Daypolitico

Позначка: Coreper

  • Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина знову заблокувала просування України до ЄС

    Угорщина вкотре заблокувала просування України на шляху до членства в Європейському Союзі, відмовившись підтримати відкриття нових переговорних кластерів. При цьому Будапешт запропонував продовжити переговорний процес лише з Молдовою, однак більшість держав-членів ЄС виступили проти такого підходу, наголосивши, що обидві країни мають рухатися до вступу паралельно.

    Про це повідомляють європейські ЗМІ з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    17 липня відбулося засідання Робочої групи Ради Європейського Союзу з питань розширення (COELA), під час якого країни-члени обговорювали результати скринінгу переговорних кластерів №2 та №3 для України й Молдови. Саме ці етапи є одними з ключових у процесі євроінтеграції обох держав, адже після їх затвердження ЄС має офіційно запросити країни-кандидати надати свої переговорні позиції.

    Втім, Угорщина не підтримала відкриття нових етапів переговорів для України. Через необхідність одностайного рішення всіх держав-членів ЄС позиція Будапешта фактично заблокувала весь процес і не дозволила перейти до наступного етапу переговорів.

    За словами одного зі співрозмовників видання, під час засідання COELA планувалося затвердити результати скринінгу та направити Україні й Молдові офіційні листи із запитом щодо підготовки переговорних позицій за двома кластерами. Проте угорська делегація погодилася підтримати надсилання такого документа лише Молдові та лише щодо третього переговорного кластера.

    Таким чином Будапешт фактично спробував розділити переговорні процеси України та Молдови. Однак ця ініціатива не знайшла підтримки серед інших країн Європейського Союзу.

    У Брюсселі переконані, що Київ і Кишинів мають проходити євроінтеграційний шлях синхронно, адже обидві держави отримали статус кандидатів одночасно й від початку розглядалися як спільний пакет у процесі розширення ЄС. Саме тому більшість держав-членів виступила проти вибіркового просування лише однієї країни.

    У результаті пропозицію Угорщини не підтримали, однак через відсутність консенсусу жодного рішення щодо відкриття нових переговорних кластерів ухвалено не було. Це означає, що процес євроінтеграції України вкотре опинився в підвішеному стані.

    Найближчою можливістю розблокувати ситуацію стане засідання Робочої групи COELA, заплановане на 22 липня. Воно буде останнім перед традиційною літньою перервою в роботі інституцій Європейського Союзу. Уже в серпні більшість органів ЄС працюватиме в обмеженому режимі, а повноцінна діяльність відновиться лише після 1 вересня.

    Якщо європейським дипломатам не вдасться досягти компромісу під час засідання 22 липня, питання відкриття нових переговорних кластерів, найімовірніше, буде відкладене щонайменше до осені. Це означатиме втрату кількох місяців у переговорному процесі та сповільнення подальшої інтеграції України до Європейського Союзу.

    Попри позицію Будапешта, переважна більшість держав-членів ЄС продовжує підтримувати якнайшвидше просування України до членства. Раніше Комітет постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) схвалив відкриття шостого переговорного кластера для України.

    За прискорення переговорного процесу також відкрито виступає Естонія. Прем’єр-міністр країни Крістен Міхал закликав Євросоюз негайно відкрити всі переговорні кластери для України, наголосивши, що затягування процесу не відповідає нинішнім безпековим і політичним реаліям Європи.

    Підтримку швидкому просуванню України до ЄС висловлює і Польща. Попри окремі суперечності у двосторонніх відносинах із Києвом, Варшава підтримує відкриття нових переговорних кластерів та вважає, що процес вступу України до Європейського Союзу має продовжуватися без штучних затримок. Така позиція сьогодні є домінуючою серед більшості країн-членів ЄС.

  • ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    Посли країн Європейського Союзу 15 липня не змогли досягти згоди щодо запровадження нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Остаточне рішення під час засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) ухвалене не було, а переговори між державами-членами продовжаться вже наступного тижня. Про це повідомив редактор “Радіо Вільна Європа” з питань Європи Рікард Йозвяк.

    За його словами, країни ЄС поки що не змогли узгодити всі деталі нового санкційного пакета, який передбачає подальше посилення економічного тиску на Російську Федерацію. Водночас держави-члени домовилися тимчасово залишити чинною граничну ціну на російську нафту на рівні 44 доларів за барель щонайменше до 23 липня.

    Як зазначив Йозвяк, таке рішення дає Європейській комісії та урядам країн-членів додатковий час для аналізу економічних і технічних наслідків запропонованих обмежень, а також для пошуку компромісу щодо окремих положень нового пакета санкцій.

    Питання обмеження ціни на російську нафту залишається одним із ключових елементів санкційної політики Заходу. Саме 15 липня спливав термін дії чинного механізму цінової стелі, тому ЄС був змушений ухвалити проміжне рішення, щоб не допустити правового вакууму до завершення переговорів.

    Паралельно із санкційною дискусією країни Європейського Союзу погодили ще одне важливе рішення, яке стосується українських громадян. Посли держав-членів підтримали продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Це означає, що мільйони українців і надалі матимуть право легально проживати, працювати, навчатися та користуватися соціальними гарантіями в країнах ЄС відповідно до чинного законодавства.

    Запропонований Європейською комісією 21-й пакет санкцій передбачає подальше посилення обмежень проти російського енергетичного та фінансового секторів, нові заборони на в’їзд до Європейського Союзу для окремих представників російських військових структур, а також продовження політики обмеження доходів Кремля від експорту нафти.

    Європейська комісія представила цей пакет державам-членам ще 9 червня, однак переговорний процес виявився складним через необхідність отримати одностайну підтримку всіх країн ЄС. Окремі держави висувають власні умови та пропозиції щодо окремих пунктів документа, що ускладнює швидке ухвалення остаточного рішення.

    Попри відсутність консенсусу, у Брюсселі наголошують, що робота над новими санкціями триває, а переговори мають завершитися найближчим часом після узгодження всіх спірних питань.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час обговорення санкційної політики Європейського Союзу російський патріарх Кирило знову не був включений до санкційного списку. За даними ЗМІ, на таке рішення вплинула позиція Болгарії, яка виступила проти запровадження відповідних обмежень.

    Новий санкційний пакет розглядається ЄС як один із ключових інструментів подальшого економічного тиску на Росію на тлі її повномасштабної війни проти України, однак остаточне рішення залежатиме від досягнення компромісу між усіма державами-членами Європейського Союзу.

  • ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    ЄС наближається до рішення щодо 90 млрд для України та санкцій проти РФ

    У Європейському Союзі розпочався фінальний етап ухвалення рішень щодо масштабного фінансового пакета для України та нового санкційного тиску на Росію. Йдеться про зміну багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, яка передбачає кредит у розмірі 90 млрд євро для України, а також про погодження 20-го пакета санкцій проти РФ.

    Процедура ухвалення запущена в межах Комітет постійних представників ЄС за письмовим механізмом, який дозволяє затвердити рішення без додаткових засідань міністрів. Після політичного погодження послами 27 держав-членів ЄС стартував процес фінального підписання документів.

    За словами трьох європейських дипломатів, обидва рішення вже отримали одноголосну підтримку на рівні постійних представників. Це означає, що жодна з країн не заблокувала пакет на політичному етапі, що є критично важливим для його подальшого затвердження.

    Письмова процедура передбачає, що кожна з 27 держав-членів ЄС має або підтвердити згоду своїм підписом, або офіційно висловити заперечення із поясненням причин. У разі відсутності заперечень документ автоматично вважається ухваленим.

    Наразі процедура триватиме до 12:00 23 квітня (13:00 за київським часом), однак її можуть завершити раніше, якщо всі держави-члени поставлять свої підписи без зауважень. У такому разі рішення набудуть чинності одразу після завершення формальної перевірки.

    Фінансовий блок передбачає кредит для України в обсязі 90 млрд євро, який є частиною довгострокової підтримки ЄС у межах стабілізації української економіки в умовах війни.

    Паралельно ухвалюється 20-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення економічного та індивідуального тиску. Хоча деталі санкцій офіційно не розкриваються до завершення процедури, попередні пакети ЄС зазвичай включали обмеження щодо енергетичного сектору, фінансових установ, логістики та експорту технологій.

    Окремі держави ЄС пов’язують фінальне погодження з енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через нафтопровід Дружба (нафтопровід). Йдеться про Угорщину та Словаччину, які очікують стабілізації поставок перед остаточним підписанням документів.

    Раніше міністр закордонних справ Словаччини заявляв, що Братислава готова підтримати санкційний пакет лише після відновлення постачання нафти. Угорщина також неодноразово пов’язувала свою позицію щодо фінансової допомоги Україні з енергетичними гарантіями.

    За даними дипломатів, ці технічні та політичні нюанси можуть вплинути на швидкість завершення процедури, але не змінюють загального результату — пакет має широку підтримку всіх країн ЄС.

    Попри можливі затримки, у Брюсселі зберігається оптимізм щодо швидкого фінального ухвалення. Глава європейської дипломатії Кая Каллас раніше заявляла, що рішення щодо фінансової допомоги Україні може бути затверджене протягом 24 годин.

    Після завершення письмової процедури рішення вважаються остаточно ухваленими без додаткових політичних раундів узгодження. Це дозволить ЄС перейти до практичної імплементації як кредитної програми для України, так і нового санкційного пакета проти Росії.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати ключовими для одночасного просування двох стратегічних напрямків політики ЄС — довгострокової фінансової підтримки України та подальшого посилення санкційного тиску на Росію.

  • ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України

    ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України

  • У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    Європейський Союз розраховує найближчим часом повернутися до розгляду питання масштабної фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, а також ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Активізацію цього процесу в Брюсселі пов’язують із політичними змінами в Угорщині після поразки партії прем’єр-міністра Віктора Орбана на парламентських виборах.

    У Євросоюзі наголошують, що швидке ухвалення обох рішень є одним із ключових пріоритетів головування Кіпру, яке триває у першій половині 2026 року. Представники головування заявили, що мають намір винести ці питання на розгляд Комітету постійних представників ЄС (Coreper), щойно з’явиться політична можливість для досягнення консенсусу між державами-членами.

    Наразі ці питання офіційно не включені до порядку денного найближчих засідань Coreper, запланованих на 15 та 17 квітня у Брюсселі. Водночас дипломати не виключають, що підготовча робота вже триває, а ключові дискусії можуть відбутися під час неформального саміту лідерів ЄС, який запланований на 23–24 квітня в Нікосії.

    Європейські джерела зазначають, що до моменту фактичної передачі влади новому прем’єр-міністру Петеру Мадяру позиція Угорщини щодо українських питань навряд чи зазнає суттєвих змін. Очікується, що Мадяр офіційно вступить на посаду на початку травня, тому на квітневих зустрічах ЄС Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.

    Саме уряд Орбана протягом останніх років неодноразово блокував або затримував рішення ЄС, пов’язані з підтримкою України, використовуючи право вето. Зокрема, йшлося як про санкційні пакети проти Росії, так і про фінансову допомогу Києву. Така позиція часто викликала критику з боку інших держав-членів ЄС, які звинувачували Будапешт у затягуванні ключових рішень у час війни.

    У березні 2026 року Орбан прямо заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, включно з новим пакетом санкцій і кредитною підтримкою, поки Київ не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба». Це питання стало одним із головних каменів спотикання у відносинах між Будапештом та Брюсселем.

    Водночас, за інформацією дипломатичних джерел, у ЄС не виключають, що навіть до завершення своєї каденції Орбан може піти на часткові поступки, щоб розблокувати окремі рішення або зменшити напруження у відносинах із партнерами.

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром відкриває можливість для перегляду зовнішньополітичного курсу Угорщини. Сам Мадяр уже заявив, що прагне відновити довіру до країни в межах Європейського Союзу та НАТО і зробити Будапешт більш передбачуваним партнером.

    У низці європейських столиць, зокрема в Берліні, вже висловили сподівання, що зміна влади в Угорщині дозволить швидше ухвалювати рішення щодо підтримки України, які раніше блокувалися. Це стосується як фінансової допомоги, так і санкційної політики проти Росії.

    Україна зі свого боку також активізує дипломатичні контакти з майбутнім керівництвом Угорщини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ передав сигнали щодо можливих контактів між президентом Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

    Запланований пакет фінансової допомоги у 90 млрд євро розглядається в ЄС як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, зокрема для фінансування державного бюджету, відновлення економіки та забезпечення макрофінансової стабільності в умовах війни. Паралельно 20-й пакет санкцій має посилити тиск на Росію, зокрема в економічній та енергетичній сферах.

    Таким чином, подальший прогрес у цих питаннях значною мірою залежатиме від політичного переходу в Угорщині та готовності нового уряду змінити підхід до рішень, які потребують одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.