Позначка: боротьба

  • Україна бере перше «золото» Євро-2026: Лівач розгромила суперницю у фіналі

    Україна бере перше «золото» Євро-2026: Лівач розгромила суперницю у фіналі

    Збірна України з боротьби успішно стартувала на чемпіонаті Європи-2026, здобувши першу золоту медаль турніру. Її володаркою стала Оксана Лівач, яка впевнено перемогла у ваговій категорії до 50 кг і втретє у кар’єрі стала чемпіонкою Європи.

    Континентальна першість з боротьби цього року зібрала найсильніших спортсменів Європи, а для української команди турнір розпочався з позитивного сигналу — вже у перші дні вдалося не лише потрапити до фіналів, а й здобути «золото». Саме виступ Лівач став ключовим моментом старту змагань для України.

    Українська борчиня впевнено пройшла турнірну дистанцію, демонструючи високий рівень техніки та фізичної підготовки. У фіналі їй протистояла досвідчена суперниця — Evin Demirhan з Туреччини, яка є бронзовою призеркою чемпіонату світу 2025 року. Поєдинок між спортсменками очікувався як один із найнапруженіших у цій ваговій категорії, однак Лівач зуміла повністю контролювати перебіг сутички.

    Фінал розпочався з обережної боротьби, проте вже після перших результативних дій українка захопила ініціативу. Вона грамотно працювала як у стійці, так і в партері, не залишаючи суперниці шансів на камбек. У підсумку поєдинок завершився достроково з розгромним рахунком 11:0 на користь Лівач, що стало переконливим підтвердженням її домінування у цьому фіналі.

    Це «золото» стало третім у кар’єрі Оксани Лівач на чемпіонатах Європи. Раніше вона перемагала на континентальній першості у 2019 та 2025 роках. Окрім цього, у її доробку є ще дві срібні нагороди — 2020 та 2023 років, що підкреслює її стабільність на найвищому рівні міжнародних змагань. Таким чином, Лівач продовжує залишатися однією з ключових постатей у жіночій боротьбі не лише в Україні, а й у Європі загалом.

    Перемога Лівач принесла Україні першу золоту медаль Євро-2026 з боротьби та стала важливим психологічним поштовхом для всієї команди. Загалом станом на початок турніру українська збірна вже має п’ять нагород: одне «золото», одне «срібло» та три «бронзи». Срібну медаль здобула Лілія Маланчук у ваговій категорії до 55 кг. Бронзові нагороди вибороли Ярослав Фільчаков (87 кг), Михайло Вишнивецький (130 кг) та Владлен Козлюк (97 кг).

    Такий результат демонструє, що українська команда представлена сильними спортсменами у різних вагових категоріях і має потенціал для подальшого поповнення медальної скарбнички. Важливо й те, що медалі здобувають як досвідчені борці, так і молодші спортсмени, що свідчить про системність підготовки та розвиток боротьби в Україні.

    Перше «золото» на турнірі традиційно має велике значення, адже воно задає тон подальшим виступам команди. Успіх Лівач може стати додатковою мотивацією для інших українських спортсменів, які ще продовжують виступи на чемпіонаті Європи. З огляду на вже здобуті нагороди, Україна має всі шанси поборотися за високі позиції у загальному медальному заліку.

    Окрім боротьби, українські спортсмени демонструють високі результати і в інших видах спорту на міжнародній арені, що підкреслює загальну конкурентоспроможність країни у спортивному середовищі Європи. Водночас саме боротьба традиційно залишається одним із найуспішніших видів спорту для України, і виступ на Євро-2026 лише підтверджує цей статус.

    Чемпіонат Європи триває, і попереду ще низка фіналів, у яких українські спортсмени матимуть можливість поборотися за нові нагороди. Якщо поточна динаміка збережеться, «синьо-жовті» можуть завершити турнір із вагомим медальним доробком та вкотре заявити про себе як про одну з провідних борцівських націй континенту.

  • Беленюк вийшов у чвертьфінал Олімпіади-2024 з греко-римської боротьби

    Беленюк вийшов у чвертьфінал Олімпіади-2024 з греко-римської боротьби

    Український борець Жан Беленюк продовжує вражати на Олімпіаді в Парижі, здобувши перемогу у 1/8 фіналу з греко-римської боротьби.

    У матчі проти китайського спортсмена Цяня Хайтао Беленюк впевнено здобув перемогу з рахунком 7:1, підтвердивши свій статус одного з фаворитів змагань.

    У чвертьфіналі Беленюк зустрінеться з казахстанцем Нурсултаном Турсиновим.

    Ще один українець, Парвіз Насібов, вийшов чвертьфінал Олімпіади-2024 у греко-римській боротьбі увазі до 67 кг у сутичці проти сербського борця Мате Немеша.

    У чвертьфіналі Насібов зустрінеться із киргизстанцем Амантуром Ісмаїловим.

    Наступні поєдинки, як очікується, відбудеться приблизно о 13:50.

  • Корупція перешкоджає Україні в боротьбі з торгівлею людьми – звіт Держдепартаменту США

    Корупція перешкоджає Україні в боротьбі з торгівлею людьми – звіт Держдепартаменту США

    Згідно з останнім звітом Державного департаменту США щодо торгівлі людьми у світі, уряд України не досягнув мінімальних стандартів у боротьбі з цим злочином через поширену корупцію в країні. Звіт виділяє значні зусилля України у цьому напрямку, проте вказує на серйозні проблеми, що перешкоджають повному виконанню міжнародних стандартів у цій сфері.

    У відомстві зазначили, що корупція, особливо в поліції та судовій системі, та співучасть офіційних осіб у злочинах, пов’язаних з торгівлею людьми, залишалися серйозними проблемами, які перешкоджали діям правоохоронних органів.

    Держдеп відзначив зусилля України, незважаючи на зменшення ресурсів і можливостей через повномасштабне вторгнення Росії.

    Український уряд виявив більше жертв торгівлі людьми та продовжив масштабні кампанії з підвищення обізнаності у координації з міжнародними організаціями.

    Держдеп зазначив, що Україна не виконала мінімальних стандартів у кількох ключових сферах. Судді продовжували виносити м’які вироки, які не передбачали тюремного ув’язнення для більшості засуджених торговців людьми. Це послаблювало стримування та підривало зусилля по боротьбі з торгівлею людьми.

    Незважаючи на постійне занепокоєння щодо корупції, яка сприяє безкарності злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, і розслідування проти посадових осіб-пособників, сьомий рік поспіль уряд не забезпечив жодного судового вироку.

    Також український уряд не ідентифікував ніяких іноземних жертв торгівлі людьми, і хоча уряд вжив певних заходів для захисту дітей без супроводу. У звіті зазначили, що недоліки в державному нагляді за дітьми, евакуйованими з українських закладів опіки, підвищили ризик торгівлі ними.

    У звіті також згадуються злочини, пов’язані із торгівлею людьми, вчинені в попередні роки і розслідування щодо яких не закінчені.

    “У 2023 році прокуратура Львова притягнула до відповідальності державного чиновника за нібито секс-трафік у Франції; Офіс генерального прокурора розслідував дії військового командира за нібито примусову роботу; Київська міська міліція розслідувала дії колишнього заступника начальника міліції та офіцера міліції за підозрою в секс-торгівлі; а прокуратура висунула звинувачення двом колишнім міліціонерам у торгівлі людьми. Уряд повідомив, що численні судові переслідування за причетністю посадових осіб до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, розпочаті в попередні роки, тривають” – йдеться у звіті.

    У звіті також повідомляється, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,4 мільйона людей покинути Україну, а ще понад 3,4 мільйона стали внутрішніми переселенцями.

    Більшість з тих, хто покинув країну – жінки та діти. Ці біженці та переміщені особи є особливо вразливими до торгівлі людьми.

    Експерти відзначають, що тисячі дітей без супроводу дорослих, а також діти, евакуйовані з щонайменше 195 закладів, у тому числі діти з інвалідністю, перебувають у зоні високого ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

    У звіті Держдепу йдеться, що російські війська примусово перемістили до 1,6 мільйона українців, у тому числі тисячі дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, до Росії, Білорусі та окупованих територій України, у тому числі багатьох у віддалені райони. Станом на січень 2024 року російська влада, за повідомленнями, повернула в Україну приблизно 500 дітей, що є мізерною кількістю порівняно з тисячами примусово депортованих дітей.

    Відділ Державного департаменту США з моніторингу та протидії торгівлі людьми щорічно публікує Звіт про торгівлю людьми, в якому ранжує 188 країн за їхніми зусиллями у боротьбі з торгівлею людьми. У звіті використовується трирівнева система, заснована на Законі про захист жертв торгівлі людьми та насильства від 2000 року

    До рівня 1 належать країни, які повністю відповідають мінімальним стандартам TVPA. Країни цього рівня мають мінімальні ризики торгівлі людьми, оскільки їхні уряди запровадили належний захист: США, Німеччина, Естонія, Грузія, Польща та інші.

    До рівня 2 належать країни, які докладають значних зусиль для дотримання мінімальних стандартів TVPA, але не повністю їх дотримуються. До цього рівня належить більшість країн, як от Україна, Італія, Угорщина, Швейцарія, Румунія, Ірак та інші. 

    Рівень 3  – країни, які не повністю дотримуються мінімальних стандартів TVPA і не докладають значних зусиль для цього: Росія, Білорусь, Туркменістан, Афганістан, Іран, Венесуела та інші. 

    До категорії “окремі випадки” цього року віднесли Гаїті, Лівію, Сомалі та Ємен, де відзначають масові порушення прав людини.