Daypolitico

Позначка: ЦАХАЛ

  • Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїльські військові швидкими темпами споруджують усередині сектора Гази масштабний земляний бар’єр, який відокремлює території під контролем ЦАХАЛу від районів, де залишається більшість палестинського населення. Загальна довжина вже зведених укріплень перевищує 23 кілометри, що становить понад половину протяжності всього прибережного анклаву.

    Про будівництво повідомило агентство Associated Press після аналізу супутникових знімків компанії Planet Labs PBC. На фотографіях видно довгі насипи, земляні вали та пов’язані з ними військові дороги, які проходять через райони з майже повністю зруйнованою забудовою. Самі ізраїльські військові підтвердили AP, що створили фізичний бар’єр у районі так званої жовтої лінії.

    Жовта лінія з’явилася після укладення підтриманої Сполученими Штатами угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у жовтні 2025 року. Відповідно до домовленостей, ізраїльські війська мали відійти до цієї межі, а надалі — залишити більшу частину сектора Гази. На наступних етапах передбачалося розміщення міжнародних сил безпеки та формування нового механізму управління анклавом.

    Однак реалізація наступних етапів домовленостей фактично зупинилася. Військові залишилися на зайнятих позиціях, а тимчасова лінія розмежування дедалі більше набуває ознак постійного кордону. Раніше Reuters повідомляло, що Ізраїль контролював близько 53% території сектора Гази, а згодом розширив зону фактичного контролю приблизно до 64%.

    Сектор Гази має близько 40 кілометрів у довжину та приблизно 11 кілометрів у найширшій частині. На цій невеликій території до війни проживало понад два мільйони людей. Тепер більшість населення зосереджена у вузькій прибережній смузі на захід від жовтої лінії, де сотні тисяч людей живуть у наметах, тимчасових укриттях або пошкоджених будівлях.

    За даними AP, найдовша безперервна ділянка земляного бар’єра простягається майже на 17 кілометрів — від району Хан-Юніса на півдні до околиць міста Газа на півночі. Її будівництво розпочалося в лютому 2026 року, після чого вал продовжили розширювати у південному напрямку.

    Окремі відрізки насипу будують надзвичайно швидко. Супутникові знімки Planet Labs показали, що ділянка поблизу Рафаха 1 липня мала довжину близько 500 метрів, а вже 15 липня сягнула приблизно 2,4 кілометра. Таким чином, лише за два тижні бар’єр подовжили майже на два кілометри.

    Якщо роботи триватимуть у тому самому напрямку, нова південна ділянка може з’єднатися з основним 17-кілометровим відрізком. У такому разі суцільна система земляних укріплень фактично розріже більшу частину сектора Гази, відокремивши прибережну зону проживання палестинців від районів, які контролюють ізраїльські сили.

    В ізраїльській армії пояснюють будівництво міркуваннями безпеки. Військові заявили, що вздовж жовтої лінії створюється спеціальна зона з розвідувальними засобами, системами спостереження та сучасними технологіями. Її завданням називають недопущення проникнення бойовиків ХАМАС, захист ізраїльських військових і населених пунктів поблизу кордону із сектором Гази.

    Водночас точний маршрут майбутнього бар’єра військові не розкрили. Вони також не повідомили, якої максимальної довжини він може досягти та чи планують демонтувати укріплення після виконання угоди про припинення вогню.

    ЦАХАЛ офіційно заявляє, що його сили залишаються вздовж жовтої лінії для захисту південних районів Ізраїлю та недопущення відновлення військового потенціалу ХАМАС. Таку позицію ізраїльське командування неодноразово повторювало у своїх офіційних повідомленнях.

    Разом із земляним валом у контрольованій Ізраїлем зоні з’являються нові військові бази та дороги. Супутникові знімки демонструють, що значну частину будівель на схід від лінії було знесено бульдозерами або зруйновано вибухами. Особливо масштабними є руйнування у Рафаху, де до війни проживало понад чверть мільйона людей.

    Ізраїльська сторона стверджує, що військові демонтують тунелі, укріплення, склади та іншу інфраструктуру ХАМАС. Водночас на супутникових фотографіях видно майже повне знищення цілих житлових кварталів, сільськогосподарських угідь і місцевих доріг. На частині очищених територій уже прокладено нові маршрути для військової техніки.

    Будівництво бар’єра посилює побоювання палестинців, що поділ Гази може стати постійним. Подібні ризики західні медіа описували ще наприкінці 2025 року, коли виконання американського мирного плану почало затягуватися. Тоді вже йшлося про можливість формування двох окремих зон — території під контролем ізраїльської армії та вузької прибережної смуги, де перебуватиме більшість населення.

    Додаткову небезпеку створює нечіткість самої жовтої лінії. Її точні координати не були публічно й детально визначені ні в тексті домовленостей, ні у повідомленнях ізраїльських або американських посадовців. На місцевості межу позначали окремими бетонними блоками, розміщеними на значній відстані один від одного.

    Reuters раніше встановило, що в окремих районах ці блоки пересували глибше на територію, контрольовану палестинською стороною. У районі Аль-Туффах у місті Газа межу, за даними агентства, змістили приблизно на 200 метрів, після чого було знищено близько 40 будівель. У південних районах окремі маркери переміщували на відстань до 390 метрів.

    У квітні Ізраїль також передав гуманітарним організаціям карти з додатковою помаранчевою лінією, що позначала розширену зону обмеженого доступу. Вона охоплювала ще близько 11% території Гази за межами початкової жовтої лінії. Разом ці ділянки фактично залишали під ізраїльським контролем майже дві третини анклаву.

    Проблема полягає у тому, що ці карти не були оприлюднені для всього населення Гази. Мешканці не завжди знають, де саме проходить заборонена межа, а її розташування може змінюватися. Представники палестинських гуманітарних організацій заявляли, що люди нерідко не розуміють, які райони є небезпечними і де починається військова зона.

    Ізраїльські військові відкривають вогонь по людях, яких вважають такими, що перетнули жовту лінію та становлять загрозу для підрозділів. ЦАХАЛ наголошує, що удари завдаються по бойовиках або особах, які небезпечно наближаються до військових позицій.

    Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини раніше висловлювало занепокоєння через загибель цивільних поблизу цієї межі. За даними ООН, значна частина палестинців, убитих після початку перемир’я, перебувала саме в районі жовтої лінії. Організація попереджала, що стрілянина по цивільних, які не становили реальної загрози, може кваліфікуватися як незаконне вбивство.

    AP повідомляє, що від початку перемир’я внаслідок ізраїльських ударів і військових операцій загинули понад 1 100 палестинців. За той самий період унаслідок атак бойовиків загинули п’ятеро ізраїльських військовослужбовців. Ці дані наводяться сторонами конфлікту й не завжди можуть бути незалежно перевірені в умовах обмеженого доступу до сектора Гази.

    Подальша доля земляного бар’єра залежатиме від виконання угоди про припинення вогню. Відповідно до її початкового задуму, ізраїльські війська мали відійти ближче до кордону Гази, а контроль за безпекою повинні були перебрати міжнародні сили. Проте переговори щодо роззброєння ХАМАС, майбутнього управління анклавом і складу міжнародної місії місяцями не дають результату.

    За таких умов тимчасова жовта лінія дедалі більше закріплюється фізично. Земляні вали, військові бази, дороги, системи стеження та зруйнована забудова формують фактичний поділ території. І хоча Ізраїль називає новий бар’єр оборонним об’єктом, його масштаб і швидкість будівництва посилюють побоювання, що карта сектора Гази може бути змінена на тривалий час.

  • Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    На Близькому Сході знову загострюється ситуація. Лише через кілька годин після оголошення режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хізбалла» ізраїльські військові завдали нової серії ударів по території Лівану. Внаслідок атак загинули щонайменше п’ятеро людей, серед яких військовослужбовець ліванської армії. Події поставили під сумнів перспективи нового перемир’я та викликали побоювання щодо чергового витка ескалації в регіоні.

    За інформацією ліванських державних медіа та міжнародних агентств, удари були завдані в ніч на 20 червня та продовжилися вранці. Під обстрілами опинилися райони провінції Набатія на півдні країни, які останніми місяцями залишаються одними з основних зон протистояння між ізраїльськими силами та «Хізбаллою».

    Ліванська сторона повідомила про загибель щонайменше п’яти людей. Серед жертв є військовослужбовець національної армії. Також було зафіксовано пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. За деякими повідомленнями, кількість загиблих може бути більшою, оскільки частина людей залишалася під завалами після ударів.

    Особливе занепокоєння викликало те, що атаки сталися практично одразу після оголошення про досягнення домовленостей щодо припинення вогню. Напередодні американські та катарські посередники повідомили про нову угоду між сторонами, яка мала зупинити бойові дії на лівано-ізраїльському кордоні та сприяти стабілізації ситуації в регіоні. Про готовність дотримуватися перемир’я заявляли як ізраїльські представники, так і джерела, близькі до «Хізбалли».

    Втім уже в перші години після початку дії домовленостей сторони почали звинувачувати одна одну у порушеннях.

    Ізраїльські військові пояснили свої дії необхідністю реагувати на атаки з боку «Хізбалли». За даними ізраїльської сторони, напередодні бойовики випустили понад 50 ракет та інших боєприпасів по ізраїльських позиціях, а також здійснили атаку безпілотниками, унаслідок якої загинули ізраїльські військові. Саме це, як стверджує командування Армії оборони Ізраїлю, стало підставою для нових ударів у відповідь.

    Зі свого боку «Хізбалла» заявила, що саме Ізраїль порушив домовленості про припинення вогню. Представники угруповання наголосили, що готові дотримуватися режиму тиші лише за умови припинення ізраїльських атак. Також вони пригрозили відповідати на будь-які нові удари по території Лівану.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є особливо небезпечною через ширший геополітичний контекст. Перемир’я між Ізраїлем та «Хізбаллою» розглядається як важливий елемент більш масштабних дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження напруги між США та Іраном. Будь-яке загострення на ліванському напрямку може поставити під загрозу ці домовленості та ускладнити подальші переговори між ключовими регіональними гравцями.

    За останні місяці бойові дії на кордоні Ізраїлю та Лівану неодноразово ставали причиною зриву попередніх домовленостей. Незважаючи на кілька спроб встановити режим припинення вогню, обидві сторони продовжували звинувачувати одна одну в порушеннях та зберігали готовність до подальших військових операцій.

    Ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль наполягає на збереженні права проводити військові операції проти об’єктів, які вважає загрозою для своєї безпеки. Водночас «Хізбалла» категорично відмовляється складати зброю або припиняти діяльність у прикордонних районах без повного припинення ізраїльської військової присутності.

    На тлі нових ударів міжнародні посередники намагаються не допустити остаточного зриву домовленостей. За даними західних ЗМІ, дипломатичні контакти між США, Катаром, Ліваном та іншими сторонами тривають практично безперервно. Однак поки що перспективи стабільного припинення вогню залишаються невизначеними.

    Події 20 червня вкотре продемонстрували, наскільки крихким залишається мир на Близькому Сході. Навіть після офіційних заяв про припинення бойових дій регіон продовжує балансувати між дипломатією та новою ескалацією, а будь-який інцидент може стати поштовхом до чергового витка конфлікту.

  • Трамп терміново телефонував Нетаньягу після удару Ірану: чи зірветься мирна угода на Близькому Сході

    Трамп терміново телефонував Нетаньягу після удару Ірану: чи зірветься мирна угода на Близькому Сході

    Новий ракетний удар Ірану по Ізраїлю поставив під загрозу крихке перемир’я на Близькому Сході та змусив президента США Дональда Трампа особисто втрутитися в ситуацію. Після запуску іранських ракет американський лідер публічно закликав прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу не завдавати удару у відповідь, заявивши, що подальша ескалація може зруйнувати переговорний процес між Вашингтоном і Тегераном.

    Загострення сталося 7 червня на тлі нової хвилі напруженості в регіоні. Перед цим бойовики угруповання «Хезболла», яке підтримується Іраном, атакували цілі на півночі Ізраїлю. У відповідь ізраїльські військові завдали ударів по південних передмістях Бейрута. Саме після цих подій Іран здійснив ракетний запуск у напрямку ізраїльської території.

    За даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), під час атаки було зафіксовано кілька хвиль запусків. Ізраїльські системи протиповітряної оборони спрацювали успішно, а винищувачі ВПС країни брали участь у перехопленні повітряних цілей. В ізраїльському командуванні заявили, що всі ракети були збиті ще до досягнення цілей, а інформації про жертви чи руйнування не надходило.

    Видання Times of Israel повідомило, що під час першої хвилі атаки було перехоплено дві іранські балістичні ракети. Це стало першим прямим ударом Ірану по Ізраїлю після оголошеного 8 квітня припинення вогню між сторонами. Фактично інцидент поставив під сумнів життєздатність домовленостей, які протягом останніх місяців дозволяли уникати прямого зіткнення між двома державами.

    Особливу увагу привернула реакція президента США Дональда Трампа. Коментуючи події, він заявив, що планує особисто зв’язатися з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та переконати його відмовитися від негайної відповіді Ірану.

    «Я зараз зателефоную Бібі та скажу йому не мститися. Кожен із них уже отримав своє. Ізраїль завдав удару, Іран завдав удару. Нам не потрібен ще один», – сказав Трамп журналістам.

    Американський президент також наголосив, що Вашингтон перебуває на фінальній стадії переговорів із Тегераном і близький до укладення масштабної угоди. За словами Трампа, новий конфлікт може перекреслити місяці дипломатичної роботи.

    «Ми дуже близькі до остаточної угоди з Іраном. Це буде хороша угода», – заявив глава Білого дому.

    За інформацією Axios, телефонна розмова між Трампом і Нетаньягу справді відбулася. Під час неї американський президент закликав ізраїльського прем’єра дати дипломатії ще один шанс і не завдавати ударів по Ірану, поки тривають переговори між Вашингтоном і Тегераном.

    Однак уже вранці 8 червня ситуація почала розвиватися за іншим сценарієм. Ізраїльські військові повідомили про нанесення ударів по військових об’єктах на території центрального та західного Ірану. За даними ізраїльської сторони, атаки були спрямовані на інфраструктуру, пов’язану з запуском ракет, і стали відповіддю на нічний обстріл із боку Тегерана.

    У кількох іранських містах, включно з Тегераном, Ісфаганом, Тебрізом та Караджем, повідомляли про вибухи. Іранські державні медіа підтвердили факт атак, а Корпус вартових ісламської революції заявив, що готовий до подальших дій у відповідь.

    Заклик Трампа фактично не зупинив ізраїльську відповідь. Попри це Білий дім продовжує наполягати, що переговорний процес із Тегераном залишається живим і може завершитися укладенням масштабної угоди щодо безпеки та майбутніх відносин між країнами.

    Експерти зазначають, що нинішня ескалація є однією з найнебезпечніших з моменту припинення вогню навесні. Будь-який новий удар може спровокувати повноцінний регіональний конфлікт із залученням Ірану, Ізраїлю, «Хезболли» та інших союзних угруповань. Додаткове занепокоєння викликає той факт, що бойові дії вже впливають на енергетичні ринки та безпеку судноплавства на Близькому Сході.

    Наразі офіційні особи Ізраїлю та Ірану продовжують обмінюватися жорсткими заявами, а міжнародна спільнота закликає сторони повернутися до дипломатії. Чи вдасться Вашингтону зберегти переговори та не допустити нового масштабного конфлікту на Близькому Сході, стане зрозуміло вже найближчими днями.

  • Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Ізраїль незадовго до початку масштабних ударів по Ірану створив секретну військову базу в пустелі Іраку. Саме цей об’єкт, за даними американських чиновників і джерел Wall Street Journal, став ключовим логістичним центром для ізраїльської повітряної операції проти Тегерана.

    Йдеться про базу, яку, як стверджує WSJ, ізраїльські військові облаштували у лютому 2026 року — буквально за кілька тижнів до початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого.

    За інформацією видання, на секретному аванпості розміщувалися підрозділи спеціального призначення, логістичні служби, а також пошуково-рятувальні команди, готові діяти у разі збиття ізраїльських літаків над територією Ірану чи Іраку.

    Журналісти зазначають, що база розташовувалася у західній пустелі Іраку — малонаселеному районі, який вважається ідеальним місцем для прихованих військових операцій через великі території та мінімальну присутність цивільного населення.

    Ситуація ледь не вийшла з-під контролю на початку березня, коли іракські сили могли випадково виявити секретний об’єкт. Причиною став місцевий пастух, який повідомив про “дивну військову активність” у пустелі — польоти гелікоптерів, стрілянину та пересування озброєних людей.

    Після цього, за даними WSJ, ізраїльські військові завдали авіаударів по іракських силах, щоб відвернути увагу від району розташування бази та не допустити її викриття.

    Унаслідок ударів загинув один іракський військовий. Тоді влада Іраку офіційно заявляла, що атака була проведена без погодження з Багдадом. Спочатку в Іраку підозрювали, що за ударом стоять США.

    Втім, джерела Wall Street Journal стверджують, що американські сили не брали участі в цій операції.

    Високопоставлений представник іракських збройних сил після інциденту визнав, що на місці діяла “невідома сила”, яка мала підтримку з повітря та використовувала технології, недоступні іракським підрозділам.

    Ізраїль офіційно не підтверджує існування секретної бази. У ЦАХАЛ відмовилися коментувати інформацію Wall Street Journal.

    Водночас журналісти нагадують про загадкову заяву командувача ВПС Ізраїлю генерал-майора Томер Бар, яку він зробив у березні. Тоді військовий заявив, що спецпідрозділи ВПС виконують “надзвичайні місії, які можуть розпалити уяву”, однак деталей не розкрив.

    Експерти зазначають, що створення подібних прихованих баз перед масштабними військовими операціями є типовою практикою сучасних армій.

    На тлі війни Ірану зі США та Ізраїлем Ірак опинився у вкрай складному становищі. Країна фактично балансує між Вашингтоном і Тегераном, а її територія дедалі частіше використовується як майданчик для атак, перекидання військ та діяльності проіранських угруповань.

    Підтримувані Іраном сили в Іраку неодноразово атакували американські об’єкти, зокрема посольство США в Багдаді, логістичні центри та нафтову інфраструктуру. У відповідь американські війська регулярно завдавали ударів по базах цих угруповань.

    Нагадаємо, 28 лютого президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок військової кампанії проти Ірану. Після цього США та Ізраїль провели серію масштабних ударів по іранських військових та ядерних об’єктах.

    Уже 1 травня Іран через пакистанських посередників передав Вашингтону нові пропозиції щодо можливої угоди про завершення війни. Пізніше Білий дім заявив Конгресу, що активна фаза бойових дій фактично завершена, хоча американські війська залишаються в регіоні.

  • Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори про припинення вогню в Сектор Гази фактично зайшли в глухий кут після того, як ХАМАС відмовився погодитися на ключову вимогу — повне роззброєння. Про це повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на дані ізраїльського мовника KAN News.

    За інформацією джерел, переговорний процес між представниками так званої «Ради миру» та делегацією ХАМАС фактично зупинився через принципову позицію сторін щодо майбутнього озброєнь угруповання та умов реалізації мирного плану.

    Як зазначається, перемовини проходили за участі генерального директора «Ради миру» Ніколай Младенов та делегації ХАМАС на чолі з Халіл аль-Хайя.

    Саме під час цих консультацій сторони зіткнулися з нездоланною розбіжністю: міжнародні посередники наполягають на поетапному роззброєнні угруповання, тоді як ХАМАС відмовляється навіть обговорювати цей пункт без виконання низки попередніх умов.

    За даними медіа, ХАМАС заявляє, що готовий розглядати питання роззброєння лише після повного виконання першого етапу домовленостей. Йдеться про виведення ізраїльських військ із частини території Гази, гарантії безпеки для угруповання та політичні домовленості щодо майбутнього статусу палестинських територій.

    Фактично ХАМАС пов’язує роззброєння з політичним врегулюванням конфлікту, включно з перспективою створення незалежної палестинської держави.

    Ізраїль, зі свого боку, категорично відкидає можливість поступок у питанні безпеки. За інформацією джерел у силових структурах, країна наполягає на повному роззброєнні ХАМАС як базовій умові будь-якого мирного процесу.

    Водночас Ізраїль уже повідомив, що не має наміру відходити за так звану «жовту лінію» — умовний рубіж безпеки, який розділяє контрольовані та заборонені для цивільних зони в Газі.

    Представники ізраїльських служб безпеки заявляють, що ХАМАС «свідомо затягує виконання зобов’язань», і попереджають про можливе відновлення бойових дій у разі провалу переговорів.

    «Якщо організація не роззброїться, ЦАХАЛ найближчим часом повернеться до бойових дій у Газі, щоб завершити місію», — цитують джерела в ізраїльських структурах безпеки ЦАХАЛ.

    Переговори відбуваються на тлі ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, яка раніше представила масштабний план врегулювання ситуації в Газі.

    Документ передбачає припинення бойових дій, звільнення всіх заручників, створення міжнародного органу управління територією та поступову стабілізацію безпекової ситуації.

    Однак саме пункт про повне роззброєння ХАМАС став головною перешкодою для реалізації плану.

    Раніше ХАМАС погодився на окремі елементи американської ініціативи, зокрема на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час подій 7 жовтня 2023 року. Проте ключові положення — міжнародне управління Газою та роззброєння — були відкинуті.

    У відповідь президент США Дональд Трамп привітав часткову згоду та закликав сторони рухатися до припинення бойових дій. Водночас ця заява викликала подив в Ізраїлі, де її сприйняли як передчасну оцінку ситуації.

    Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за повідомленнями ЗМІ, був здивований заявами Вашингтона щодо «готовності до миру» та закликів припинити бомбардування Гази.

    Попри переговори, ситуація на місцях залишається напруженою. Ізраїльська армія раніше частково призупиняла наступальні операції в районі міста Газа, однак це не означає повного припинення бойових дій.

    Експерти зазначають, що пауза в бойових діях є радше тактичним кроком, пов’язаним із переговорами, ніж ознакою довготривалого миру.

    Аналітики попереджають, що у разі остаточного зриву переговорів конфлікт може перейти в нову фазу активних бойових дій. Ключовим фактором залишається питання роззброєння ХАМАС, яке сторони трактують як несумісне з їхніми базовими вимогами.

    Для Ізраїлю це питання безпеки та ліквідації військової загрози, для ХАМАС — політичного виживання та збереження впливу в регіоні.

    Переговорний процес формально триває, однак фактично перебуває в кризі. Міжнародні посередники намагаються повернути сторони за стіл переговорів, але розбіжності залишаються фундаментальними.

    Подальший розвиток подій у Сектор Гази залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між вимогами безпеки, політичними умовами та питанням роззброєння, яке наразі блокує весь мирний процес.

  • Воєнний досвід Залужного буде вивчати ЦАХАЛ

    Воєнний досвід Залужного буде вивчати ЦАХАЛ

    Український генерал Валерій Залужний рекомендований для вивчення в ЦАХАЛі, повідомляє військовий журнал Ізраїлю «Маарахот».

    За інформацією, отриманою з військового журналу Ізраїлю «Маарахот», напрацювання українського генерала Валерія Залужного рекомендують до вивчення в ЦАХАЛі. Цей крок свідчить про визнання важливості та цінності військового досвіду та стратегічних здібностей українського військового.

    У новому номері журналу Армії оборони Ізраїлю розглядається його ідея про те, що сучасне поле бою настільки насичене засобами розвідки і спостереження, що це унеможливлює концентрацію сил без того, щоб бути поміченим ворогом. Відповідно, досягти ефекту раптовості та переваги в силах стає вкрай складно.

    Журнал також має три статті, присвячені україно-російському військовому конфлікту. Так, один із висновків полягає в тому, що війна в Україні зруйнувала безліч концептів, що панували до 2022 року, включно з концептом війська, заснованого на рекрутингу, і маленької розумної армії.

    Автори закликають західних військових теоретиків бути скромнішими у своїх прогнозах і баченнях майбутнього, оскільки реальна війна показує, що багато прогнозів не збуваються.