Daypolitico

Позначка: бусифікація

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

    В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

    Жорстка публічна заява президента Володимира Зеленського щодо так званої бусифікації має не лише безпековий, а й політичний підтекст. Про це повідомило джерело в Офісі Президента, обізнане з внутрішніми обговореннями.

    За словами співрозмовника, посилення риторики пов’язане з підготовкою до майбутнього виборчого циклу. У цьому контексті відповідальність за негативні практики мобілізації планують перекласти на територіальні центри комплектування, зокрема на військових комісарів.

    Як стверджує джерело, в Офісі Президента ухвалено політичне рішення зробити саме представників ТЦК «винними в треку» — тобто сформувати публічний наратив, за якого центральна влада дистанціюється від силових методів мобілізації, перекладаючи провину на виконавців на місцях.

    За цією ж інформацією, силовим структурам уже надано вказівку готувати кримінальні провадження щодо працівників ТЦК, які застосовували фізичну силу або перевищували службові повноваження під час мобілізаційних заходів. Йдеться про кейси, які можуть отримати публічний розголос і використовуватися як показові.

    Співрозмовник наголошує, що такий підхід дозволяє Банковій одночасно реагувати на суспільне обурення методами мобілізації та формувати образ «очищення системи» напередодні виборчої кампанії.

  • Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

    Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування порушень у військкоматах

    У Верховній Раді створено тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься розслідуванням порушень, допущених працівниками територіальних центрів комплектування. Про це повідомив народний депутат від партії “Слуга народу” Олександр Бакумов в коментарі виданню “Телеграф”.

    За його словами, комісія вивчатиме факти незаконної мобілізації, зокрема випадки, коли до армії призивали громадян із законною бронню. Депутати мають намір заслухати свідків, провести експертизи та зібрати документи, які передадуть до правоохоронних органів.

    Бакумов наголосив, що робота тимчасової комісії не замінює функції органів досудового розслідування. Натомість вона зосередиться на парламентському контролі та ініціюванні розгляду конкретних фактів. Усі виявлені докази, зокрема свідчення, можуть бути використані у кримінальних провадженнях.

    “Правоохоронні органи мають реагувати: вносити дані до ЄРДР, відкривати справи, використовувати матеріали комісії у провадженнях”, — зазначив депутат.

    Окрім правоохоронців, до процесу можуть долучитися й урядові структури. Кабінет Міністрів уповноважений ухвалювати дисциплінарні рішення, а також вносити зміни до нормативної бази.

    На думку Бакумова, такий парламентський механізм є важливим політичним інструментом впливу та контролю, який дозволяє швидше реагувати на зловживання в системі комплектування.

    Нардеп ще раз підкреслив, що ухвалений Верховною Радою закон посилює мобілізацію, але не легітимізує так звану “бусифікацію” — тобто насильницьке затримання громадян на вулицях для вручення повісток.

    “Ніхто не голосував за бусифікацію. Мобілізація має здійснюватись у рамках закону, без перевищення повноважень та порушення прав людини”, — наголосив він.

    Бакумов переконаний, що існують цивілізовані та ефективні способи реалізації мобілізаційної політики. Працівники ТЦК повинні діяти виключно у правовому полі, а в разі порушень — нести відповідальність.

  • 70% українців за те, щоб воювати до останнього, а 30% — живуть в Україні – нардеп Мазурашу

    70% українців за те, щоб воювати до останнього, а 30% — живуть в Україні – нардеп Мазурашу

    Народний депутат України Георгій Мазурашу нещодавно виступив з різкою заявою, яка торкається як ситуації на фронті, так і внутрішньої політики країни. За його словами, українці, які залишаються на батьківщині, мають різні погляди на війну, і лише 70% готові підтримувати боротьбу до кінця. Решта, за його словами, хочуть, щоб інші воювали, а самі не бажають брати в цьому участь.

    “Є люди, у яких позиція: ‘Ми воювати не будемо, але ми за те, щоб інші воювали до останнього’”, – зауважив депутат у своїй промові. Він також вказав, що така ситуація свідчить про глибокий розкол у суспільстві щодо майбутнього країни та ставлення до війни.

    Мазурашу також поділився думкою, що керівництво держави ставиться до населення, як до “рабів”, вимагаючи від людей беззаперечного виконання всіх наказів. За його словами, влада не реагує на численні інциденти з боку Територіальних центрів комплектування (ТЦК), коли люди, замість реальної допомоги, стикаються з бюрократією та “бусифікацією” – процесом примусового відправлення на фронт.

    Депутат висловив занепокоєння тим, що влада не проводить належної роботи з мотивацією та підтримкою цивільних, а лише орієнтується на примусову мобілізацію без урахування реальних потреб та проблем суспільства.

    Однією з найбільших проблем, за словами Мазурашу, є відсутність реакції з боку влади на інциденти з ТЦК, що спричиняють додаткове напруження серед населення. Примусовий процес мобілізації та відправка людей на війну без належної підготовки та підтримки тільки збільшує розчарування серед українців.

  • «Краще працювати на ТЦК, ніж ховатися від нього»: українських чоловіків порівнюють зі щурами

    «Краще працювати на ТЦК, ніж ховатися від нього»: українських чоловіків порівнюють зі щурами

    Військова мобілізація в Україні продовжує бути важливою темою, адже ситуація на фронті вимагає постійного поповнення армії. Проте, із збільшенням тиску на військкомати через потребу мобілізувати нових солдатів, деякі українські військові комісаріати стикаються з проблемою нестачі людей. Це приводить до того, що військові комісари змушені вдаватися до крайнощів: затримувати чоловіків, навіть тих, хто не підлягає мобілізації або тих, хто мав би бути звільнений від неї.

    Чоловік каже, що раніше вони не зупиняли чоловіків, які здавалися «явно слабкими особистостями», але тепер роблять це.

    «Через брак персоналу ми навряд чи вибираємо, кого зупиняти – тепер перевірці піддаються практично всі. Раніше ми дозволяли людям йти додому і збирати речі, але останнім часом вони не повертаються добровільно. Вони ховаються і не з’являються. Іноді нам доводиться конфісковувати їхні телефони залежно від ситуації», – каже Артем (ім’я змінено).

    Він розповів, що люди чинять їм силовий опір до останнього, порівнюючи затриманих зі «щурами».

    «Іноді це схоже на те, як мати справу із загнаним у кут щуром. Вони продовжують битися навіть перебуваючи в машині. Ті, хто чинить опір, завжди погрожують помститися нашим хлопцям або їхнім родинам», – каже Артем.

  • Зростання дезертирства та непокори в ЗСУ: чиновники б’ють на сполох

    Зростання дезертирства та непокори в ЗСУ: чиновники б’ють на сполох

    Ситуація в українських Збройних Силах загрожує все більше непокоєння серед чиновників через зростання дезертирства та непокори. Ці проблеми стали особливо актуальними на фоні тривалої війни з Росією, що триває вже більше року. На думку голови Верховного Суду України Станіслава Кравченка, ситуація з відмовою служити та дезертирством військових стала “загрозливою” і потребує термінового реагування.

    “Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

    За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

    Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

    Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.

  • Мобілізація в Україні: ТЦК шукають нових бійців у розважальних місцях і не тільки

    Мобілізація в Україні: ТЦК шукають нових бійців у розважальних місцях і не тільки

    Україна стикається з дедалі більшими труднощами у залученні нових бійців для поповнення армії. Спроба Києва зберегти оборонні позиції на тлі активного просування російських військ змушує владу вдатися до жорсткіших мобілізаційних заходів. Як пише The Wall Street Journal, у країні розпочали перевірки у людних місцях, включно з концертними залами, елітними магазинами та популярними кафе, щоб знайти новобранців і закликати до служби.

    Мобілізаційні рейди викликають суперечливі реакції серед населення. Частина громадян підтримує такі заходи, вважаючи їх необхідним кроком для забезпечення справедливості у призові. Заступник командира 3-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін зазначає: “Справедлива мобілізація – це коли людей залучають не лише з сіл, а й із міст”. Однак подібні дії також викликають обурення, особливо серед тих, хто вважає, що можновладці часто уникають призову завдяки корупційним схемам.

    Через те, що деякі впливові особи уникають призову, у суспільстві зростає напруга. Скандали, пов’язані з уникненням служби за хабарі, посилили тиск на президента Зеленського, який розпустив медичні комісії та розпочав аудит компаній, що бронювали працівників від мобілізації.

    Зниження кількості мобілізованих

    Поповнення української армії стало проблематичним через значні втрати на фронті, особливо після минулорічного наступу. За словами представника ЗСУ Василя Румака, кількість новобранців знизилася до 20 тисяч на місяць, а вік призову поступово знижується. Західні союзники також натякають на необхідність зниження вікових бар’єрів, проте це лише загострює демографічні проблеми, викликаючи стурбованість щодо майбутнього країни.

    Україна також зіткнулася з проблемою недостатньої підготовленості нових солдатів. У навчальних центрах інструктори відзначають брак бойового настрою серед новачків. “Найбільший виклик – змінити їхнє мислення”, – розповідає інструктор із позивним “Ф’юрі”. Тренувальний період був подовжений з одного місяця до шести тижнів, щоб новобранці могли краще підготуватися до реальних бойових умов.

    Завдання з посилення армії набуло як військового, так і політичного характеру. Солдат Сергій Гнєзділов, який закликав до справедливості в мобілізації, зазначив: “Коли всі громадяни відчують однакову відповідальність за країну, тоді, можливо, щось зміниться”. У той же час українські військові продовжують зміцнювати свої сили на фронті, очікуючи підтримки з боку західних союзників.

    Чи вистачить людського ресурсу для фронту?

    В умовах, коли більшість охочих до служби вже перебувають на передовій, забезпечення армії новими силами стає надскладним завданням. Поки що з 14 бригад, необхідних для прориву, укомплектовано лише чотири, що суттєво впливає на хід бойових дій. На тлі жорсткого протистояння на сході, російські сили продовжують використовувати чисельну перевагу, тоді як Україна робить усе можливе, щоб залучити більше підтримки Заходу.

  • Мобілізація чоловіків 50-60 років можлива лише за окремим наказом Генштабу

    Мобілізація чоловіків 50-60 років можлива лише за окремим наказом Генштабу

    Командування Сухопутних сил дозволяє мобілізацію чоловіків віком від 50 до 60 років лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Це підтвердив народний депутат та член комітету з нацбезпеки й оборони Верховної Ради Федір Веніславський у коментарі для Liga.net.

    За його словами, в директиві Командування Сухопутних сил дійсно міститься положення, яке обмежує призов осіб цієї вікової категорії. Така практика відповідає загальній позиції військового керівництва, яке вважає, що громадяни старші 50 років повинні мобілізуватися лише за наявності критично важливих військово-облікових спеціальностей.

    Окреме розпорядження про мобілізацію цих громадян може видавати тільки Генеральний штаб ЗСУ, враховуючи всі необхідні дані.

    Нагадаємо, що інформацію про цю директиву вперше оприлюднив 23 вересня народний депутат Олексій Гончаренко. Він зазначив, що згідно з документом, призов громадян віком 18-25 років зупинено, а основна мобілізація відбувається серед чоловіків від 25 до 49 років. Мобілізація осіб віком від 50 до 60 років відбувається лише за індивідуальними наказами Генштабу, що передбачає необхідність видачі окремих розпоряджень на кожного призовника.