Позначка: чиновник

Середня зарплата в центральних держорганах в 3,4 рази перевищує середній рівень по Україні

Міністерство фінансів України прийняло дані про середній рівень заробітної плати в державних органах, місцевих адміністраціях та органах судової влади за листопад 2024 року. Згідно зі статистикою, працівники центральних органів влади отримували в середньому 62 тисячі гривень на місяць.

Це на 61% більше, ніж на початку року, коли зарплата держслужбовців у середньому складала 38,6 тисячі гривень. Загалом оплата праці 21,7 тисячі працівників державного апарату більш ніж утричі перевищує середній рівень по країні. У вересні середня зарплата по Україні становила 18 тисяч гривень.

Найвищу середню зарплату у листопаді отримували працівники Антимонопольного комітету – 118,7 тисячі гривень. У цьому відомстві працює 268 осіб, а зарплата керівництва сягає 215 тисяч гривень.

Інфографіка Мінфін.

На другому місці – Міністерство юстиції, де середня зарплата становить 100,5 тисяч гривень для 997 співробітників. Водночас відомство нещодавно потрапило у скандал через злам державних реєстрів.

Третє місце посідає Центральна виборча комісія, яка фактично не виконує активних функцій під час війни через відсутність виборів. Працівники ЦВК отримують у середньому 97,2 тисячі гривень, а зарплата керівництва є найвищою серед усіх держорганів – 310,3 тисячі гривень на місяць для 18 осіб.

Інфографіка Мінфін.

У Секретаріаті Кабінету Міністрів середня зарплата складає 65,5 тисячі гривень. Загалом там працює 672 особи, а керівництво отримує 132,9 тисячі гривень.

Різке зростання зарплат чиновників відбувається на тлі економічних труднощів, спричинених війною. Попри те, що державний апарат продовжує функціонувати в умовах надзвичайного стану, рівень оплати праці у деяких відомствах викликає дискусії щодо його доцільності в поточній ситуації.

2 Січня, 2025
Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

В Україні активно обговорюється ініціатива щодо обмеження заробітних плат високопосадовців, суддів, депутатів та членів наглядових рад. Пропонується, щоб їхні доходи не перевищували рівень зарплати військовослужбовців, які забезпечують бойові завдання на передовій.

Платити не більше, аніж військовослужбовцям на передовій, пропонує група народних депутатів, яка 13 грудня зареєструвала законопроект 12316 про внесення змін до статті 28 Закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо обмеження розмірів заробітної плати деяким категоріям осіб в умовах дії воєнного стану.

Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

21 Грудня, 2024
Посадовцю КМДА оголосили підозру за мільйонні збитки

Національна поліція України оголосила підозру посадовцю Київської міської державної адміністрації (КМДА) за службову недбалість, яка призвела до значних збитків для громади Києва. Керівник одного з департаментів КМДА підписав угоду з приватною компанією щодо купівлі-продажу нерухомості, що, за даними правоохоронців, призвело до штучного заниження вартості об’єкта та незаконного відчуження комунального майна.

Йдеться про криту пішохідну галерею – надземний перехід від Центрального залізничного вокзалу Києва до колій швидкісного трамвая. Вартість цього об’єкта була значно знижена у порівнянні з реальною, що дозволило приватній структурі незаконно придбати його. Як вважає Нацполіція, дії посадовця призвели до збитків в особливо великих розмірах – 63 млн грн, що є серйозною фінансовою втратою для бюджету міста Києва.

Службова недбалість посадовця, зокрема відсутність контролю за належним проведенням перевірок і поданням апеляційної скарги на судове рішення, викликала резонанс серед громадськості та виконавчих органів. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років у разі доведення його вини в суді.

Ця справа є ще одним прикладом важливості контролю за витратами бюджетних коштів і майном, яке перебуває в комунальній власності. Водночас ситуація викликає запитання щодо ефективності механізмів контролю у КМДА.

Розслідування триває, і правоохоронці обіцяють надати додаткові подробиці щодо подальших кроків у цій справі.

19 Грудня, 2024
Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

Начальник міграційної служби Одеської області Андрій Морару опинився у центрі скандалу через недекларування цінного майна. За даними розслідувачів, посадовець не вказав у своїй декларації особняк, комерційну нерухомість та елітний автомобіль, що викликало обурення громадськості та підозри в корупції.

За даними Національного агентства із запобігання корупції, начальник регіонального управління міграційного контролю в Одеській області Андрій Морару не задекларував будинок в Одесі площею 200 м² із земельною ділянкою 637 м², в якій фактично проживав та оплачував комунальні платежі.

Також у декларації не знайшли квартиру на 48,6 м², офіс, магазин, земельну ділянку Білгород-Дністровський та гараж у Затоці. Частину з цього він оформив на матір, частину – на дружину. А ще Морару не вказав у декларації Audi RS Q 8 (2021), який придбав у квітні 2023 року.

Чиновнику загрожує від 51 до 85 тис. грн. штрафу, або від 150 до 240 годин громадських робіт, або до двох років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

Це також до того, що він може отримати за отримання хабара $20 000 за уникнення депортації, на якій Морару спіймали ще влітку цього року. У вересні справу вже направили до суду.

28 Листопада, 2024
Ще один колишній чиновник покинув Україну

Ще один колишній український чиновник залишив країну, спричинивши хвилю обговорень у медіа та серед політичних кіл. Йдеться про Фаріда Сафарова Каміл огли , який до недавнього часу обіймав посаду заступника міністра енергетики України.

Незважаючи на свій призовний вік, він зміг покинути територію України.

Варто зазначити, що наразі він обліковується як голова наглядової ради стратегічно важливого підприємства «Укртатнафта», яке держава націоналізувала ще 2022 року.

Незрозуміло, за які досягнення він отримав таку високу посаду, бо в нього немає жодного досвіду управління будь-якими підприємствами в нафтопереробній галузі.

Мабуть, це просто стало серйозною пенсією для колишнього заступника міністра енергетики.

11 Листопада, 2024
На відновленні енергоінфраструктури Одещини чиновник НЕК «Укренерго» намагався «заробити» 3,7 млн грн: ДБР повідомило про підозру

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру начальнику одного з департаментів НЕК «Укренерго» у зв’язку з підозрою в службовій недбалості та спробі фінансових махінацій на відновленні енергоінфраструктури Одещини. Згідно з інформацією, чиновник разом із підрядником намагалися «заробити» 3,7 мільйона гривень.

У ДБР повідомили про підозру начальнику одного з департаментів НЕК «Укренерго» за фактом службової недбалості.

За даними слідства, на початку 2023 року НЕК «Укренерго» уклало договір із підрядною організацією для відновлення електричного обладнання після обстрілів. За договором необхідно було виконати роботи з демонтажу та переміщення двох автотрансформаторів для заміни пошкоджених і підключення.

Однак підозрюваний посадовець допустив у договорі значне перевищення фактичних витрати на транспортування. А також погодив надання послуг з міжнародних перевезень, які за фактом не виконувалися.

Унаслідок таких недбалих дій державному підприємству завдано понад 3,7 млн грн збитків.

Обвинувальний акт стосовно двох директорів підрядних компаній за фактом заволодіння державними коштами та службового підроблення вже перебуває на розгляді в суді.

28 Серпня, 2024
Після повернення з “полону” Іван Федоров уникає проходження поліграфу та “чистить” Вікіпедію

Після призначення Івана Федорова на посаду голови Запорізької обласної військової адміністрації, Федоров змушений був відповідати на звинувачення в “здачі” Мелітополя.

Під час пресконференції 8 лютого 2024 року журналісти заявили, що в соцмережах Івана Федорова часто звинувачують у нібито здачі Мелітополя та Запоріжжя. “Якби сьогодні повернутися у 24 лютого та відповісти на запитання, чи зробили б ми з командою інакше, ніж зробили тоді, у мене абсолютно точна відповідь — так. Тому що на той момент ми не очікували, що ворогу знадобиться всього 8 годин, щоб дістатися від Криму до Мелітополя. Ніхто не розраховував, що в нас виникнуть складнощі з підривом мостів у Чонгарі та в Мелітополі ще з трьома мостами. Ніхто не розраховував, що о 16 годині останній військовий покине місто Мелітополь, а силові структури — ще раніше. На той момент ми були недосвідчені. Але попри це, ми з командою не залишили місто й залишилися з жителями рівно настільки, наскільки могли”, — заявив Федоров.

Разом з тим, журналісти видання НЕНКА ІНФО в матеріалі: “Іван Федоров: “фейковий” полон, корупція та “російська” гадалка. Кому ОП довірив захист Запорізької області” приводять факти з біографії Івана Федорова, які можуть свідчити про співпрацю Федорова з окупаційними військами РФ під час знаходження в окупованому Мелітополі.

Варто відзначити, що посилання на матеріали журналістського розслідування видання НЕНКА ІНФО, команда Івана Федорова видалила зі сторінки чиновника у Вікіпедії, про що збереглись відповідні скріни.

Скріни зі сторінки Вікіпедії Івана Федорова

9 Березня, 2024
Посадовця ТЦК з Волині судили за безпідставне виключення чоловіків з військового обліку

Ратнівський районний суд Волинської області визнав винним у недбалому ставленні до військової служби посадовця ТЦК Андрія К., який сприяв безпідставному виключенню з військового обліку 14 офіцерів запасу. Суд призначив йому 17 тис. грн штрафу.

Як вказано у постанові суду, військовий Андрій К. служить у одному з ТЦК на посаді начальника мобілізаційного відділення. Протягом квітня 2022 року – лютого 2023 року посадовець давав своєму керівнику дані офіцерів запасу, яких треба виключити з військового обліку. У матеріалах справи вказано, що за подання Андрія К. 14 офіцерів запасу виключили з обліку без належних підстав, вони також отримали право виїздити за кордон. У суді Андрій К. визнав свою провину.

На час воєнного стану постанови військово-лікарських комісій (ВЛК) щодо офіцерів запасу мають обов’язково затверджуватись штатною ВЛК регіону, інакше офіцер запасу не може бути виключеним з військового обліку. У цьому випадку документи були оформлені неналежно.

Справу розглянула суддя Оксана Свистун, яка дослідила усі матеріали та визнала військового винним у недбалому ставленні до служби, призначивши 17 тис. грн штрафу.

18 Лютого, 2024
Колишнього очільника управління «Укртрансбезпеки» у Києві засудили за хабарництво

Колишнього очільника управління «Укртрансбезпеки» у Києві засудили за хабарництво
Колишнього виконуючого обов’язки начальника Північного міжрегіонального управління “Укртрансбезпеки” Ігоря Сабадаша засудили за хабарництво.

Про це редакція 368.media дізналася з вироку Голосіївського райсуду Кієва за ч.4 ст.368 КК.

Чоловік також обіймав посаду начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у місті Києві Північного міжрегіонального управління «Укртрансбезпеки».

У березні 2021 року посадовець почав регулярно перевіряти одного і того ж перевізника. Водій маршруту за напрямом метро «Почайна» — місто Вишгород (ТОВ «КенПак») не мав паспорта маршруту. Перевізник стверджував, що це нерегулярні пасажирські перевезення, вони доставляють працівників на підприємство і тому паспорт маршруту не потрібен.

Із кінця березня і до початку квітня посадовець майже щодня (чотири рази) перевіряв це автобус, встановлював ті самі порушення, але акт перевірки не складав. Він залишив водію свій номер телефону, щоб власник йому передзвонив.

Підприємець, начебто, домовився, що платитиме щомісячно по 50 доларів за чотири автобуси, щоб їх не перевіряли. Потім він стверджував, що дав представнику «Укртрансбезпеки» 200 доларів. Але йому не сподобалася поведінка посадовця, який постійно хвалився, які акти виписує і які будуть штрафи, тому звернувся у правоохоронні органи.

У червні 2021-го вже в рамках контролю за вчинення злочину підприємець дав обвинуваченому 200 доларів і приблизно за тиждень — ще 500 доларів за не перевірку 15 автобусів.

У судовому засіданні Сабадаш винним себе не визнав і просив його виправдати, хоча фактично не заперечував отримання коштів. Він розповідав, що влаштував кілька рейдів перевірки, щоб підтвердити регулярність перевезень. А далі підприємець, нібито, його спровокував і він спокусився. Крім того, чоловік обіцяв йому інформацію про незаконну діяльність інших перевізників. Раніше грошей від нього не отримував.

З огляду на розбіжності в документах і показаннях обвинуваченого та свідків суд не встановив, який режим перевезення пасажирів був у підприємця, але це й не було предметом судового розгляду. Між тим, такими розбіжностями, як вважає суд, міг скористатися обвинувачений для створення штучних перешкод у підприємницькій діяльності, почавши перевіряти одного і того ж перевізника. Посадовець створив умови, коли підприємець мусив виходити із ним на звʼязок та домовлятися. Також суд враховує той факт, що він залишив свій номер телефону водію, щоб той його передав власнику автобуса, ініціювавши їхній контакт.

Зміст розмов свідчить про те, що між обвинуваченим і заявником існували певною мірою приятельські стосунки. Посадовець розповідає про свої перевірки перевізників у Боярці та що він може зробити, якщо перевізник не бажає із ним домовлятися. Підприємця він запитував, чи є у нього конкуренти, пропонував послугу «завалити конкурента». Доводи захисту щодо провокації хабаря суд відхилив.

Сабадаша засудили до 5 років 6 місяців увʼязнення із конфіскацією майна. Додатково йому заборонили обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки

Обвинувачений поки що лишається на свободі, бо вирок ще не набув законної сили і може бути оскаржений.

13 Лютого, 2024