Daypolitico

Позначка: бюджет Києва

  • Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    У Київській міській військовій адміністрації готується нове кадрове призначення. Заступником начальника КМВА може стати Сергій Садовий — колишній голова Голосіївської районної адміністрації Києва, який багато років працював у системі столичної влади.

    За інформацією джерела, Садовому планують передати напрям, пов’язаний із контролем міських фінансів, які можна забрати у міста на військові цілі. Йдеться про кошти, які зараз перебувають у розпорядженні міста, але потенційно можуть бути спрямовані на оборону. Саме контроль над такими фінансовими ресурсами, за даними джерела, має увійти до зони відповідальності Садового.

    Таким чином, йдеться не просто про адміністративне призначення. Потенційно Садовий опиниться в точці, де перетинаються інтереси міської влади та військової адміністрації, а також рішення щодо того, яку частину міських ресурсів можна спрямувати на військові цілі.

    Садовий має тривалий досвід роботи всередині київської влади. Він очолював Голосіївську РДА ще у 2006–2010 роках, потім працював у КМДА, де керував Головним управлінням контролю за благоустроєм і був директором профільного департаменту. У 2019 році Віталій Кличко знову представив його як виконувача обов’язків голови Голосіївського району, а в травні 2020 року Садовий офіційно отримав цю посаду указом президента.

    Саме цей досвід робить його потенційну появу в КМВА значущою. Садовий уже працював усередині системи КМДА та знайомий із механізмами функціонування столичної адміністрації, міським господарством і бюджетними процесами. Крім того, його освіта пов’язана з фінансами.

    Окрема деталь інсайду — близькість Садового до колишнього першого заступника Віталія Кличка Миколи Поворозника, якого в київських політичних колах називали «Паровозником». Джерело характеризує Садового як близьку до Поворозника людину.

    Фінансова складова можливого призначення особливо важлива на тлі того, що КМВА вже ухвалює рішення про виділення коштів із бюджету Києва, зокрема через резервний фонд. Адміністрація публікувала розпорядження про виділення коштів із резервного фонду бюджету столиці на різні потреби.

    Водночас КМВА відповідає не лише за військові питання, а й за забезпечення оборони міста, безпеку населення та функціонування столиці в умовах воєнного стану. Якщо призначення Садового відбудеться саме із заявленим джерелом функціоналом, ключовим стане обсяг фінансових повноважень, який йому передадуть. По суті, йдеться про контроль над частиною міських коштів, які можна забрати у міста на військові цілі.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    На початку вересня Київська міська рада знову відкрила кредитну лінію — майже на 3,5 млрд грн в «Укргазбанку» та «Укрексімбанку». Формальна причина — «бюджетних коштів об’єктивно не вистачає». По факту це показує, що столиця досі не закрила фінансову діру в підготовці до зими. Навесні потреби Києва оцінювали у 67,5 млрд грн, потім суму скоротили до 30–37 млрд. При цьому місту все одно потрібно було знайти близько 17–23 млрд власних і позикових коштів.

    Держава виділила менше, ніж розраховувала мерія. У червні Кабмін направив Києву 2 млрд грн із резервного фонду, хоча місто просило в держави щонайменше 15 млрд грн як паритетну частку. Паралельно Київ залучав 2,5 млрд грн в Ощадбанку та 50 млн євро в ЄБРР під проєкти «Київтеплоенерго». Вересневі 3,5 млрд грн стали вже третьою великою хвилею запозичень за кілька місяців.

    При цьому офіційні оцінки готовності міста до зими помітно розходяться. У середині серпня Віталій Кличко говорив приблизно про 50% виконаних робіт, за кілька днів — майже про 90% відновлення станцій. Петро Пантелеєв оцінював готовність у 50–70% залежно від напряму. «Бабель» із посиланням на міську адміністрацію писав, що повністю перевести абонентів ТЕЦ на альтернативні джерела до початку сезону Київ не встигне. Резерв має закривати близько 2,1 ГВт тепла, а без дублюючого джерела можуть залишитися 2–2,5 тисячі будинків.

    Ще в червні Юлія Свириденко говорила про необхідність винести питання на РНБО. У Кабміні запитували, чому в міста знаходяться гроші на дороги і парки, якщо не вистачає коштів на критично важливу енергетику. У мерії відповідають, що без додаткового державного фінансування весь план занадто дорогий, а часу, фахівців і обладнання для його реалізації недостатньо.

    Але, за словами людини, обізнаної з бюджетним процесом у столиці, зараз Києву бракує ще близько 2 млрд грн саме на зимовий пакет. Ці гроші намагаються знайти всередині міського бюджету — знімаючи фінансування з інших департаментів і спрямовуючи його на підготовку до опалювального сезону. При цьому, за словами джерела, проблема не лише в нестачі грошей, місто фізично не встигає виконати весь обсяг робіт, і в кращому разі реальна готовність до зими становитиме близько 80%.

    На цьому тлі тривають багатомільярдні закупівлі. Щодо «Київтеплоенерго» раніше вже виникали питання через закупівлі без повноцінної конкуренції та великих авансів. В антикорупційних матеріалах весни 2026 року фігурували підрядники «Екніс», «Атомрембуд», «Альянсбудпром» і «Промтехмонтаж плюс». Пакет «Екніса» майже на 863,9 млн грн передбачав попередню оплату 518 млн грн — близько 60% вартості контракту. Цей договір від грудня 2024 року фігурує в матеріалах кримінального провадження Нацполіції.

    Наприкінці серпня «Нафтогаз Біоенергія – А» також провела закупівлю автономного живлення для 905 багатоповерхівок більш ніж на 4 млрд грн. У семи районах перемогла «Автострада» Максима Шкіля, причому в більшості лотів без конкурентів. Строк виконання — 25 грудня, аванс може сягати 60%. Формально це державна закупівля, а не витрати Києва, але вона показує спільну проблему: багатомільярдні контракти укладають в умовах високої терміновості, коли повноцінна конкуренція фактично обмежена.

    Резервну систему для районів ТЕЦ за кілька місяців повністю створити неможливо. Тому взимку 2026-2027 Київ розраховуватиме на відновлені станції, когенерацію, мобільні котельні та генератори для критичних об’єктів. Навіть за відсутності нових ударів, за оцінкою фахівців, готовність міста може становити близько 80%. А якщо атаки на енергетику повторяться, запас міцності буде ще нижчим. У підсумку Київ зараз одночасно позичає гроші, ріже витрати інших департаментів і продовжує проводити багатомільярдні закупівлі — при цьому повноцінний резерв до зими все одно не встигає створити.

  • Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Пасько залишає КМДА на тлі нових обвинувачень, зберігаючи вплив на підряди в інтересах заступника Кличка

    Ілля Пасько, заступник директора Департаменту освіти і науки КМДА — начальник управління капітальних видатків, може втратити формальну посаду, але зберегти вплив на процеси, які перебувають у зоні його колишньої відповідальності. Йдеться про будівництво, капітальні ремонти та інші витрати на інфраструктуру столичних шкіл і дитячих садків.

    За інформацією джерела, знайомого з процесами всередині Київської міської адміністрації, Пасько вже позбавлений бронювання, однак його мобілізація найближчим часом не очікується через кримінальне провадження, у якому він фігурує. Джерело пов’язує його звільнення не із завершенням роботи в цьому напрямку, а з можливим появленням нових епізодів у кримінальній справі. За цією версією, дистанціювання від формальної посади має знизити політичні ризики для міської влади, не обов’язково змінюючи систему неформальних домовленостей навколо підрядів.

    Публічно цей перехід поки не оформлений. На сайті Департаменту освіти Пасько продовжує значитися на своїй посаді. У декларації за 2025 рік, поданій 12 березня 2026 року, він також вказаний як заступник директора департаменту — начальник управління капітальних видатків. Відкритого розпорядження про його звільнення або переведення на момент підготовки матеріалу редакція не виявила.

    Це важливо не лише як кадрова деталь. Управління, яке очолював Пасько, пов’язане з однією з найбільш фінансово ємних частин роботи столичного департаменту освіти — з капітальними видатками на будівництво та ремонт об’єктів, включно зі школами, дитячими садками та захисними спорудами.

    Саме ця сфера вже опинилася в центрі кримінального провадження. У 2025 році правоохоронці повідомили про підозру Паську та начальнику відділу планування капітальних видатків департаменту Олександру Шевчуку. За матеріалами справи, йшлося про заволодіння понад 2,2 млн грн, виділених на ремонт ліцею та шкільних укриттів. Слідство стверджувало, що підрядник необґрунтовано отримав бюджетні кошти, що було підтверджено проведеними експертизами.

    Якщо джерело має рацію, після формального звільнення Паська з КМДА може зберегтися його участь у процесах навколо будівельних і ремонтних проєктів. За його версією, Пасько продовжить взаємодіяти з підрядниками та впливати на рішення вже не як офіційний керівник управління, а через збережені зв’язки всередині системи. Джерело пов’язує цей вплив з інтересами заступника голови КМДА Валентина Мондрієвського (заступника Кличка), який координує роботу Департаменту освіти і науки.

    При цьому звільнення Паська не означає, що із системи виходить його найближче робоче оточення. Олександр Шевчук, начальник відділу планування капітальних видатків, який разом із Паськом фігурує в тому самому кримінальному провадженні, продовжує працювати в департаменті. Саме через цей напрям проходять планування видатків і підготовка рішень щодо капітального ремонту об’єктів освіти.

    Якби звільнення Паська означало повний розрив із цим напрямом, логічним наступним кроком було б перерозподілення повноважень, зміна людей, які беруть участь у підготовці та погодженні видатків, і зміна відносин із підрядниками. Якщо ж неформальні зв’язки збережуться, кадрове рішення може виявитися переважно політичним. Офіційно людину виводять зі структури, але пов’язані з нею процеси продовжують працювати через інших учасників.

    Особливе значення в цьому контексті має кінець бюджетного року. Восени муніципальні структури починають закривати виконані роботи, оформлювати акти та проводити розрахунки за укладеними договорами. У цей період особливо показовими є зміни у вартості контрактів, додаткові угоди, нові договори з уже знайомими підрядниками та послідовність платежів. Саме тому жовтень і листопад 2026 року можуть стати своєрідним тестом нинішнього кадрового рішення.

    Якщо після звільнення Паська зміняться підрядники, ланцюжок погоджень і люди, які ухвалюють рішення щодо капітальних видатків, це свідчитиме про реальний перерозподіл впливу. Якщо ж у системі збережуться ті самі учасники, підрядники та механізми ухвалення рішень, це може вказувати на те, що формальна кадрова перестановка не призвела до зміни самої конструкції.

    Для Мондрієвського ця ситуація також має окреме значення. Він координує роботу Департаменту освіти і науки КМДА, до сфери якого належать зокрема питання фінансування та розвитку освітньої інфраструктури. Публічно Мондрієвський регулярно коментує стан столичної освіти — роботу шкіл, безпеку, ремонти та відновлення після атак. Саме тому можливі зміни в команді, яка відповідає за капітальні видатки, безпосередньо зачіпають напрям, який перебуває в його зоні відповідальності.

    Поки кадрове рішення виглядає незавершеним. Формальна дистанція між Паськом і КМДА може збільшитися, але наскільки далеко зайде реальний поділ повноважень, покажуть рішення щодо столичних шкіл і дитячих садків найближчими місяцями.

  • Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    Пасько раптово звільнився з київського Департаменту освіти, «король откатів» покинув посаду

    У Києві тиша навколо одного з ключових важелів контролю над мільярдними потоками на ремонт шкіл і дитячих садків виглядає особливо красномовно. Офіційний сайт Департаменту освіти і науки КМДА досі вказує Іллю Паська на посаді заступника директора — начальника управління капітальних видатків. Декларація, подана ним у березні 2026 року, фіксує ту саму позицію. Жодних публічних розпоряджень про кадрові зміни, заяв самого чиновника чи коментарів керівництва міста на момент підготовки матеріалу немає.

    Тим не менш у кулуарах міської адміністрації вже обговорюють, що людина, яку в професійних колах давно називають «королем откатів» по столичних освітніх об’єктах, раптово залишила свою посаду. Деталі поки залишаються за кадром. Джерело, обізнане із ситуацією, обіцяє розкрити обставини вже у понеділок.

    Сам Пасько обіймав посаду з червня 2020 року. Через його управління проходили практично всі рішення про виділення коштів на капітальний ремонт і будівництво в школах і садочках Києва. Без його погодження, за даними розслідувань, гроші на об’єкти не виділялися. В умовах повномасштабної війни цей напрямок набув особливого значення. Йшлося не лише про поточні ремонти, а й про термінове обладнання укриттів, відновлення пошкоджених будівель, забезпечення безпеки дітей.

    У березні 2025 року Національна поліція затримала Паська у справі про привласнення 2,2 млн грн бюджетних коштів. Слідство стверджувало, що через підконтрольних підрядників і завищені кошториси виводилися гроші, призначені для ремонту ліцею та шкільних укриттів. Частина коштів, за версією правоохоронців, поверталася у вигляді откатів. Разом із ним проходив начальник відділу планування капітальних видатків Олександр Шевчук. Фігурантами стали також представники підрядної компанії та один із керівників навчального закладу.

    Ще восени 2024 року розслідувачі прямо називали Паська головним бенефіціаром схем у департаменті. За їхніми даними, він привів у структуру «своїх» людей і вибудував систему ручного розподілу підрядів. Декларації показували людину з помітними активами. Серед майна фігурували елітні автомобілі BMW X5 і Porsche Cayenne. В одному з рейтингів найбагатших чиновників КМДА він посідав місце в першій п’ятірці.

    Попри затримання, уже в червні 2025 року джерела повідомляли, що Пасько не лише повернувся до роботи, а й отримав підвищення — став виконуючим обов’язки директора департаменту. Допомогу, за тими ж даними, надавав куратор напрямку — заступник голови КМДА Валентин Мондріївський, який курує освітню сферу. У кулуарах тоді ж обговорювалася можлива роль батька чиновника, колишнього заступника голови Нацбанку.

    Директор департаменту Олена Фіданян, яка очолює структуру з 2014 року, публічно нічого не коментувала. Петиції з вимогою її відставки періодично з’являлися, але необхідної кількості голосів не набирали. Система, в якій ключові рішення щодо капітальних видатків концентрувалися в руках одного заступника, продовжувала функціонувати.

    Зараз, коли в Києві продовжують відновлювати десятки пошкоджених шкіл і садочків, а значна частина робіт досі не завершена до нового навчального року, раптовий відхід людини, яка довгі роки контролювала ці потоки, неминуче піднімає питання. Чи зміниться схема розподілу підрядів? Хто займе його місце і за якими принципами прийматимуться рішення про мільярдні обсяги? І чому саме зараз, після двох років відносної стабільності посади після затримання, відбулося це кадрове переміщення?

    Офіційна позиція КМДА та департаменту відсутня. Деталі, які обіцяє джерело, можуть прояснити, чи став відхід Паська наслідком нового витка тиску правоохоронців, внутрішньої апаратної боротьби чи інших причин. Поки що залишається лише констатувати, що один із найбільш закритих і впливових вузлів у системі київської освіти, що відповідав за фізичну безпеку та інфраструктуру навчальних закладів, раптово спорожнів.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.

  • У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві планують підвищити тариф на проїзд до 30 грн

    У Києві з 15 липня 2026 року може суттєво змінитися вартість проїзду в комунальному громадському транспорті. Згідно з проєктом рішення, оприлюдненим пресслужбою Київської міської державної адміністрації, разова поїздка у столиці подорожчає до 30 гривень, що більш ніж утричі перевищує чинний тариф.

    У міській адміністрації наголошують, що чинна вартість проїзду вже давно не відповідає реальним витратам на утримання транспортної системи. За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована ціна однієї поїздки у 2026 році становить 64,60 грн у метро та 44,14 грн у наземному транспорті. При цьому запропонований тариф у 30 грн є компромісним і передбачає часткову компенсацію з міського бюджету.

    Востаннє тарифи на проїзд у Києві переглядали у 2018 році. Відтоді, як зазначають у КМДА, суттєво зросли витрати на електроенергію, паливо, технічне обслуговування рухомого складу та оплату праці працівників комунальних підприємств. Одночасно з цим знизився пасажиропотік, що додатково погіршило фінансовий баланс міського транспорту.

    У новій моделі оплати передбачено диференційований підхід до вартості поїздок. Для пасажирів, які купуватимуть невелику кількість поїздок, ціна становитиме 30 грн. Водночас при збільшенні обсягу використання транспорту вартість однієї поїздки поступово зменшуватиметься. Так, при купівлі 50 поїздок ціна може знижуватися до 25 грн.

    Окремо місто запроваджує систему місячних абонементів. За розрахунками, у таких пакетах середня вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23–24 грн. Запропоновані варіанти включають проїзні на 46, 62, 92 та 124 поїздки, а також безлімітний місячний квиток на весь комунальний транспорт столиці, який коштуватиме 4 875 грн.

    У КМДА також передбачили окремі умови для пільгових категорій. Студенти оплачуватимуть половину вартості місячного проїзного, а школярі під час навчального року зможуть користуватися транспортом безкоштовно. У літній період для учнів встановлюється 25% від вартості проїзного.

    Серед нововведень — запровадження пересадкового квитка вартістю 60 грн. Він дозволятиме протягом 90 хвилин без додаткової оплати пересідати між метро, автобусами, трамваями та тролейбусами. Для туристів і гостей міста передбачені також короткострокові безлімітні проїзні на 24, 48 та 72 години, які коштуватимуть від 375 до 750 грн.

    У КМДА підкреслюють, що усі поїздки, придбані до 14 липня 2026 року, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Це дозволить пасажирам поступово перейти на нову систему тарифів без втрати вже оплачених поїздок.

    Впровадження нових тарифів планується після завершення регуляторних процедур, громадських консультацій та погодження з профспілками. Обговорення проєкту триватиме до 1 червня 2026 року через платформу громадських консультацій міста.

    Наразі вартість разової поїздки в комунальному транспорті Києва становить 8 гривень. У разі ухвалення рішення це стане одним із наймасштабніших підвищень тарифів у столичному транспорті за останні роки та суттєво змінить систему оплати проїзду для мільйонів пасажирів.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.

  • Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    У Києві фактична вартість перевезення пасажирів у громадському транспорті значно перевищує нинішній тариф. За офіційними даними міської влади, у 2025 році собівартість однієї поїздки в метро становила 43,68 грн, тоді як у наземному транспорті — 23,20 грн. Водночас кияни наразі платять лише 8 грн за проїзд.

    Таку різницю пояснюють особливостями розрахунку витрат і різною структурою фінансування транспортних підприємств. У міській адміністрації зазначають, що для метрополітену та наземного транспорту застосовуються різні нормативні підходи, що безпосередньо впливає на підсумкові цифри.

    Зокрема, у розрахунках для наземного транспорту використовуються методичні рекомендації щодо формування тарифів на міські перевезення. Водночас частина витрат, пов’язаних із оновленням рухомого складу, не завжди враховується повною мірою. Йдеться про транспорт і інфраструктуру, які були придбані або модернізовані за кошти міського бюджету.

    У випадку з метро ситуація інша. Там амортизація — тобто зношення інфраструктури та рухомого складу — повністю включається до собівартості. Більше того, вона розглядається як джерело фінансування майбутніх інвестицій. Саме через це витрати у підземному транспорті виглядають значно вищими.

    У 2025 році обсяг амортизації у метрополітені зріс до понад 6 млрд грн, що суттєво більше, ніж роком раніше. Це пов’язано, зокрема, з переоцінкою вартості рухомого складу та інфраструктури. Для наземного транспорту аналогічний показник становив близько 1,7 млрд грн.

    У міській владі підкреслюють, що амортизація є ключовим елементом собівартості, оскільки дозволяє планувати оновлення транспорту, ремонт інфраструктури та підтримання системи в робочому стані. Без урахування цих витрат неможливо сформувати реалістичну економічну модель функціонування транспорту.

    Водночас різниця між реальними витратами та тарифом покривається за рахунок бюджету міста. Фактично це означає, що значну частину вартості перевезень компенсує громада через податки. Така модель дозволяє утримувати доступні ціни на проїзд, але створює додаткове навантаження на фінанси міста.

    Експерти зазначають, що подібна ситуація характерна для більшості великих міст, де громадський транспорт є соціальною послугою. Його головна функція — забезпечити мобільність населення, а не отримання прибутку. Саме тому тарифи часто не відповідають реальній вартості перевезень.

    Разом з тим, постійне зростання витрат ставить перед містом питання про баланс між доступністю і фінансовою стійкістю транспортної системи. Збільшення вартості електроенергії, пального, обслуговування та ремонту техніки поступово підвищує загальну собівартість перевезень.

    Окремим фактором є зношеність інфраструктури. Метрополітен і наземний транспорт потребують регулярного оновлення, модернізації та капітальних ремонтів. Це потребує значних інвестицій, які також закладаються у фінансові розрахунки.

    У міській адміністрації також звернули увагу на альтернативні оцінки вартості перевезень, які іноді з’являються у публічному просторі. Там зазначають, що такі розрахунки можуть базуватися на неповних або незатверджених методиках і не враховувати всі витрати.

    На тлі цих даних питання тарифів залишається відкритим. З одного боку, підвищення вартості проїзду могло б зменшити навантаження на бюджет, з іншого — це створить додатковий фінансовий тиск на пасажирів.

    Транспортна система Києва працює у складному балансі між економічною реальністю і соціальною функцією. Фактична вартість поїздки вже зараз у кілька разів перевищує тариф, і ця різниця є одним із ключових викликів для міської влади у найближчі роки.

  • Киянам у травні можуть роздати по 1000 гривень. Кого стосується

    Киянам у травні можуть роздати по 1000 гривень. Кого стосується

    За інформацією наших джерел, у Києві до Дня міста в травні можуть в черговий раз виплатити по 1000–1500 гривень з міського бюджету в рамках програми “Турбота”.

    “Департамент соціальної політики міста щорічно оновлює дані, і цього року очікується, що виплати від міста отримають близько 100 тисяч соціально незахищених киян та зареєстрованих у столиці ВПО” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в рамках програми “Турбота. Назустріч киянам“, мешканці столиці, чиї оселі постраждали від наслідків ворожих атак, можуть розраховувати на одноразову виплату в розмірі 40 тисяч гривень для ліквідації пошкоджень, спричинених обстрілами.