Daypolitico

Позначка: бюджет України

  • Як онлайн казино Pin-Up, Cosmolot і FavBet виводять мільярди, пов’язані з Росією

    Як онлайн казино Pin-Up, Cosmolot і FavBet виводять мільярди, пов’язані з Росією

    Публічно «Дія» подається як успіх воєнного часу — держава в смартфоні, економія сотень мільярдів і технологічний прорив. Але паралельно з офіційною версією існує інша історія: фінансові потоки з грального бізнесу, де фігурують російські бенефіціари, офшорні прокладки, приватні компанії з мінімальними штатами і податкові пільги, оформлені під вивіскою «цифрової трансформації». На тлі цього дружина віце-прем’єра Михайла Федорова демонструє стиль життя, який важко пояснити лише держзарплатами й офіційними цифрами «зекономлених мільярдів».

    Михайло Федоров роками будує власний політичний бренд як обличчя цифрової держави. «Дія» нібито економить бюджету десятки й сотні мільярдів, держава стає прозорою, корупцію «виносять алгоритми». Але коли подивитися, хто саме стоїть за грошима, картина виглядає інакше.

    Ключовий вузол цієї історії — фінансова компанія «Єдиний простір». Формально це звичайна небанківська фінансова установа з невеликими показниками та без публічної історії великого бізнесу. Проте саме через неї проходять платежі в застосунку «Дія», і саме вона бере комісію з кожної транзакції — у середньому від 1,5% до 2,2%, за даними журналістських розслідувань.

    Власником «Єдиного простору» є Ігор Зотько. До війни ця компанія фактично не була помітною на ринку, але отримала монопольну роль у платіжній інфраструктурі державного застосунку. Сам Зотько паралельно зайшов у гральний бізнес і став співвласником структур онлайн-казино Pin-Up, а також операційним директором цього бренду.

    І тут виникає ключове питання: державний застосунок, яким зобов’язані користуватися мільйони громадян, інтегрований із приватною платіжною компанією, пов’язаною з онлайн-гемблінгом. Саме Pin-Up, за твердженнями розслідувачів, має ланцюжки власності, де фігурують російські бенефіціари, які після 2022 року формально вийшли з українських юросіб, але зберегли вплив через офшори та підставних власників. Тобто гроші, які рухаються навколо державного сервісу, перетинаються з гральними потоками, що мають російський слід.

    Ще один гравець — FavBet. Компанію неодноразово пов’язували з використанням альтернативних платіжних маршрутів, зокрема сервісів на кшталт «Даймонд Пей», через які кошти виводять за кордон, у тому числі через підставні юрособи і «благодійні» фонди. У схемі фігурують також українські банки, які проводять транзакції під виглядом звичайних легальних виплат. За логікою критиків Міністерства цифрової трансформації, це не просто «фінтех-екосистема», а відпрацьований механізм перекачування грошей за межі України. Ці ж потоки, за даними джерел, можуть заходити в режим податкових пільг як «інноваційні» або «цифрові послуги».

    Окрема історія — Cosmolot / Cosmobet. Це одна з найпотужніших гральних імперій в Україні, яку пов’язують із громадянином РФ Сергієм Токарєвим. Саме структурам, пов’язаним із Cosmolot/Cosmobet, правоохоронці інкримінують ухилення від сплати податків на суму понад 1 млрд грн (оцінки коливаються в районі 1,15–1,2 млрд грн). Частину коштів компаній, пов’язаних із цим брендом, слідство вважало предметом арешту на сотні мільйонів гривень.

    Сам Токарєв, за даними відкритих джерел, збудував свій легальний статус в Україні через структури у сфері IT та інвестицій. Він вийшов у режим «Дія.City» — це спеціальний правовий і податковий режим для IT-компаній, який курує саме Мінцифри. Паралельно він асоціюється з фондами та проєктами в українській технологічній екосистемі (зокрема з інвестфондом Roosh), що дають йому репутацію «ІТ-інвестора», а не власника онлайн-казино з російським бекграундом. Саме завдяки цьому, як стверджують критики, гральний капітал з російським корінням отримав доступ до податкових пільг у статусі «інноваційного бізнесу», замість того щоб сплачувати повні ставки та поповнювати бюджет. Оцінка втрат держави від таких схем — щонайменше 1,2 млрд грн.

    Фактично ми бачимо таку конструкцію.
    Перше: «Дія» переходить від статусу суто держсервісу до статусу платформи з монетизацією, маркетплейсу, де приватні структури отримують доступ до мільйонної аудиторії та критичної інфраструктури платежів. Це прямо підтверджував сам Федоров, коли говорив, що «Дія» стає комерційним сервісом, який з часом можуть навіть вивести в окрему компанію, а далі — до IPO.

    Друге: ключовими бенефіціарами на цьому стику «держава — платформа — платежі» опиняються компанії, пов’язані з гральним бізнесом, включно з Pin-Up та Cosmolot/Cosmobet. Частина цих структур має російське походження або менеджмент, який до 2022 року працював на ринок РФ, і далі залишається у схемах через офшори.

    Третє: режим «Дія.City», створений і просунутий командою Федорова, на практиці стає не лише «податковим раєм для українського IT», а й легальним коридором для дуже великих грошей, які традиційно асоціюються не з державними сервісами, а з казино й азартними іграми. Саме тут з’являються питання — хто реально виграє від цифрової реформи: бюджет чи приватні групи з офшорними «дахами» і російськими слідами?

    На цьому фоні особистий імідж Федорова — яскраві презентації, анонси «економії 184 мільярдів», а поруч публічна демонстрація розкішного стилю життя його дружини — виглядає не просто як приватна історія сім’ї високопосадовця.

    Це виглядає як вітрина, за якою працює система доступу до грошей, що йдуть через «цифрову державу», але контролюються не державою.

    Ключовий ризик цієї історії — не тільки моральний, а й безпековий.
    Якщо компанії, пов’язані з російським капіталом або людьми з російським бекграундом, заходять у критичну цифрову інфраструктуру та платіжні шлюзи державних сервісів, це означає не лише виведення грошей, а й доступ до масивів даних і транзакцій. Тобто в руках приватних посередників опиняється фінансова кровоносна система «держави у смартфоні».

  • В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні продовжує діяти система спеціальних пенсій для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців, що створює значну фінансову нерівність та суттєве навантаження на державний бюджет. Розмір таких виплат у деяких випадках сягає 50–100 тисяч гривень на місяць, тоді як більшість українських пенсіонерів отримують лише кілька тисяч гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами «спецпенсій» уже перевищує 80 мільярдів гривень. Причиною цього є судові рішення, які дозволяють колишнім посадовцям поновлювати собі раніше обмежені виплати разом із компенсаціями та штрафами.

    «Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

    Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.

  • Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

    Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

    Європейська комісія готує для України новий фінансовий інструмент — Reparations Loan («Репараційний кредит»). Як пояснила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, Україна буде зобов’язана повертати ці кошти лише у випадку, якщо Росія виплатить репарації.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уточнила, що ЄС також планує раніше надати Україні 6 млрд євро в рамках ERA loans, які є частиною глобального «пакету G7 на 50 млрд». Кошти можуть надійти вже у жовтні, хоча початково їх планували виділити пізніше.

    За інформацією, обговорення умов міжнародного фінансування на 2026 рік українська делегація провела з керівництвом DG ECFIN — генерального директорату Єврокомісії з економіки та фінансів. Саме цей орган відповідає за макрофінансову допомогу Україні, зокрема ERA loans та новий Reparations Loan.

    Окремо Підласа наголосила, що в межах переговорів про вступ України до ЄС на порядку денному стоїть питання про майбутні внески України в бюджет ЄС.

    Таким чином, у найближчі місяці Україна може отримати значну фінансову підтримку, яка допоможе стабілізувати бюджет та водночас стане елементом довгострокового механізму компенсацій за збитки, завдані російською агресією.

  • 1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    1,5 трильйона за п’ять місяців: куди Україна витрачає гроші з бюджету

    За перші п’ять місяців 2025 року Україна витратила з державного бюджету 1,5 трлн грн — на 22,3% більше, ніж за аналогічний період торік. Лише у травні державні касові видатки склали 352,8 млрд грн. Про це свідчать офіційні дані, оприлюднені Державною казначейською службою.

    Левова частка загального фонду бюджету — 984,1 млрд грн, або 64% від усіх видатків — пішла на сектор безпеки та оборони. У травні на ці потреби витрачено 218,9 млрд грн.

    Це включає як фінансування ЗСУ, так і закупівлю військової техніки, пального, засобів індивідуального захисту, харчування та іншого забезпечення армії.

    У структурі економічної класифікації бюджету найбільше коштів держава витратила на:

    • Оплату праці з нарахуваннями — 607,3 млрд грн (39,5% бюджету). У травні на зарплати пішло 132,1 млрд грн. Зростання до минулого року склало 22,9%.

    • Закупівлю товарів і послуг — 213,3 млрд грн (13,9%). Це не лише армія, а й витрати на медицину, охорону правопорядку, комунальні послуги та харчування. Значна частина коштів також спрямована Нацслужбі здоров’я в межах програми медичних гарантій.

    • Соціальне забезпечення — 266,3 млрд грн (17,3%). Цей напрям включає пенсії, допомоги, стипендії, субсидії та трансферти Пенсійному фонду. Зростання — 12,6% у річному вимірі.

    • Субсидії підприємствам — 204,8 млрд грн (13,3%). Гроші йдуть на підтримку армії та фінансування проєктів Фонду розвитку підприємництва.

    • Обслуговування державного боргу — 136,6 млрд грн (8,9%). Видатки на борг зросли на 34,4% — очевидне свідчення фінансового тиску на країну.

    • Трансферти місцевим бюджетам — 73,1 млрд грн (4,7%). Гроші передаються на місцевий рівень — для потреб громад, соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

    Міністерство фінансів прогнозує, що видатки у другому півріччі залишатимуться на високому рівні — з огляду на воєнні потреби, соціальні зобов’язання та обслуговування боргу.

  • Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Україна відзвітувала про зменшення дефіциту державного бюджету у 2025 році. За січень–травень розрив між доходами та видатками склав 426 млрд грн, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, як пише Forbes Ukraine, це лише видимість покращення — без урахування грантів дефіцит зріс на 87,5 млрд грн, або на 17%.

    В останні роки гранти стали критичним джерелом наповнення українського бюджету. За перші п’ять місяців 2025 року країна отримала 169 млрд грн безповоротної допомоги, що становить 16% від усіх доходів. Водночас у травні нові гранти взагалі не надходили, і це вже викликає тривогу щодо стійкості фінансування в другому півріччі.

    Гранти формально не вважаються боргом, але фактично є зовнішнім бюджетним донором, що компенсує нестачу власних надходжень. Саме тому фахівці аналізують дефіцит без урахування грантів — і ця методика стала новим стандартом останніх трьох років.

    Формально цифри виглядають позитивно — дефіцит менший, ніж торік. Але реальна картина показує інше: українська економіка генерує ще менше власних доходів, ніж у 2024 році. А от видатки не зменшуються — особливо на сектор безпеки й оборони, соціальні виплати, обслуговування боргу.

    Якщо гранти зменшаться або припиняться, дефіцит може різко поглибитися, а уряду доведеться або нарощувати внутрішні запозичення, або знову переглядати податкову систему.

  • Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

    Бюджет України втрачає мільйони через блокування законів

    В Україні вже не вперше виникає ситуація, коли законопроєкти, що мають велике економічне значення, застрягають в Офісі президента, через що бюджет втрачає мільйони гривень. Одним із яскравих прикладів є затримка підпису під законопроєктом №11416-д, який передбачав історичне підвищення податків для більшості українців. Цей закон мав набрати чинності 1 жовтня і забезпечити бюджетні надходження в розмірі 30 млрд грн до кінця 2024 року для фінансування війни. Однак, після 40 днів очікування, він набрав чинності лише 1 грудня, а деякі його положення стали актуальними лише з початку 2025 року.

    Такі затримки — це не поодинокі випадки. Окремо варто згадати законопроєкт про авансовий платіж спиртзаводів, який, незважаючи на те, що його ухвалила Верховна Рада в рекордно короткий термін, більше ніж два місяці чекав на підпис президента. Тільки наприкінці грудня Володимир Зеленський підписав цей закон, що має закрити схему ухилення від сплати податків на спиртзаводах.

    Ще один приклад — законопроєкт №11090, що передбачав підвищення акцизів на тютюнову продукцію. Цей документ, ухвалений Верховною Радою 9 грудня, також не було підписано вчасно і залишався в Офісі президента майже місяць. Усі ці затримки призводять до значних бюджетних втрат. Наприклад, затримка підпису законопроєкту про акцизи коштувала бюджету близько 126 млн грн, що могло б бути спрямовано на потреби армії.

    Ці явища в Україні вже отримали назву “тихого вето”, коли президент умисно затримує підписання законопроєктів всупереч конституційним вимогам. Хоча в Офісі президента пояснюють це необхідністю ретельного вивчення кожного документа, аналітики та депутати, зокрема Ярослав Железняк з фракції “Голос”, вважають, що ці затримки часто пов’язані з впливом лобістів, які намагаються відтермінувати впровадження економічно неприємних для бізнесу змін.

    Загалом, за підрахунками, внаслідок таких затримок бюджет України втрачає значні суми. Наприклад, для тютюнової галузі затримка підписання законопроєкту коштувала бюджету понад 25 мільйонів гривень на день.

    Незважаючи на те, що Конституція України передбачає 15 днів для підписання законопроєктів, у практиці українських президентів ця вимога часто не виконується. Згідно з експертами, така ситуація неможлива без змін до Основного закону, оскільки не чітко виписане формулювання дозволяє ухвалювати рішення на свій розсуд.

  • В Міністерстві економіки спробували ще раз пояснити звідки взялися гроші на “Зимову єПідтримку”

    В Міністерстві економіки спробували ще раз пояснити звідки взялися гроші на “Зимову єПідтримку”

    Заступниця міністра економіки України Надія Бігун повідомила, що кошти на програму “Зимова єПідтримка” були виділені за рахунок економії на інших програмах міністерства. Ця заява, зроблена в ефірі національного телемарафону, додає ясності до фінансових механізмів підтримки населення в умовах складної економічної ситуації.

    Надія Бігун зазначила, що фінансування програми стало можливим завдяки перерозподілу коштів:

    “Кошти на Зимову єПідтримку — це програма міністерства економіки за рахунок економії на інших програмах. Кошти були перерозподілені і скеровані на те, щоб забезпечити підтримку”.

    Різні версії фінансування

    Із самого початку оголошення про “Зимову єПідтримку” з’являлася різна інформація щодо її фінансування:

    • Спершу повідомлялось, що кошти були виділені західними партнерами України.
    • Пізніше голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що фінансування відбуватиметься за рахунок невикористаних коштів із Фонду безробіття.

    Що відомо про “Зимову єПідтримку”?

    Програма була створена для надання допомоги громадянам України під час зимового періоду. Її мета — підтримати населення в умовах високих витрат на енергоресурси та інші життєво важливі потреби.

  • Бюджетний комітет ВР ухвалив важливі зміни до проекту держбюджету на 2025 рік

    Бюджетний комітет ВР ухвалив важливі зміни до проекту держбюджету на 2025 рік

    Бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив проект Державного бюджету на 2025 рік до другого читання, внісши важливі зміни, які стосуються фінансування військових витрат, підтримки громад та інших ключових аспектів. Про це повідомила голова комітету, народна депутатка Роксолана Підласа.

    Ось основні зміни, які були запропоновані:

    1. 2 млрд доларів від Великої Британії на військові витрати, зокрема на закупівлю зброї, будуть спрямовані на покриття дефіциту в державному бюджеті. Ці кошти відображені в спецфонді зовнішніх запозичень і призначені для Міністерства оборони України.
    2. Збереження 64% ПДФО для громад. Це рішення передбачає, що 4% ПДФО (крім військового) залишатиметься в громадах, що дозволить забезпечити фінансування для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії. У зв’язку з цим скасовується субвенція обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах, що складала 12,2 млрд грн.
    3. Прифронтові громади звільняються від реверсного перерахунку до державного бюджету. Загалом це стосується 593 млн грн, що дозволить громадам отримувати більше коштів на місцях.
    4. 128 млн грн для Укрзалізниці на співфінансування європейського проекту розвитку залізничної інфраструктури. Це фінансування є необхідною умовою для отримання європейських коштів на розвиток залізничного полотна.
    5. 277,1 млн грн для Національної академії наук України. Ці кошти будуть спрямовані на дослідження в військовій сфері, що також є важливою частиною оборонного бюджету.
    6. У новій версії бюджету виключено право політичних партій купувати військові ОВДП, що стосувалося статті 49 проекту бюджету.
    7. Також було виключено зобов’язання лікарням тримати кошти на рахунках в казначействі, що значно спростить фінансування медичних закладів.

    Ці зміни ще потребують голосування в залі Верховної Ради у другому читанні, після чого буде ухвалено остаточне рішення щодо бюджету на 2025 рік.

  • Держава не може виплачувати великі гроші за програмою “єВідновлення”

    Держава не може виплачувати великі гроші за програмою “єВідновлення”

    Українська держава обмежена у фінансових можливостях щодо компенсацій за пошкоджене внаслідок війни житло, зазначила голова партії “Слуга Народу” Олена Шуляк в інтерв’ю “Укрінформу”. На сьогодні максимальна сума виплат за програмою “єВідновлення” становить 500 тисяч гривень для власників пошкоджених будинків і 350 тисяч гривень для квартир.

    Шуляк повідомила, що наразі погоджено заявки на майже 8 мільярдів гривень, що дозволить понад 73 тисячам українських сімей отримати гроші на ремонт. Водночас держава видала понад 11 тисяч сертифікатів на загальну суму 17,2 мільярда гривень для компенсації за повністю зруйноване житло, де середній розмір виплат становить близько 1,6 мільйона гривень.

    Незважаючи на важливість підтримки постраждалих українців, держава зіштовхується з фінансовими обмеженнями. У проєкті бюджету на 2025 рік кошти на продовження програми не були закладені, що викликало побоювання щодо можливої паузи у виплатах. Шуляк зазначила, що вона запропонувала виділити на програму 10 мільярдів гривень, тоді як Мінвідновлення раніше просило понад 40 мільярдів.

    За словами Шуляк, бюджетні обговорення тривають, і депутати прагнуть зробити все можливе, аби уникнути замороження програми, навіть якщо остаточна сума буде меншою за початковий запит.

    Програма “єВідновлення” покликана допомогти українським родинам, які втратили або серйозно пошкодили житло через війну. Незважаючи на обмеженість фінансування, програма є суттєвою підтримкою для багатьох українців, а її продовження стало б важливим кроком до відновлення житлового фонду країни.

  • Що змінить приватизація держбанків в Україні

    Що змінить приватизація держбанків в Україні

    Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11474, який спрощує процедуру приватизації державних банків. Цей крок, що отримав підтримку президента Володимира Зеленського, спрямований на зменшення частки держави в банківській системі, зокрема у контексті вимог міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ та Світовий банк.

    Що змінюється?

    Основні зміни, які запроваджує новий закон, включають:

    1. Розширення кола інвесторів: Держава тепер може розглядати продаж не лише 100% акцій банків, а й будь-яку частку, що відкриває можливості для різних інвесторів.
    2. Залучення міжнародних донорів: Міжнародні організації отримують можливість брати участь у відборі фінансових радників та в процесі приватизації, що підвищує довіру інвесторів.
    3. Спрощення аукціонів: У разі, якщо в аукціоні братиме участь лише один потенційний інвестор, приватизація все ж зможе відбутись.
    4. Використання системи Prozorro: Продаж державних банків проходитиме через систему Prozorro, що забезпечить більшу прозорість і конкурентність процесу.

    Які банки готуються до продажу?

    Згідно з інформацією від Національного банку України, у рамках приватизації пріоритетними стануть Сенс Банк та Укргазбанк. Наразі в державній власності перебувають також ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк. Це означає, що можлива часткова або повна приватизація деяких з цих фінансових установ у найближчому майбутньому.

    Приватизація під час війни: реалії та прогнози

    На фоні триваючої війни в Україні питання приватизації банків викликає неоднозначні настрої. Експерти зазначають, що війна та економічна нестабільність можуть ускладнити залучення іноземних інвесторів. Водночас, за словами голови НБУ Андрія Пишного, можливість реалізації часткової приватизації з участю міжнародних фінансових організацій уже в 2025 році може стати важливим кроком для відновлення економіки.

    Приватизація державних банків, з одного боку, може забезпечити нові інвестиції та зменшити фінансовий тягар для держави, з іншого – викликає занепокоєння з приводу можливої втрати контролю над ключовими фінансовими установами.