Daypolitico

Позначка: Бєлгород

  • На велосипеді «Україна» через усю Росію: чеський блогер влаштував зухвалий рейд до Червоної площі та фронтового Бєлгорода

    На велосипеді «Україна» через усю Росію: чеський блогер влаштував зухвалий рейд до Червоної площі та фронтового Бєлгорода

    Чеський мандрівник і блогер Давид Піхал здійснив незвичну та ризиковану поїздку територією країни-агресорки, подолавши майже півтори тисячі кілометрів на класичному велосипеді «Україна» з Естонії до самої Москви. Про свій маршрут, побачене на прикордонних територіях та власні враження від російської дійсності мандрівник детально розповів на особистій сторінці у соціальних мережах.

    Від естонського кордону до Червоної площі
    Давид Піхал, відомий за прізвиськом Єбал, родом із міста Простєйов. Головною метою своєї подорожі він назвав солідарність із тими, хто захищається від агресії, а також серйозне фізичне навантаження, адреналін та прагнення до пригод. Свій заїзд до центру російської столиці чоловік зафіксував на відео безпосередньо на Червоній площі 12 серпня, на восьмий день безперервного руху. Загалом за час основного етапу чех подолав 1473 кілометри, провівши дев’ять ночей просто неба у наметі, а решту часу ночуючи у придорожніх готелях.

    Зупинятися в Москві мандрівник не став. Після трьох днів перебування у російській столиці він знову вирушив у дорогу на велосипеді «Україна» і проїхав ще 570 кілометрів у напрямку зони бойових дій до міста Курськ.

    Палаючі склади, атаки безпілотників та дірява безпека
    У Курську іноземець залишив свій двоколісний транспорт і потягом поїхав до прикордонного Бєлгорода, аби на власні очі побачити, як функціонує звичайне життя в умовах війни. Під час перебування у прифронтових районах Піхал кілька разів опинявся в зонах ударів безпілотників. Він особисто спостерігав спроби російських військових збити повітряні цілі, бачив охоплені вогнем склади та довгі черги цивільних автомобілів на автозаправних станціях.

    Попри екстравагантний вигляд і максимальну помітність на дорогах, мандрівника жодного разу не зупинили для перевірки документів навіть на військових блокпостах у Курській області. Єдиний діалог щодо його особи виник через футболку з портретом чеського президента Петра Павела: коли літній росіянин поцікавився зображенням, чех пожартував, що це його рідний дідусь, якому раніше належав велосипед, і зустрів повне схвалення співрозмовника.

    Політична позиція та вирок любителям режиму
    Блогер категорично відкинув закиди користувачів, які стверджували, що він занадто політизує свої мандрівки. Він підкреслив, що хоч і любить розваги та гумор, політика оточує кожного і безпосередньо формує спільне майбутнє.

    Піхал виступив із різкою критикою на адресу іноземних туристів, які відвідують Росію заради контенту та замовчують злочинну сутність тамтешнього режиму, тотальне безправ’я і знищення громадянських свобод. На завершення чеський мандрівник закликав допомагати тим, хто протистоїть несправедливості, вивчати історію та не дозволяти вводити себе в оману маніпуляціями.

  • У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У російському Бєлгороді в ніч проти 3 серпня після атаки безпілотників спалахнула пожежа в одному з корпусів Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова. Цей навчальний заклад займається дослідженнями у сфері безпілотних систем, розробкою окремих елементів керування БпЛА та підготовкою фахівців для роботи з дронами. Після удару в мережі з’явилися фото й відео, на яких видно сильне займання та значні пошкодження будівлі.

    Про пожежу першими повідомили місцеві Telegram-канали та незалежне російське видання ASTRA. Протягом ночі оперативний штаб Бєлгородської області кілька разів попереджав жителів про небезпеку атак безпілотників, однак російська влада спочатку не деталізувала наслідки удару по самому університету. Вранці місцеві пабліки опублікували кадри пошкодженого корпусу БДТУ. На них помітні вибиті вікна, обгорілі приміщення та сліди сильної пожежі.

    Йдеться про Бєлгородський державний технологічний університет імені Володимира Шухова — федеральний державний виш, підпорядкований Міністерству науки та вищої освіти Росії. Це великий технічний навчальний і науковий центр регіону, де поряд із традиційними інженерними напрямами останніми роками активно розвивали робототехніку та безпілотні технології.

    За даними ASTRA, в університеті розробляли автоматизовану систему керування безпілотними літальними апаратами на базі російського мікропроцесора «Міландр». У відкритих описах зазначалося, що систему планували використовувати для цивільних завдань — моніторингу ліній електропередач, теплотрас, аерофотозйомки та інших інженерних робіт. Водночас самі технології автономного керування та компоненти БпЛА є типовими технологіями подвійного призначення, тобто можуть застосовуватися як у цивільній, так і в інших сферах.

    Зв’язок університету з безпілотною тематикою підтверджується й іншими відкритими матеріалами. На платформі «Університет 2035» за БДТУ імені Шухова зареєстрований проєкт Arctic Drone — розробка безпілотного літального апарата, здатного працювати за екстремально низьких температур. Проєкт стосується створення технологічних компонентів робототехніки та безпілотних систем.

    Крім того, в університеті ведуться наукові дослідження у сфері робототехніки та автономних систем. У травні 2026 року в науковому журналі БДТУ було опубліковане дослідження, присвячене керуванню реконфігурованим мобільним роботом зі складною системою руху. Це додатково демонструє, що робототехніка є одним із напрямів технологічних досліджень закладу.

    Окремо розвивається й освітня складова. У квітні 2026 року Новоросійська філія БДТУ оголосила набір на нову спеціальність «Експлуатація безпілотних авіаційних систем». Після завершення програми студенти мають отримувати кваліфікацію оператора безпілотних літальних апаратів. Навчання доступне після 9-го та 11-го класів.

    За інформацією ASTRA, влітку головний університет у Бєлгороді також відкривав програму для школярів, присвячену конструюванню та розробці безпілотних апаратів. Саме ця обставина стала однією з причин, чому після нічної атаки увага була прикута не просто до навчального корпусу, а до технологічної спеціалізації установи.

    Втім, наразі немає незалежного підтвердження тверджень, що безпосередньо в атакованому корпусі здійснювалося серійне виробництво бойових дронів для російської армії. У відкритих джерелах підтверджуються передусім дослідницькі, освітні та інженерні проєкти у сфері БпЛА. Тому формулювання про те, що в університеті «збирали військові дрони», потребує обережності.

    Сам удар став частиною масштабної нічної атаки на російські регіони та тимчасово окупований Крим. У ніч проти 3 серпня повідомлення про вибухи надходили з Керчі, Феодосії, Сімферополя, Сакського району, Володимирської та Бєлгородської областей. У Володимирській області після атаки, зокрема, виникла масштабна пожежа на великому логістичному комплексі Wildberries.

    У самому Бєлгороді протягом ночі діяла небезпека ударів БпЛА. Російські місцеві ресурси повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони та вибухи. Влада області підтверджувала масовані атаки безпілотників на Бєлгород і прилеглий округ, хоча повного переліку пошкоджених об’єктів одразу не називала.

    Після появи ранкових фотографій стало зрозуміло, що корпус університету отримав серйозні пошкодження. NV із посиланням на місцевий Telegram-канал «Пепел Белгород» опублікував зображення, на яких видно значні сліди вогню всередині будівлі та пошкоджений фасад.

    Інформації про загиблих або поранених саме внаслідок удару по університету на момент появи повідомлень не було. Російська влада також не назвала масштабу матеріальних збитків та не повідомила, які саме лабораторії або приміщення постраждали.

    Для Бєлгородської області атаки безпілотників давно стали регулярним явищем через близькість регіону до українського кордону. Місто розташоване лише за кілька десятків кілометрів від України, тому повітряні тривоги, вибухи та повідомлення про роботу російської ППО там фіксують практично щодня.

    Водночас удар по технологічному університету вирізняється тим, що заклад має підтверджені програми та дослідження у сфері безпілотних систем. БДТУ не обмежувався лише теоретичними курсами: у відкритих джерелах є інформація про створення власних рішень для керування дронами, розробку спеціалізованих апаратів, робототехнічні дослідження та підготовку майбутніх операторів БпЛА.

    Наразі українська сторона офіційно не заявляла про причетність до удару саме по БДТУ імені Шухова та не називала цей університет серед підтверджених цілей нічної атаки. Тому достовірно можна говорити лише про сам факт пожежі після атаки безпілотників та про технологічні проєкти університету, які підтверджуються відкритими джерелами.

    Повний масштаб руйнувань і можливий вплив атаки на роботу лабораторій та програм, пов’язаних із БпЛА, ще належить встановити. Однак оприлюднені вранці 3 серпня кадри свідчать, що щонайменше один із корпусів університету постраждав суттєво.

  • Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    Ніч вибухів у Росії та Криму: дрони атакували Керч, спалахнув гігантський хаб Wildberries

    У ніч на 3 серпня тимчасово окупований Крим та низка регіонів Росії опинилися під масштабною атакою безпілотників. Вибухи та роботу протиповітряної оборони фіксували одразу в кількох районах, а одним із найбільш помітних наслідків нічних подій стала велика пожежа на території логістичного центру Wildberries у Володимирській області. Про атаку та її наслідки повідомляють місцеві Telegram-канали, моніторингові ресурси та українські ЗМІ.

    За оприлюдненими даними, під ударом опинився логістичний комплекс Wildberries у районі села Хрястово поблизу Володимира. У соціальних мережах з’явилися кадри з густим димом та вогнем на території об’єкта. Місцеві пабліки повідомляли, що атака могла тривати певний час, а безпілотники продовжували рухатися в районі логістичного центру вже після появи перших повідомлень про займання.

    Йдеться про великий логістичний об’єкт, площа якого, за даними ЗМІ, становить близько 171,9 тисячі квадратних метрів. Комплекс має важливе значення для розподілу товарних потоків між Московським регіоном та іншими частинами європейської території РФ. Саме тому масштаб пожежі та можливий термін відновлення роботи центру можуть мати значення для логістики маркетплейсу.

    При цьому це вже далеко не перший випадок, коли об’єкти Wildberries опиняються в зоні ударів безпілотників. Лише протягом останніх тижнів повідомлялося про пожежі або атаки на логістичні об’єкти компанії в різних регіонах РФ. Зокрема, 2 серпня після атаки безпілотників займання сталося на логістичному об’єкті Wildberries у Самарській області. Компанія підтверджувала факт пожежі.

    Наприкінці липня безпілотники також атакували склад Wildberries у Волгограді. Російські ЗМІ тоді повідомляли про постраждалих і роботу екстрених служб. Ще один великий інцидент стався у Пензі, де повідомлялося про удар близько 15 дронів по складському об’єкту та масштабне займання.

    Таким чином, пожежа під Володимиром стала продовженням серії інцидентів на великих логістичних майданчиках Росії.

    Вибухи в окупованому Криму

    Одночасно неспокійною була ніч у тимчасово окупованому Криму. За повідомленнями моніторингових Telegram-каналів, вибухи лунали в районі Керчі, Феодосії, Сімферополя та Сакського району.

    Особливо багато повідомлень надходило з Керчі. Місцеві жителі писали про масований проліт безпілотників та активну роботу російських мобільних вогневих груп. На тлі загрози рух Керченським мостом тимчасово перекривали.

    Після серії вибухів у різних частинах Керчі повідомлялося про займання. Одну з пожеж фіксували в районі Центрального ринку та автовокзалу. За попередньою інформацією, яку поширювали моніторингові ресурси, там могла бути пошкоджена електрична підстанція на вулиці Мирошника.

    Ще одне займання спостерігали поблизу Керченського мосту, в районі тимчасового селища будівельників. Неподалік розташована нафтогазова інфраструктура. Однак достовірного підтвердження безпосереднього ураження такого об’єкта на момент появи перших повідомлень немає, тому говорити про його пошкодження наразі передчасно.

    Також повідомлялося про інцидент у приватному секторі Керчі. За даними місцевих джерел, один із безпілотників або його уламки впали в районі житлової забудови, внаслідок чого чоловік отримав осколкове поранення. Точні обставини цього епізоду ще уточнюються.

    Окремі моніторингові ресурси повідомляли про дві точки займання в морі приблизно за 35 кілометрів на південь від Новоросійська. Що саме могло горіти в цьому районі, достовірно не встановлено.

    Пожежа спалахнула й у Бєлгороді

    Ще одним регіоном, де вночі повідомляли про атаку безпілотників, стала Бєлгородська область. У Бєлгороді масштабна пожежа виникла на території Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова.

    У мережі з’явилися відео сильного займання. За інформацією РБК-Україна, університет пов’язаний, зокрема, з розробками та дослідженнями у сфері безпілотних технологій.

    Водночас повний масштаб пошкоджень на території навчального закладу на ранок 3 серпня залишався незрозумілим. Російська влада традиційно повідомляє переважно про роботу ППО та наслідки падіння уламків, тоді як незалежна перевірка результатів атак одразу після ударів часто ускладнена.

    Нічні події відбулися на тлі різкого збільшення кількості ударів по об’єктах у глибині російської території. Останніми тижнями повідомлення про атаки безпілотників надходили з Московської, Самарської, Волгоградської, Пензенської, Рязанської та інших областей.

    При цьому окремою тенденцією стала серія пожеж на великих логістичних об’єктах. Зокрема, раніше в липні повідомлялося про атаки на логістичні центри Wildberries у Краснодарі та Невинномиську, а наприкінці місяця — про удар по об’єкту в Рязані.

    На момент публікації українська сторона не повідомляла детально про всі об’єкти, які могли бути цілями нічної атаки 3 серпня, тому остаточний перелік уражених об’єктів та масштаби пошкоджень ще можуть уточнюватися.

    Водночас географія нічних повідомлень — від окупованого Криму до Володимирської та Бєлгородської областей — свідчить про значний масштаб атаки. Найпомітнішими її наслідками на ранок стали пожежа на великому логістичному центрі Wildberries під Володимиром, вибухи та займання в Керчі, а також пожежа на території технологічного університету в Бєлгороді.

  • Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    У ніч на 21 липня Росія зазнала однієї з наймасштабніших комбінованих атак за останній час. Повідомлення про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі надходили одразу з кількох регіонів країни. За даними російських OSINT-спільнот, місцевих Telegram-каналів та офіційних заяв російської влади, під удар потрапили Липецька, Бєлгородська та Волгоградська області, а також район Анапи, тимчасово окупований Крим і Маріуполь. Станом на ранок офіційного підтвердження з боку України щодо причетності до атак не було.

    Липецьк: масштабна пожежа біля НЛМК і ТЕЦ-2

    Найбільший резонанс викликали події у Липецьку. Ще ввечері в області було оголошено ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі почали повідомляти про серію вибухів. Незабаром у соцмережах з’явилися численні відео із великою пожежею, що спалахнула в промисловій зоні міста.

    OSINT-аналітики геолокували займання в районі між Липецькою ТЕЦ-2 та територією Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК). За оприлюдненими кадрами неможливо однозначно встановити, який саме об’єкт був уражений. Водночас очевидці повідомляли про густий дим і сильне полум’я, що було видно з різних районів міста.

    Губернатор Липецької області Єгор Артамонов підтвердив факт атаки та повідомив, що пожежа виникла на території одного з промислових майданчиків на Передельчеській вулиці. За його словами, площа займання сягнула приблизно 2500 квадратних метрів, до ліквідації вогню залучили додаткові пожежно-рятувальні підрозділи. Водночас російська влада не уточнила, який саме об’єкт постраждав та що стало причиною пожежі.

    Особливу увагу привернув Новолипецький металургійний комбінат — один із найбільших металургійних заводів Росії. НЛМК виробляє близько п’ятої частини всієї російської сталі та входить до числа ключових підприємств російської металургії. Хоча компанія офіційно заявляє, що не виготовляє продукцію військового призначення, українська сторона раніше неодноразово зазначала, що сталь комбінату використовується підприємствами, які виконують оборонні замовлення для російського військово-промислового комплексу.

    Не менш важливим об’єктом є Липецька ТЕЦ-2, яка забезпечує теплопостачання значної частини міста та низки промислових підприємств регіону. Саме тому будь-які інциденти в цьому районі можуть вплинути не лише на промисловість, а й на роботу міської інфраструктури.

    Бєлгородщина: повідомляють про перебої з водопостачанням

    Під атакою цієї ж ночі опинилася і Бєлгородська область, яка регулярно зазнає ударів через близькість до українського кордону.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про численні вибухи над Бєлгородом, активну роботу систем протиповітряної оборони та падіння уламків ракет у різних районах міста. Також з’явилася інформація про перебої з водопостачанням у частині Бєлгорода, що може свідчити про пошкодження об’єктів енергетичної або комунальної інфраструктури. Однак офіційного підтвердження характеру цих пошкоджень наразі немає.

    Оперативний штаб Бєлгородської області заявив, що під час нічної атаки постраждалих не зафіксовано. Деталі щодо наслідків ударів російська влада поки не розкриває.

    Волгоград: ракетна небезпека і повідомлення про вибухи

    Жителі Волгограда також повідомляли про вибухи та сирени повітряної тривоги. У регіоні оголосили ракетну небезпеку, однак інформація про можливі влучання або руйнування поки що не підтверджена.

    Станом на ранок місцева влада не повідомила про пошкодження критичної інфраструктури чи постраждалих.

    Дрони фіксували над Анапою, Кримом та Маріуполем

    Крім ракетних ударів, цієї ночі повідомлялося і про активність безпілотників. За даними російських пабліків, вибухи лунали в районі Анапи, тимчасово окупованого Криму та Маріуполя.

    У Криму очевидці повідомляли про роботу ППО та серію вибухів у різних районах півострова. Офіційної інформації про можливі пошкодження військових чи інфраструктурних об’єктів поки що немає.

    Росія не уточнює масштаби наслідків

    Попри численні фото й відео масштабної пожежі у Липецьку, російська влада поки що не повідомляє, чи зазнали пошкоджень Новолипецький металургійний комбінат або Липецька ТЕЦ-2. Незалежно перевірити ці дані наразі неможливо.

    Так само відсутні підтвердження щодо можливих уражень інших промислових або військових об’єктів у Бєлгородській та Волгоградській областях.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники дедалі частіше завдають ударів по військовій, енергетичній та промисловій інфраструктурі в глибині території Росії. Українська влада традиційно не коментує більшість таких операцій до появи офіційної інформації.

    Нагадаємо, напередодні Сили безпілотних систем України повідомили про знищення восьми важливих елементів російської протиповітряної оборони, а Центр спеціальних операцій СБУ “Альфа” заявив про ураження координаційного центру ФСБ РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ці удари стали черговим етапом кампанії зі знищення військової інфраструктури та логістичних можливостей Росії.

  • ЗСУ вдарили по двох підприємствах ВПК РФ на Брянщині та пошкодили військову логістику в Криму

    ЗСУ вдарили по двох підприємствах ВПК РФ на Брянщині та пошкодили військову логістику в Криму

    У ніч на 7 липня Сили оборони України завдали серії ударів по об’єктах військово-промислового комплексу та логістичної інфраструктури Росії. Під ураження потрапили два стратегічно важливі підприємства у Брянській області, нафтобаза аеродрому в Бєлгороді, два залізничні мости в тимчасово окупованому Криму та склади матеріально-технічного забезпечення російських військ на Донеччині.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    Однією з головних цілей операції стало підприємство АТ «Группа Кремний ЕЛ» у Брянську. За інформацією Генштабу, це один із найбільших виробників мікроелектроніки в Росії, який випускає мікросхеми, силові напівпровідникові прилади та інші електронні компоненти для систем управління, зв’язку, радіоелектронної боротьби та сучасних зразків російського озброєння. Після удару оцінка масштабів пошкоджень триває.

    Ще одним об’єктом став Брянський хімічний завод у місті Сельцо. За даними українського командування, у районі підприємства зафіксували щонайменше чотири вибухи. Це підприємство виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, які використовуються для виготовлення боєприпасів і ракет, що застосовуються Росією під час ударів по території України. Остаточні результати ураження наразі уточнюються.

    Крім підприємств військово-промислового комплексу, українські військові атакували нафтобазу аеродрому Бєлгород, яка використовується для забезпечення російської авіації паливом. Інформація щодо масштабів пошкоджень також перевіряється.

    Окремою ціллю стали два залізничні мости в районах населених пунктів Роздольне та Ічкі у тимчасово окупованому Криму. За інформацією Генштабу, ці транспортні об’єкти активно використовуються російською армією для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та іншого військового забезпечення на південний напрямок фронту.

    Також українські підрозділи завдали ударів по складах матеріально-технічного забезпечення російських військ у районах Волновахи та Ясинуватої на тимчасово окупованій території Донецької області.

    У Генеральному штабі наголосили, що операція стала продовженням системної кампанії зі зниження можливостей російського військово-промислового комплексу та порушення логістичних маршрутів забезпечення окупаційних військ.

    Останніми днями українські Сили оборони вже здійснили низку результативних ударів по стратегічних об’єктах РФ. Зокрема, 6 липня було уражено Омський нафтопереробний завод — найбільший НПЗ Росії, де, за попередніми даними, пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 потужністю 8,4 млн тонн на рік. Тієї ж ночі українські військові також атакували два інші російські нафтопереробні заводи, пункт дислокації ракетної бригади та термінал перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму.

    У Генштабі зазначають, що результати нинішньої операції ще уточнюються, однак удари були спрямовані по об’єктах, які безпосередньо забезпечують виробництво озброєння, військову логістику та функціонування російської армії.

  • Вибухи та масштабний блекаут: у Бєлгороді після атаки зникло світло

    Вибухи та масштабний блекаут: у Бєлгороді після атаки зникло світло

    У ніч проти 4 липня російський Бєлгород зазнав чергової ракетної атаки. Після серії потужних вибухів у місті виникли масштабні перебої з електропостачанням, а на одному з енергетичних об’єктів спалахнула пожежа. Російські Telegram-канали повідомляють про ураження теплоелектроцентралі «Промінь» та електропідстанції, однак офіційна влада регіону на момент публікації ці повідомлення не підтвердила.

    Про це повідомляють місцеві російські Telegram-канали.

    За інформацією пабліків, атака розпочалася приблизно о 23:35 за місцевим часом. Майже одразу після цього жителі різних районів Бєлгорода почали повідомляти про серію гучних вибухів, які було чути в різних частинах міста. Одночасно росіяни заявляли про активну роботу систем протиповітряної оборони.

    У соціальних мережах місцеві жителі писали, що під час атаки в будинках почало мерехтіти світло, а згодом електропостачання повністю зникло. Деякі очевидці також повідомляли про характерні звуки роботи трансформаторів та аварійне вимкнення електромереж.

    Через деякий час російські Telegram-канали уточнили, що, за їхньою інформацією, однією з цілей атаки стала ТЕЦ «Промінь». Після удару на території підприємства виникла пожежа, а район Харківської гори, який є одним із найбільших житлових масивів Бєлгорода, повністю залишився без електропостачання.

    Невдовзі повідомлення про відключення світла почали надходити і з інших районів міста. Російські пабліки стверджували, що електроенергія зникла майже на всій території Бєлгорода, а також у прилеглих населених пунктах Бєлгородської агломерації.

    Користувачі соцмереж повідомляли, що разом із відключенням електроенергії виникли перебої у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Через відсутність офіційної інформації перевірити масштаби пошкоджень незалежним шляхом наразі неможливо.

    Telegram-канал «Пепел Белгород» заявив, що ракетні удари нібито були одночасно завдані по всіх основних електропідстанціях міста. Водночас аналітики OSINT-спільнот, які досліджують перебіг бойових дій за відкритими джерелами, оцінюють ситуацію більш стримано. За їхніми даними, підтвердження є лише щодо ураження ТЕЦ «Промінь» та однієї електропідстанції, тоді як інформація про удари по всій енергетичній інфраструктурі Бєлгорода наразі не знайшла підтвердження.

    Станом на ранок 4 липня точна кількість пошкоджених енергетичних об’єктів, масштаби руйнувань та інформація про можливих постраждалих офіційно не оприлюднені. Влада Бєлгородської області також не коментувала повідомлення про атаку та її наслідки.

    Бєлгородська область вже тривалий час регулярно опиняється під ударами на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Регіон межує з Харківською, Сумською та Луганською областями України й використовується російськими військами як один із ключових логістичних центрів для забезпечення бойових дій. Через це об’єкти військової та енергетичної інфраструктури регіону неодноразово ставали цілями атак.

    Останніми місяцями російська влада дедалі частіше повідомляє про удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Внаслідок таких атак нерідко виникають перебої з електропостачанням, водою, зв’язком та роботою критичної інфраструктури.

    Варто зазначити, що це вже друга подібна атака на Бєлгород за останні дві доби. Напередодні, 3 липня, російські джерела також повідомляли про ракетний удар по місту. Тоді, за їхніми даними, під удар потрапила Мічурінська ТЕЦ. Внаслідок цього значна частина Бєлгорода залишилася без світла, водопостачання, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Відновлення роботи інфраструктури тривало кілька годин.

    На цьому тлі тривають повідомлення про атаки й на інші стратегічні об’єкти на території Росії. Зокрема, раніше видання «Медуза» повідомило, що від початку масштабної кампанії ударів Україна вже атакувала вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії. Частина цих підприємств зазнавала повторних ударів, що свідчить про системний характер атак на об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс паливом та енергоресурсами.

    Попри численні повідомлення у російських соціальних мережах, незалежно перевірити інформацію про наслідки нічної атаки наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує удари по військових та стратегічних об’єктах на території Росії.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • Що відбувається на північному фронті

    Що відбувається на північному фронті

    Росія продовжує тримати сили поблизу українського кордону, проте ознак масового перекидання військових до Білгородської області наразі немає. Це підтвердив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час свого виступу в ефірі телемарафону. Попри відсутність активного пересування ворожих військ, ситуація на кордоні залишається напруженою, що вимагає постійної готовності українських прикордонників до будь-якого розвитку подій.

    Поточна ситуація на кордоні: що відомо

    З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання безпеки на державному кордоні стало одним з ключових. Однак останнім часом фіксувалося зниження активності з боку російських військ на північних напрямках. Як зазначив Андрій Демченко, Росія дійсно продовжує утримувати певну кількість сил у Білгородській області, але масового поповнення або нарощування військових підрозділів там не спостерігається.

    Незважаючи на відсутність ознак активного руху ворожих сил, українські прикордонники залишаються на сторожі. Головним завданням Державної прикордонної служби на даний момент є утримання та укріплення власних оборонних позицій на території України. Це дозволяє зберігати постійну готовність до можливих агресивних дій з боку противника.

    «Тримаючи ті сили і засоби, ворог може в будь-який момент здійснити будь-які дії проти нашої країни», – підкреслив Демченко. Ця готовність є критично важливою, оскільки навіть за відсутності прямого наступу противник може здійснювати раптові атаки або диверсійні дії.

    Ситуація на північному фронті

    Загострення на північних рубежах України, включаючи Білгородську та Курську області, де тривають запеклі бої, підвищує ризики для безпеки прикордонних регіонів. Українські військові повідомляють, що російські війська у Білгородській області виглядають більш підготовленими до можливого наступу з боку Збройних сил України, порівняно з ситуацією в Курській області. Це додає ваги завданню українських прикордонників зберігати пильність та оперативно реагувати на будь-які зміни ситуації.

  • Спроба ЗСУ прорватись в Бєлгородську область РФ не вдалася

    Спроба ЗСУ прорватись в Бєлгородську область РФ не вдалася

    Спроба Збройних Сил України (ЗСУ) прорватися в Бєлгородську область Російської Федерації виявилася невдалою. Як повідомляє The Washington Post, попри місяці підготовки та розгорнення військ уздовж кордону, українським силам не вдалося здійснити успішний прорив через контрольний пункт «Колотилівка».

    Після місяців дислокації вздовж кордону солдатів відправили в РФ, готувалися перетнути кордон з КПП “Колотилівка”.

    Територія була укріплена “зубами дракона” і сильно замінована. ЗСУ майже відразу потрапили під сильну атаку артилерії, безпілотників і авіаударів.

    За словами бійців, ЗСУ просунулися приблизно на 10 км, захопивши покинуті позиції росіян, але бої залишалися напруженими. “Нас обстрілювали з усього”.

    Військовий “Хакер” заявив, що багато бійців дістали контузії або важкі поранення, а інших було вбито. “Уся наша група була поранена в день нашого прибуття”.

    “Жахливі бої різко контрастували з майже святковим настроєм українських чиновників: командувач армії генерал-полковник Олександр Сирський оголосив у четвер про призначення військового коменданта Курської області “для підтримання правопорядку та забезпечення основних потреб населення”.

  • Український військовий літак вперше завдав удару по Росії

    Український військовий літак вперше завдав удару по Росії

    9 червня 2024 року український військовий літак вперше здійснив удар по цілі на території Росії. Ця подія має велике стратегічне та символічне значення, оскільки вона демонструє новий етап у військовому конфлікті між двома країнами.

    Про це повідомили джерела серед українських військових, з посиланням на Sky News.

    Зазначається, що було уражено “російський командний вузол” в районі Бєлгорода.

    “Хоча оцінка шкоди ще триває, підтверджено, що це було пряме влучення. Це перший боєприпас ЗСУ, доставлений з повітря, який вдарив по цілі в Росії”, — йдеться в повідомленні.

    Наразі невідомо, який боєприпас використовувався для удару.

    8 червня 2024 року на території аеродрому “Ахтубінск” в Астраханській області Росії уражено багатоцільовий винищувач держави-агресора Су-57.