Daypolitico

Позначка: боржники

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Росії формують списки «добровольців» із боржників та студентів через дефіцит контрактників – ГУР

    У Російській Федерації на тлі зростаючого дефіциту охочих підписувати контракти з Міністерством оборони влада почала формувати списки так званих «добровольців» із соціально вразливих категорій населення. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, у лютому 2026 року регіональні та муніципальні органи влади РФ отримали вказівки формувати такі списки для подальшого залучення людей до війни. До них насамперед включають осіб, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги. У випадках, коли боржником є жінка, до переліків додають її чоловіка або інших повнолітніх родичів — синів, братів чи батьків.

    Зазначається, що ці списки використовуються як інструмент тиску. Людям пропонують підписати контракт із Міністерством оборони в обмін на списання боргів або інші фінансові послаблення. У разі оголошення нової хвилі мобілізації саме ці категорії громадян визначені як пріоритетні для вручення повісток.

    Паралельно російська влада активізувала роботу з молоддю. Міністр науки і вищої освіти РФ Валерій Фальков доручив підготувати щонайменше 2% студентів до укладення контрактів із армією. Особливий акцент робиться на студентів із академічними заборгованостями або проблемами з навчанням.

    Їм пропонують оформити академічну відпустку та підписати контракт строком не менше одного року. В обмін обіцяють грошові виплати, пільги, можливість повернення до навчання після служби, а також додаткові стимули — переведення на бюджетну форму навчання або фінансову підтримку з боку університетів.

    За інформацією розвідки, адміністрації навчальних закладів у деяких випадках можуть ігнорувати академічні порушення або створювати індивідуальні умови для тих студентів, які погоджуються на контрактну службу.

    Такі заходи впроваджуються на тлі системних проблем із комплектуванням армії. Російська влада вже раніше підвищувала розміри одноразових виплат для контрактників, розширювала вікові рамки та спрощувала вимоги до кандидатів. В окремих регіонах також застосовували практику залучення ув’язнених, мігрантів і представників соціально незахищених груп.

  • В Україні за 2025 рік стягнули рекордні 16,2 мільярда гривень аліментів

    В Україні за 2025 рік стягнули рекордні 16,2 мільярда гривень аліментів

    Органи державної виконавчої служби у 2025 році стягнули з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвищих показників за останні роки. Це на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, більше, ніж у 2024 році. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

    Станом на 31 грудня 2025 року на виконанні в органах ДВС перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів про стягнення аліментів. Більше третини з них стосувалися боргів за понад три місяці, тобто категорії боржників, щодо яких держава застосовує найбільш жорсткі заходи примусового впливу.

    У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

    Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

    Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

    Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

    У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.

  • Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    Дохід колекторів в Україні минулого року перевищив мільярд гривень

    За останні чотири роки Національний банк України зафіксував понад 3,1 тисячі скарг щодо діяльності колекторських компаній. Лише у 2025 році вже надійшло майже тисяча звернень, що перевищує показники минулого року. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Офіс Генерального прокурора.

    Згідно з даними, у середньому Нацбанк отримує 104 скарги на місяць. Це на третину більше, ніж торік, і вдвічі більше, ніж у 2023 році. Понад 60% усіх скарг надійшли протягом останніх двох років, що свідчить про активізацію проблем у взаємодії боржників з колекторами.

    З 2021 року, коли набув чинності новий закон про колекторську діяльність, право звертатися до боржників мають лише компанії, зареєстровані у Реєстрі колекторських компаній НБУ. За порушення правил роботи недоброчесні колектори можуть отримати штрафи, обмеження діяльності або бути виключені з реєстру.

    Від початку роботи реєстру до нього потрапили 82 компанії, проте надалі темпи реєстрації значно сповільнилися: у 2022 році додалося лише п’ять компаній, а у 2025 році — поки що лише одна. Нині у реєстрі зареєстровані 74 компанії, а їхній сукупний дохід за минулий рік перевищив 1 мільярд гривень.

  • Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Органи Державної виконавчої служби за січень–вересень 2025 року стягнули 11,6 млрд грн аліментів — це на 2,65 млрд грн (29,4%) більше, ніж торік за той самий період. Станом на 1 жовтня понад 189 тис. осіб мають заборгованість понад три місяці; до більшості з них застосовано обмеження, передбачені ч.9 ст.71 Закону «Про виконавче провадження» — тимчасову заборону виїзду за кордон, керування транспортом і користування зброєю.

    У регіональному розрізі найбільше системних неплатників зафіксовано в Дніпропетровській області — 16,2 тис., далі йдуть Харківська — 13,8 тис., Донецька — 12,4 тис., Запорізька — 11,1 тис. та Одеська — 9,7 тис. Найменше боржників — у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9 тис.) та Луганській (0,5 тис.) областях.

    Результативність примусових заходів ілюструють окремі кейси.
    У Дніпропетровській області після арешту коштів боржник сплатив 371 тис. грн аліментів і 185 тис. грн штрафу; додатково до бюджету надійшло майже 38 тис. грн виконавчого збору.
    У Тернопільській області завершено провадження на понад 421 тис. грн: після арешту коштів і внесення даних до Єдиного реєстру боржників всю суму перераховано матері дітей, а 29 тис. грн виконавчого збору — державі.
    У Кропивницькому державні виконавці стягнули понад 306 тис. грн (із урахуванням штрафу) після арешту рахунків і майна.
    У Херсонській області забезпечено повну сплату 212 тис. грн боргу та 29 тис. грн штрафу; понад 21 тис. грн виконавчого збору спрямовано до бюджету.

  • В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    Верховна Рада готує нові правила для боржників. Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію».

    Що зміниться

    Документ пропонує:

    • розширити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження, забезпечивши її взаємодію з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг;

    • інтегрувати Єдиний реєстр боржників з іншими реєстрами, щоб прискорити процеси накладення і зняття обмежень;

    • заборонити відчуження або заставу майна, якщо особа перебуває в реєстрі боржників (винятки — лише у випадках, передбачених законом).

    Наприклад, якщо боржник значиться у реєстрі, територіальні органи МВС мають відмовити у реєстрації транспортного засобу і повідомити про нього виконавців.
    Так само нотаріус не зможе посвідчити договір купівлі-продажу чи іпотеки нерухомості, об’єктів незавершеного будівництва або транспорту, якщо власник є боржником.

    У разі надходження коштів на рахунок державного чи приватного виконавця автоматизована система автоматично формуватиме повідомлення про погашення боргу. Це стане підставою для виключення боржника з реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей чи цінних паперів.

  • Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Станом на липень 2025 року понад 170 тисяч осіб в Україні перебувають у Єдиному реєстрі боржників через несплату аліментів. Йдеться про осіб, які понад три місяці не виконують рішення суду щодо утримання дітей. Всі вони перебувають під контролем органів державної виконавчої служби, повідомляє Міністерство юстиції.

    Найбільше боржників зафіксовано в наступних областях:

    • Дніпропетровська — 24 753 особи

    • Харківська — 13 673 особи

    • Донецька — 11 643 особи

    • Запорізька — 11 334 особи

    • Одеська — 9 173 особ

    За перше півріччя 2025 року державна виконавча служба стягнула понад 7,6 мільярда гривень аліментів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

    До майже 150 тисяч боржників застосовані примусові заходи впливу, зокрема:

    • заборона виїзду за кордон

    • обмеження у праві керування транспортом

    • обмеження користування зброєю

    • арешт коштів та майна

    Мін’юст закликає боржників не доводити ситуацію до примусових заходів і нагадує, що регулярна сплата аліментів — це обов’язок, а не добра воля.

  • У народних депутатів зафіксовано сотні прострочених штрафів за порушення ПДР

    У народних депутатів зафіксовано сотні прострочених штрафів за порушення ПДР

    Станом на червень 2025 року 210 із 399 чинних народних депутатів України перебувають у статусі боржників. Переважна більшість цих проваджень стосується несплати штрафів за порушення правил дорожнього руху. Такі дані оприлюднено у відкритому доступі на основі інформації з виконавчих проваджень.

    Найбільшу кількість штрафів зафіксовано у народного депутата від партії «Європейська солідарність» Михайла Бондаря — 99 проваджень. За словами самого депутата, це пов’язано з тим, що він оформлює на себе автомобілі, які переганяє для Збройних сил України, а порушення ПДР здійснюють уже військові, які користуються цими авто.

    Другу сходинку за кількістю виконавчих проваджень посідає представник фракції «Слуга народу» Ігор Негулевський. Він має 38 відкритих проваджень, із яких 24 — за простроченими штрафами за порушення ПДР.

    На третьому місці ще один «слуга народу» — Володимир Тимофійчук. У нього зафіксовано 25 проваджень, з яких 11 — також за порушення правил дорожнього руху.

    Серед депутатів, які мають понад 10 прострочених штрафів, фігурують:

    • Олександр Фельдман («Відновлення України»);

    • Василь Вірастюк («Слуга народу»);

    • Артем Дмитрук — колишній нардеп, який нині перебуває у розшуку;

    • Олександр Сухов («Довіра»);

    • Андрій Одарченко — екснардеп, засуджений за хабарництво.

    Попри те, що частина порушень може бути пов’язана із службовими поїздками або гуманітарною діяльністю, масштаби прострочених штрафів викликають питання щодо відповідальності парламентарів перед законом.

  • Українці продовжують накопичувати борги: в Єдиному реєстрі вже 9 мільйонів боржників

    Українці продовжують накопичувати борги: в Єдиному реєстрі вже 9 мільйонів боржників

    В Україні ситуація з боргами набуває серйозних обертів. З травня 2024 року кількість нових боргів, зафіксованих у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ), зросла на 360 тисяч. На сьогоднішній день в реєстрі міститься вже понад 8,8 мільйона записів. Весь рік не зупиняє тенденцію до росту: від початку повномасштабної війни в Україні кількість заборгованостей у реєстрі збільшилася на майже 2 мільйони.

    Основними причинами такої масової реєстрації боргів є штрафи за порушення правил дорожнього руху (ПДР) та адміністративні правопорушення. За даними Опендатабот, найбільшу частку у реєстрі займають саме штрафи за порушення ПДР, які становлять 1,8 мільйона записів або 21% від загальної кількості. Далі йдуть стягнення за адміністративні порушення — 1,7 мільйона, що становить 20%. На третьому місці за кількістю записів — стягнення на користь державного бюджету, які наразі складають 1,6 мільйона або 18,5%.

    Водночас, борги по комунальних платежах складають 727 тисяч, або 8% від загальної кількості заборгованостей. Цей сектор також не залишився без уваги, однак, порівняно з іншими категоріями, його частка менша.

    Цікаво, що більше 21% боргів не можна точно віднести до жодної з вищезгаданих категорій, що може свідчити про різноманітність джерел заборгованості та неясність деяких випадків у реєстрі.

    Окрім цього, є значне зростання стягнень майна за виконавчим документом — на 24% більше, ніж раніше. Кількість таких випадків сягнула 15,6 тисяч. Майже на 17% збільшилася також кількість конфіскацій у кримінальних справах (без урахування корупційних), досягнувши 11,8 тисяч.

    Такий темп зростання боргів свідчить про зростаючий фінансовий тиск на українців в умовах війни та економічних труднощів. Більшість боргів стають складними для виплати, і відповідно, державні органи активно працюють над їх стягненням, що створює додатковий фінансовий тягар для населення.

  • В Україні значно зросли борги по аліментах

    В Україні значно зросли борги по аліментах

    З початку повномасштабної війни борги по аліментах в Україні суттєво зросли. Згідно з даними Опендатабот, кількість проваджень щодо боржників по аліментах з початку війни зросла на 14%. Станом на початок серпня 2024 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано майже 190 тисяч проваджень.

    З початку 2024 року в Україні додалося 2,8 тисячі нових проваджень за борги по аліментах. Загальна кількість таких проваджень на початок серпня цього року складає 187 246. За більше ніж два роки повномасштабної війни Реєстр поповнився на 23 376 проваджень. Від початку року відкрито майже 3 тисячі нових проваджень.

    Абсолютна більшість боржників по аліментах – це чоловіки. Згідно з даними, 91% усіх проваджень стосуються чоловіків, тоді як на жінок припадає лише 9% заборгованостей.

    З 2021 року Дніпровщина займає перше місце за кількістю проваджень через борги по аліментах. Цей регіон постійно лідирує за цим показником, що свідчить про серйозні проблеми з виконанням аліментних зобов’язань у цьому регіоні.