    Також видали накази щодо звільнення з керівних посад заступників очільників Хмельницької та Волинської обласних прокуратур.

    Окремо в.о. генпрокурора повідомив про кадрові рішення щодо керівництва Харківської та Волинської обласних прокуратур.

    Водночас важливо розрізняти звільнення з адміністративної посади та звільнення з органів прокуратури. Втрата керівної посади не завжди означає припинення статусу прокурора.

    Ще однією зміною стало рішення тимчасово не використовувати механізм призначення без конкурсу осіб, які раніше не працювали прокурорами.

    Таку можливість передбачають перехідні положення Закону №4555. Однак Ковальський вважає за необхідне перевірити практику її застосування та проаналізувати вже здійснені призначення.

    Попри масштабність кадрових рішень, залишається відкритим питання подальшої організації протидії кіберзлочинності в Офісі генпрокурора.

    Ліквідація окремого управління не означає автоматичного припинення розслідувань шахрайських кол-центрів. Водночас наразі офіційно не уточнено, які саме підрозділи переберуть його функції та як розподілять відповідні кримінальні провадження.

    Також немає підстав стверджувати, що всі звільнені працівники вчинили кримінальні правопорушення. Згадування в матеріалах розслідування та кадрові рішення не є доказом вини.

    Сам Антон Ковальський називає здійснені зміни лише першим етапом перезавантаження прокуратури. Надалі планують продовжити кадровий аудит, перевірку керівників і реформування внутрішніх управлінських процесів.

    Таким чином, після гучного антикорупційного розслідування Офіс генпрокурора фактично змінює структуру окремих напрямів роботи. Однак остаточні результати цих реформ залежатимуть не лише від кількості звільнень, а й від того, чи буде забезпечено ефективне розслідування корупції, кіберзлочинів та шахрайських схем.

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    Україна та Європейський Союз продовжують активні переговори щодо умов надання масштабної макрофінансової допомоги в межах кредитної програми на 90 млрд євро. У Єврокомісії заявляють, що сторони вже досягли “значного прогресу” в погодженні ключових документів, однак остаточне затвердження пакета фінансування все ще залежить від виконання низки економічних та політичних умов, включно з реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід перемовин щодо Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ має визначити механізм виділення коштів, графік фінансування, перелік реформ та зобов’язань, які Київ повинен буде виконати для отримання траншів.

    За словами представника Єврокомісії, переговори між Києвом і Брюсселем тривають “дуже добре”, а найбільш готовим документом уже є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Водночас Уйварі наголосив, що остаточне погодження ще не завершене, оскільки сторони продовжують доопрацьовувати окремі положення.

    У Брюсселі зазначають, що програма допомоги базується на трьох ключових напрямках. Перший — продовження співпраці України з Міжнародний валютний фонд та дотримання умов програми МВФ. Другий — реалізація економічних реформ, спрямованих на стабілізацію фінансової системи, бюджетну дисципліну та модернізацію економіки. Третій — політичні та інституційні реформи, пов’язані з верховенством права, антикорупційною політикою та незалежністю державних органів.

    Саме політичний блок умов, за інформацією джерел, став одним із найчутливіших у переговорах. Раніше “Європейська правда” повідомляла, що частина вимог Євросоюзу безпосередньо пов’язана з реформуванням антикорупційної системи України та посиленням незалежності правоохоронних інституцій.

    За даними джерел видання, значна частина майбутніх умов базується на так званому “плані Качки-Кос” — неофіційному переліку реформ, який у Брюсселі розглядають як один із ключових орієнтирів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Серед вимог — ухвалення нової Антикорупційної стратегії, посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реформа процедури призначення генерального прокурора, а також зміни в роботі правоохоронних і судових органів.

    У Європейському Союзі наголошують, що йдеться не лише про технічні умови отримання кредиту, а про ширшу систему інтеграції України до європейського політичного та правового простору. Фактично фінансова допомога дедалі більше пов’язується із виконанням конкретних структурних реформ та наближенням української системи управління до стандартів ЄС.

    На цьому тлі в Україні вже виникли суперечки щодо змісту майбутньої антикорупційної стратегії. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна раніше заявила, що урядовий проєкт стратегії на 2026–2030 роки не враховує частину положень, які ЄС розглядає як критично важливі. Зокрема, йшлося про незалежність антикорупційних органів та реформування системи прокуратури.

    За словами Радіної, невиконання цих критеріїв може ускладнити не лише отримання окремих траншів фінансової допомоги, а й загалом процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу. У Брюсселі ж наголошують, що реформи мають бути не декларативними, а практичними та системними.

    Очікується, що кредитна програма ЄС на 90 млрд євро стане однією з найбільших програм підтримки України з початку повномасштабної війни. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування соціальних витрат, підтримку макроекономічної стабільності, відновлення інфраструктури та реалізацію реформ.

    Для України ця допомога є критично важливою на тлі величезного навантаження на бюджет через війну, зростання оборонних витрат та потребу у фінансуванні державних програм. За оцінками економістів, без стабільної міжнародної підтримки Київ може зіткнутися з серйозними ризиками для фінансової системи та виконання соціальних зобов’язань.

    Водночас у ЄС прагнуть зробити фінансову підтримку інструментом довгострокового впливу на реформування української держави. Саме тому Брюссель дедалі жорсткіше прив’язує виділення коштів до конкретних результатів у сфері антикорупційної політики, судової реформи та державного управління.

    У Єврокомісії заявляють, що остаточне погодження документів може відбутися вже найближчим часом. Після цього механізм фінансування має пройти формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє шлях до початку виділення коштів Україні.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • Київ і Вінниччина поступилися Львівській області у корупційному антирейтингу

    Київ і Вінниччина поступилися Львівській області у корупційному антирейтингу

    Львівська область очолила антирейтинг регіонів України за кількістю викритих корупціонерів у 2025 році. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) із посиланням на дані офіційного Реєстру корупціонерів.

    У Реєстрі фіксуються всі випадки, коли особа притягнута до відповідальності за корупційне правопорушення — як у кримінальному, так і в адміністративному або дисциплінарному порядку. Саме на основі цих записів НАЗК формує статистику, що демонструє рівень боротьби з корупцією по регіонах.

    За даними агентства, у 2025 році перше місце посіла Львівська область, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, внесених до Реєстру. На другому місці — Вінницька область, а Київ замкнув трійку «лідерів». Також серед регіонів із високим рівнем виявлених корупційних порушень — Одеська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

    Внесення особи до Реєстру корупціонерів означає, що вона була визнана винною судом або отримала дисциплінарне стягнення за дії, пов’язані з корупцією. Це може бути як хабар, так і зловживання службовим становищем, недостовірне декларування чи конфлікт інтересів.

    Такі дані не лише формують загальнонаціональну статистику, а й впливають на майбутнє самої особи: внесення до Реєстру унеможливлює зайняття певних посад у державному секторі та унеможливлює повторний вступ на державну службу.

    За словами експертів, перше місце Львівської області у цьому рейтингу може свідчити не лише про рівень корупції, а й про активну роботу правоохоронців і місцевих антикорупційних структур, які фіксують і доводять такі справи до суду.

    Разом з тим, показник залишається тривожним сигналом щодо системних проблем у публічному секторі регіону.

  • Україна запускає нові сервіси, що допоможуть уникнути корупції

    Україна запускає нові сервіси, що допоможуть уникнути корупції

    Україна продовжує рух до цифровізації, ставлячи собі за мету знищення корупції через прозорі цифрові рішення. Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров оголосив про запуск чотирьох масштабних проєктів, спрямованих на ліквідацію людського фактору у важливих адміністративних процесах.

    Що змінять нові проєкти?

    1. Розмитнення авто в “Дії”
      Одне з найбільш очікуваних нововведень. Цифровізація цього процесу дозволить прибрати корупційну складову на митниці. Замість спілкування з чиновниками, громадяни зможуть розмитнити транспортний засіб через мобільний додаток.

      “Це покаже, як може працювати митниця без участі чиновника”, — зазначив Федоров.

    2. “еАкциз”
      Цей проєкт допоможе відстежувати кожну одиницю тютюну та алкоголю, що перебувають у продажу. У “Дії” стане доступна функція перевірки легальності продукції. Очікується, що запуск системи значно скоротить втрати державного бюджету від тіньового ринку алкоголю та тютюну.
    3. Електронний нотаріат
      Федоров розповів, що Мінцифри працює над створенням єдиної електронної системи для нотаріусів. Перший пілотний проєкт включатиме можливість отримання нотаріальних послуг через відеозв’язок у “Дії”.
    4. Нові будівельні послуги
      Нещодавно був запущений Містобудівний кадастр — електронна система, яка містить інформацію про всі будівельні проєкти. Завдяки цьому унеможливлюється корупція в оформленні будівельних документів. Надалі планується впровадження ще більшої кількості цифрових сервісів у будівництві.

    Федоров підкреслив, що цифровізація вже заощадила державі мільярди гривень. Він зазначив, що команда Мінцифри постійно аналізує, як за допомогою нових технологій можна усунути корупційні ризики у різних сферах.

    “Ми працюємо над масштабними треками, які зроблять державні послуги прозорими, а корупцію — неможливою”, — підсумував міністр.

  • Куди зникають журналісти-антикорупціонери під час мобілізації

    Куди зникають журналісти-антикорупціонери під час мобілізації

    В умовах війни роль журналістів та активістів, які шукають “ухилянтів” від мобілізації, набуває особливого значення. Зокрема, медіа, такі як «Bihus.info», «СХЕМИ», «Українська правда», «Радіо Свобода», виступають як ті, що висвітлюють порушення закону та наголошують на необхідності загальної мобілізації. Однак, чи всі, хто вказує на проблеми в країні, дотримуються тих самих стандартів?

    Яскравим прикладом є журналіст Олександр Лємєнов, активіст і автор розслідувань, який, здавалося б, має бути прикладом для інших у питаннях мобілізації та національної безпеки. Проте його власні дії ставлять під сумнів його принципи та публічні заяви.

    Лємєнов є офіцером запасу Збройних сил України з 2011 року. Проте, незважаючи на свій військовий статус, під час загальної мобілізації він не з’явився до ТЦК для оновлення своїх облікових даних, що є порушенням законодавства про мобілізацію. Відомо, що в 2023 році він намагався уникнути повістки, навіть втікши через вікно, коли працівники ТЦК прийшли до нього додому.

    Та не лише уникнення мобілізації стало предметом громадської критики. Після того, як Лємєнов врешті отримав медичну довідку, що підтверджує його придатність до служби, він все одно не був призваний на фронт. Офіційно це обґрунтовано тим, що він включений до резерву розвідувальної частини МОУ. Проте, є серйозні підозри, що це лише формальність, що дозволяє уникнути реальної служби.

    Подібне ставлення до мобілізації від людини, яка виступає як викривач корупції та борець за справедливість, викликає не лише обурення, а й сумніви щодо її справжньої відданості справі. Адже реальна боротьба за країну — це не лише звинувачення в корупції на екранах, але й готовність діяти в ім’я захисту батьківщини. Водночас, в той час як журналісти та активісти закликають інших до дії, вони повинні перш за все дотримуватися тих самих стандартів, які встановлюють для інших.

  • Гізо Углава подав заяву на директора НАБУ до НАЗК

    Гізо Углава подав заяву на директора НАБУ до НАЗК

    Конфлікт в антикорупційній сфері в Україні набирає нових обертів. Гізо Углава, глава антикорупційної організації, подав офіційну заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо можливих порушень антикорупційного законодавства з боку Семена Кривоноса, директора Національного антикорупційного бюро України.

    Перший заступник директора НАБУ Гізо Углава подав заяву в Національне агентство з запобігання корупції про можливе порушення антикорупційного законодавства керівником бюро Семеном Кривоносом і став викривачем. Про це він повідомив на своїй фб-сторінці.

    “Заяву про наявність у директора НАБУ реального конфлікту інтересів щодо мене я подавав до Дисциплінарної комісії, УВК та на імʼя самого Директора. Але її проігнорували всі вище перераховані. Тоді ж аналогічну заяву було подано до профільного органу – НАЗК”, – зазначив Углава.

    За його словами, НАЗК розпочало моніторинг та контроль щодо можливого порушення директором НАБУ антикорупційного законодавства.

    Він наголосив, що Кривонос тисне на нього з вимогами звільнитися, ухвалює рішення під зовнішнім впливом, а не на основі закону, а також вчиняє дії, що підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу.

    “У звʼязку з наведеним, відповідно до закону, мені присвоєно статус викривача. Важливо підкреслити, у рамках службових розслідувань директор НАБУ вже вчинив протиправні дії в умовах наявного конфлікту інтересів. НАЗК необхідно ще перевірити ці обставини для забезпечення довіри до антикорупційної системи України”, – вказав Углава.

    Це вже не перша заява першого заступника директора НАБУ Гізо Углави про зовнішній вплив на антикорупціонерів та необ’єктивність їх розслідувань. Раніше Углава заявив, що бюро опинилося під загрозою втрати незалежності, а детективи перебувають під політичним тиском, що суттєво знижує ефективність боротьби з корупцією. Зокрема, під тиском активістів та голови антикорупційного комітету ВР Анастасії Радіної.

    Він також скаржився на упередженість і заангажованість детективів НАБУ, і заявив, що висновки у справі проти нього щодо зливів інформації з бюро зроблені вже давно “без суду і слідства”.

    Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

    Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа  Сергія Кузьміних.

    Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

  • Зарахування дитини до дитсадка стане простим і прозорим

    Зарахування дитини до дитсадка стане простим і прозорим

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) представило нову серію проєкту “Побороти корупцію – просто”, присвячену процесу запису дітей до дитячих садків. Завдяки новим диджиталізаційним ініціативам, запис до дитсадка став значно простішим і прозорішим, зменшуючи ризик корупційних зловживань і спрощуючи процес для батьків.

    Для реєстрації до дитсадка не потрібно рішення керівника дошкільного закладу, наголошують герої нової серії “Сім’я Принциповичів”, в рамках проєкту “Попередити корупцію просто”, пишуть на ТГ-каналі Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Записати дитину до дитячого садка та завдяки диджиталізації уникнути корупції в закладах дошкільної освіти. Все це стало ще легше, наголошують у НАЗК. В рамках проєкту “Побороти корупцію – просто” пригоди сім’ї Принциповичів продовжуються.

    Серед основних тез нової серії:

    Для реєстрації до дитсадка не потрібно рішення керівника дошкільного закладу, – достатньо зареєструватися у електронній черзі.

    Отримавши повідомлення про зарахування, слід не забути прийти до відділу освіти з документами (свідоцтво про народження дитини, медична довідка, заява батьків).

    “Місце для Богданчика знайшлося за три тижні, і зовсім неподалік”, – обіцяють герої анімаційного проєкту.

  • МВФ вимагає від України змінити Митний кодекс для боротьби з корупцією

    МВФ вимагає від України змінити Митний кодекс для боротьби з корупцією

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступив із вимогою до України щодо необхідності внесення поправок до Митного кодексу країни з метою посилення боротьби з корупцією.

    За повідомленням Bloomberg, це вимагається у новому меморандумі, який оновив МВФ для продовження міжнародної фінансової підтримки України.

    Зокрема, Київ має привести митні операції у відповідність до законодавства ЄС і забезпечити прозорість найму керівництва та персоналу.

    Також до кінця вересня Україна зобов’язана вперше провести зовнішній аудит НАБУ. Аудитори будуть відібрані міжнародними партнерами.

    “Зовнішній аудит НАБУ має бути завершений оперативно, а його результати використані для підвищення підзвітності та операційної ефективності бюро”, – заявили у МВФ.

    Серед інших умов, які має виконати Київ, – оптимізація податкових пільг у зв’язку з необхідністю збільшення доходів бюджету, мобілізація внутрішніх доходів, лібералізація валютного контролю, збереження резервів на рівні щонайменше $28,8 млрд, що скоротить можливості регулятора з проведення валютних інтервенцій для підтримки гривні.