Позначка: Бучанський район

  • Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс

    У суботу, 10 жовтня, Київ зіткнувся з новою хвилею аварійних відключень електроенергії на тлі атаки російських реактивних безпілотників. Через зникнення напруги від зовнішніх джерел живлення столичний метрополітен тимчасово призупинив рух поїздів на всіх трьох лініях. Одночасно зупинилися ескалатори, а енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

    Про це повідомляє ZN.UA із посиланням на Київську міську державну адміністрацію та компанію ДТЕК.

    За інформацією енергетиків, аварійні відключення запровадили в окремих частинах столиці, зокрема на Південній Борщагівці, а також у Бучанському районі Київської області.

    Фахівці працюють над відновленням електропостачання, однак точного часу завершення ремонтних робіт наразі не повідомляють.

    Ситуацію ускладнила нова російська повітряна атака. Від ранку 10 жовтня Київ перебував під загрозою ударів реактивних безпілотників, які відрізняються високою швидкістю польоту.

    За словами міського голови Віталія Кличка, у Солом’янському районі столиці уламки безпілотників упали на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Інформація про масштаби пошкоджень і можливих постраждалих уточнюється.

    Одним із найпомітніших наслідків перебоїв з електропостачанням стала зупинка київського метро.

    У КМДА повідомили, що через зникнення напруги від зовнішніх живильних центрів рух поїздів тимчасово призупинили на всіх лініях. Також припинили роботу ескалатори.

    Для мешканців столиці це означало серйозні труднощі з пересуванням містом, адже метрополітен залишається одним з основних видів громадського транспорту, який щодня забезпечує перевезення сотень тисяч пасажирів.

    Наразі немає підтвердження, що після зупинки 10 жовтня рух уже повністю відновили. Столична влада обіцяла повідомити про відновлення роботи додатково.

    Подібна ситуація виникала лише два дні тому. 8 жовтня через падіння напруги столичне метро також тимчасово припиняло перевезення пасажирів. Тоді рух вдалося відновити ввечері, хоча спочатку поїзди курсували зі збільшеними інтервалами.

    Проблеми з електропостачанням столиці загострилися через російські удари по енергетичних об’єктах.

    Напередодні, 9 жовтня, в Києві та області також застосовували екстрені відключення. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», у таких умовах звичайні графіки не діють, а електропостачання відновлюють залежно від технічної ситуації.

    Ще 8 жовтня видання звертало увагу на тривалі відключення світла в Києві, які вже впливали на роботу громадського транспорту та комунальних систем.

    На 10 жовтня «Укренерго» планувало погодинні обмеження електропостачання в частині регіонів України. Однак аварійні ситуації можуть вимагати додаткових відключень поза встановленими графіками.

    Саме тому мешканцям столиці рекомендують перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах ДТЕК та Київської міської державної адміністрації.

    Станом на повідомлення від 12:53 Київ перебував в умовах аварійного знеструмлення окремих районів та тимчасової зупинки метрополітену. Енергетики продовжували відновлювальні роботи, а міська влада уточнювала наслідки російської атаки.

    Час повного відновлення електропостачання та стабільної роботи громадського транспорту залежатиме від результатів ремонтних робіт і безпекової ситуації.

  • Дрон влучив туди, де він щойно стояв: на Київщині чоловік дивом уникнув удару РФ

    Дрон влучив туди, де він щойно стояв: на Київщині чоловік дивом уникнув удару РФ

    У селі Святопетрівське Бучанського району Київської області чоловік буквально за кілька секунд до вибуху встиг утекти з місця, куди влучив російський безпілотник. Момент небезпечного інциденту потрапив на відео, яке поширили в соціальних мережах.

    Інцидент стався 8 жовтня під час російської атаки на Київщину.

    На оприлюднених кадрах видно, як чоловік стоїть просто неба неподалік будівель. Раптом, почувши характерний звук наближення безпілотника, він різко зривається з місця та починає бігти.

    За лічені миті після цього дрон влучає практично в ту саму ділянку, де чоловік перебував незадовго до вибуху.

    Унаслідок російської атаки на Бучанський район було пошкоджено будівлю школи-садка, дитячий майданчик та вікна житлових багатоповерхівок.

    Також місцева влада повідомляла про постраждалу жінку в одному з населених пунктів району.

    Окремої офіційної інформації про стан чоловіка, зафіксованого на відео, наразі немає. Водночас кадри свідчать, що йому вдалося залишити місце безпосереднього удару до вибуху.

    Інцидент вкотре демонструє небезпеку російських атак для мирного населення, навіть коли люди перебувають далеко від військових об’єктів.

    Кілька секунд реакції фактично врятували чоловіка від прямого влучання безпілотника.

    За даними місцевих медіа, внаслідок удару також пошкоджено приватний дитсадок «Умка» на території ЖК «Петрівський квартал», дитячий майданчик і близько десяти будинків. У ДСНС повідомили, що на території закладу загорілася альтанка. Загиблих і постраждалих безпосередньо на місці цього удару не було — люди перебували в укритті.

     

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.

  • Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Увечері 17 вересня Росія знову атакувала Київську область ударними безпілотниками. У Бучанському районі внаслідок атаки постраждала дівчинка 2019 року народження. У неї діагностували акубаротравму, дитині надають необхідну медичну допомогу. Про наслідки вечірнього удару повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За даними обласної влади, у районі також зафіксували пошкодження чотирьох об’єктів — трьох приватних домоволодінь та одного транспортного засобу. На місцях працюють профільні служби, які фіксують руйнування та ліквідовують наслідки атаки.

    Повідомлення про постраждалу дитину з’явилося близько 20:00, коли повітряна тривога в області ще тривала. Влада закликала мешканців Київщини не залишати укриття до офіційного відбою та не ігнорувати повідомлення про рух ворожих безпілотників.

    Що відомо про стан дівчинки

    Офіційно повідомляється, що у семирічної дівчинки діагностували акубаротравму. Інших подробиць про її стан, необхідність госпіталізації або місце лікування станом на вечір 17 вересня влада не оприлюднювала.

    Акубаротравма може виникати внаслідок впливу потужної вибухової хвилі на органи слуху. Проте оцінювати тяжкість конкретної травми дитини без офіційної інформації медиків не можна.

    Тимур Ткаченко обмежився повідомленням про те, що медична допомога дівчинці вже надається.

    Інформації про інших поранених саме під час цієї вечірньої атаки у Бучанському районі на момент публікації не було.

    Пошкоджені будинки та автомобіль

    Наслідки атаки цього разу зафіксували переважно у житловому секторі.

    За даними Київської ОВА, пошкоджено три приватні домоволодіння та автомобіль. Детальної інформації про характер руйнувань — чи йдеться про вибиті вікна, пошкоджені дахи, фасади або прямі влучання — на момент перших офіційних повідомлень не оприлюднювали.

    Так само поки не уточнюється конкретний населений пункт Бучанського району, де сталася подія.

    Це важливо, оскільки в умовах повітряної атаки місцева влада нерідко обмежує детальну інформацію до завершення роботи рятувальників та військових.

    Повітряна тривога почалася ще до повідомлення про наслідки

    Увечері на Київщині фіксували рух російських ударних безпілотників.

    Київська обласна військова адміністрація повідомляла про загрозу БпЛА та роботу сил протиповітряної оборони. Тривоги оголошували, зокрема, у районах області, а мешканців просили залишатися в укриттях і не публікувати фото чи відео роботи ППО.

    Водночас офіційних даних про кількість дронів, які російські війська застосували саме під час вечірньої хвилі атаки на Київську область, на момент повідомлення про постраждалу дитину не було.

    Так само не повідомлялося, чи пошкодження в Бучанському районі спричинили пряме влучання безпілотника або падіння уламків збитої цілі.

    Тому робити такі висновки без офіційних даних наразі не варто.

    Київ і область пережили масовану атаку ще вночі

    Вечірня атака стала продовженням надзвичайно важкої доби для столиці та Київщини.

    У ніч проти 17 вересня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні із застосуванням безпілотників та ракет різних типів. За даними Повітряних сил, російські війська застосували 157 ударних безпілотників і ракет, а сили ППО знешкодили 131 дрон. Влучання або падіння уламків фіксували на десятках локацій.

    Одним із головних напрямків удару був Київ.

    У столиці російська атака пошкодила житлові будинки, офісні та інші об’єкти. Кількість постраждалих протягом ранку зростала, серед поранених були діти.

    Nenka.info вже писала про наслідки цієї нічної атаки у матеріалі «Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ». Станом на ранок серед постраждалих у столиці були 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик.

    Тобто ввечері того самого дня до переліку постраждалих від російських атак у столичному регіоні додалася ще одна дитина — вже у Київській області.

    Бучанський район не вперше опиняється під ударом

    Бучанський район протягом останніх місяців неодноразово зазнавав наслідків російських атак.

    Наприкінці серпня після удару та подальшої детонації в селі Мила масштабні пошкодження отримала житлова забудова. За попередніми оцінками, йшлося майже про 300 пошкоджених об’єктів нерухомості. Про наслідки тієї атаки Nenka.info писала в матеріалі «Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів».

    Ще раніше серйозні руйнування фіксували у Вишневому, де після російського удару тривала повторна детонація. Тоді небезпечна ситуація зберігалася кілька годин, а місцевих мешканців евакуйовували з прилеглої території.

    Діти регулярно стають жертвами російських ударів

    Історія семирічної дівчинки — не поодинокий випадок.

    Лише кілька днів тому Nenka.info розповідала про 12-річну Ясміну, яка зазнала тяжкого уламкового поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Уламок пройшов крізь автомобіль, у якому перебувала дитина, пошкодив печінку та велику вену. Лікарям «Охматдиту» вдалося врятувати дівчинку після складної операції. Детальніше — у матеріалі «Уламок пройшов крізь авто й печінку: в “Охматдиті” врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ».

    Під час інших масованих атак на Київщині серед постраждалих також були діти. Зокрема, в одному з попередніх великих ударів по регіону повідомлялося про поранення дев’ятимісячної дитини.

    Чому влада постійно просить залишатися в укриттях

    У Київській ОВА після вечірньої атаки знову наголосили на необхідності перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги.

    Ризик для цивільних існує не лише безпосередньо в момент удару. Небезпеку становлять уламки збитих безпілотників, вибухова хвиля, пожежі та можливі повторні атаки.

    Саме тому влада також закликає не виходити на вулицю одразу після звуку вибуху і не наближатися до місць падіння уламків.

    Окремо мешканців просять не фотографувати роботу ППО та не публікувати інформацію про місце її розташування чи напрямок роботи під час атаки.

    Інформація про наслідки ще може змінитися

    Станом на вечір 17 вересня підтверджено: у Бучанському районі постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму, пошкоджено три приватні будинки та один автомобіль.

    Екстрені служби продовжують роботу.

    Водночас обстеження території після дронових атак може тривати кілька годин. Частину пошкоджень виявляють уже після завершення повітряної тривоги, тому офіційні цифри щодо кількості пошкоджених об’єктів можуть уточнюватися.

    На момент підготовки матеріалу влада не повідомляла про загиблих унаслідок саме цієї вечірньої атаки на Бучанський район.

    Так само немає офіційної інформації про тип російських дронів, кількість запущених цілей та точну причину пошкодження будинків.

    Тому головними підтвердженими фактами залишаються травмування дитини, пошкодження цивільного майна та продовження роботи служб на місці.

  • Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    У мережі з’явилися нові кадри масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару по складу Сил оборони сталася одна з найтрагічніших подій останніх місяців. Відео, зняте з дуже близької відстані, зафіксувало потужний спалах, ударну хвилю та подальшу серію вибухів. Саме вторинна детонація боєприпасів після влучання російського безпілотника призвела до величезної зони руйнувань навколо складу.

    На оприлюднених кадрах видно різкий спалах, після якого до камери доходить потужна вибухова хвиля. Практично одразу чути нові вибухи — починається детонація боєприпасів. Точне місце, з якого було зроблено запис, а також особу автора відео офіційні служби не повідомляли. Тому визначати відстань до епіцентру лише за кадрами некоректно. Водночас відео дозволяє побачити, наскільки стрімко після першого вибуху ситуація перетворилася на масштабну надзвичайну подію.

    Трагедія сталася ввечері 28 серпня. Російський ударний безпілотник влучив у місце зберігання озброєння в селі Мила. СБУ повідомила, що йдеться про російський дрон типу «Герань-4». Після його влучання виникла пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів.

    Президент Володимир Зеленський згодом підтвердив, що на цьому об’єкті зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники Сил оборони. Він наголосив, що такого складу біля житлової забудови «точно не повинно було бути», а масштаб руйнувань безпосередньо пов’язаний із подальшою детонацією.

    Наслідки виявилися катастрофічними. За даними Національної поліції, станом на вечір 29 серпня було відомо про 37 загиблих. Ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Поліція на той момент повідомляла про 19 травмованих, серед яких двоє дітей, двоє поліцейських та співробітники ДСНС.

    Водночас у різних офіційних та медійних повідомленнях протягом 29 серпня фігурували різні цифри постраждалих — зокрема 42 людини. Це пояснюється тим, що інформація оновлювалася в міру роботи медиків і рятувальників. Тому для актуального матеріалу коректніше вказувати конкретний час, до якого належить та чи інша цифра, а не об’єднувати різні зведення в один показник.

    Найбільша кількість жертв припала на розташований поруч приватний пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. За повідомленнями місцевої влади та ЗМІ, 34 із 37 загиблих перебували саме у цьому закладі. Пансіонат знаходився фактично навпроти території складів.

    Серед загиблих також був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Зеленський повідомив, що він загинув, коли допомагав під час рятувальної операції. За свідченням одного з місцевих мешканців, яке наводить Суспільне, під час хаотичної детонації один зі снарядів влучив у його автомобіль.

    Масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж можна було очікувати від самого влучання безпілотника. Поліція повідомила про пошкодження близько 130 будинків, 18 автомобілів, двох гаражів, складського та двох нежитлових приміщень, двох магазинів, трьох автозаправних станцій, підприємства, закладу та пансіонату.

    Репортери, які працювали в Милі після трагедії, описували на дорогах та подвір’ях уламки боєприпасів, патрони та частини боєголовок. У деяких місцях снаряди вилітали далеко за територію складу. Мешканцям доводилося залишати будинки буквально під час детонації. Суспільне наводить свідчення родини, яка спочатку ховалася в будинку, а потім була змушена тікати, коли споруда почала горіти й уламки боєприпасів падали поруч із людьми.

    Вибухи тривали багато годин. Ще вдень 29 серпня у районі складів періодично лунала детонація, залишалися осередки відкритого вогню, а рятувальники не могли безпечно потрапити на окремі ділянки. До ліквідації наслідків залучили піротехнічні підрозділи та роботизовану техніку, щоб працювати там, де перебування людей було занадто небезпечним.

    Через вибухи тимчасово перекривали ділянку міжнародної траси М-06 Київ — Чоп, відомої як Житомирська траса. Дорогу очищали від уламків та вибухонебезпечних предметів. Після перевірки піротехніками рух транспортних засобів відновили.

    Трагедія спричинила не лише рятувальну операцію, а й кримінальне розслідування. СБУ відкрила провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу — статтею 437 про злочин агресії та статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. Слідство має встановити як обставини російського удару, так і те, чому значна кількість вибухових матеріалів зберігалася настільки близько до житлових будинків.

    Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що правоохоронці разом із СБУ та Офісом генерального прокурора з’ясовують усі деталі. Станом на ранок 30 серпня було опитано близько 40 свідків, а вилучені речові докази направили на експертизи. Слідство окремо перевіряє обставини розміщення боєприпасів серед цивільної забудови.

    Міністерство оборони після трагедії закликало керівників складових Сил безпеки й оборони та підприємств українського оборонно-промислового комплексу провести повний аудит місць зберігання зброї та боєприпасів. У відомстві підкреслили: склади з вибухонебезпечними матеріалами не повинні розташовуватися біля житлових будинків.

    Особливо гостро ситуація сприймається через те, що це вже не перша схожа трагедія на Київщині. Президент нагадав про випадок у Вишневому 6 липня 2026 року, де після російського удару також почалася детонація складів із боєприпасами. Тоді загинули люди й були пошкоджені сотні будинків. Саме тому Зеленський назвав повторення такого сценарію «абсолютно неприпустимим».

    Водночас Генеральний штаб ЗСУ наголосив, що першопричиною трагедії залишається російська агресія та удар по українській території. Тобто розслідування можливих порушень правил зберігання боєприпасів не змінює факту, що детонацію запустило влучання російського ударного безпілотника.

    Масштаб події привернув і міжнародну увагу. Reuters та Associated Press повідомили про щонайменше 37 загиблих, причому AP називає удар у Милі найсмертоноснішою російською атакою в Україні у 2026 році станом на кінець серпня. За інформацією агентства, з небезпечної зони евакуювали понад 370 людей.

    30 серпня на Київщині оголошено Днем жалоби за загиблими.

    Нові відео з місця трагедії тепер дозволяють побачити те, що сухі цифри передати не можуть: після першого спалаху починається ланцюг вибухів, а ударна хвиля буквально накриває територію навколо. Саме вторинна детонація перетворила російське влучання в катастрофу, яка забрала десятки життів і залишила після себе великий сектор зруйнованої житлової забудови.

    Втім, слідство ще триває, тому остаточні висновки про відповідальних за розміщення складу, дотримання правил безпеки та всі обставини трагедії робити зарано. Вже підтверджені дві ключові обставини: удар завдала Росія, а боєприпаси, які після нього детонували, зберігалися у безпосередній близькості до цивільної забудови. Саме поєднання цих факторів і призвело до такого масштабного числа жертв.

  • Заява щодо вибухів на Київщині: Сергій Корецький прокоментував наслідки надзвичайної події у Бучанському районі

    Заява щодо вибухів на Київщині: Сергій Корецький прокоментував наслідки надзвичайної події у Бучанському районі

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький висловився щодо вибухів та пожежі у Бучанському районі Київської області, критично оцінивши стан дотримання заходів безпеки та реагування на минулі інциденти.

    Ключові деталі та контекст заяви

    • Реакція на надзвичайну ситуацію: Коментар пролунав після детонації та пожежі у Бучанському районі (зокрема поблизу Вишневого), унаслідок яких довелося евакуювати понад 200 осіб.
    • Критика висновків із минулих подій: У своїй заяві Сергій Корецький наголосив, що попередній досвід і трагічні випадки у Вишневому не призвели до належних змін у системі безпеки та контролю.

    З заяви Сергія Корецького:

    «Вже зараз можна констатувати факт, що трагедія у Вишневому не стала уроком».

     

  • Наслідки ворожого удару: на Київщині спалахнула пожежа з детонацією, є загиблі та понад 200 евакуйованих

    Наслідки ворожого удару: на Київщині спалахнула пожежа з детонацією, є загиблі та понад 200 евакуйованих

    У результаті чергової атаки російських військ по території Київської області зафіксовано влучання, що спричинило масштабну пожежу та подальшу детонацію. Внаслідок надзвичайної події є загиблі та постраждалі, а екстрені служби евакуювали з небезпечної зони понад 200 місцевих жителів.

    Ключові деталі та наслідки обстрілу

    • Пожежа та детонація: Внаслідок влучання на об’єкті спалахнула масштабна пожежа, яка супроводжувалася детонацією, що значно ускладнило роботу підрозділів ДСНС.
    • Людські жертви: Офіційно підтверджено наявність загиблих та поранених унаслідок атаки (точна кількість і стан постраждалих уточнюються).
    • Масова евакуація: Задля збереження життів людей екстрені служби та правоохоронці оперативно вивели й вивезли понад 200 мешканців із прилеглих будинків і зони підвищеного ризику.
    • Робота екстрених служб: На місці події продовжують працювати рятувальники, медики, сапери та слідчо-оперативні групи для ліквідації вогню та фіксації чергового воєнного злочину.

    З повідомлення екстрених служб та місцевої влади:

    «Внаслідок ворожого удару по Київщині виникла пожежа з подальшою детонацією. На жаль, є загиблі. Задля безпеки громадян екстрені служби невідкладно евакуювали понад 200 людей із небезпечної зони. Ліквідація наслідків триває».

  • Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Унаслідок масованої комбінованої атаки російських військ на Київську область в ніч на 5 серпня кількість загиблих зросла до 14 осіб, ще 22 людини дістали поранення. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на семи локаціях. Найбільше постраждав Броварський район, де підрозділи ДСНС працюють на чотирьох об’єктах. Ще дві локації знаходяться у Бучанському районі та одна — у Фастівському.

    У Броварському районі внаслідок російських ударів виникли масштабні пожежі складських приміщень у Броварах, селищі Велика Димерка, а також у селах Квітневе та Перемога. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків обстрілів та гасіння вогню.

    У Фастівському районі пожежники ліквідували займання транспортних засобів на території одного з підприємств, яке також зазнало удару.

    У Бучанському районі триває гасіння пожежі складської будівлі у селі Чайки. Водночас у Софіївській Борщагівці рятувальникам вже вдалося ліквідувати займання на території логістичного підприємства.

    У ДСНС наголошують, що роботи проводяться в умовах підвищеної небезпеки, адже зберігається загроза повторних російських ударів.

    Через ураження логістичних центрів у Броварському районі було також порушено залізничне сполучення. В “Укрзалізниці” повідомили, що поруч із атакованими об’єктами проходять залізничні колії, через що рух поїздів тимчасово призупинили, а пасажирів і персонал станцій евакуювали.

    За оперативною інформацією компанії, на території залізничної платформи біля атакованих логістичних центрів виявили загиблих. Наразі триває оцінка наслідків обстрілу та відновлення роботи інфраструктури.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. У столиці внаслідок ударів спалахнули масштабні пожежі, переважно на складських об’єктах. За словами мера Києва Віталія Кличка, у місті загинула одна жінка, ще понад 20 людей отримали поранення.

    Київська область також зазнала значних руйнувань. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари спричинили численні пожежі, пошкодження підприємств і логістичної інфраструктури, а також призвели до значних людських втрат.

  • Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Святошинський районний суд Києва обрав запобіжний захід керівнику асоціації «Армада» та організатору виставки озброєння на Київщині Василю Гончаруку. Його взяли під варту на 60 діб без права внесення застави у справі про службову недбалість після російського ракетного удару по заходу 24 липня.

    За даними Офісу генерального прокурора, Гончаруку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людей та інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Прокуратура наполягала на триманні під вартою без альтернативи застави. Суд погодився з доводами обвинувачення, після чого підозрюваного взяли під варту безпосередньо в залі суду. Запобіжний захід діятиме до 21 вересня.

    Під час засідання Василь Гончарук заявив, що співпрацює зі слідством, висловив співчуття родинам загиблих та просив суд обрати йому домашній арешт. Захист також просив не відправляти його до слідчого ізолятора, наголошуючи на його громадській діяльності, однак окремого клопотання про альтернативний запобіжний захід не подавав. Адвокати відмовилися детально коментувати матеріали справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

    Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали балістичного удару по приватному спортивному комплексу в Бучанському районі Київської області, де проходила виставка безпілотних технологій та озброєння. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще майже 100 отримали поранення.

    За інформацією слідства, захід було організовано без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями й іншими уповноваженими органами. На відкриту локацію запросили понад 300 учасників, тоді як найближче укриття площею лише 34 квадратні метри розташовувалося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Ці обставини стали підставою для відкриття окремого кримінального провадження щодо можливої службової недбалості.

    Паралельно правоохоронці розслідують і сам російський ракетний удар як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України. Слідство також перевіряє дії та бездіяльність посадових осіб державних органів і правоохоронних структур, які могли відповідати за безпеку проведення заходу.