Daypolitico

Позначка: Брянська область

  • Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Українські військові завдали серії ударів по об’єктах російської армії, які забезпечують зберігання, підготовку та застосування ударних безпілотників. У Брянській області РФ під ураження потрапили склад дронів «Герань», дронопорт, паливний склад, а також радіолокаційні станції та пункти управління БпЛА. Окремий удар Сили оборони завдали по командно-спостережному пункту російських військ на Донеччині.

    Про це 29 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За інформацією військового командування, удари відбувалися протягом 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня. Основними цілями стали три об’єкти інфраструктури ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області Росії.

    Зокрема, українські військові повідомили про ураження складу зберігання дронів «Герань», які російська армія використовує для повітряних атак на українські міста. Також під удар потрапив дронопорт — об’єкт інфраструктури для обслуговування та застосування безпілотників.

    Третьою ціллю став склад паливно-мастильних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи військової техніки та відповідної інфраструктури.

    У Генштабі наголосили, що ураження цих об’єктів має зменшити можливості російської армії здійснювати нові атаки ударними дронами різних модифікацій по території України.

    Однак операція не обмежилася лише інфраструктурою безпілотників поблизу Навлі. Українські захисники також атакували радіолокаційні станції, які використовуються російськими військами для виявлення повітряних цілей і контролю повітряного простору.

    За повідомленням Генерального штабу, дві РЛС були уражені в районах Стародуба та Медведового Брянської області.

    Виведення з ладу або пошкодження таких систем може ускладнити противнику своєчасне виявлення повітряних загроз, оскільки радіолокаційні станції є важливими елементами військової системи спостереження.

    У Генштабі зазначили, що ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі російських військ.

    Крім того, під удар потрапили два пункти управління безпілотниками в районах населених пунктів Савлукове та Вітовка. Такі об’єкти забезпечують координацію застосування БпЛА, тому їхнє ураження може порушувати роботу відповідних підрозділів противника.

    Таким чином, за заявою українського командування, Сили оборони атакували не лише місця зберігання дронів, а й інші елементи військової інфраструктури, необхідні для їхнього застосування та прикриття.

    Одночасно українські військові повідомили про удар по командно-спостережному пункту російських окупантів у районі Новогродівки Донецької області.

    Такі пункти використовуються для управління підрозділами, спостереження за обстановкою та координації дій військових на певних ділянках фронту.

    Ураження командного об’єкта може ускладнити управління російськими силами, однак конкретні наслідки цього удару Генеральний штаб поки не деталізував.

    Важливо, що в офіційному повідомленні йдеться саме про ураження перелічених цілей. Кількість знищених безпілотників, масштаби пошкоджень складів, втрати російських військових та ступінь виведення об’єктів із ладу не уточнювалися.

    Незалежного підтвердження всіх результатів операції на момент оприлюднення повідомлення також не було.

    Це не перша українська атака на інфраструктуру російських ударних безпілотників у Брянській області. Раніше Сили оборони вже повідомляли про ураження військових об’єктів, пов’язаних зі зберіганням і підготовкою дронів, поблизу Навлі.

    Росія використовує безпілотники сімейства «Герань», зокрема апарати, створені на основі іранських Shahed, для регулярних ударів по українській енергетиці, житлових кварталах та інших об’єктах.

    Водночас для проведення масованих атак російським військам потрібна розгалужена система забезпечення: місця зберігання дронів, майданчики запуску, пальне, засоби зв’язку та управління.

    Саме тому удари по відповідній інфраструктурі можуть впливати не лише на окремі запуски, а й на загальну здатність російських військ підтримувати інтенсивність дронових атак.

    За день до нової операції, 27 жовтня та в ніч проти 28 жовтня, Сили оборони також повідомляли про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2», радіолокаційної станції та засобів радіоелектронної боротьби.

    Подібні операції спрямовані на послаблення російської протиповітряної оборони, систем спостереження та військової логістики.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по військових об’єктах противника здійснюються Україною в межах права на самооборону, передбаченого статтею 51 Статуту ООН.

    Українське командування заявило, що такі дії триватимуть до повного припинення російської збройної агресії.

    Отже, протягом 28–29 жовтня Сили оборони повідомили про комплексне ураження російської військової інфраструктури в Брянській області та на окупованій частині Донеччини. Головними цілями стали об’єкти, пов’язані із застосуванням ударних дронів, радіолокаційним спостереженням і управлінням військами.

    Наскільки суттєво ці удари вплинуть на інтенсивність подальших російських атак, стане зрозуміло після уточнення масштабів пошкоджень та оцінювання наслідків операції.

  • Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    У ніч на 2 серпня Сили оборони України завдали серії ударів по військовій та паливній інфраструктурі Росії. Під ураження потрапили Саратовський нафтопереробний завод, військовий аеродром “Енгельс”, нафтобаза в Калузькій області, а також об’єкти, пов’язані з підготовкою та запуском російських ударних безпілотників.

    Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

    У Генштабі зазначили, що операція була проведена в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу країни-агресора. Однією з головних цілей став Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області.

    За інформацією військових, зафіксовано пряме влучання по території підприємства, після чого на об’єкті виникла пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Поволжя. Його виробничі потужності дозволяють переробляти близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство забезпечує виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів, які, за даними Генштабу, використовуються для потреб військово-промислового комплексу та збройних сил Росії.

    Ще однією важливою ціллю став військовий аеродром “Енгельс” у Саратовській області. Українські військові повідомили про успішне ураження об’єкта та виникнення пожежі на його території.

    Авіабаза “Енгельс” є однією з ключових баз стратегічної авіації Росії. Саме там дислокуються стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, які регулярно застосовуються для запуску крилатих ракет по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури.

    Крім того, Сили оборони України завдали удару по нафтобазі “Людиновська”, розташованій у місті Людиново Калузької області. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовується для зберігання та постачання паливно-мастильних матеріалів, зокрема для забезпечення потреб російської армії.

    Також українські військові повідомили про ураження місця зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні російських атак дронами по території України.

    Окремо Генеральний штаб повідомив, що 1 серпня українські сили також уразили пункти управління безпілотниками противника. Удари були завдані по об’єктах у районах Ольхожемчугова Курської області Росії, а також Берестка на Донеччині, Січневого Дніпропетровської області та Яблукового Запорізької області.

    У Генштабі наголосили, що бойова робота зі знищення військової інфраструктури противника триває. Українські сили продовжують системно завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику, паливне постачання, стратегічну авіацію та застосування ударних безпілотників Росії.

    Нагадаємо, цієї ж ночі стало відомо про атаку безпілотників на логістичний центр Wildberries у Самарській області, який є одним із найбільших вузлів зберігання та розподілу товарів у Росії. Також російські джерела повідомляли про пожежі в Саратовській області після ударів по району Саратовського НПЗ та військового аеродрому “Енгельс”. Повідомлення Генерального штабу ЗСУ стало першим офіційним підтвердженням ураження низки цих стратегічно важливих об’єктів.

  • ЗСУ вдарили по двох підприємствах ВПК РФ на Брянщині та пошкодили військову логістику в Криму

    ЗСУ вдарили по двох підприємствах ВПК РФ на Брянщині та пошкодили військову логістику в Криму

    У ніч на 7 липня Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах військово-промислового комплексу та логістичної інфраструктури Росії. Під ураження потрапили два стратегічно важливі підприємства у Брянській області, нафтобаза аеродрому в Бєлгороді, два залізничні мости в тимчасово окупованому Криму та склади матеріально-технічного забезпечення російських військ на Донеччині.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    Однією з головних цілей операції стало підприємство АТ «Группа Кремний ЕЛ» у Брянську. За інформацією Генштабу, це один із найбільших виробників мікроелектроніки в Росії, який випускає мікросхеми, силові напівпровідникові прилади та інші електронні компоненти для систем управління, зв’язку, радіоелектронної боротьби та сучасних зразків російського озброєння. Після удару оцінка масштабів пошкоджень триває.

    Ще одним об’єктом став Брянський хімічний завод у місті Сельцо. За даними українського командування, у районі підприємства зафіксували щонайменше чотири вибухи. Це підприємство виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, які використовуються для виготовлення боєприпасів і ракет, що застосовуються Росією під час ударів по території України. Остаточні результати ураження наразі уточнюються.

    Крім підприємств військово-промислового комплексу, українські військові атакували нафтобазу аеродрому Бєлгород, яка використовується для забезпечення російської авіації паливом. Інформація щодо масштабів пошкоджень також перевіряється.

    Окремою ціллю стали два залізничні мости в районах населених пунктів Роздольне та Ічкі у тимчасово окупованому Криму. За інформацією Генштабу, ці транспортні об’єкти активно використовуються російською армією для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та іншого військового забезпечення на південний напрямок фронту.

    Також українські підрозділи завдали ударів по складах матеріально-технічного забезпечення російських військ у районах Волновахи та Ясинуватої на тимчасово окупованій території Донецької області.

    У Генеральному штабі наголосили, що операція стала продовженням системної кампанії зі зниження можливостей російського військово-промислового комплексу та порушення логістичних маршрутів забезпечення окупаційних військ.

    Останніми днями українські Сили оборони вже здійснили низку результативних ударів по стратегічних об’єктах РФ. Зокрема, 6 липня було уражено Омський нафтопереробний завод — найбільший НПЗ Росії, де, за попередніми даними, пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 потужністю 8,4 млн тонн на рік. Тієї ж ночі українські військові також атакували два інші російські нафтопереробні заводи, пункт дислокації ракетної бригади та термінал перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму.

    У Генштабі зазначають, що результати нинішньої операції ще уточнюються, однак удари були спрямовані по об’єктах, які безпосередньо забезпечують виробництво озброєння, військову логістику та функціонування російської армії.

  • ЗСУ спалили С-400, з якої могли бити по Києву: оприлюднено відео удару

    ЗСУ спалили С-400, з якої могли бити по Києву: оприлюднено відео удару

    Українські оператори Сил безпілотних систем заявили про успішне знищення російського зенітного ракетного комплексу С-400 у Брянській області РФ. За інформацією 413-го полку СБС «Рейд», саме з цього району російські війська регулярно здійснювали пуски балістичних ракет у напрямку Києва та інших українських міст. Відео бойової операції вже оприлюднили військові.

    Про успішне ураження повідомив 413-й полк Сил безпілотних систем «Рейд». За словами військових, оператори безпілотників виявили пускову установку російського зенітного ракетного комплексу С-400, після чого завдали по ній точного удару. Опубліковані кадри демонструють влучання дронів та подальшу потужну пожежу на місці розташування комплексу.

    ЗРК С-400 (росЗМІ)

    У підрозділі зазначили, що Брянська область є одним із районів, звідки російська армія здійснює пуски балістичних ракет по українській столиці. Саме тому знищення такого комплексу, на думку військових, безпосередньо впливає на безпеку цивільного населення України.

    Водночас важливо зазначити, що С-400 «Тріумф» за своїм основним призначенням є зенітним ракетним комплексом великої дальності, створеним для ураження літаків, крилатих і балістичних ракет. Однак під час повномасштабної війни Росія неодноразово застосовувала ракети комплексу С-400 для ударів по наземних цілях в Україні. Саме про таке використання комплексу повідомляли українські військові та міжнародні аналітичні центри.

    За інформацією бійців «Рейду», під час останньої масованої атаки Росії по Україні комплекс перебував у районі, звідки здійснювалися ракетні пуски. У підрозділі наголосили, що успішне ураження установки могло зірвати або ускладнити подальше застосування балістичних засобів ураження проти українських міст.

    Офіційного підтвердження з боку Міністерства оборони Росії щодо втрати комплексу С-400 станом на момент публікації немає. Російська сторона традиційно не коментує або заперечує інформацію про втрати стратегічних систем ППО.

    С-400 «Тріумф» вважається одним із найдорожчих елементів російської протиповітряної оборони. До складу одного дивізіону входять командний пункт, радіолокаційні станції, пускові установки та транспортно-заряджальні машини. Комплекс здатний одночасно супроводжувати десятки повітряних цілей і застосовувати кілька типів ракет залежно від дальності та характеру загрози.

    З початку повномасштабного вторгнення українські Сили оборони неодноразово демонстрували здатність уражати російські системи ППО як на тимчасово окупованих територіях, так і безпосередньо в прикордонних регіонах РФ. Втрата таких комплексів не лише знижує можливості російської протиповітряної оборони, а й відкриває додаткові можливості для роботи українських далекобійних безпілотників.

    Останніми місяцями 413-й полк СБС «Рейд» регулярно повідомляє про успішні удари по військовій інфраструктурі противника. Раніше оператори підрозділу заявляли про ураження локомотивів, які забезпечували військову логістику окупантів у Брянській області, а також інших важливих військових об’єктів.

    Українське командування систематично наголошує, що пріоритетними цілями залишаються засоби протиповітряної оборони, радіолокаційні станції, логістичні вузли та інші військові об’єкти, які забезпечують російські удари по території України.

  • Сирський: РФ може атакувати Чернігівщину з півночі

    Сирський: РФ може атакувати Чернігівщину з півночі

    Російські окупаційні війська розглядають кілька сценаріїв нових наступальних операцій на північному напрямку, і одним із найбільш імовірних варіантів може стати активізація бойових дій у напрямку Чернігівської області. Україна, за словами військового керівництва, вже враховує такі загрози у своєму оперативному плануванні та готується до можливих спроб розширення фронту з боку Росії.

    Про це в інтерв’ю ТСН заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він зазначив, що російське політичне та військове керівництво продовжує опрацьовувати різні варіанти наступальних операцій, які можуть включати як напрямки з території Російської Федерації, так і потенційне використання території Білорусі як плацдарму для нових атак.

    За словами Сирського, російський диктатор Володимир Путін поставив перед Генеральним штабом РФ завдання прорахувати кілька сценаріїв розвитку наступальних дій, серед яких фігурують як великі стратегічні цілі, включно з Києвом, так і альтернативні напрямки тиску на українську оборону. Йдеться про комплексне планування, яке передбачає не лише прямі атаки, а й спроби створення додаткових загроз на різних ділянках фронту.

    Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що російське військове командування підготувало декілька можливих варіантів операцій, однак Україна уважно аналізує всі ознаки підготовки противника. Він окремо зазначив, що варіант використання території Білорусі як плацдарму для наступу також залишається в полі зору українського військового керівництва, хоча, на його думку, наразі існують сумніви щодо готовності білоруської влади надати свою територію для повторного вторгнення.

    Водночас, за оцінкою Сирського, більш реалістичним сценарієм у короткостроковій перспективі є наступальні дії з території самої Росії, зокрема з Брянської області. Саме цей напрямок, за його словами, може бути використаний для спроби тиску на українську оборону на півночі, без прямої спроби повторного удару на Київ, але з потенційною метою просування вглиб території України, зокрема у напрямку Чернігівської області.

    Він пояснив, що одна з головних тактичних цілей Росії полягає у тому, щоб змусити українське командування розпорошити резерви та перекинути частину сил із найбільш активних напрямків фронту на північ. Таким чином, на думку українського військового керівництва, противник намагається створити додатковий тиск уздовж усього фронту, розтягнути оборонні можливості України та зменшити її здатність до маневрування резервами.

    Сирський наголосив, що українські сили оборони вже враховують подібні сценарії та продовжують посилювати оборону на північному напрямку, зокрема шляхом укріплення позицій, розвідки та моніторингу пересування російських військ у прикордонних регіонах. Він також підкреслив, що Україна виходить із того, що Росія не відмовляється від планів подальшої ескалації та прагне зберігати тиск одразу на кількох напрямках.

    Окремо в українському військово-політичному керівництві раніше неодноразово заявляли про ризики повторного використання білоруської території у військових цілях. Президент України Володимир Зеленський попереджав, що Росія може продовжувати розбудовувати інфраструктуру поблизу українського кордону на території Білорусі, зокрема логістичні об’єкти, які потенційно можуть бути використані для підтримки майбутніх операцій.

    Водночас у Мінську публічно запевняють, що не зацікавлені у прямому залученні до війни проти України, однак українська сторона разом із партнерами продовжує розглядати білоруський напрямок як один із потенційних ризиків для безпекової ситуації в регіоні. На цьому тлі ситуація на північному кордоні залишається динамічною, а українське командування продовжує оцінювати всі можливі сценарії розвитку подій з урахуванням активності російських військ у прикордонних областях.

  • Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.

    Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.

    «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.

    Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.

    Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.

    За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.

    Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.

    Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.

    Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.

    У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.

    «Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.

    Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.

    Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.

    Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.

    Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.

    На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.

    Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.

    Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.

    Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.

    Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.

    Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.

    Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.

  • СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    Служба безпеки України оприлюднила перехоплений російський службовий документ, який, за твердженням відомства, фактично спростовує заяви російської та білоруської сторін про нібито удар українського безпілотника по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ, наголошуючи, що отримані матеріали є черговим свідченням суперечностей у російській офіційній версії подій та можуть вказувати на інформаційний характер інциденту.

    За даними української спецслужби, у межах контррозвідувальних заходів було перехоплено інформаційну довідку, підготовлену моніторинговим центром так званого державного казенного установи Брянської області «Безопасный регион». У цьому документі, як стверджують у СБУ, міститься аналіз оперативної обстановки в повітряному просторі регіону на момент інциденту, який не підтверджує фіксацію українських безпілотних літальних апаратів у зоні події.

    У довідці, за інформацією СБУ, зазначається, що регіональні системи моніторингу та чергові служби не зафіксували присутності дронів у районі руху автобуса, який став предметом заяв російських та білоруських посадовців. Окремо вказується, що підрозділи радіолокаційного спостереження та чергові військових структур, які відповідають за контроль повітряного простору, не підтвердили факту появи безпілотних апаратів у відповідний часовий проміжок.

    У СБУ наголошують, що ці дані прямо суперечать публічним заявам російської сторони, яка раніше звинуватила Україну в атаці на автобус із білоруською дитячою футбольною командою, а також офіційній позиції Білорусі, яка підтримала російську версію подій. В українській спецслужбі вважають, що подібні розбіжності можуть свідчити про спроби формування інформаційної конструкції, яка не базується на реальних даних повітряного контролю.

    У повідомленні СБУ підкреслюється, що Російська Федерація неодноразово використовувала подібні інциденти для розгортання інформаційних кампаній проти України. За оцінкою української сторони, мова йде про системну практику поширення непідтверджених звинувачень у нібито ударах по цивільних об’єктах, які згодом використовуються для політичного та дипломатичного тиску на Київ на міжнародній арені та для обґрунтування власних військових дій.

    Окремо в СБУ наголошують, що Україна та Сили оборони діють виключно відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, застосовуючи безпілотні системи та інші засоби ураження лише по законних військових цілях. У відомстві підкреслюють, що будь-які твердження про атаки на цивільні об’єкти або транспорт із цивільними особами є частиною інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію України.

    Інцидент у Брянській області раніше викликав значний резонанс у російських та білоруських медіа. Т.в.о. губернатора регіону заявляв про нібито атаку безпілотника на автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі, що, за його словами, призвело до загибелі супроводжуючої особи та поранень кількох людей. На підставі цих заяв у Росії було відкрито кримінальне провадження за статтею про «теракт», а російські офіційні особи кваліфікували подію як цілеспрямований удар по цивільних.

    У Білорусі також підтримали російську версію подій, заявивши про нібито «акт тероризму проти мирного населення» та закликавши до пояснень з боку України. Водночас українська сторона офіційно заперечила будь-яку причетність до інциденту, заявивши, що в зазначений період Сили оборони не здійснювали ударів безпілотниками по території Брянської області.

    Після появи звинувачень український омбудсмен Дмитро Лубінець встановив контакт із білоруською стороною та заявив про готовність України сприяти проведенню об’єктивного та неупередженого розслідування, яке могло б встановити реальні обставини події та перевірити всі наявні версії.

    Таким чином, оприлюднення СБУ перехопленого документа, за оцінкою відомства, додає новий контекст до суперечливої ситуації навколо інциденту та підсилює аргументацію української сторони про можливий інформаційний характер звинувачень.

  • Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації

    Росія та Білорусь запускають фейк про “удар по дітях” для виправдання ескалації

    Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що звинувачення Росії та Білорусі на адресу України щодо нібито удару по автобусу з дитячою футбольною командою є частиною скоординованої інформаційної операції, спрямованої на формування міжнародного наративу про «українські атаки на цивільних» та виправдання подальшої ескалації бойових дій. Аналітики підкреслюють, що такі заяви не мають незалежного підтвердження та відповідають типовій схемі російських інформаційних кампаній, які регулярно супроводжують масштабні удари по території України.

    У звіті ISW зазначається, що Росія, ймовірно, використала цей інцидент для розширення своєї інформаційної взаємодії з Білоруссю з метою залучення Мінська до активнішої участі у спільному інформаційному просторі війни. Йдеться про створення узгодженого наративу, який дозволяє одночасно звинувачувати Україну в атаках на цивільні об’єкти та представляти російські дії як «захисну відповідь». Таким чином формується спроба легітимізувати подальші удари по українській території як нібито реакцію на попередні дії Києва.

    Аналітики звертають увагу, що риторика Білорусі у цьому випадку майже повністю повторює російські заяви. Мінськ також публічно звинуватив Україну у причетності до інциденту та заявив про нібито спроби Києва спровокувати Білорусь на жорстку реакцію. За оцінкою ISW, така синхронізація повідомлень свідчить про скоординований характер інформаційної операції, у якій Білорусь дедалі частіше виконує роль додаткового інформаційного ретранслятора російських наративів.

    У звіті наголошується, що подібні інформаційні кампанії є не новими і вже неодноразово використовувалися Росією впродовж останніх місяців. Йдеться про систематичну практику, коли Москва після власних масованих ударів по Україні поширює твердження про нібито попередні атаки з боку Збройних сил України, особливо якщо вони стосуються цивільної інфраструктури або соціально чутливих об’єктів. Такі заяви, як правило, не підтверджуються незалежними джерелами і згодом спростовуються українською стороною.

    Генеральний штаб Збройних сил України та Центр протидії дезінформації раніше офіційно заявили, що Україна не здійснювала ударів по автобусу з дітьми у Брянській області, про який ішлося в російських та білоруських повідомленнях. Українська сторона наголосила, що в зазначений час операції із застосуванням безпілотників у цьому районі не проводилися, а сама інформація має ознаки свідомого фейку.

    Після появи звинувачень уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про встановлення контактів із білоруською стороною та заявив про готовність України долучитися до міжнародного, неупередженого розслідування для з’ясування реальних обставин інциденту. Такий крок, за словами української сторони, має на меті забезпечити прозорість і запобігти подальшому використанню трагедій у пропагандистських цілях.

    ISW підсумовує, що головною метою подібних інформаційних вкидів є не лише виправдання російських військових дій, а й поступове залучення Білорусі до активнішої участі в інформаційній та політичній підтримці російської позиції. Це, у свою чергу, може розширювати поле для подальшої ескалації та ускладнювати міжнародні зусилля щодо деескалації конфлікту.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • Україна вразила платформу “Сиваш”: мінус ПТРК і техніка розвідки РФ

    Україна вразила платформу “Сиваш”: мінус ПТРК і техніка розвідки РФ

    Українські ВМС уразили російський гарнізон на буровій платформі “Сиваш” у Чорному морі. За даними флоту, ліквідовано розрахунок протитанкових ракет і знищено техзасоби розвідки та спостереження, якими окупанти контролювали акваторію між Кримом та узбережжям Одещини. Про операцію повідомили у ВМС; її також висвітлили низка міжнародних медіа.

    Платформа “Сиваш” входить до групи так званих “вишок Бойка” (“Петро Годованець”, “Таврида”, “Україна”), захоплених Росією після анексії Криму у 2014-му. Після захоплення РФ дооснастила установки системами розвідки, РЕБ і гідроакустики, перетворивши їх на вузли спостереження за поверхневою, повітряною та підводною обстановкою. Удар по “Сивашу” позбавляє противника частини сенсорного поля в північно-західній акваторії Чорного моря.

    Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

    Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

    “Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.