Позначка: бої

  • На межі втрати: Україна бореться за Авдіївку протягом 10 років

    На межі втрати: Україна бореться за Авдіївку протягом 10 років

    Україна небезпечно наближається до втрати контролю над Авдіївкою, важливим стратегічним населеним пунктом поблизу Донецька, де тривають бойові дії з 2014 року. Про це повідомляє видання Washington Post.

    Авдіївка – це узуальна 29-кілометрова смуга руїн, що простяглася від південно-східного до північно-східного напрямку, шириною два-три кілометри. Ще з часів початку конфлікту на Донбасі цей район опинився на передовій.

    Після наступу російських військ українські сили успішно тримали оборону проти намагань росіян продвинутися у цьому напрямку. Проте, у початку жовтня, російська армія розпочала наступ на позиції в Авдіївці та на її флангах. За даними ЗСУ, після чотирьох місяців постійних атак росіяни зазнали значних втрат у військовому та технічному плані.

    Зруйнований коксохімічний завод, колись символ української економіки на сході країни, “ймовірно, стане останньою українською фортецею в Авдіївці”, повідомляють журналісти Washington Post, які відвідали цю область.

    “Українські війська стверджують, що це лише питання часу, коли їм доведеться відступити з міста, і вже у четвер вони оголосили про відступ з деяких позицій через швидке просування російських сил”, – зазначає WP.

    Деякі українські військові порівнюють коксохімічний комбінат з “Азовсталлю”, величезним металургійним підприємством у Маріуполі, де українські війська тримали останню оборону перед втратою міста у 2022 році. Сотні українців тоді опинилися в полоні на “Азовсталі”.

    “Штурмувати коксохімічний комбінат буде дуже важко і, ймовірно, не ефективно”, зазначає оператор дрона підрозділу “Альфа” в Авдіївці, якого WP ідентифікує під псевдонімом “Вітамін”.

    “Вони спробують обійти його, оточити, і все. Нашим силам доведеться відступити”, – пояснює військовий.

    Чому Авдіївка має велике значення

    За словами Washington Post, для Росії Авдіївка стратегічно важливіша, ніж Бахмут. Вигнання українських сил з цих територій “може підняти настрій” росіянам перед другою річницею повномасштабного вторгнення.

    “Все зводиться до логістики”, – заявляє Сергій, командир піхотного взводу 53-ї бригади ЗСУ, яка веде бої в цьому районі. “Дороги, перехрестя, все це: в Авдіївці є значна логістична база”.

    У травні Росія захопила Бахмут. Україна стверджувала, що продовження оборони Бахмута вимагало від Росії десятків тисяч втрат. Але ця битва також виснажила ЗСУ. Зараз, коли повний відступ з Авдіївки виглядає ймовірним, Україна розгортає нові сили з десантно-штурмових бригад, щоб протистояти російським атакам і продовжити оборону. Авдіївка може стати першим серйозним випробуванням для нового головнокомандувача Олександра Сирського, який повинен вирішити, коли визнавати поразку та відступати.

    Багато військових звинувачують Сирського, який раніше керував сухопутними військами України, у тому, що він занадто довго відкладав вирішення таких ситуацій, як у Бахмуті минулого року, коли місто було облоговане.

    “Захоплення Авдіївки ознаменувало б найважливішу перемогу Москви на полі бою після невдачі українського контрнаступу минулого року – і стало б найяскравішим доказом того, що російські війська відновлюють ініціативу, оскільки Києву не вистачає солдат, зброї, боєприпасів, морального духу та грошей”.

    Дрони замість артилерії: дефіцит снарядів в українських військах в Авдіївці

    Українським військовим критично не вистачає артилерійських снарядів у бою за Авдіївку.

    Ендрю Гардінг, кореспондент ВВС, зазначає, що надана Чехією артилерія може одночасно вистрілювати до 36 снарядів, а раніше щоденно випускала 80 снарядів по російських позиціях біля Авдіївки. Проте наразі ситуація змінилася. “Наразі у нас є два снаряди, але немає зарядів до них… тому ми не можемо їх вистрілити. На цей момент у нас закінчилися снаряди”, – пояснює український офіцер Олексій з 110-ї механізованої бригади.

    Відзначається, що дефіцит снарядів суттєво впливає на бойові можливості в Авдіївці. У цих умовах українські військові вирішили використовувати безпілотники FPV як альтернативу артилерії. Вони точніші, швидше та легше виготовляються. Однак таку ж техніку мають і російські війська, що ускладнює ситуацію.

    Така тактика полягає в тому, щоб використовувати дрони для припинення нападів невеликих груп ворожої піхоти, залишаючи артилерію для більш важливих цілей. Це частина “активної оборони”, яку зараз використовують українські війська в Авдіївці.

    “Тримати Авдіївку може і не має сенсу, але ми все одно це робимо, бо ми наносимо тут більше втрат ворогу, ніж зазнаємо ми. Ми знищуємо їхні запаси”, – зазначив один з військових.

    Чи готується Україна до відступу?

    За даними координатора зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, через нестачу боєприпасів у ЗСУ можливий захід Авдіївки під контроль російських військ.

    “Ми отримуємо повідомлення від українських партнерів, що ситуація там є критичною. Оскільки російські сили продовжують тиснути на українські позиції, існує загроза, що Авдіївка може перейти під їхній контроль”, – заявив американський чиновник.

    Наразі офіційної інформації про відступ української армії з більшої частини Авдіївки немає. Проте військові блогери та коментатори висловлюють припущення, що через обставини, які трапилися цього тижня, підрозділи ЗСУ поступово виходять з міста, а деякі можуть опинитися в оточенні.

    Український журналіст Богдан Мірошников пише: “Далі будуть нові важкі рішення та новини. Наш гарнізон залишається на 9-му кварталі та Авдіївському коксохімічному заводі. В інших частинах – десь відійшли, десь ведемо бої. Але тенденція, думаю, зрозуміла”.

    Згідно з даними українського військово-аналітичного проекту DeepState, російські війська підняли свій прапор над укріпленим районом “Зеніт” на півдні міста, а деякі українські підрозділи можуть опинитися в складній обороні.

    Олександр Бородін, пресофіцер Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, зауважує: “Українські сили зараз перебувають в складному форматі оборони. Деякі підрозділи працюють у нас на 360 градусів, тобто ворог може атакувати майже з будь-якого напрямку. Треба розуміти, що проти нас дві армії. Це, напевно, найсерйозніший кулак Російської Федерації в Україні”.

    На заключний момент, в ніч на п’ятницю, командир діючого українського угрупування “Таврія”, бригадний генерал Олександр Тарнавський, зробив заяву щодо ситуації в Авдіївці.

    Він наголосив, що у місті тривають активні бої, і гарнізон втримується, додавши, що йому було надіслано підкріплення та додаткові боєприпаси. У своїй заяві генерал також зазначив:

    “Ми вже підготували нові позиції та продовжуємо створювати потужні оборонні споруди, враховуючи різноманітні сценарії… Кожен шматок української землі для нас має велике значення, але найвищим пріоритетом є збереження життя українських солдат”.

  • Українські військові аналітики попереджають: Авдіївка стає другим Бахмутом, гине все більше бійців

    Українські військові аналітики попереджають: Авдіївка стає другим Бахмутом, гине все більше бійців

    Авдіївка перетворилася на другий Бахмут – це вже відкрито визнають українські військові аналітики, повідомляючи про критичну ситуацію для угруповання ЗСУ в місті.

    Так, український паблік Deep State підтверджує перерізання росіянами ключової траси в Авдіївці. Аналітики зазначають, що ситуація в Авдіївці щодня погіршується: логістика сьогодні перебуває повністю під вогневим контролем армії РФ, унаслідок чого заїзд і виїзд у місто – це лотерея для української армії.

    “Слід ухвалювати рішення, які насамперед збережуть найцінніше – життя бійців, і не перетворювати Авдіївку на чергову “фортецю” з піснями і віршами”, – підкреслюють у Deep State, відкрито натякаючи на повторення бахмутської історії, даючи зрозуміти, що командування ЗСУ повинно віддати наказ про вихід українських військ із південної частини Авдіївки.

    Утім, між ситуаціями в Бахмуті та Авдіївці є одна ключова відмінність – наразі у ЗСУ немає якісних резервів, якими можна заткнути дірки, що утворилися в обороні населеного пункту. У підсумку на захист міста перекидають велику кількість мобілізованих, які гинуть буквально протягом кількох днів.

  • Український прапор біля Кринок: сигнал від ОК ‘Південь

    Український прапор біля Кринок: сигнал від ОК ‘Південь

    У регіоні, який тимчасово контролюється окупантами на лівому березі Херсонської області, залишається напружена ситуація. Російська армія продовжує активно намагатися вибити українських військових з їхніх позицій на території.

    Про це повідомила Наталія Гуменюк, керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони півдня, під час марафону “Суспільне. Спротив”.

    “Ми продовжуємо нашу бойову діяльність, і маркування території українським прапором поблизу Кринок є сигналом для окупантів, який демонструє, що наші війська не залишають цей напрямок. Наші підрозділи залишаються в регіоні, і ми не плануємо відступати”, – зазначила вона.

    За її словами, російські військові намагаються інтенсивно атакувати українські позиції, використовуючи безпілотні літальні апарати та артилерію. Вони також зміцнюють свою позицію на тих територіях, де вже не можуть досягти правого берега, але все ще можуть здійснювати атаки на лівому березі.

    “Російські війська уникають використання бронетехніки під час штурмів, вони атакують піхотою. Протягом останніх днів ми спостерігаємо спад їхньої активності, але ми не дозволимо їм повертатися на території, звідки їх вибили”, – додала Гуменюк.

    Вона також зазначила, що російські війська намагаються знищити інфраструктуру та послабити українські сили на лівому березі, застосовуючи авіабомбардування та інші заходи.

  • Агресивні дії РФ на семи напрямках: ключові моменти зі зведення Генштабу

    Агресивні дії РФ на семи напрямках: ключові моменти зі зведення Генштабу

    На сході та півдні України ситуація залишається напруженою, про що свідчать події останньої доби, які вражають своєю інтенсивністю. За даними вечірнього зведення Генерального штабу Збройних Сил України, 14 січня на фронті відбулися 86 бойових зіткнень.

    У боротьбі із загрозою, українські війська стикаються із завданнями різного характеру. Ворог виявляє активність, використовуючи авіацію та квадрокоптери типу FPV, і проводить штурмові операції з використанням бронетехніки.

    Сумарно противник випустив 3 ракети та 60 авіаційних ударів, а також здійснив 45 обстрілів з ракетно-артилерійських систем по позиціях українських військ та мирних населених пунктах. На жаль, ці атаки призвели до загибелі та поранення серед цивільного населення, а також до серйозних руйнувань і пошкоджень приватних житлових будинків та інших об’єктів громадської інфраструктури.

    Щодо окремих напрямків, ситуація на Волинському та Поліському залишається без значущих змін, інформації про формування наступальних угруповань не надійшло. На Сіверському та Слобожанському напрямках ворог зберігає свою військову присутність при кордоні, проводить диверсійно-розвідувальні операції та обстріли населених пунктів з території Російської Федерації, а також збільшує кількість мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону.

    На Куп’янському напрямку сили оборони успішно відбили три атаки у районах Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де ворог марно намагався прорвати лінію оборони українських військ.

    Причалившись до активного артилерійського та мінометного обстрілу, більше десяти населених пунктів потрапили під вплив насильства.

    На Лиманському напрямку відзначено 14 атак в районах Макіївки, Білогорівки Луганської області та Верхньокам’янського Донецької області. Намагаючись поліпшити своє тактичне положення, ворог вживав безуспішних заходів.

    Противник вчинив авіаційні удари в районах Білогорівки, Серебрянського лісництва Луганської області та Веселого Донецької області. Під вогонь артилерії та мінометів опинилися близько 15 населених пунктів.

    На Бахмутському напрямку було відбито 5 атак противника біля Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Також ворог наніс авіаційний удар в районі Богданівки. Артилерійські та мінометні обстріли привели до обстрілу понад 10 населених пунктів.

    На Авдіївському напрямку зафіксовано 9 атак ворога в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, а також ще 13 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області. Окупанти, підтримані авіацією, не змогли поліпшити своє положення. Понад 10 населених пунктів постраждали від артилерійських та мінометних обстрілів.

    На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Росіяни 15 разів намагалися прорвати оборону за підтримки авіації, під артилерійським та мінометним вогнем потрапили Красногорівка, Георгіївка, Максимільянівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Костянтинівка.

    На Шахтарському напрямку ворог не вживав наступальних дій, обмежившись лише авіаційним ударом в районі Володимирівки Донецької області. Більше 10 населених пунктів зазнали обстрілів артилерією та мінометами.

    На Запорізькому напрямку вдало відбито 9 атак поблизу Червоного, на заході від Вербового та Роботиного Запорізької області. Артилерійські та мінометні обстріли вразили приблизно 20 населених пунктів.

    На Херсонському напрямку артилерійські обстріли противника вдарили по центру Херсона та населеному пункту Станіслав Херсонської області. Реактивні системи залпового вогню нанесли удари в районах Тягинки, Іванівки, Інгульця, Микільського, Садового, Чорнобаївки та Станіслава на Херсонщині.

    На лівобережжі Дніпра ворог не відмовляється від спроб витіснення українських підрозділів з плацдармів. Протягом доби ворог здійснив 6 штурмових спроб, які завершилися безуспішно. ЗСУ продовжують утримувати зайняті позиції та завдавати значних втрат противнику, як зазначено у Генеральному штабі.

    Протягом останньої доби авіація Сил оборони нанесла удари у відповідь, спрямовані на 4 райони, де було сконцентровано особовий склад, військову техніку та озброєння противника. Також протиповітряна оборона (ППО) успішно знищила одну керовану авіаційну ракету Х-59.

    Поділений ракетними військами, військовий контрудар був спрямований на 3 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також на 1 пристрій протиповітряної оборони та 2 склади боєприпасів противника.