Daypolitico

Позначка: Чернишов

  • Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Печерський районний суд Києва залишив без розгляду позовну заяву Світлани Чернишової, дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, щодо поділу спільного майна подружжя.

    У позові Світлана Чернишова вимагала передати їй одну з квартир у Києві, а чоловіку залишити іншу квартиру в Нікополі та автомобіль Toyota Land Cruiser 200. Також вона просила визнати за собою право власності на кошти на 21 банківському рахунку та на цінні папери номінальною вартістю 4,81 млн грн, а також отримати доступ до коштів, вилучених НАБУ, та застави у розмірі 10 млн грн.

    Позов було подано ще в жовтні минулого року, під час розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці. За даними слідства, Чернишов був одним із відвідувачів так званої “пральні”, де відбувалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Цей об’єкт контролював керівник схеми Тімур Міндіч. Сам Чернишов заперечує свою причетність до корупційних схем, пов’язаних із “Енергоатомом”.

    На фігуранта справи Тімура Міндіча та Чернишова були накладені застави: Чернишову — у розмірі 51 млн грн. У червні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття корупційної схеми у будівельній сфері за участю високопосадовців держави, яка могла завдати державі збитків понад 1 млрд грн.

    Суд залишив позов Світлани Чернишової без розгляду, водночас розслідування корупційної справи триває.

  • Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року обрав запобіжні заходи сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди від контрактів «Енергоатому». Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Дмитра Басова, трьох працівників бек-офісу Ігоря Фурсенка, Людмилу Зоріну та Лесю Устименко, а також бізнесменів і співзасновників студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

    Слідство НАБУ стверджує, що підозрювані організували схему отримання 10–15% від вартості контрактів контрагентів Енергоатому. Фігуранти нібито контролювали кадрові призначення, процеси закупівель та рух фінансів підприємства. Миндіч і Цукерман виступали організаторами групи, а Миронюк і Басов координували дії «бек-офісу» та взаємодіяли з представниками прокуратури.

    За даними слідства, група використовувала кодовані назви для готівки та криптоактивів, а також спеціальні місця для зустрічей, щоб приховати незаконні операції. «Бек-офіс» функціонував у квартирі колишнього нардепа Андрія Деркача. Легалізація коштів відбувалася через три механізми: доставку та змішування готівки, переведення на рахунки компаній та передача третім особам.

    Суд ухвалив такі запобіжні заходи: Миронюк — тримання під вартою із заставою 126 млн грн, Басов — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн, Устименко — 25 млн грн, Зоріна — 12 млн грн. Усі вони були згодом відпущені під заставу з покладенням обов’язків прибувати до суду та обмежень на пересування.

    У справі також фігурує колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. За даними прокурора, він нібито отримав у своєму інтересу значні суми через «бек-офіс». Чернишов заявляє, що не брав участі в схемі Енергоатому, а відвідував приміщення як «інтелектуальний клуб». Суд обрав для нього тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн, яку внесли фізичні особи.

    Сторона захисту наполягає на відсутності достатніх доказів, відзначаючи, що епізоди отримання коштів не доведені та не можна стверджувати про складання злочинної організації. У свою чергу, прокурори наголошують на системності дій фігурантів, легалізації коштів та ризиках втечі.

  • Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Стало відомо про можливе створення організованої групи, яка фактично перебрала контроль над управлінням ТОВ «Газорозподільчі мережі України». За даними джерел, до цієї групи входять підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, а також член правління ТОВ «Газорозподільчі мережі України» Олег Калина. Для реалізації схеми, за наявною інформацією, залучалися підконтрольні фізичні особи.

    За твердженням джерел, метою цієї групи був повний контроль над підприємством, вплив на кадрові рішення та ключові структурні підрозділи, зокрема юридичний департамент і департамент безпеки. Окремо зазначається прагнення створити умови для систематичного привласнення коштів через механізми закупівель і тендерів.

    Ключову роль у реалізації ймовірної схеми, за інформацією співрозмовників, відігравав Олег Калина. Саме він, за домовленістю з Олексієм Чернишовим, нібито отримав фактичний контроль над фінансовими потоками, договорами, кадровими призначеннями та управлінськими повноваженнями в компанії.

    Джерела також повідомляють, що через підконтрольні юридичні особи учасники групи могли виводити бюджетні кошти, ухилятися від сплати податків і легалізовувати доходи. Замість прозорого управління підприємством, за цими даними, йшлося про встановлення монопольного контролю над ресурсами та реалізацію схем із привласнення фінансів.

    11 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалою № 991/12733/25 зобов’язав уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Окремо джерела повідомляють про іншу масштабну корупційну схему — вже в АТ «НАЕК «Енергоатом». За їхньою інформацією, до неї були залучені посадовці компанії на чолі з колишнім міністром енергетики України, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світланою Гринчук, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом Якобом Хартмутом, а також керівниками ключових філій — Ігорем Половичем, Михайлом Божком, Володимиром Стояновим і колишнім генеральним директором Олександром Ковальчуком.

    За даними джерел, у межах цієї схеми використовувалися підконтрольні юридичні та фізичні особи для організації фіктивних постачань, завищення цін і укладення удаваних договорів на реконструкцію атомних електростанцій. Через попереднє узгодження підрядників, фіктивні тендери та подальшу легалізацію коштів, за цими твердженнями, систематично виводилися бюджетні гроші, що завдавало значної шкоди державі.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що окремі посадові особи мали вплив на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, сприяючи ухиленню від мобілізації працівників підприємств, задіяних у реалізації ймовірних корупційних схем.

  • Корупційний слід Харкова: хто з уродженців міста опинився у найгучніших кримінальних справах країни

    Корупційний слід Харкова: хто з уродженців міста опинився у найгучніших кримінальних справах країни

    Антикорупційні розслідування останніх років відкрили цілу низку гучних справ, у яких фігурують уродженці Харкова — від міністрів та народних депутатів до високопосадовців енергетичної сфери. Найбільшу хвилю скандалів спричинила операція НАБУ під назвою “Мідас”, що викрила масштабне розкрадання державних коштів. Серед ключових фігурантів виявився і харків’янин Олексій Чернишов, відомий на записах під позивним “Че Гевара”. Та він далеко не єдиний представник Харкова, причетний до корупційних схем загальнонаціонального масштабу.

    Кум першої леді та “Че Гевара” у плівках НАБУ

    Олексій Чернишов — один із найвпливовіших уродженців Харкова, які опинилися в полі зору антикорупційних органів. Колишній голова Київської ОДА, міністр розвитку громад і територій, підприємець та близький друг родини Зеленських — він став однією з центральних фігур у провадженні НАБУ щодо розкрадання державних коштів через підприємства енергетичного сектору.

    Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

    Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

    Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

    Ректор-утікач Одарченко та хабар у біткоїнах

    Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

    НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

    Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

    Помічник Хомутинника і “схема Укренерго”

    Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

    За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

    Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

    Інші фігуранти з харківським слідом

    Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

    • Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів.
    • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч.
    • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

    Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

    Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.