Позначка: бюджет 2026

  • Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни до державного бюджету, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони, а також підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідна інформація міститься в картці законопроєкту №15224, що завершує тривалу парламентську процедуру його ухвалення та відкриває шлях до практичного впровадження нових бюджетних параметрів.

    Цей закон є частиною масштабного перегляду фінансування оборонної сфери, який відбувається на тлі триваючої повномасштабної війни та зростання потреб українських Сил оборони. Документ передбачає не лише збільшення загального ресурсу для армії, але й більш гнучкий механізм використання міжнародної фінансової допомоги, зокрема коштів Європейського Союзу, які тепер можуть оперативніше спрямовуватися на ключові потреби оборони.

    Верховна Рада напередодні остаточно підтримала відповідні зміни та відхилила сім постанов, які намагалися заблокувати набуття чинності закону. Це дозволило уряду перейти до реалізації нового бюджетного пакета без додаткових юридичних перешкод. У парламенті наголошують, що рішення має стратегічне значення, оскільки забезпечує стабільне фінансування армії в умовах довготривалого військового протистояння.

    Ключовим джерелом додаткових коштів стала фінансова підтримка з боку Європейського Союзу. Саме ці надходження дозволили суттєво збільшити оборонні видатки без критичного навантаження на внутрішній бюджет. Уряд отримує можливість спрямовувати ці ресурси не лише на поточні витрати, але й на довгострокові програми модернізації та відновлення боєздатності війська.

    Згідно з ухваленим документом, значна частина коштів буде спрямована на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що є одним із ключових запитів у секторі оборони. Окремо передбачено фінансування закупівлі озброєння, військової техніки, боєприпасів, а також їх модернізації та ремонту. Це дозволяє комплексно закривати як поточні потреби фронту, так і потреби у відновленні технічного ресурсу армії.

    Загальний обсяг змін до оборонного бюджету є безпрецедентним і, за даними парламенту, становить 1,56 трлн гривень додаткового фінансування. У результаті загальний бюджет сектору безпеки та оборони України досягає рекордного рівня у 4,4 трлн гривень. Це один із найбільших оборонних бюджетів в історії країни, сформований у відповідь на виклики повномасштабної війни.

    Найбільша частка видатків — понад 2,3 трлн гривень — буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки. Ще близько 1,45 трлн гривень передбачено на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, структура бюджету чітко відображає пріоритети держави: забезпечення бойових спроможностей армії та підтримка особового складу.

    Міністр цифрової трансформації та представник уряду у секторі оборони Михайло Федоров наголосив, що ухвалені зміни дозволяють швидше залучати міжнародну допомогу та ефективніше розподіляти ресурси між ключовими напрямками. За його словами, це підвищує оперативність фінансування та зменшує бюрократичні затримки, які раніше ускладнювали постачання необхідних ресурсів на фронт.

    Таким чином, підписаний закон фактично закріплює нову модель фінансування оборонного сектору України, яка базується на поєднанні внутрішніх ресурсів і масштабної міжнародної підтримки, а також спрямована на довгострокове забезпечення стабільності та боєздатності української армії.

  • Рада наростила оборонний бюджет-2026 на 1,5 трлн грн

    Рада наростила оборонний бюджет-2026 на 1,5 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №15224 про внесення змін до державного бюджету на 2026 рік, яким передбачено суттєве збільшення видатків на сектор безпеки та оборони. За відповідне рішення проголосували 242 народні депутати, повідомив парламентар Ярослав Железняк.

    Прийняті зміни фактично означають масштабне переформатування бюджетних пріоритетів держави у 2026 році з акцентом на обороноздатність, стійкість державних інституцій та забезпечення армії в умовах повномасштабної війни. Загальний обсяг додаткового фінансування сектору безпеки та оборони збільшується на 1,5 трлн грн, що є одним із найбільших одноразових збільшень оборонних видатків за останні роки.

    Основним джерелом покриття цих витрат визначено міжнародну фінансову допомогу від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan. Загальний обсяг цієї програми становить 45 млрд євро, з яких 31,8 млрд євро спрямовуються безпосередньо на фінансування оборони та безпеки України. Таким чином, значна частина додаткових бюджетних можливостей формується за рахунок зовнішньої підтримки, яка інтегрується в державний бюджет.

    Найбільша частина нових оборонних видатків — близько 1,3 трлн грн — буде спрямована на матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Йдеться про закупівлю озброєння, боєприпасів, військової техніки, а також ремонт, відновлення та модернізацію наявного озброєння і військових систем. Це фінансування має забезпечити як поточні потреби фронту, так і підтримку боєздатності армії у середньостроковій перспективі, з урахуванням інтенсивності бойових дій та витрат техніки.

    Окремим великим блоком фінансування передбачено 174 млрд грн на грошове забезпечення військовослужбовців. Це рішення спрямоване на стабілізацію виплат у секторі оборони, збереження мотиваційної складової служби та забезпечення передбачуваності фінансового забезпечення для військових. Умови війни створюють додаткове навантаження на бюджет, і ця стаття витрат є однією з ключових у структурі оборонного фінансування.

    Ще 14,6 млрд грн передбачено для формування резервного фонду сектору безпеки та оборони. Ці кошти використовуватимуться для оперативного реагування на непередбачувані потреби армії, включно з терміновими закупівлями, логістичними витратами або покриттям критичних дефіцитів у забезпеченні.

    Паралельно з оборонним блоком зміни до бюджету передбачають низку інших важливих напрямів фінансування, пов’язаних із забезпеченням стійкості держави. Зокрема, 40 млрд грн спрямовуються на посилення енергетичної та інфраструктурної стійкості регіонів у зимовий період. Ці кошти будуть використані для захисту критичної інфраструктури, модернізації котелень, розвитку когенераційних установок, а також створення резервних джерел електроживлення, що є критично важливим на тлі ризиків атак на енергосистему.

    Ще 40 млрд грн направляються до резервного фонду державного бюджету. Цей інструмент дозволяє уряду оперативно фінансувати непередбачувані витрати, які можуть виникати внаслідок воєнних дій, надзвичайних ситуацій або необхідності термінового реагування на кризові явища в економіці чи інфраструктурі.

    У парламенті нагадують, що процес коригування бюджету на 2026 рік тривав у кілька етапів. У травні Верховна Рада підтримала відповідний законопроєкт у першому читанні, а вже в червні бюджетний комітет рекомендував фінальну редакцію до ухвалення з урахуванням оновлених макрофінансових прогнозів та очікуваних надходжень міжнародної допомоги.

    Окремо підкреслюється, що ухвалені зміни тісно пов’язані з європейською фінансовою підтримкою. Програма Ukraine Support Loan розглядається як один із ключових інструментів стабілізації державних фінансів України у 2026 році, оскільки дозволяє частково компенсувати високі витрати на оборону без надмірного навантаження на внутрішні джерела доходів.

    У результаті ухвалених рішень структура державного бюджету 2026 року стає ще більш оборонно-орієнтованою. Це відображає як поточні безпекові виклики, так і довгострокову стратегію держави щодо підтримки оборонного сектору та стійкості економіки в умовах війни.

  • Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україна у 2026 році потребує близько 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, однак станом на початок року вже вдалося залучити лише 5,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Про це повідомили у Міністерстві фінансів під час засідання комітету Української платформи донорів.

    За даними відомства, частина коштів надійшла через механізм ERA, а також за підтримки Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Водночас обсяг уже отриманого фінансування поки що покриває лише незначну частину від загальної потреби.

    Контекстом залишається значний дефіцит державного бюджету на 2026 рік, який оцінюється приблизно у 1,9 трильйона гривень або близько 18,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Основним джерелом його покриття визначено зовнішню допомогу та державні запозичення.

    На момент ухвалення бюджету частина необхідного фінансування залишалася непідтвердженою, що створює додаткові ризики для стабільності державних фінансів.

    У Мінфіні наголошують, що подальше залучення міжнародної підтримки є критично важливим для забезпечення макрофінансової стабільності, фінансування соціальних видатків та підтримки оборонного сектору в умовах війни.

  • З 1 березня в Україні підвищать пенсії на 12,1%

    З 1 березня в Україні підвищать пенсії на 12,1%

    З 1 березня 2026 року в Україні відбудеться індексація пенсій на 12,1%. Підвищення стосуватиметься всіх пенсіонерів, які отримують виплати через Пенсійний фонд України.

    Про це повідомили в уряді.

    За словами міністра соціальної політики, індексація перевищує рівень інфляції минулого року на 4%. Таким чином, підвищення має частково компенсувати зростання цін та підтримати купівельну спроможність літніх людей.

    У Міністерстві наголошують, що індексація охопить повністю всіх отримувачів пенсій з Пенсійного фонду. Йдеться про понад 10 мільйонів українців.

    Вперше за багато років Пенсійний фонд розпочинає рік із затвердженим бюджетом. У 2026 році він становить понад 1,2 трильйона гривень і є збалансованим та бездефіцитним. Уряд підкреслює, що це забезпечує передбачуваність і стабільність виплат.

    Середній розмір пенсії у 2026 році становить приблизно 6 500 гривень. Водночас значна частина пенсіонерів отримує менше. За офіційними даними, понад 4,3 мільйона осіб мають пенсію за віком нижче 6 тисяч гривень.

    У міністерстві визнають, що нинішній рівень виплат не забезпечує гідного рівня життя, тому індексація розглядається як частина ширших системних змін.

    Наразі відомство завершило розробку нової моделі пенсійної системи та готує законопроєкт, який має забезпечити довгострокову стабільність і справедливість нарахувань. Очікується, що реформа дозволить модернізувати підхід до формування пенсій та зробити систему більш стійкою в умовах демографічних викликів.

    Таким чином, індексація з 1 березня стане першим етапом у пакеті змін, спрямованих на підвищення соціального захисту громадян пенсійного віку.

  • Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 мільярдів гривень

    Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 мільярдів гривень

    Київська міська рада затвердила бюджет столиці на 2026 рік, а також внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного року. Відповідні рішення були ухвалені під час пленарного засідання, яке відбулося напередодні. Про це повідомляє видання КВ.

    Згідно з прийнятими документами, доходи міського бюджету у 2026 році мають скласти 106,3 млрд гривень, тоді як видатки заплановані на рівні 113,2 млрд гривень. Таким чином, дефіцит міської скарбниці становитиме близько 6,9 млрд гривень. Для порівняння, під час ухвалення бюджету на 2025 рік планувалося, що він буде профіцитним, однак станом на грудень 2025-го фактичний дефіцит уже сягнув 15,2 млрд гривень.

    Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

    Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

    Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

    Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

    Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

    Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

    Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

    Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

    Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

    Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

    Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

    Контекст попереднього року

    Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

    За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

    Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

  • Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

    Чому депутати не готові голосувати за бюджет 2026 та до чого тут “майбутні вибори”

    Як повідомляють наші джерела, депутати відмовляються голосувати за Бюджет на 2026 рік через те, що не враховані їх особисті побажання в контексті “майбутніх виборів” та претензій групи Арахамії на розширення впливу на Кабмін.

    Зокрема, за інформацією джерела, відразу кілька груп депутатів всередині Слуг заявили, що їхні регіональні побажання не враховані, оскільки в уряді заявляють, що “незрозумілі джерела наповнення бюджету без міжнародної допомоги”.

    Водночас, як зазначає джерело, це не зовсім відповідає дійсності: “в рамках обмеженого бюджету і переформатувань напередодні можливих виборів вертикаль Офісу Президента хоче максимально замкнути всі потоки на собі, а ламати опір опальних нардепів планують тими ж методами, що й спробу усунути Андрія Єрмака”.

    Другим фактором, що впливає на затримку голосування за бюджет, є  претензії умовної “групи Арахамії” на розширення впливу на Кабмін.

    За інформацією джерела, група Арахамії наполягає на заміні ряду міністрів на “своїх людей”. Зокрема, мова йде про Мін’юст та Міненерго.

    Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа заявила, що розгляд Верховною Радою законопроєкта про державний бюджет-2026 у другому читанні та в цілому має відбутися 2 грудня.

  • Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення Bild: дві третини німців (66%) не вважають, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу Bürgergeld. Підтримали універсальні виплати лише 17% респондентів.

    Опитування також показало високий рівень настроїв щодо повернення чоловіків призовного віку: 62% респондентів заявили, що такі чоловіки мають повернутися назад в Україну. При цьому 18% виступили проти повернення, ще 8% — байдуже.

    Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

    У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

    Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

  • Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Наші джерела повідомили, що новий державний бюджет сформовано з явним акцентом на можливі вибори 2026 року. У документі закладено значне підвищення зарплат для лікарів і вчителів, і в політичних кулуарах це розцінюють як цілеспрямований сигнал до виборців.

    За даними інсайдерів, питання фінансування Центральної виборчої комісії (ЦВК) у проєкті бюджету опинилося поза пріоритетом: на її потреби суттєвих коштів не закладено. Утім у політичних колах наголошують, що це «вторинне» питання в порівнянні з візуальними кроками — підвищенням доходів категорій, чия підтримка може вирішувати результати голосувань на місцях.

    Підвищення зарплат медикам і педагогам у бюджеті відіграє дві ролі одночасно: соціальну та політичну. З одного боку, це відповідь на потреби секторів, що працюють в надзвичайно складних умовах; з іншого — очевидний інструмент донесення позитивних змін до широких груп виборців. Саме тому багато хто у владних кабінетах розглядає ці виплати як механізм мобілізації підтримки напередодні кампанії.

  • Через дефіцит бюджету частину видатків для ЗСУ відклали на 2026 рік – джерела

    Через дефіцит бюджету частину видатків для ЗСУ відклали на 2026 рік – джерела

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що у проєкті державного бюджету на 2026 рік поки не закладено близько 700 млн грн, необхідних для потреб Збройних сил України. За інформацією співрозмовників, основними статтями, через які виникла потреба в додаткових коштах, є закупівля озброєння та виплати родинам загиблих військових — саме ці видатки значно роздуті й збільшують прогнозний дефіцит.

    На Банковій нібито ухвалили тимчасове рішення частину цих видатків наразі не вносити до проєкту, щоб уникнути подальшого збільшення бюджетного розриву у поточному році. Як пояснюють джерела, питання планують вирішити вже протягом 2026 року — шляхом перенесення фінансування, пошуку додаткових джерел або коригування інших статей видатків.

    За словами співрозмовників, такий підхід має на меті політичне й фіскальне згладжування показників бюджету цього року, проте створює ризики для своєчасного фінансування критичних потреб оборони та соціальних виплат для родин загиблих. Деталі щодо джерел покриття бракувальних 700 млн грн, строки вирішення питання та відповідальні за це органи визначені не були.

  • У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    Уряд пропонує з 2026 року встановити прожитковий мінімум на рівні 3209 грн, а мінімальну зарплату підвищити до 8647 грн. Такі цифри закладені у проєкті закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (№14000).

    У статті 7 документа прописані розміри прожиткового мінімуму для окремих категорій:

    • діти до 6 років — 2817 грн;

    • діти від 6 до 18 років — 3512 грн;

    • працездатні особи — 3328 грн;

    • особи, які втратили працездатність — 2595 грн;

    • спеціальний показник для розрахунку доплат на радіоактивно забруднених територіях — 1600 грн.

    Це означає, що максимальна пенсія за віком, обмежена десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, зросте до 25 950 грн.

    Водночас для суддів, прокурорів, податківців і митників нічого не зміниться: прожитковий мінімум для визначення їхніх посадових окладів залишиться на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

    Зростання мінімальної зарплати до 8647 грн автоматично підвищить мінімальний ЄСВ для ФОП. Водночас у бюджеті передбачено збереження «розрахункової величини» для судових рішень на рівні 1600 грн.

    Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2026 році становитиме 20 мінімальних зарплат, а для військовослужбовців і поліцейських — 15 мінімальних зарплат.