У районі Факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та Сил спеціальних операцій Одеської військової академії знайдено повішеним курсанта першого курсу Павла Стовбуна. Про це повідомив курсантсько-офіцерський телеграм-канал SLON FM.
За словами інших курсантів, напередодні група сержантів знущалася над трьома хлопцями, серед яких був Павло. Інцидент включав примусове споживання їжі та рідин у неприйнятних умовах, приниження та фізичне насильство. За свідченнями очевидців, ці дії супроводжувалися насмішками, відеозйомкою та залученням старшини іншого курсу для побиття одного з курсантів.
Військова академія підтвердила смерть курсанта та запевнила, що керівництво активно співпрацює зі слідством. Призначено службове розслідування, а також розглядаються кадрові рішення щодо винних.
«Попередня кваліфікація правоохоронними органами — самогубство. Проте перевіряється версія перевищення службових повноважень. У разі підтвердження — усі винні понесуть відповідальність за законом», — йдеться у повідомленні академії.
Цей трагічний випадок став приводом для активного розгляду дисциплінарних практик у військових навчальних закладах та посилення контролю за умовами проходження служби першокурсниками.
6 листопада — день, який поєднує історичну пам’ять, церковну традицію та важливі міжнародні ініціативи. Українці вшановують героїв визволення Києва, згадують святого Павла Сповідника, а також долучаються до світових акцій на захист довкілля і протидію насильству.
День визволення Києва
6 листопада Україна відзначає одну з найважливіших дат у своїй історії — День визволення Києва від нацистських загарбників. У 1943 році радянські війська провели Київську стратегічну наступальну операцію, що тривала з 3 по 13 листопада. Саме цього дня українська столиця була повністю звільнена.
Окупація тривала понад два роки і супроводжувалася масовими репресіями, розстрілами, спаленням культурних пам’яток та депортаціями. Тому день визволення Києва — це символ відновлення життя, боротьби й незламності українського духу.
Церковне свято — день святого Павла Сповідника
За новим календарем, 6 листопада віряни вшановують пам’ять святого Павла, архієпископа Царгородського, який був ревним захисником православної віри. Він сміливо виступив проти аріанської єресі, за що зазнав численних вигнань і переслідувань.
Святитель Павло помер мученицькою смертю у вигнанні у Вірменії, ставши прикладом стійкості та вірності духовним переконанням. У народі цей день називали Павлів день і вірили, що саме зараз приходять перші справжні морози.
Народні прикмети на 6 листопада
У народі казали: “На Павла землю прихоплює перша справжня стужа”. Якщо день теплий — зима буде м’якою, якщо падає дощ — чекають на відлигу, а якщо вже випав перший сніг — зима буде ранньою та холодною.
Міжнародні події дня
6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Його мета — нагадати, що війни знищують не лише життя людей, а й природу. Екосистеми руйнуються, водойми забруднюються, а відновлення довкілля після воєнних дій може тривати десятиліттями.
Також цього дня відзначають Міжнародний день проєктного менеджера — професійне свято фахівців, які відповідають за успішне планування та реалізацію проєктів у різних сферах.
Ще одна важлива дата — Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. Його мета — створення безпечного освітнього середовища, де діти не зазнають приниження, агресії чи психологічного тиску.
6 листопада — день, що нагадує про мужність, духовність і відповідальність людини перед історією, природою та суспільством.
Булінг залишається однією з найсерйозніших проблем у шкільному середовищі. Попри численні програми профілактики, кількість випадків цькування серед дітей і підлітків залишається високою. Міністерство юстиції України наголошує: боротьба з булінгом вимагає системного підходу — від підвищення правової обізнаності до створення безпечного освітнього простору.
Булінгом вважають психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій. Його головні ознаки — систематичність, наявність сторін (кривдник, жертва, спостерігачі), цілеспрямованість та наслідки у вигляді моральних, психологічних або фізичних страждань.
Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.
Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.
За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП): – штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин; – якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки; – неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.
У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.
Куди звертатися по допомогу Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся: – до поліції (102); – на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103); – на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335); – до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).
Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.
Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.
Новий навчальний рік для багатьох батьків може стати випробуванням, якщо дитина стикається з булінгом у школі. Важливо не замовчувати випадки цькування, адже це шкодить фізичному та психологічному стану дитини. На сайті освітнього омбудсмена пояснюють, як правильно оформити заяву про булінг, щоб її розглянули та кривдника притягнули до відповідальності.
Кроки при булінгу
Батьки повинні повідомити директора школи та, за потреби, звернутися до поліції або Служби освітнього омбудсмена. Багато звернень залишаються без належного розгляду через відсутність доказів чи опису конкретних фактів булінгу.
Правильне оформлення заяви підвищує шанси на судовий розгляд та покарання кривдника.
Як скласти заяву
Заява має бути письмовою і містити:
Прізвище, ім’я, по батькові дитини та заявника;
Місце проживання;
Суть звернення;
Підпис та дату подання;
Контактні дані (телефон, електронну пошту).
Детально описуйте факти булінгу:
Коли розпочався та тривалість;
Дати, час і місце кожного випадку;
Свідки та дії інших дітей або працівників школи;
Наслідки для дитини (фізичні, психологічні, економічні);
Докази (фото, скріни, аудіо чи відео).
Важливо відокремлювати факти від власних емоцій.
Реєстрація заяви
Заява має бути зареєстрована у двох примірниках: один залишається у школі з вхідним номером і датою, другий — у заявника. Після цього керівник школи зобов’язаний розглянути ситуацію та скликати комісію з питань булінгу.
Також керівник повідомляє про заяву поліцію, або це може зробити сам заявник. Якщо булінг підтверджується, справу розглядає суд. Кривднику або його батькам можуть призначити штраф за ст. 173-4 КУпАП (булінг) або ст. 184 КУпАП (невиконання обов’язків щодо виховання дітей).
Вчасне реагування та правильне оформлення заяви — ключ до захисту дитини та притягнення кривдника до відповідальності.
Дослідження, проведене в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско, показало, що зростання часу, який підлітки проводять у соціальних мережах, безпосередньо пов’язане з підвищенням симптомів депресії. За три роки середня тривалість щоденного користування соцмережами у дітей зросла з 7 до 73 хвилин, що спричинило збільшення проявів депресії на 35%.
У дослідженні взяли участь майже 12 тисяч дітей, за якими спостерігали від 9–10 до 12–13 років. Керівник наукової групи доктор Джейсон Нагата зазначив, що результати підтверджують вплив соціальних мереж на психічне здоров’я підлітків.
Причини такого впливу поки що точно не встановлені, однак учені припускають, що важливу роль відіграють кібербулінг та порушення режиму сну. Діти, які зазнали кібербулінгу, мають значно підвищений ризик думок про самогубство та вживання психоактивних речовин, таких як марихуана, нікотин і алкоголь.
Експерти радять батькам не просто обмежувати час користування гаджетами, а створювати атмосферу довіри та відкритого діалогу з дітьми про їхній цифровий досвід. Встановлення сімейного часу без екранів, наприклад під час їжі та перед сном, допоможе формувати здорові звички.
Цікаво, що попри воєнні труднощі, українські підлітки менше тривожаться у школі, ніж їхні ровесники за кордоном.
Відома телеведуча Маша Єфросиніна вперше прокоментувала слова Ольги Фреймут про те, що нібито їхня знайомість була поверхневою, а також — що Маша колись могла насміхатися з її української мови. Свою позицію Єфросиніна озвучила під час шоу “Дорослі дівчата”, яке відбулося в Києві.
Єфросиніна наголосила, що не дивилася повністю інтерв’ю Фреймут у Раміни Есхакзай, але їй надіслали окремі фрагменти, які здивували:
“Я рідко дозволяю собі взагалі кого-небудь обговорювати публічно. Я вважаю, що це неетично. І тим більше, не дозволяю собі брехати. Так, я вважаю, що вона бреше”.
Маша також зазначила, що завжди поважала талант Ольги й у певний період вважала її майбутньою національною зіркою. Однак підкреслила — вони дуже різні, особливо в поглядах на професійну етику.
Телеведуча категорично спростувала звинувачення у булінгу через українську мову, які озвучила Фреймут. Навпаки, Єфросиніна запевнила, що саме вона стала ініціаторкою запрошення Ольги до журі шоу «Шоумастгоуон» у 2012 році.
“Я пішла до її майбутнього чоловіка і вмовляла його посадити в журі саме Олю Фреймут. Я сказала, що в українському шоу має звучати українська мова. І саме через мій ультиматум там з’явилася пані Фреймут”.
Маша також уточнила, що була керівницею, ведучою й продюсеркою шоу, тому безпосередньо спілкувалася з Ольгою по сценарних і редакторських питаннях:
“Тому всі добре знали, як її звати, ніхто над нею не насміхався. Давайте довіряти фактам”.
Після заяв Єфросиніної в соцмережах розгорілася активна дискусія. Частина прихильників Фреймут продовжує її підтримувати, інші — вважають, що слова Ольги могли бути емоційною оцінкою минулих подій. Проте більшість коментаторів погоджуються: конфлікти між публічними особами варто вирішувати не на рівні припущень, а оперуючи конкретикою.
Наразі Фреймут ніяк не прокоментувала публічну відповідь Єфросиніної.
У Трускавці, Львівська область, група підлітків вчинила хуліганські дії щодо 18-річного хлопця з інвалідністю, знімаючи свої знущання на відео. Інцидент стався 19 березня близько 20:00 на вулиці Мазепи. Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції області.
За попередніми даними, у злочині брали участь четверо дівчат та один хлопець віком від 11 до 14 років. Усі вони є мешканцями Трускавця. Відеозапис своїх дій підлітки виклали в одну з соціальних мереж, що спричинило широкий громадський резонанс.
Поліція вже встановила особи всіх учасників інциденту та розпочала кримінальне провадження за ч.2 ст.296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. Винним загрожує покарання у вигляді обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці проводять опитування дітей у присутності їхніх батьків та психолога, а також встановлюють усі обставини події. Відомо, що потерпілий хлопець отримав моральну та психологічну травму.
Цей випадок викликав хвилю обурення серед місцевих мешканців та в соціальних мережах. Багато користувачів вимагають жорсткого покарання для винуватців та більшої уваги до проблеми булінгу серед неповнолітніх.
Правоохоронці закликають батьків бути уважними до поведінки своїх дітей, а також нагадують, що булінг та насильство неприпустимі у будь-якому вигляді. Розслідування триває, і найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення щодо подальших дій стосовно підлітків, які вчинили правопорушення.
Київська міська прокуратура подала до суду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо трьох підлітків віком 13-14 років, які жорстоко побили свого ровесника. Інцидент стався на дитячому майданчику в Оболонському районі столиці.
У ході досудового розслідування встановлено, що на дитячому майданчику в Оболонському районі столиці підлітку по черзі завдавали удари троє його знайомих, з якими у нього виник конфлікт напередодні.
Ювенальними прокурорами та дізнавачами, з урахуванням правосуддя, дружнього до дитини, та з дотриманням прав дітей, за участі спеціаліста-психолога проведено допити учасників сутички та потерпілого.
Підлітки ще не набули віку, з якого настає кримінальна відповідальність за злочин – ч. 1 ст. 126 КК (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень).
Прокуратурою до Оболонського районного суду скеровано три клопотання. До батьків підлітків вжито заходів адміністративного впливу.
6 лютого столичні Telegram-канали розповсюджували відео, на якому підлітки в балаклавах палицями та ланцюгом побили хлопця. Це відео записав один з учасників інциденту. Повідомлялося, що неповнолітні під виглядом 17-річної дівчини знайомляться з “жертвами” у мережі, заманюють на зустріч і гуртом нападають. По факту побиття було відкрито кримінальне провадження.
В Україні булінг – це не тільки соціальна проблема, але й серйозне правопорушення, яке має негативний вплив на психічний та фізичний стан жертв. Омбудсмен України Дмитро Лубінець надав роз’яснення щодо основних видів булінгу та механізмів захисту від цього явища. Булінг може проявлятися не лише у школах, а й у інших сферах життя, зокрема на роботі чи в соціальних мережах.
Економічний — крадіжки, пошкодження особистих речей, вимагання грошей тощо.
Визначення булінгу як насильства та жорстокого поводження з дитиною розширене у Законі України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”, який набув чинності у жовтні 2024 року
Булінг може проявлятися не тільки в реальному житті, а й в онлайн-просторі.
Кібербулінг — це форма булінгу, що здійснюється за допомогою електронних комунікацій. До нього відносяться поширення в інтернеті образливих матеріалів, створення фейкових акаунтів, публікація компрометуючих фотографій і відео, а також образи, наклепи та цькування через соціальні мережі.
Ознаки булінгу:
Дії кривдника повторюються й мають систематичний характер. Булер може ігнорувати жертву, не допускати її до колективу або застосовувати фізичну силу.
У булінгу є чіткі сторони конфлікту: кривдник, жертва і часто — спостерігачі.
Якщо дитина стала жертвою булінгу або свідком, важливо не мовчати. Рекомендується розповісти про це дорослим, яким дитина довіряє: батькам, учителям, психологу чи адміністрації школи.
Також можна звернутися за допомогою на спеціальні гарячі лінії, де нададуть необхідну підтримку та поради.
Для батьків:
Напишіть заяву до адміністрації школи про факт булінгу.
Повідомте про випадок у місцевий департамент освіти або поліцію.
Скористайтеся гарячими лініями допомоги:
Дитяча лінія: 116 111 або 0 800 500 225; Лінія з питань булінгу: 116 000; Гаряча лінія із запобігання насильству: 116 123 або 0 800 500 335; Центр безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103
Також Функція “Повідомити про булінг” на сайті АКом (заяву можуть подати як батьки, так і діти, зокрема анонімно).
Булінг — це порушення прав дитини. Згідно зі статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за булінг передбачені:
Штрафи від 850 до 3400 грн;
Громадські роботи від 20 до 60 годин.
Відповідальність можуть нести не лише кривдники, а й батьки булера, інші законні представники. Парламент розглядає нові законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за цькування.
Покарання може очікувати усіх дотичних до випадку учасників освітнього процесу, зокрема спостерігачів, які замовчують проблему. Кожен із нас може зупинити булінг, якщо не залишиться осторонь.
Якщо адміністрація навчального закладу або його засновник ігнорують проблему булінгу, зверніться до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
Поштова адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
Освітній омбудсмен Надія Лещик закликала не боятись повідомляти про сексуальні домагання та неетичну поведінку викладачів, наголосивши на проблемах в роботі етичних комісій, які часто захищають викладачів більше, ніж студентів.
Колишній начальник Управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Міністерства у справах ветеранів, Євген Шибалов, публічно оголосив про своє звільнення, заявивши про систематичні образи з боку заступниці міністерки Руслани Величко-Трифонюк. Цей інцидент викликав широкий резонанс і завершився звільненням чиновниці після службової перевірки.
Що сталося?
16 грудня 2024 року Євген Шибалов, який є ветераном війни та журналістом, заявив, що змушений був піти з посади через постійні образливі коментарі з боку Руслани Величко-Трифонюк. Він оприлюднив деталі неприпустимої поведінки, зазначивши, що протягом кількох місяців терпів приниження та образи, серед яких фрази, що принижують його професіоналізм, гідність і особистість.
“Я дізнався про себе багато цікавого: що я “довбойб”, “ніхя не роблю” і що в мене “м’який х*й”. Тримався я скільки міг, але зрештою вирішив, що терпіти це не маю права”, — прокоментував ситуацію Шибалов.
Міністерство у справах ветеранів відреагувало оперативно, засудивши будь-яку поведінку, яка принижує честь та гідність людини. 6 січня було розпочато службову перевірку, а вже наступного дня, 7 січня 2025 року, Руслану Величко-Трифонюк звільнили з посади.
У заяві Мінветеранів наголошується:
“Жодні обставини не можуть виправдовувати поведінку, яка принижує честь та гідність ветерана війни або будь-якої іншої людини”.
Євген Шибалов підтвердив, що зазнав образ саме від Руслани Величко-Трифонюк, але не зміг пояснити, що могло спричинити таку поведінку. Водночас він зазначив, що його спроби зупинити цей булінг виявилися марними.
Наразі журналісти намагаються отримати коментарі від ексзаступниці міністерки та керівництва Мінветеранів, але відповіді поки немає.
Скандал у Мінветеранів підняв важливі питання щодо ставлення до ветеранів війни та загальної культури роботи в державних органах. Інцидент показує необхідність більш жорсткого контролю за поведінкою посадовців і створення безпечних умов для роботи співробітників, особливо ветеранів.
