Daypolitico

Позначка: Comfy

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Нелегальна техніка, ухилення від податків і зв’язки з РФ: що відомо про масштабну схему імпорту електроніки

    Нелегальна техніка, ухилення від податків і зв’язки з РФ: що відомо про масштабну схему імпорту електроніки

    В Україні набирає розголосу масштабна схема імпорту та реалізації електроніки, яка, за даними джерел у правоохоронних органах, може охоплювати великих учасників ринку — мережу Comfy, компанію «ASBIS-Україна» та низку афілійованих онлайн-магазинів і ФОПів, що спеціалізуються на продажі техніки Apple та популярної електроніки. Йдеться про комплексну систему ухилення від оподаткування, контрабанди і використання криптовалют для розрахунків.

    За інформацією джерел, координаторами схеми називають Ігоря Хижняка, Світлану Гуцул та Кирила Пахомова, які нібито контролюють ланцюг компаній — від офіційних дистриб’юторів до «сірих» інтернет-магазинів. Серед фірм, які фігурують у діяльності групи, — ТОВ «ASBIS-Україна», ТОВ «Комфі Трейд», а також бренди «iPeople», «iStore», «Техно Їжак» і десятки дрібних ФОПів.

    За даними співрозмовників, головна частина схеми полягає у ввезенні техніки через «зелений коридор» на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, часто без декларування або з істотним заниженням вартості. Це дозволяє уникати сплати мита та ПДВ, створюючи нерівні умови на ринку та завдаючи збитків державному бюджету.

    Після перетину кордону товар розподіляється між мережевими магазинами та афілійованими онлайн-майданчиками, де продається як «офіційна продукція», хоча не завжди має сертифікати відповідності. За інформацією джерел, частина розрахунків здійснюється готівкою, на банківські картки фізичних осіб або в криптовалюті USDT, що ускладнює фінансовий моніторинг і може свідчити про приховування доходів.

    Окрему увагу викликають можливі зв’язки окремих учасників схеми з Росією. Зокрема, за оперативними даними, «ASBIS-Україна», яка є офіційним дистриб’ютором Apple, може бути причетною до постачання техніки до РФ через треті країни. Також фігурує інформація про те, що одна зі співвласниць Comfy, Світлана Гуцул, має кіпрське та українське громадянство і раніше перереєстровувала бізнес у тимчасово окупованому Донецьку за російським законодавством, сплачуючи податки на користь країни-агресора.

    Виявлені схеми стосуються не лише імпорту, але й внутрішньої організації праці. За даними джерел, у Comfy до 90% персоналу оформлено як ФОПи з мінімальною зарплатою близько 1500 грн, тоді як основні виплати нібито здійснюються «у конвертах». Це дозволяє уникати сплати ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб.

    Поки офіційні органи не робили публічних заяв щодо розслідування цієї мережі, однак на ринку очікують на перевірки та можливі кримінальні провадження. Масштаби тіньових потоків, за оцінками експертів, можуть обчислюватися сотнями мільйонів гривень на місяць, що ставить під загрозу не лише конкуренцію на ринку техніки, а й бюджет країни.

  • Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Сірий ринок електроніки з’їдає мільярди бюджету

    Економіст Олексій Кущ аналізує, чому спроби наповнити бюджет за рахунок підвищення податків — хибна стратегія. Основна увага має бути зосереджена на тіньових схемах, зокрема в сфері імпорту електроніки.

    Як під час війни наповнювати бюджет?

    Помилковий шлях – це підвищувати податки на працю та підприємництво. Взагалі, зростання базових ставок – це помилка (окрім операцій високомаржинальних бізнесів, наприклад банківського).

    Правильний шлях – це покращувати адміністрування податків.

    Це, зокрема, окрім збільшення податкових надходжень до бюджету, усуває конкурентну асиметрію, коли одні платять податки, а інші – ні. Наприклад, в сегменті сірий імпорту електроніки сконцентровано величезні резерви для збільшення податкових надходжень. І тут і формується податкова асиметрія: ціна на той же iPhone визначається попитом, але у тих продавців, хто не платить податки, можливостей для цінових знижок більше.

    Тому програють легальні імпортери, які під час війни платять всі податки, і виграють тіньові, які майже не наповнюють бюджет. Ті ж товари відомого бренду Apple завозяться в Україну з країн Азії під виглядом дешевих аксесуарів — кабелів, чохлів тощо. Далі ці товари реалізуються в обхід будь-яких юридичних структур (навіть не через ФОП) без касових чеків.

    Дуже часто товар пересилається поштою. я вже не скажу, що в магазинах і на складах де є товар не ведеться його належний облік. Та навіть реалізація через ФОП проводиться не належним чином. За таких умов про сплату податків, а тим більше ПДВ у належному обсязі, говорити не доводиться. В результаті, без належної сертифікації та гарантій в Україні реалізується до 70 – 80% імпортованої техніки Apple.

    Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев в інтервʼю Главкому навіть назвав конкретні мережі: ” …. Якщо казати про інші галузі, то не можна не згадати боротьбу з «тінню» на ринку електроніки, яким ми давно цікавимося.

    Восени відбулося дуже цікаве засідання нашого комітету, де була присутня група продавців електроніки – «Ябко» і ще один продавець. Так вони нам абсолютно серйозно пояснювали, що працюють «в тіні», бо їм потрібна «дорожня карта», аби вийти з цієї «тіні». Бо вони самі цього не можуть зробити, а Податкового кодексу їм недостатньо.

    Епічна промова була.

    Вони визнавали, що працюють, дроблячись на ФОПи, бо «не ми такі – життя таке». І замість того, аби просто вийти з «тіні», вони сьогодні влаштували справжній медійний бій з тими імпортерами електроніки, які працюють більш-менш «в білу», наприклад, такі як Comfy”.

    Але це банальне ухилення від сплати податку.

    Чому людина, яка отримує мінімальну зарплату, має платити ще й 5% військового збору, а велика мережа може дозволити собі “дроблення на ФОПи” для оптимізації оподаткування? Внаслідок таких дій, від сірого імпорту лише продукції Apple, держава втрачає до 10 млрд грн на рік.

    Скільки це буде в дронах?

  • Comfy повідомляє про тиск з боку податкової: акти на суму майже 700 мільйонів

    Comfy повідомляє про тиск з боку податкової: акти на суму майже 700 мільйонів

    Сьогодні в компанії Comfy, одній з провідних роздрібних мереж електроніки в Україні, дві карні справи. Податкова служба видала акти на суму майже 700 мільйонів гривень, які стали результатом планової перевірки, незавершеної у 2022 році. За словами представників Comfy, після скасування президентом мораторію на перевірки у грудні минулого року, податкова служба вирушила з повномасштабним вторгненням.

    Зараз вийшла ще одна перевірка — за п’ять років, з 2015-го по 2022 рік, перевіряють ТЦУ (трансферне ціноутворення). Протягом грудня чи січня, вже не пам’ятаю, відбулося 27 планових перевірок у магазинах по всій країні, де нам виписували один і той самий акт, як під копірку, який зовсім не стосувався мережі Comfy. Бо акт стосувався того, що ми не кладемо всіх грошей в касу, якщо спрощено сказати. Це, в принципі, неможливо, бо компанія Comfy не працює з кешем і ніколи не працювала.
    А в курилці податківці сказали нашим співробітникам, що мусили їх виписати, інакші всі підуть воювати», — розповів Ігор Хижняк.

    Також до переліку проблем він додав блокування податкових накладних і присвоєння його компанії статусу ризикованої.

    103 магазини, 23 % частка ринку, 4,5 тисячі працівників. Єдина компанія в сегменті, яка 15 років працює абсолютно в білому полі, другий, за версією Forbes, гравець в e-commerce, абсолютно транспарентна компанія, яку аудує велика четвірка: довгий час це була Deloitte, зараз це компанія KPMG. І присвоїли статус ризикованої компанії?

    Як кажуть наші податківці-дніпряни: нам подзвонили зверху, тому ми через дві  години вам присвоїли. Ми кажемо: добре, підемо в суд, відіб’ємося. Вони: відіб’єтеся, але через дві години ми знову присвоїмо», — описав Ігор Хижняк
    Протягом 15 років роботи в Comfy такий тиск силовиків він пам’ятає тільки за президентства Віктора Януковича, уточнив СЕО.

    «Але тоді не було війни. Поки ми тут сидимо й міркуємо, говоримо про цю проблематику, просто зараз гинуть люди, дуже велика кількість людей. І відсутність довіри (до влади. — Ред.), вона не додає…» — відзначив Ігор Хижняк.

    Щоправда, уточнив він, жодних намагань «віджати» частину бізнесу чи вимог хабарів не було. Але й діалогу про те, як залучити гроші в бюджет, теж.
    «за два роки Comfy заплатила 2 мільярди 150 мільйонів податків. Це 170 тисяч FVP», — зауважив Хижняк.