Daypolitico

Позначка: CSIS

  • “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російського диктатора Володимира Путіна може змусити до реальних переговорів не ситуація навколо тимчасово окупованого Криму, а лише загроза для самої Москви. Таку заяву глава держави зробив 2 липня під час спілкування з журналістами на місці російського удару в Дарницькому районі Києва, де внаслідок масованої атаки були зруйновані житлові будинки та загинули мирні мешканці.

    За словами Зеленського, українські операції та фактичне зупинення російських військ на полі бою створюють для Кремля серйозні внутрішні проблеми. Президент наголосив, що Путіну дедалі важче пояснювати російському суспільству, чому після років повномасштабної війни Москва так і не отримала обіцяної “великої перемоги”.

    Глава держави зазначив, що навіть лояльні до Кремля питання росіян стають для Путіна незручними, адже реальна ситуація на фронті не відповідає пропагандистській картинці. “Безумовно, українська операція і фактичне зупинення їх на полі бою в Україні не дає спокійно відповідати Путіну на і без того лояльні запитання їхнього суспільства. Йому дуже складно відповідати, тому що у них великі проблеми”, — сказав Зеленський.

    На запитання журналістів, чи може “острів Крим” змусити Путіна до реальних переговорів, Зеленський відповів різко: на російського диктатора може вплинути лише “острів Москва”. Президент підкреслив, що всі заяви Путіна про нібито особливе значення Криму для нього є брехнею, адже російський лідер не знає ані півострова, ані інших окупованих територій України.

    За словами Зеленського, Путін знає тимчасово окуповані українські міста та села лише з доповідей своїх військових. Президент наголосив, що російський диктатор не бував у більшості населених пунктів, які Москва окупувала, і насправді використовує тему Криму та Донбасу виключно як інструмент внутрішньої пропаганди.

    “Йому треба продати своєму суспільству велику перемогу. Перемоги немає. Перемоги не буде”, — заявив Зеленський. На його думку, саме відсутність реальних успіхів на фронті змушує Кремль посилювати ракетний терор проти українських міст, погрожувати новою ескалацією та намагатися психологічно тиснути на українське суспільство.

    Заява президента пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак РФ на Київ. У ніч проти 2 липня Росія застосувала ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Основний удар припав саме на столицю. У Києві були пошкоджені житлові багатоповерхівки, цивільна інфраструктура, медичні та комерційні об’єкти. Кількість загиблих упродовж дня зростала, а рятувальники продовжували пошуки людей під завалами.

    Цей контекст зробив заяву Зеленського особливо показовою: президент говорив не з кабінету, а безпосередньо на місці російського удару по житловому району. Він наголосив, що Росія використовує атаки по цивільних як спробу залякати українців і створити в суспільстві запит на поступки. Водночас, за словами Зеленського, такі дії не змінять позиції України.

    Окремо президент закликав міжнародних партнерів не знижувати темп підтримки України. Він наголосив, що для стримування Росії потрібні спільні дії — військова допомога, посилення протиповітряної оборони, санкції та політична єдність союзників. “Треба підтримувати Україну, тому що треба боротися разом”, — підсумував Зеленський.

    Слова президента збігаються з оцінками західних аналітиків про зростання проблем російської армії. За даними дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень, яке цитує The Guardian, загальні військові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення можуть сягати близько 1,4 млн військових, включно із загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Дослідники також вказують, що у 2026 році співвідношення втрат дедалі більше змінюється не на користь РФ.

    Крім людських втрат, Росія стикається з дедалі серйознішими економічними та логістичними проблемами. Українські удари по нафтовій інфраструктурі, складах, НПЗ і транспортних вузлах ускладнюють забезпечення російської армії пальним та ресурсами. На цьому тлі Кремль намагається компенсувати провали на полі бою масованими ударами по українських містах, але такі атаки лише посилюють міжнародну підтримку України та поглиблюють ізоляцію Росії.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: Україна не вважає, що Путіна можна переконати поступками або апеляціями до Криму. На думку президента, російський диктатор реагує лише на силу, реальні втрати та загрозу для власної системи влади. Саме тому Україна продовжить бити по воєнному потенціалу РФ, зупиняти окупантів на фронті та домагатися від партнерів більшої підтримки.

    Тож формула, яку озвучив Зеленський, звучить максимально жорстко: для Кремля болючим є не “острів Крим”, який Путін використовує у пропаганді, а “острів Москва” — тобто загроза самому центру російської влади. І саме це, за словами президента, може стати тим фактором, який змусить Путіна рахуватися з реальністю та припинити війну.

  • Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

    Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

    Російська армія у першій половині 2026 року почала зазнавати значно більших втрат, ніж українські Сили оборони. За оцінкою американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), співвідношення російських та українських втрат зросло приблизно до 8:1, тоді як протягом більшої частини повномасштабної війни цей показник коливався в межах 2–3:1. Автори дослідження вважають, що це стало наслідком поєднання кількох факторів: масового застосування Україною ударних безпілотників, погіршення ефективності російської армії та проблем із поповненням особового складу.

    Про це йдеться у новому дослідженні «Russian Blood and Treasure: The Ballooning Costs of Putin’s War», яке підготували аналітики CSIS Сет Джонс та Райлі Маккейб. Автори проаналізували великий масив даних про бойові дії, понад 20 тисяч ударів по російських військових об’єктах та іншу відкриту інформацію, дійшовши висновку, що Росія фактично втратила військову ініціативу, а ціна війни для Кремля продовжує стрімко зростати.

    За оцінками дослідників, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року до червня 2026 року сукупні бойові втрати Росії становили приблизно 1,4 мільйона військовослужбовців. До цієї цифри входять загиблі, поранені та зниклі безвісти. Із них від 400 до 450 тисяч вважаються безповоротними втратами. Для порівняння, втрати України оцінюються у 525–625 тисяч військових, а кількість загиблих українських захисників — у 125–150 тисяч осіб. При цьому самі автори наголошують, що Київ і Москва не оприлюднюють офіційних повних даних про втрати, тому ці цифри є аналітичною оцінкою, побудованою на математичному моделюванні та аналізі розвідувальної інформації.

    Одним із головних висновків дослідження стало різке зростання співвідношення втрат на користь України. Якщо раніше на одного загиблого чи пораненого українського військового припадало приблизно два-три російські, то у першій половині 2026 року цей показник зріс приблизно до восьми російських втрат на одну українську. На думку аналітиків CSIS, це пояснюється насамперед стрімким розвитком українських безпілотних технологій та зміною тактики ведення бойових дій.

    У звіті зазначається, що понад 90% російських втрат у так званій ударній зоні фронту пов’язані саме із застосуванням українських безпілотників, а не безпосередніми піхотними боями. Аналітики також звертають увагу на активне використання Україною автономних дронів із системами штучного інтелекту, які здатні самостійно аналізувати відео, розпізнавати цілі та діяти навіть в умовах придушення супутникової навігації або радіоелектронної боротьби.

    Водночас CSIS вказує на низку внутрішніх проблем російської армії, які сприяють зростанню втрат. Серед них — неефективна взаємодія між підрозділами, слабка підготовка мобілізованих і контрактників, помилки командування, корупція, низький моральний стан особового складу та загальне погіршення якості управління військами. Додатковим чинником, який міг вплинути на ситуацію, автори називають відключення терміналів Starlink, що, за їхньою оцінкою, використовували окремі російські підрозділи.

    Окрему увагу дослідники приділили темпам поповнення російської армії. За їхніми підрахунками, у першій половині 2026 року Росія щомісяця втрачала приблизно 30–34 тисячі військовослужбовців, тоді як темпи вербування нових добровольців становили близько 27 тисяч осіб на місяць. Таким чином, кількість втрат уже перевищує можливості Кремля компенсувати їх новими контрактниками, що створює дедалі більший кадровий дефіцит.

    Ще одним важливим висновком дослідження стало уповільнення російського наступу. За оцінкою CSIS, темпи просування окупаційних військ зараз є одними з найнижчих серед усіх великих воєн за останнє століття та нагадують окремі епізоди Першої світової війни. Поблизу Костянтинівки російські війська просуваються в середньому приблизно на 50 метрів на добу, біля Покровська — близько 70 метрів, а на напрямку Слов’янська — приблизно 90 метрів. При цьому навесні 2026 року російська армія вперше з серпня 2024 року почала втрачати більше території, ніж змогла захопити: у квітні та травні чиста втрата контрольованої площі становила близько 400 квадратних кілометрів.

    Автори дослідження наголошують, що війна дедалі більше переходить у технологічну площину, де ключову роль відіграють безпілотні системи, високоточні удари та штучний інтелект. На їхню думку, саме розвиток українських технологій, системне ураження російської логістики та критичної інфраструктури, а також виснаження людських ресурсів РФ стали основними чинниками, які змінили співвідношення втрат і суттєво ускладнили подальший наступ російських військ. Водночас дослідники зазначають, що наведені оцінки є аналітичними розрахунками незалежного дослідницького центру, а не офіційною статистикою сторін конфлікту.

  • Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія цієї зими може суттєво розширити перелік цілей для масованих ударів по території України, змістивши фокус із традиційних атак на енергетичну інфраструктуру на більш широкий спектр критично важливих об’єктів. Йдеться, зокрема, про залізничну інфраструктуру та системи водопостачання, що, за оцінками західних аналітиків, може мати на меті посилення гуманітарного та логістичного тиску в холодний період року.

    Про це повідомляє New York Post із посиланням на аналітичні оцінки експертів у сфері оборони та міжнародної безпеки.

    За даними видання, після невдалого весняного наступу, який не приніс Росії очікуваних стратегічних результатів, Кремль може перейти до нової фази війни, де ключову роль відіграватиме системний тиск на цивільну інфраструктуру України. Такий підхід, за оцінками експертів, спрямований не лише на військовий ефект, а й на створення умов для внутрішньої дестабілізації та посилення суспільного навантаження.

    Аналітики зазначають, що зима традиційно розглядається російським військовим плануванням як період підвищеної вразливості України через залежність від стабільної роботи енергетики, теплопостачання та транспортних систем. Саме тому потенційні удари можуть бути більш масштабними та комплексними, ніж у попередні роки.

    Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марія Снєгова наголошує, що Росія, ймовірно, знову намагатиметься використати зимовий період як інструмент стратегічного тиску. На її думку, йдеться про спробу створення керованої гуманітарної кризи, яка мала б вплинути як на внутрішню ситуацію в Україні, так і на міжнародні переговорні позиції.

    Експертка підкреслює, що попередні зимові кампанії Росії вже демонстрували системний характер атак по критичній інфраструктурі, включно з енергетичними об’єктами, підстанціями та об’єктами генерації. Однак у новій фазі війни можливе розширення цього переліку.

    За оцінкою аналітикині Інституту вивчення війни (ISW) Катерини Степаненко, Росія може спробувати вивести з ладу українську залізничну систему, яка є ключовим елементом логістики як для військових потреб, так і для забезпечення цивільного населення. Окрім того, потенційними цілями можуть стати об’єкти водопостачання та водоочисні системи, від яких залежить функціонування великих міст.

    Експерти зазначають, що такі удари мають не лише практичний, а й психологічний ефект. Порушення роботи транспорту, перебої з водою та можливі проблеми з опаленням у зимовий період можуть створювати додатковий тиск на суспільство та регіональні адміністрації.

    Окрему увагу аналітики приділяють загальному стану російської економіки, який, за їхніми оцінками, демонструє ознаки поступового погіршення. Зазначається, що дефіцит федерального бюджету РФ за останні місяці зріс, тоді як доходи від експорту енергоносіїв зменшилися на тлі санкційного тиску та ринкових змін.

    Також повідомляється про скорочення частини резервів і зростання бюджетного навантаження, пов’язаного з воєнними витратами. Це, на думку експертів, може посилювати внутрішній економічний тиск і змушувати російську владу шукати додаткові джерела фінансування війни.

    Паралельно фіксуються проблеми з комплектуванням російської армії. Темпи набору контрактників, за оцінками аналітиків, знизилися до рівня, який не перекриває втрати на фронті. Це змушує російську владу активніше залучати нові категорії населення, зокрема студентів, а також посилювати фінансові стимули для підписання контрактів.

    Аналітики не виключають, що у разі подальшого погіршення ситуації Кремль може вдатися до більш жорстких внутрішніх заходів, включно з посиленням контролю над інформаційним простором, обмеженням цифрових сервісів та можливим запровадженням додаткових мобілізаційних рішень.

    Українська сторона, своєю чергою, вже готується до зимового періоду. Влада спільно з енергетичними компаніями посилює захист критичної інфраструктури, впроваджує регіональні плани стійкості та розширює систему резервного забезпечення для проходження опалювального сезону.

    Таким чином, за оцінками аналітиків, майбутня зима може стати одним із найбільш напружених етапів війни, де ключовим фактором буде не лише ситуація на фронті, а й здатність обох сторін витримувати довготривалий тиск на інфраструктуру, економіку та цивільне населення.

  • США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    Збройні сили США суттєво виснажили запаси ключових ракет-перехоплювачів у ході нещодавніх бойових дій проти Ірану. Про це повідомляє CNN.

    За даними джерел видання, американські військові за кілька тижнів активного застосування озброєнь могли витратити близько 45–50% запасів окремих типів високоточних ракет, включно з перехоплювачами для систем протиповітряної оборони.

    Найбільше скорочення, за оцінками аналітиків, торкнулося ракет для системи Patriot, а також перехоплювачів комплексу THAAD, які використовуються для знищення балістичних ракет на великій висоті.

    У матеріалі CNN зазначається, що такі темпи витрат створили “негайний ризик” дефіциту боєприпасів у разі нового масштабного конфлікту. Експерти попереджають: навіть короткочасне інтенсивне бойове застосування високотехнологічної ППО швидко виснажує запаси, які формувалися роками.

    Окремі оцінки, на які посилається видання, вказують, що США могли використати щонайменше половину запасів THAAD і майже половину ракет-перехоплювачів Patriot. Ці цифри, за словами співрозмовників, корелюють із внутрішніми даними Пентагону, які не оприлюднюються офіційно.

    Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS наголошують: проблема полягає не лише у масштабі витрат, а й у швидкості відновлення запасів.

    Навіть за умови нових контрактів Міністерства оборони США на розширення виробництва, термін виготовлення сучасних ракет-перехоплювачів становить від 3 до 5 років. Це означає, що швидко компенсувати витрачені боєприпаси неможливо.

    Експерти підкреслюють, що у короткостроковій перспективі США все ще мають достатньо ресурсів для обмежених операцій, однак у разі тривалого конфлікту або одночасних криз у різних регіонах світу ситуація може ускладнитися.

    Окрему стурбованість викликає оцінка здатності США вести війну проти рівного за потужністю противника. За висновками CSIS, поточні запаси вже можуть бути недостатніми для масштабного конфлікту з державою рівня Китай, де очікується значно більша інтенсивність ракетних ударів.

    Аналітики зазначають, що у разі ескалації США можуть зіткнутися з необхідністю пріоритизації використання систем ППО, що потенційно вплине на захист як власних сил, так і союзників.

    Дефіцит боєприпасів у США вже має зовнішні наслідки. За даними ЗМІ, деякі європейські країни отримували попередження про можливі затримки постачання американських систем озброєнь через високе навантаження на виробництво.

    Це питання також має значення для країн, які залежать від американських систем протиповітряної оборони. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що глобальні конфлікти впливають на доступність перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для української ППО в умовах війни.

    Міністерство оборони США вже підписало низку контрактів із оборонними компаніями для збільшення виробництва ракет. Однак навіть за умови модернізації виробничих ліній темпи залишаються обмеженими через складність технологій і дефіцит компонентів.

    Експерти зазначають, що сучасні системи ППО є одними з найдорожчих і технологічно складних у світі, тому їхнє масове виробництво неможливе у короткі терміни.

    Ситуація, описана CNN, демонструє структурну проблему сучасної війни: інтенсивність бойових дій зростає швидше, ніж можливості оборонної промисловості їх компенсувати. Витрата значної частини ракет Patriot і THAAD у короткий період підкреслює вразливість навіть найбільш технологічно розвинених армій.

    Попри це, у Вашингтоні наголошують, що США зберігають достатній потенціал для виконання поточних завдань, але визнають необхідність довгострокового розширення виробництва критично важливих боєприпасів.