Daypolitico

Позначка: Чехія

  • «Українців забагато»: у Чехії заговорили про скасування захисту для чоловіків призовного віку

    «Українців забагато»: у Чехії заговорили про скасування захисту для чоловіків призовного віку

    У Чехії знову спалахнула дискусія навколо майбутнього українських біженців. Лідер ультраправої та антиіммігрантської партії SPD («Свобода і пряма демократія») Томіо Окамура заявив, що Прага нібито веде переговори на рівні Європейського Союзу щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Відповідну заяву політик опублікував на своїй сторінці у Facebook.

    Окамура стверджує, що виступає за якнайшвидше скасування тимчасового захисту не лише для чоловіків, а загалом для всіх громадян України, які перебувають у Чехії. Водночас він визнав, що реалізація такої ініціативи наразі є складною без підтримки інших держав Європейського Союзу.

    Свою позицію політик аргументував тим, що частина українців, які отримали статус тимчасового захисту, продовжують їздити до України. За словами Окамури, це нібито ставить під сумнів саму необхідність надання спеціального статусу.

    «Тих українців є тут забагато, а мусимо з тим щось робити», — заявив чеський ультраправий політик.

    Окамура також пов’язав питання скасування тимчасового захисту із потенційним завершенням війни в Україні. На його думку, після припинення бойових дій українці повинні будуть або повернутися додому, або оформлювати стандартні дозволи на проживання у Чехії на загальних підставах.

    Крім того, лідер SPD повідомив, що його політична сила завершує підготовку нової редакції закону про іноземців. За його словами, документ передбачатиме жорсткіші умови перебування іноземців у Чехії, зокрема й громадян України, які мають тимчасовий захист.

    Втім, заяви Окамури наразі не означають офіційної зміни політики чеської влади щодо українських біженців. SPD залишається опозиційною політичною силою, а уряд Чехії офіційно продовжує підтримувати механізм тимчасового захисту, запроваджений Європейським Союзом після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

    Чехія залишається однією з країн ЄС, яка прийняла найбільшу кількість українців у співвідношенні до власного населення. За даними чеського МВС, у країні перебувають сотні тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту. Значна частина з них інтегрувалася у ринок праці, освіту та систему соціального забезпечення.

    Однак тема українських біженців дедалі частіше стає частиною внутрішньополітичних дискусій у низці європейських держав. Особливо це помітно на тлі економічних труднощів, зростання популярності правих партій та наближення виборчих кампаній у різних країнах ЄС.

    У самій Чехії SPD вже тривалий час будує свою політичну риторику на критиці міграційної політики, допомоги іноземцям та підтримки України. Партія регулярно виступає проти фінансування українських програм та закликає до жорсткішого контролю над перебуванням біженців.

    Водночас механізм тимчасового захисту для українців діє на рівні всього Європейського Союзу. Його продовження або скасування не може ухвалюватися окремою державою без погодження з іншими членами ЄС. Наразі Євросоюз уже продовжив дію тимчасового захисту для українців до березня 2027 року. Це рішення підтримала більшість держав-членів.

    На цьому тлі українська влада також починає активніше готуватися до майбутнього повернення громадян з-за кордону. Нещодавно у Києві заявили про необхідність отримання більш точних даних щодо українців у країнах ЄС, зокрема для планування політики реінтеграції та підготовки громад до повернення населення.

    Міністр соціальної політики України Денис Улютін раніше повідомляв, що після завершення війни до України можуть повернутися близько двох мільйонів громадян. За його словами, одним із головних викликів стане готовність українських міст і громад забезпечити людей житлом, роботою та базовою інфраструктурою.

    Подібні дискусії точаться і в інших країнах Європи. Наприклад, уряд Ірландії уже заявив про намір після завершення дії директиви ЄС поступово переходити до програм добровільного повернення українських біженців додому. Там планують змінити модель підтримки: замість довготривалих соціальних виплат фінансувати повернення людей до України.

    Експерти зазначають, що питання українських біженців стане одним із ключових викликів для Європи після завершення війни. Водночас наразі жодних рішень про масове припинення тимчасового захисту для українців у Чехії чи інших країнах ЄС офіційно не ухвалено.

  • Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, вперше за останні місяці помітно скоротилася. Станом на кінець березня 2026 року в ЄС офіційно перебували 4,33 мільйона громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. Лише за один місяць їхня кількість зменшилася майже на 69 тисяч осіб.

    Такі дані оприлюднив Eurostat — статистичний офіс Європейського Союзу.

    Порівняно з лютим кількість українців зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 68 980 осіб, або на 1,6%. На тлі попередніх років, коли цифри або стабільно зростали, або залишалися приблизно на одному рівні, нинішня тенденція привернула особливу увагу експертів і європейських урядів.

    Найбільше українців досі перебуває у Німеччині. Там тимчасовий захист мають 1 274 955 осіб — майже третина всіх українських біженців у Євросоюзі. На другому місці Польща — 961 405 осіб, а третє місце посідає Чехія, де проживають 379 820 українців зі статусом захисту.

    Саме ці три країни від початку повномасштабної війни стали головними центрами прийому українців. Вони забезпечували житлом, соціальною допомогою, медичними послугами та доступом до ринку праці мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки через російське вторгнення.

    Втім, нинішня статистика показує нові процеси всередині Європи. У 14 країнах ЄС кількість українців під тимчасовим захистом продовжує зростати, але в 13 державах — навпаки падає.

    Найбільший приріст зафіксували у Німеччині, де кількість українців збільшилася на 7 480 осіб. Також зростання відбулося в Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125).

    Натомість найпомітніше скорочення зафіксували в Італії, де кількість українців зменшилася більш ніж на 30 тисяч осіб лише за місяць. Значне падіння також сталося у Чехії (-19 810) та Фінляндії (-8 080).

    Експерти пояснюють таку динаміку кількома причинами одночасно. Частина українців змінює країну проживання всередині ЄС у пошуках роботи, стабільнішого соціального забезпечення або кращих умов для дітей. Інші повертаються до України, особливо у відносно безпечні регіони. Також впливають зміни міграційної політики окремих країн Європи.

    Останні місяці дедалі більше європейських держав почали переглядати програми підтримки українців. Деякі уряди поступово скорочують витрати на соціальне забезпечення, безкоштовне житло чи компенсації для біженців.

    Наприклад, уряд Ірландії вже оголосив про плани суттєво змінити систему підтримки українців і фактично згортати програму масового розміщення. Окрім цього, в країні обговорюють механізми стимулювання добровільного повернення українців додому.

    У Великій Британії, за даними місцевих ЗМІ, також почастішали випадки відмов українцям у продовженні програм захисту та перебування.

    Окрему увагу аналітики звертають на Чехію. Саме вона залишається країною з найбільшим навантаженням у перерахунку на кількість населення. Там на кожну тисячу жителів припадає 34,8 українця зі статусом тимчасового захисту. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 26,3, у Словаччині — 26,2, тоді як середній показник по ЄС — лише 9,6 особи на тисячу населення.

    Структура українських біженців у Європі також практично не змінилася. За даними Eurostat, понад 98,4% усіх людей під тимчасовим захистом є громадянами України.

    Дорослі жінки становлять найбільшу частину — 43,3%. Майже третина — це діти та підлітки віком до 18 років. Частка дорослих чоловіків становить 26,6%.

    Саме цей демографічний дисбаланс уже кілька років викликає серйозне занепокоєння в Україні. Демографи та економісти попереджають: якщо значна частина жінок із дітьми остаточно інтегрується у європейське суспільство, країна може зіткнутися з ще глибшою кризою після війни.

    Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявляла, що після завершення воєнного стану можлива нова хвиля виїзду українців. Йдеться про ситуацію, коли чоловіки почнуть масово виїжджати до своїх сімей, які вже тривалий час живуть у країнах ЄС.

    За оцінками демографів, повернення українців додому поки що залишається обмеженим. Більшість людей не готові повертатися через безпекову ситуацію, проблеми з житлом, нестабільність економіки та невизначеність щодо майбутнього.

    Водночас Європа поступово переходить від екстреної гуманітарної підтримки до більш прагматичного підходу. Українців дедалі активніше інтегрують у ринок праці, систему освіти та місцеві громади. У багатьох країнах біженці вже не сприймаються як тимчасове явище, а стають частиною економічного та соціального життя.

    На цьому тлі скорочення кількості українців під тимчасовим захистом не обов’язково означає масове повернення додому. Часто це лише ознака переоформлення статусів, зміни країни проживання або переходу на інші типи дозволів на перебування.

    Проте для України сама цифра у понад 4,3 мільйона громадян за кордоном залишається одним із найсерйозніших викликів воєнного часу. Адже йдеться не лише про гуманітарну кризу, а й про майбутнє ринку праці, народжуваності, економіки та післявоєнного відновлення держави.

  • «Ми просто менше говоримо»: у Чехії пояснили, чи змінилася підтримка України після зміни уряду

    «Ми просто менше говоримо»: у Чехії пояснили, чи змінилася підтримка України після зміни уряду

    Чехія продовжує підтримувати Україну, попри те, що новий уряд країни став значно стриманішим у публічних заявах щодо допомоги Києву.

    Про це під час форуму «Діалоги про Європу» на Закарпатті заявив посол Чехії в Україні Лубош Веселий.

    За словами дипломата, зміна уряду не означає зміну політичного курсу щодо України.

    «Уже не лише з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося», — наголосив Веселий.

    Водночас він визнав, що нинішня чеська влада стала менш публічною у питаннях допомоги Києву.

    «Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить для України. Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, щоб були конкретні результати», — пояснив посол.

    Дипломат запевнив, що підтримка України з боку Праги не припиняється і триватиме надалі.

    Останніми місяцями у ЗМІ та політичних колах активно обговорювали можливе скорочення допомоги Україні через зміну політичних акцентів у Чехії та нові бюджетні обмеження. Водночас офіційна Прага неодноразово заявляла, що продовжить співпрацю з Києвом у військовій, гуманітарній та політичній сферах.

    Раніше начальник Генерального штабу Чехії Карел Ржегка заявляв, що Прага вже передала Україні майже всю військову допомогу, яку могла надати зі своїх запасів.

  • Перша зустріч після призначення: Бабіш побачиться із Зеленським у Єревані, але від поїздки до Києва відмовився

    Перша зустріч після призначення: Бабіш побачиться із Зеленським у Єревані, але від поїздки до Києва відмовився

    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що вперше особисто зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у межах саміту Європейської політичної спільноти, який відбудеться у Єревані. Водночас чеський політик наголосив, що наразі не планує візит до Києва, що викликало жваве обговорення як у дипломатичних колах, так і серед експертів з міжнародних відносин.

    Про це Бабіш повідомив у коментарі порталу iDnes.cz., уточнивши, що переговори із Зеленським стануть частиною серії двосторонніх зустрічей, які він проведе на полях саміту. За його словами, заплановані також контакти з прем’єр-міністром Великої Британії Кір Стармер, керівництвом Сербії та президентом Молдови. Втім, саме зустріч із українським лідером стане першою від моменту його повернення на посаду глави уряду Чехії.

    «Важливо, щоб ми зустрілися», — коротко прокоментував Бабіш, не розкриваючи деталей майбутніх переговорів. Така стриманість лише підсилила інтерес до змісту зустрічі, адже на тлі війни в Україні позиція Чехії залишається однією з ключових у Центральній Європі.

    Саміт Європейської політичної спільноти, який відбудеться у столиці Вірменії, стане масштабною міжнародною подією. У ньому візьмуть участь лідери близько 50 країн, включаючи держави Європейського Союзу, країни Західних Балкан, Південного Кавказу та партнерів ЄС. Основною метою платформи є координація політики у сфері безпеки, енергетики та стабільності на континенті.

    У цьому контексті зустріч Бабіша та Зеленського може стати важливим сигналом щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Чехія традиційно підтримує Україну у протистоянні російській агресії, зокрема у військовій, гуманітарній та політичній площинах. Прага також відіграє активну роль у формуванні спільної позиції ЄС щодо санкцій проти Росії.

    Втім, заява Бабіша про небажання їхати до Києва викликала неоднозначну реакцію. На запитання журналістів про можливість візиту до української столиці він відповів лаконічно: «Ні, я не поїду до Києва». Причини такого рішення політик не пояснив, що залишає простір для різних інтерпретацій.

    Експерти припускають, що подібна позиція може бути пов’язана як із питаннями безпеки, так і з внутрішньополітичними факторами. У Чехії тема підтримки України залишається предметом дискусій, особливо в умовах економічних викликів і зростання соціального навантаження. Водночас офіційний курс країни загалом залишається проукраїнським.

    Аналітики також звертають увагу на дипломатичний формат зустрічі у Єревані. Саміт Європейської політичної спільноти часто використовується як майданчик для неформальних переговорів, які можуть закласти основу для подальших рішень. У цьому випадку перша особиста зустріч Бабіша і Зеленського може стати важливим кроком до налагодження більш тісної комунікації.

    Окремо варто згадати, що Бабіш не виключив можливості подальших контактів із Зеленським у майбутньому. Зокрема, він припустив, що ще одна зустріч може відбутися у Польщі під час конференції, присвяченої відновленню України. Це свідчить про те, що чеський уряд залишається залученим до процесів підтримки України, навіть попри відсутність планів щодо негайного візиту до Києва.

    Політичний контекст заяв Бабіша також включає його попередні висловлювання щодо війни. Раніше він критикував окремі аспекти міжнародної політики, зокрема роль західних лідерів у подіях 2022 року. Такі заяви інколи викликали суперечки, однак не призвели до кардинальної зміни позиції Чехії щодо підтримки України.

    На цьому тлі зустріч у Єревані набуває особливого значення. Вона може стати індикатором того, наскільки стабільною залишається підтримка України з боку Праги та чи готовий новий уряд Чехії до подальшого поглиблення співпраці.

    Водночас сама Європейська політична спільнота продовжує зміцнювати свою роль як платформа для діалогу. Створена як відповідь на нові безпекові виклики, вона дозволяє об’єднувати зусилля різних країн у питаннях, що виходять за межі традиційних структур ЄС і НАТО.

    У підсумку, хоча заява Бабіша про відмову від поїздки до Києва виглядає неоднозначною, сама зустріч із Зеленським у Єревані може стати важливим кроком у розвитку двосторонніх відносин. Вона відбувається у критичний для України момент і може визначити подальший формат співпраці між країнами.

    Очікується, що результати переговорів стануть відомі вже після завершення саміту, однак уже зараз очевидно: ця зустріч має потенціал вплинути не лише на українсько-чеські відносини, а й на ширший європейський політичний контекст.

  • У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готують нові правила для українців із тимчасовим захистом

    У Європейському Союзі поступово змінюється підхід до перебування українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку повномасштабної війни. Однією з країн, де ці зміни вже переходять у практичну площину, стала Чехія. Там готують оновлення правил, які передбачають більш чіткі умови перебування, посилення контролю та відповідальності за порушення.

    Про майбутні нововведення повідомив посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю “Главком”. За його словами, зміни не спрямовані на обмеження прав українців, а є частиною ширшої тенденції в Європі — переходу до більш структурованої та контрольованої міграційної політики.

    Йдеться насамперед про уточнення правил перебування для тих, хто користується тимчасовим захистом. За словами дипломата, більшість українців у Чехії вже інтегрувалися в суспільство — працюють, сплачують податки та мають стабільний дохід. Саме тому нові підходи мають на меті відокремити тих, хто дотримується правил, від тих, хто може зловживати статусом.

    Одним із ключових нововведень може стати скорочення дозволеного часу перебування за межами Чехії. Наразі українці можуть виїжджати з країни до 90 днів без втрати статусу, однак у майбутньому цей термін можуть зменшити приблизно до 30 днів. Це рішення пов’язане з необхідністю чітко визначити, чи людина фактично проживає в країні та користується її соціальною системою.

    Крім того, чеська влада планує посилити контроль за дотриманням правил перебування. Зокрема, перевірятимуть, чи особа дійсно проживає в Чехії, чи не порушує законодавство та чи не отримує соціальні виплати без належних підстав.

    У разі порушення вимог наслідки можуть бути серйозними. Серед можливих санкцій — анулювання документів, втрата статусу тимчасового захисту або навіть депортація. Водночас дипломати наголошують, що ці заходи спрямовані лише проти тих, хто порушує правила, і не торкнуться більшості українців.

    Окремим напрямом реформ є створення можливостей для переходу від тимчасового захисту до довгострокового проживання. У Чехії обговорюють механізми, які дозволять українцям легалізувати своє перебування на більш стабільних умовах, якщо вони працюють і інтегрувалися у суспільство.

    Експерти зазначають, що такі зміни є логічним етапом розвитку міграційної політики. Тимчасовий захист, який запровадили у 2022 році як екстрений механізм, поступово трансформується у більш довгострокову систему. Країни ЄС прагнуть адаптувати законодавство до нових реалій, коли значна частина українців вже не є тимчасовими біженцями, а фактично стала частиною місцевих економік.

    Водночас Чехія залишається однією з країн, яка прийняла найбільшу кількість українців у Європі. Це створює додаткове навантаження на соціальну систему, ринок праці та житлову інфраструктуру. Саме тому уряд намагається знайти баланс між підтримкою українців і захистом власних ресурсів.

    Подібні процеси відбуваються і в інших країнах ЄС. Наприклад, Польща вже впроваджує зміни до законодавства, спрямовані на регулювання статусу українців. Це свідчить про загальноєвропейську тенденцію — поступовий перехід від кризових рішень до системної політики.

    Важливо, що на рівні Євросоюзу механізм тимчасового захисту залишається чинним. Українці й надалі мають право легально перебувати в країнах ЄС, працювати, навчатися та користуватися соціальними послугами. Однак умови цього перебування стають більш чіткими та регламентованими.

    Українські дипломати підкреслюють, що нові правила не повинні викликати паніки. Для тих, хто дотримується законів і веде легальний спосіб життя, суттєвих змін не передбачається. Натомість нововведення можуть навіть спростити життя, зокрема через можливість отримати довгостроковий статус.

    Таким чином, перегляд правил тимчасового захисту в Чехії є частиною ширшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Для українців це означає необхідність уважніше ставитися до умов перебування, але водночас відкриває нові можливості для легалізації та стабільного життя в країнах ЄС.

  • Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на парламентських виборах в Угорщині може стати переломним моментом для фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Після багаторічного блокування Будапештом ключових рішень ЄС, зокрема кредиту на €90 млрд для України, у Брюсселі та провідних столицях Європи очікують швидкого розблокування коштів. За оцінками європейських чиновників, «прогрес можливий уже найближчими тижнями», а перші рішення можуть бути ухвалені фактично одразу після формування нового уряду в Будапешті.

    Йдеться про масштабний фінансовий пакет, погоджений ще у грудні 2025 року як довгострокова підтримка України на 2026–2027 роки. Ці кошти мають стати критично важливими для покриття бюджетного дефіциту, зокрема фінансування соціальних виплат, зарплат у державному секторі та стабільності економіки в умовах війни. Без цього ресурсу Україна, за оцінками аналітиків, могла б зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами вже у середині 2026 року.

    Головною перепоною для запуску кредиту залишалося вето уряду прем’єра Віктора Орбана. Угорщина системно блокувала рішення ЄС щодо допомоги Україні, зокрема пов’язуючи свою позицію з енергетичними суперечками — наприклад, питанням транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба».

    Після виборів ситуація різко змінилася. Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр, який здобув переконливу перемогу та отримав навіть конституційну більшість у парламенті, дав сигнал, що не продовжуватиме політику блокування. Він прямо заявив, що Угорщина не перешкоджатиме кредиту, оскільки рішення ЄС уже ухвалене і формально не потребує повторного погодження з боку Будапешта.

    Водночас важливо розуміти нюанс: сам кредит структурований таким чином, що не всі країни ЄС зобов’язані брати участь у його фінансуванні. Зокрема, Угорщина, а також Чехія і Словаччина можуть не долучатися до механізму напряму, але при цьому не блокувати його для інших.

    Європейські столиці вже відкрито говорять про можливість швидкого прориву. У Німеччині заявили, що результати виборів в Угорщині дають «надію на дуже швидке» виділення коштів Україні. Водночас у структурах ЄС зазначають, що поразка Орбана — це «велика перемога для Європи», яка може не лише розблокувати фінансування, а й загалом змінити динаміку підтримки України.

    Аналітики також звертають увагу на ширший політичний контекст. Протягом 16 років правління Орбан був одним із ключових союзників Росії в ЄС і регулярно блокував санкції та допомогу Україні. Його поразка означає ослаблення проросійського впливу в європейській політиці та потенційне посилення єдності ЄС у питаннях підтримки Києва.

    Водночас не всі ризики зникли. По-перше, новий уряд Угорщини ще не сформований — Петер Мадяр планує офіційно очолити його лише на початку травня. До цього моменту формально зберігаються повноваження попередньої влади, що може затягнути процес.

    По-друге, позиції інших країн ЄС також залишаються фактором невизначеності. Хоча Чехія і Словаччина не заявляли про намір блокувати кредит, їхня участь у фінансовому механізмі обмежена, а внутрішньополітичні дискусії можуть вплинути на темпи ухвалення рішень.

    По-третє, навіть після політичного погодження кошти не надійдуть миттєво. Механізм передбачає поетапне виділення траншів, виконання умов і технічні процедури, що можуть зайняти кілька місяців.

    Окремо варто враховувати, що нова влада Угорщини не є однозначно проукраїнською. Петер Мадяр займає більш помірковану позицію: визнає Україну жертвою агресії, але виступає за прагматичні відносини з Росією і обережний підхід до розширення ЄС. Це означає, що підтримка України з боку Будапешта може стати менш конфронтаційною, але не обов’язково максимально активною.

    Попри це, загальний тренд є позитивним для України. ЄС отримує шанс швидко розблокувати один із найбільших пакетів фінансової допомоги за весь час повномасштабної війни. У разі оперативного формування уряду в Угорщині та політичної згоди всередині Євросоюзу перші рішення можуть бути ухвалені вже у травні, а реальні виплати — розпочатися в найближчі місяці.

    Таким чином, поразка Орбана відкриває для України «вікно можливостей», яке може визначити фінансову стабільність держави на найближчі роки.

  • Прем’єр Чехії Бабіш публічно підтримав Орбана напередодні виборів в Угорщині

    Прем’єр Чехії Бабіш публічно підтримав Орбана напередодні виборів в Угорщині

    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш напередодні парламентських виборів в Угорщині відкрито підтримав чинного прем’єра Віктора Орбана, який підходить до голосування в умовах підвищеного політичного ризику.

    Відповідний допис Бабіш опублікував у соцмережі X у суботу. У своєму зверненні він заявив, що Орбан «завжди боровся за сильнішу Європу», засновану на принципах миру, суверенітету держав-членів та конкурентоспроможності. Також чеський прем’єр наголосив, що угорський лідер послідовно захищає інтереси громадян Угорщини.

    «У буремні часи обирати стабільність і перевірене лідерство – важливіше ніж будь-коли», – зазначив Бабіш.

    Віктор Орбан відреагував на підтримку, подякувавши чеському прем’єру. У відповіді він підкреслив, що «у часи викликів сильні держави і сильні лідери мають триматися разом».

    Разом із тим, у коментарях до публікації Бабіша з’явилася значна кількість критичних відгуків від чеських користувачів, які супроводжувалися іронічними зауваженнями та мемами.

    На тлі цього, протягом тижня Орбан також отримав підтримку з боку американських політиків. До Будапешта приїздив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який, зокрема, звинувачував Європейський Союз у втручанні у виборчий процес. Крім того, дистанційно на мітингу виступив президент США Дональд Трамп.

    Парламентські вибори в Угорщині відбудуться в неділю і розглядаються як ключове випробування для Орбана на тлі посилення політичної конкуренції.

  • Завод української компанії згорів у Чехії: слідство розглядає теракт

    Завод української компанії згорів у Чехії: слідство розглядає теракт

    У Чехії сталася резонансна атака на підприємство української компанії Archer, яка спеціалізується на виробництві тепловізійної техніки для Збройних сил України. За попередніми даними, об’єкт був навмисно підпалений групою невідомих у масках.

    Про інцидент повідомив генеральний директор компанії Олександр Яременко. За його словами, атака відбулася вночі та мала цілеспрямований характер. Попри серйозні наслідки, керівництво запевнило партнерів, що всі контрактні зобов’язання будуть виконані, а поставки продукції не зірвуться.

    За інформацією чеських медіа, вогонь повністю знищив складський цех підприємства, а також пошкодив адміністративну будівлю поруч. Масштаби пожежі свідчать про ретельно сплановану диверсію.

    Відповідальність за підпал взяло на себе угруповання The Earthquake Faction. У своїй заяві вони стверджують, що атакували об’єкт через нібито зв’язки компанії з виробництвом озброєння для Ізраїлю. Водночас ці твердження наразі не підтверджені офіційно.

    Чеські правоохоронці розглядають інцидент як можливий теракт і вже розпочали відповідне розслідування. Слідство має встановити як обставини підпалу, так і реальні мотиви нападників.

    Інцидент викликав занепокоєння серед партнерів оборонного сектору, адже йдеться про підприємство, яке виробляє критично важливе обладнання для української армії. Водночас у самій компанії наголошують: навіть після атаки виробничі процеси будуть відновлені у найкоротші строки.

  • Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готуються до можливого перегляду правил перебування українських біженців, який може набути чинності вже з 2026 року. Йдеться про ініціативи, що передбачають обмеження соціальних виплат і пільг для осіб, які, маючи статус тимчасового захисту, періодично або на тривалий час повертаються в Україну.

    Про це, за інформацією ЗМІ, заявив спікер парламенту Чехії та лідер партії «Свобода і пряма демократія» Томіо Окамура. За його словами, уряд може найближчим часом подати до парламенту пакет законодавчих змін, який стосуватиметься окремих категорій біженців.

    Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

    Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

    За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

    У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

    Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

  • Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер Палати депутатів Чехії Томіо Окамура у своєму новорічному виступі різко розкритикував українську владу та політику підтримки Києва зі сторони західних країн. Виступ був показаний на чеських телеканалах і викликав широкий резонанс у суспільстві.

    Окамура засудив постачання зброї Україні, назвавши конфлікт «абсолютно безглуздим» і неприпустимим використанням коштів чеських громадян. За його словами, гроші пенсіонерів, людей з інвалідністю та сімей з дітьми витрачаються на війну, яку він вважає марною.

    «Ми не повинні передавати кошти наших громадян іноземцям лише тому, що цього вимагає провоєнна пропаганда», — заявив політик. Він також висловив сподівання, що Чехія «зійде з брюссельського потяга», який, на його переконання, веде до Третьої світової війни.

    Окамура критикував Західну Європу за стимулювання власного військово-промислового комплексу через продаж «неефективної зброї», яка, за його словами, швидко знищується на фронті. Спікер підкреслив, що у цьому процесі простежується корупційна складова, зокрема серед українських чиновників.

    «Грошові потоки йдуть на всі боки, і кожен у цьому бізнесі щось отримує. Західні компанії та уряди, а також українські злодії з оточення зеленої хунти, які будують собі золоті туалети. Нехай крадуть, але не за наш рахунок, і нехай така країна не вступає до Європейського Союзу», — заявив Окамура.

    Його різкі заяви викликали неоднозначну реакцію у політичному та медійному просторі Чехії, особливо щодо позиції країни у постачанні військової допомоги Україні та співпраці з союзниками по НАТО.