Daypolitico

Позначка: Центр протидії дезінформації

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Україна закликала іноземні уряди припинити роботу так званих «Російських домів» — мережі культурних центрів, пов’язаних із російським державним агентством «Россотрудничество». Київ вважає, що під виглядом культурної та освітньої діяльності такі установи можуть використовуватися Росією для поширення пропаганди, формування політичного впливу та інших операцій за кордоном.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що європейським країнам варто наслідувати приклад Німеччини та закривати російські центри, які продовжують працювати на їхній території. У МЗС наголошують: дозволяти російським мережам впливу функціонувати паралельно з війною РФ проти України неприпустимо.

    Українська позиція не виникла на порожньому місці. Саме «Россотрудничество», яке координує значну частину мережі «Російських домів», перебуває під санкціями Європейського Союзу з 2022 року. У Європарламенті ще кілька років тому окремо висловлювали занепокоєння діяльністю центрів, що фінансуються цією структурою, вказуючи на ризики поширення кремлівської пропаганди та дезінформації серед громадян ЄС.

    При цьому санкції не означали автоматичного закриття всіх центрів. У різних країнах вони мають різний юридичний статус: десь працюють як окремі культурні установи, десь — при російських дипломатичних представництвах, а в окремих державах їхня діяльність регулюється давніми міжурядовими угодами.

    Саме тому процес демонтажу цієї мережі виявився значно складнішим, ніж просте введення санкцій.

    Одним із найпомітніших прикладів стала Німеччина. На початку вересня 2026 року Берлін оголосив про рішення припинити роботу «Російського дому» на Фрідріхштрасе. Німецька влада заявила про розірвання відповідних домовленостей, а глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль пояснював, що центр фактично не використовувався відповідно до заявленого призначення.

    Рішення стало частиною ширших заходів Берліна щодо Росії після того, як німецька влада поклала на РФ відповідальність за диверсійну операцію із застосуванням дронів поблизу аеропорту Лейпциг/Галле. Разом із «Російським домом» Німеччина вирішила закрити російське генконсульство в Бонні та посилити інші обмеження.

    Москва відповіла дзеркальними заходами. Російська сторона оголосила про закриття трьох представництв німецького Goethe-Institut — у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.

    Ще раніше аналогічний шлях пройшла Молдова. Кишинів денонсував міжурядову угоду з Росією щодо культурних центрів, після чого «Російський дім» у молдовській столиці остаточно припинив роботу на початку липня 2026 року. Молдовська влада пояснювала рішення тим, що центр використовувався як інструмент гібридного впливу Кремля.

    Примітно, що паралельно із закриттями у Європі Москва намагається розширювати мережу в інших регіонах. На початку вересня глава «Россотрудничества» Ігор Чайка заявив про домовленості щодо відкриття ще 11 «Російських домів». Вісім із них планують відкрити в країнах Африки.

    Саме африканський напрям останнім часом привертає особливу увагу. У червні Euronews із посиланням на дані української розвідки повідомляв, що мережа російських центрів активно розширюється на континенті. Українська сторона стверджує, що окремі пов’язані структури використовуються не тільки для популяризації російської культури, а й для вербування та залучення молоді до російських проєктів, у тому числі пов’язаних із війною проти України. За даними цього розслідування, Росія планувала розширення присутності, зокрема, у Нігерії, Сенегалі, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Того, Малі, Мозамбіку та Сан-Томе і Принсіпі.

    Таким чином, боротьба навколо «Російських домів» дедалі менше нагадує звичайну суперечку про культурні центри. Для Москви вони є частиною інструментарію «м’якої сили»: через них проводять мовні курси, культурні заходи, освітні програми, просувають російські університети та підтримують зв’язки з російськомовними громадами.

    Україна ж наполягає, що після початку повномасштабної війни такі установи не можна розглядати лише через призму культури.

    Центр протидії дезінформації раніше заявляв, що мережа «Російських домів» може використовуватися для поширення кремлівських наративів і проведення інформаційно-психологічних операцій. У випадку Берліна український ЦПД також звертав увагу на повідомлення про можливі допоміжні функції таких структур для російських спецслужб.

    Водночас твердження про шпигунську діяльність конкретного центру потребують доказів у кожному окремому випадку. Наприклад, у Німеччині навколо «Російського дому» роками тривали політичні та юридичні дискусії, а його закриття стало можливим лише після різкого погіршення відносин між Берліном і Москвою.

    На сайті Nenka.info раніше вже розповідали про інші інструменти російського інформаційного впливу. Зокрема, українські структури попереджали про спроби російських спецслужб використовувати історичну тематику для провокування конфліктів між Україною та Польщею. ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Ще один приклад стосується російської «м’якої сили» у масовій культурі: Україна запровадила санкції проти творців та дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь», який українська влада пов’язує з просуванням проросійських наративів. Блокування «м’якої сили» РФ: санкції проти творців «Маші та Ведмедя»

    Тепер Київ прагне перенести цю логіку на міжнародний рівень. Якщо заклик Сибіги отримає підтримку, питання «Російських домів» може перетворитися з локальної дискусії окремих столиць на системну кампанію з демонтажу російської мережі впливу в Європі.

    Німецький і молдовський приклади вже показали, що юридично це можливо. Однак у кожній країні рішення залежатиме від місцевого законодавства, міжнародних договорів, статусу будівель і ризику відповідних кроків Москви проти європейських культурних установ.

    При цьому Росія, навпаки, демонструє намір компенсувати втрату частини європейських майданчиків активним просуванням у країнах Африки та інших регіонах. Тому протистояння навколо «Російських домів» фактично стає ще одним фронтом довготривалої боротьби за інформаційний та політичний вплив за межами самої України.

  • Росія підвищує “ціну контракту”: регіони змушують платити мільйони за нових військових

    Росія підвищує “ціну контракту”: регіони змушують платити мільйони за нових військових

    Влада Росії продовжує стимулювати набір контрактників до армії, змушуючи регіони збільшувати одноразові виплати за підписання контрактів із Міністерством оборони. При цьому багато суб’єктів РФ уже стикаються з гострими бюджетними проблемами, однак Кремль вимагає спрямовувати дедалі більше коштів саме на поповнення війська.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.

    У Центрі зазначають, що попри погіршення фінансового становища російських регіонів федеральна влада фактично змушує місцеві адміністрації брати участь у так званому “аукціоні смерті”, постійно підвищуючи розмір виплат громадянам за укладення контракту з Міноборони РФ.

    За даними ЦПД, найбільші виплати наразі пропонують у Ханти-Мансійському автономному окрузі, де новобранцям обіцяють до 4,1 млн рублів. Аналогічні суми пропонують і в Дагестані — від 3,6 до 4,1 млн рублів. У Карачаєво-Черкесії за контракт готові виплатити 3,1 млн рублів, тоді як у Смоленській області розмір одноразової винагороди становить близько 2,1 млн рублів.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що зростання виплат свідчить про дедалі гостріший дефіцит охочих вступати до російської армії. Через нестачу добровольців у деяких регіонах Росії навіть запровадили фінансові бонуси для осіб, які залучають нових контрактників до війська.

    За оцінкою ЦПД, після значних втрат російської армії у війні проти України кількість громадян, готових добровільно підписувати контракти, помітно скоротилася. Саме тому Кремль змушений компенсувати небажання росіян воювати дедалі більшими грошовими виплатами.

    Водночас така політика створює серйозний тиск на місцеві бюджети. У Центрі зазначають, що для фінансування контрактних виплат регіональна влада вимушена скорочувати або відкладати фінансування інших важливих напрямків. Йдеться насамперед про соціальні програми, розвиток освіти, систему охорони здоров’я, а також ремонт і модернізацію інфраструктури.

    У ЦПД вважають, що подібна практика матиме довгострокові негативні наслідки для самої Росії. Постійне вилучення коштів із регіональних бюджетів на військові потреби, поєднане зі значними людськими втратами на фронті, сприятиме поглибленню економічної кризи та демографічних проблем, які з часом можуть стати незворотними.

    Про фінансові труднощі Росії свідчать і останні рішення російської влади. Наприкінці липня в РФ вкотре заявили про пріоритетність фінансування військових витрат, визнавши водночас, що коштів для забезпечення всіх потреб бюджету бракує.

    Крім того, раніше повідомлялося про різке зростання попиту на оренду та купівлю житла серед громадян Росії у Вірменії. За оцінками експертів, ця тенденція нагадує хвилю виїзду росіян восени 2022 року після оголошення Кремлем “часткової мобілізації”, що може свідчити про побоювання населення щодо нових етапів набору до армії.

  • РФ вигадала новий фейк про українські виші

    РФ вигадала новий фейк про українські виші

    Російська пропаганда поширює черговий фейк, цього разу стверджуючи, що один із закладів вищої освіти Києва нібито проводить набір студентів до Сил безпілотних систем Збройних сил України. У Центрі протидії дезінформації заявили, що ця інформація є повністю вигаданою, а зображення, яке використовують російські Telegram-канали, було сфальсифіковане.

    Як повідомили у ЦПД, анонімні російські ресурси активно розповсюджують фейкове фото, на якому нібито зображено оголошення про набір студентів до підрозділів Сил безпілотних систем. Однак жоден український заклад вищої освіти не проводить подібної кампанії, а поширюване зображення не має жодного стосунку до реальності.

    У Центрі звернули увагу, що фальшиве повідомлення легко викрити за низкою ознак. Зокрема, оформлення зображення не відповідає офіційному стилю рекрутингових матеріалів Сил безпілотних систем та не схоже на комунікаційні матеріали українських військових. Крім того, на момент поширення фейку вступна кампанія до українських закладів вищої освіти лише розпочалася, тому жодних остаточних списків зарахованих студентів, які демонструються на підробленому зображенні, ще не існує.

    У ЦПД наголосили, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію української системи освіти, Збройних сил України та державних інституцій загалом. За задумом авторів таких фейків, вони мають посіяти недовіру серед громадян, викликати панічні настрої та створити хибне враження про нібито примусове залучення студентів до військової служби.

    Водночас у Центрі звернули увагу, що саме Росія активно залучає студентську молодь до власних підрозділів безпілотних систем, використовуючи для цього різні механізми тиску, маніпуляцій і примусу. Саме тому, зазначають у ЦПД, Кремль намагається приписати Україні практики, які застосовує сам.

    У Центрі протидії дезінформації закликали українців критично оцінювати інформацію, яка поширюється через анонімні Telegram-канали та інші неперевірені ресурси. Громадянам рекомендують перевіряти повідомлення через офіційні джерела та не сприяти поширенню російських інформаційних операцій.

    У ЦПД також нагадали, що це не перший випадок використання Росією дезінформації для впливу на українське суспільство. Раніше російська пропаганда поширювала постановочні відео з метою розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також запускала неправдиві повідомлення про нібито дефіцит пального на українських автозаправних станціях. За оцінкою фахівців, подібні кампанії є складовою інформаційної війни, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні та підрив довіри до державних інституцій.

  • Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Росія може готувати масштабні провокації проти країн НАТО з використанням захоплених або скопійованих українських безпілотників. Метою такої операції може стати не лише перевірка готовності Альянсу реагувати на загрози, а й спроба перекласти відповідальність за можливі атаки на Україну, посварити Київ із західними партнерами та підірвати подальшу військову підтримку.

    Про загрозу операцій «під чужим прапором» 22 липня попередив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. За його словами, Росія може застосувати безпілотники, зовні схожі на українські, для атак або провокацій у повітряному просторі Польщі та країн Балтії.

    «Росія готує провокації під чужим прапором проти країн НАТО, зокрема може використати дрони, замасковані під українські, для здійснення атак як країн Балтії, так і провокацій проти Польщі, щоб підірвати довіру до України», — заявив Коваленко.

    У Центрі протидії дезінформації вважають, що підготовкою таких операцій займаються російські спецслужби. Коваленко назвав передусім Головне розвідувальне управління Генерального штабу РФ. За його оцінкою, до окремих етапів операції також може бути залучена Служба зовнішньої розвідки Росії. На сайті ЦПД загрозу описують як можливі гібридні операції та військові провокації проти Польщі й держав Балтії.

    Ключовим елементом такої схеми може стати використання українських безпілотників, які російські військові перехопили, захопили після падіння або відновили з уламків. Москва також має технічні можливості виготовляти апарати, схожі на українські за конструкцією, маркуванням і набором компонентів.

    Після запуску такого дрона з території Росії або Білорусі він може перетнути кордон однієї з держав НАТО, атакувати інфраструктуру чи впасти поблизу військового об’єкта. Російська пропаганда після цього зможе стверджувати, що апарат належав Україні, а його політ був навмисною атакою або наслідком безвідповідальних дій українських військових.

    Про подібний сценарій раніше попереджало й керівництво Польщі. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Росія могла накопичити значну кількість українських безпілотників і тепер здатна використати їх для провокацій на східному фланзі НАТО. Серед потенційних цілей польська сторона називала Польщу, країни Балтії, Фінляндію та Румунію.

    Один із можливих сценаріїв передбачає одночасний вхід кількох дронів з українським маркуванням у повітряний простір Польщі або іншої держави Альянсу. Це може створити враження, що безпілотники були запущені Україною або втратили керування під час української операції. Польські посадовці не виключають, що Москва намагатиметься використати такий інцидент для розпалювання антиукраїнських настроїв.

    Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також підтверджував, що Варшава допускає підготовку Росією операції під чужим прапором. За його словами, українські безпілотники або їхні копії можуть відіграти в такій провокації центральну роль.

    Після появи цих попереджень польська влада анонсувала засідання урядового комітету з питань національної безпеки. На ньому мають оцінити ризики можливих диверсій, повітряних порушень і дезінформаційних кампаній, а також узгодити дії військових, прикордонників, спецслужб та органів цивільної влади.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в Балтійському регіоні. Протягом 2026 року там уже фіксували кілька інцидентів із безпілотниками, які потрапляли до повітряного простору держав НАТО після прольоту над російською територією. Це створило сприятливий ґрунт для взаємних звинувачень, маніпуляцій і російських інформаційних операцій.

    Лідери Латвії, Литви та Польщі раніше попередили, що Росія може організувати обмежену військову або гібридну провокацію проти східного флангу НАТО. Серед можливих цілей називали енергетичну та транспортну інфраструктуру, прикордонні райони, військові об’єкти й системи протиповітряної оборони. Президент Латвії Едгарс Рінкевич заявляв, що Москва може спробувати перевірити швидкість і рішучість реакції Альянсу.

    Латвія вже посилила охорону окремих стратегічних об’єктів, зокрема гідроелектростанції та підземного газового сховища. Такі заходи запроваджувалися на тлі інформації про можливі російські провокації проти критичної інфраструктури. Латвійська влада також закликала союзників посилити протиповітряну оборону регіону та розмістити додаткові сили НАТО.

    Потенційна операція з використанням українських дронів може переслідувати відразу кілька цілей. Перша — послабити довіру до України серед населення Польщі та країн Балтії. Навіть якщо офіційні розслідування згодом доведуть причетність Росії, перші години після інциденту можуть стати вирішальними для поширення потрібної Кремлю версії.

    Друга мета — загострити суперечки всередині НАТО. Якщо безпілотник з українським маркуванням пошкодить об’єкт на території держави Альянсу, політики та суспільство вимагатимуть негайних пояснень. Російські інформаційні ресурси можуть використати плутанину для просування тези про те, що підтримка України нібито створює безпосередню загрозу для європейців.

    Третя мета — змусити західні держави обмежити використання Україною далекобійних безпілотників проти російських військових, логістичних та енергетичних об’єктів. Кремль може намагатися довести, що такі операції нібито дедалі частіше загрожують цивільному населенню країн НАТО.

    Четвертий можливий розрахунок — перевірити реальну готовність системи протиповітряної оборони східного флангу. Навіть один або кілька дронів можуть дати Росії інформацію про час виявлення цілі, маршрути підняття авіації, роботу радіолокаційних станцій і процедури обміну даними між державами Альянсу.

    Провокації під чужим прапором є типовим інструментом гібридної війни. Їхня мета полягає в тому, щоб приховати справжнього організатора та створити переконливу картину причетності іншої сторони. Для цього можуть використовуватися підроблені документи, маркування, уламки боєприпасів, цифрові сліди, фальшиві повідомлення й свідчення нібито очевидців.

    Російські спецслужби вже неодноразово намагалися організовувати диверсії у країнах Європи та перекладати відповідальність на Україну. Коваленко раніше заявляв, що Служба зовнішньої розвідки РФ поширювала твердження про нібито підготовку Києвом терористичних атак у Європі, хоча насправді російські структури самі були пов’язані з низкою підпалів і диверсій.

    Окремим напрямом російських операцій залишається розпалювання конфліктів між українцями та поляками. У липні польська прокуратура повідомила про справу молодого громадянина України, якого підозрюють у виконанні завдань російської розвідки. За даними слідства, він оскверняв польські пам’ятники, пов’язані з історичними конфліктами, щоб посилити ворожнечу між двома народами. Йому також приписують підготовку провокацій із використанням дронів.

    Такі операції демонструють, що Росія намагається використовувати не лише військові засоби, а й історичні суперечки, соціальне напруження, дезінформацію та завербованих виконавців. У цьому контексті дронова провокація може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на руйнування коаліції держав, які підтримують Україну.

    Водночас факт попередження про можливу провокацію не означає, що конкретна атака вже запланована на визначену дату або що вона неминуче відбудеться. Українські та польські посадовці описують сценарій, до якого мають бути готові спецслужби й військові. Деталі розвідувальної інформації, на якій ґрунтуються ці попередження, публічно не розкриваються.

    Для запобігання таким операціям важливо не лише фізично перехоплювати безпілотники, а й швидко встановлювати їхнє походження. Фахівці можуть аналізувати серійні номери компонентів, навігаційні системи, програмне забезпечення, тип вибухівки, маршрут польоту та радіоелектронні сигнали. Таке дослідження здатне показати, де саме був запущений апарат і чи зазнавав він модифікації.

    Не менш важливою є оперативна комунікація між Україною та НАТО. У разі інциденту Київ і союзники мають швидко обмінятися даними про запуски, маршрути українських безпілотників та роботу російських систем радіоелектронної боротьби. Відсутність скоординованої реакції може дати російській пропаганді час для закріплення вигідної їй версії подій.

    Наразі Польща та країни Балтії посилюють системи виявлення й перехоплення малих повітряних цілей, охорону стратегічних об’єктів та взаємодію зі структурами НАТО. Однак масове використання відносно дешевих безпілотників залишається складним викликом навіть для розвинених систем протиповітряної оборони.

    Попередження Центру протидії дезінформації свідчить, що Україна очікує не лише продовження бойових дій на фронті, а й активізації російських операцій проти її міжнародних союзників. Головною метою Москви може бути не завдання значної військової шкоди, а створення політичного скандалу, який підірве довіру між Києвом, Варшавою та столицями країн Балтії.

    Саме тому українські й польські посадовці наголошують: у разі появи дронів з українським маркуванням у повітряному просторі НАТО не можна робити висновки лише за зовнішнім виглядом апарата. Остаточну відповідь про його походження мають дати технічна експертиза, дані радарів і спільне розслідування союзників.

  • Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Ботсвана б’є на сполох: громадян дедалі частіше обманом відправляють воювати за Росію проти України

    Влада Ботсвани заявила про стрімке зростання кількості випадків, коли громадян країни обманом або під примусом залучають до участі у війні Росії проти України. За словами представників уряду, люди погоджуються на нібито вигідні пропозиції працевлаштування за кордоном, однак після виїзду опиняються на фронті, де змушені брати участь у бойових діях.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву Міністерства міжнародних відносин Ботсвани.

    У відомстві наголосили, що останнім часом кількість подібних випадків зростає швидкими темпами, а тому громадян закликали бути максимально обережними під час отримання пропозицій про роботу за кордоном. Міністерство рекомендує ретельно перевіряти роботодавців і посередників, щоб не стати жертвами шахрайських схем.

    За інформацією уряду Ботсвани, багатьох людей вводять в оману обіцянками легального працевлаштування чи високих заробітків. Після прибуття до іншої країни вони фактично втрачають можливість самостійно залишити місце перебування та опиняються втягнутими у військові дії на боці Росії.

    У заяві міністерства зазначається, що проблема набуває дедалі більшого масштабу.

    «Кількість громадян Ботсвани, яких вводять в оману, залучаючи до подібних схем, зростає з лякаючою швидкістю. Міністерство продовжує отримувати сповнені розпачу дзвінки від громадян Ботсвани, які вже перебувають на передовій, з описом небезпечних умов, з якими вони стикаються», — йдеться у повідомленні.

    Уряд країни закликав своїх громадян не погоджуватися на сумнівні пропозиції працевлаштування без попередньої перевірки їхньої достовірності та у разі виникнення підозр звертатися до дипломатичних установ або компетентних державних органів.

    Як зазначає Bloomberg, проблема вербування африканців для участі у війні проти України вже неодноразово ставала предметом розслідувань у різних країнах континенту. Раніше в Кенії та Південно-Африканській Республіці правоохоронці затримували осіб, яких підозрювали в організації схем із вербування місцевих жителів для служби у російській армії.

    У лютому цього року некомерційна організація Inpact, яка реалізує програму All Eyes On Wagner, повідомила, що щонайменше 316 громадян африканських країн загинули під час бойових дій у складі російських сил на території України.

    Кенія також раніше заявляла, що до війни було залучено близько тисячі її громадян. За даними місцевої влади, частина з них погоджувалася на пропозиції про роботу, не підозрюючи, що фактично буде направлена до зони бойових дій.

    Українська сторона неодноразово заявляла про масштабне залучення Росією іноземців до війни. Ще у листопаді 2025 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Кремль завербував громадян зі 128 країн світу.

    У лютому цього року Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія активно використовує схеми вербування жителів африканських держав, маскуючи їх під освітні програми, навчання або цивільне працевлаштування. За даними української розвідки, після прибуття до Росії або третіх країн частину людей примушують підписувати військові контракти.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявляв, що у складі російської армії воюють понад 1700 іноземних громадян, а випадки вербування останнім часом поширюються не лише на країни Африки, а й на держави Латинської Америки.

    Заява уряду Ботсвани стала черговим сигналом про те, що проблема залучення іноземців до війни проти України набуває міжнародного масштабу. Влада країни закликає своїх громадян бути обережними та не довіряти неперевіреним пропозиціям роботи за кордоном, які можуть приховувати небезпечні схеми вербування.

  • РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    РФ може мобілізувати понад пів мільйона людей вже восени

    Росія восени цього року може розпочати масштабну мобілізацію, у межах якої планують залучити понад 500 тисяч осіб. За оцінкою української сторони, частину мобілізованих можуть відправити на фронт уже протягом перших двох тижнів після призову, тоді як інші проходитимуть короткострокову підготовку для можливого відкриття нового напрямку бойових дій.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко у своєму Telegram-каналі.

    За словами Коваленка, російське військово-політичне керівництво вже формує плани щодо проведення масштабної мобілізаційної кампанії восени.

    «Росія готує мобілізацію від 500 тис. людей на осінь. Деяких планують кидати в бій у перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – заявив він.

    За оцінкою керівника Центру протидії дезінформації, найближчі місяці можуть стати одним із найнапруженіших періодів війни. Він вважає, що восени та взимку українським Силам оборони доведеться протистояти масштабним наступальним діям російських військ.

    Коваленко наголосив, що майбутні бойові дії можуть характеризуватися інтенсивними піхотними боями із широким застосуванням безпілотників, керованих авіаційних бомб, артилерії та інших сучасних засобів ураження.

    За його словами, саме тому Україна має бути готовою до складного осінньо-зимового періоду на фронті, коли Росія може спробувати компенсувати власні втрати за рахунок масового поповнення особового складу.

    Питання нової хвилі мобілізації в Росії вже неодноразово порушувалося українським керівництвом. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що після виборів до Державної думи Росії Кремль може вдатися до нового масштабного призову громадян. На його думку, це дозволить російській владі зменшити витрати на залучення контрактників, яким необхідно виплачувати значно більші грошові винагороди.

    Про підготовку Росії до нової мобілізаційної кампанії раніше також повідомляли в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За інформацією української розвідки, російська влада проводить приховані заходи для підготовки до подальшого збільшення чисельності армії, необхідної для продовження війни проти України.

    Водночас офіційна Москва продовжує уникати будь-яких заяв про можливість проведення загальної мобілізації. Експерти пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо негативної реакції суспільства, адже попередня хвиля мобілізації восени 2022 року викликала значний суспільний резонанс і масовий виїзд громадян з країни.

    За даними української сторони, російська влада також продовжує використовувати інші механізми поповнення армії. Зокрема, повідомлялося, що регіональна влада РФ чинить тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи забезпечити визначену кількість людей для участі у війні проти України. У випадках, коли виконати такі вимоги неможливо, підприємцям нібито пропонують сплачувати значні кошти замість направлення працівників до війська.

    На цей момент офіційного підтвердження інформації про підготовку мобілізації чисельністю понад 500 тисяч осіб з боку російської влади немає. Озвучені дані базуються на заяві керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    У Польщі стався резонансний акт вандалізму щодо місця поховання одного з найвидатніших українських письменників, поетів і громадських діячів Богдана Лепкого. У ніч на 5 липня невідомі викрали бронзовий барельєф із його надгробка на Раковицькому кладовищі в Кракові. Міністерство закордонних справ України вже назвало інцидент свідомою провокацією, яка може бути спрямована на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками. Українська сторона закликала польську владу оперативно розслідувати злочин, встановити винних, повернути або відновити викрадений барельєф і посилити охорону місця поховання.

    Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

    За його словами, українська влада розглядає те, що сталося, не як звичайний випадок крадіжки чи вандалізму, а як навмисну акцію, покликану завдати шкоди українсько-польським відносинам.

    “Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща”, — наголосив Георгій Тихий.

    У Міністерстві закордонних справ зазначили, що одразу після отримання інформації про інцидент Генеральне консульство України в Кракові розпочало взаємодію з польськими органами влади.

    Українські дипломати вже звернулися до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та керівництва міста Кракова із проханням провести повне та неупереджене розслідування обставин злочину. Україна очікує, що польські правоохоронці оперативно встановлять осіб, причетних до викрадення барельєфа, притягнуть їх до відповідальності відповідно до польського законодавства та забезпечать повернення викраденого меморіального елемента або його повне відновлення.

    Окремо українська сторона порушила питання безпеки самого місця поховання. У зверненні до польської влади міститься прохання забезпечити належну охорону могили Богдана Лепкого, щоб унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому.

    “Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, — заявив речник українського зовнішньополітичного відомства.

    У МЗС наголошують, що повага до місць пам’яті та поховань є одним із фундаментальних принципів цивілізованих відносин між державами. Саме тому будь-які акти наруги над історичними пам’ятками чи могилами видатних діячів мають отримувати принципову правову оцінку.

    Особливу увагу в українському дипломатичному відомстві звертають на те, що інцидент стався в період, коли питання історичної пам’яті між Україною та Польщею перебувають у центрі суспільної уваги. Саме тому будь-які провокації можуть використовуватися для штучного загострення емоцій і створення додаткової напруги між двома народами.

    Богдан Лепкий є однією з ключових постатей української культури кінця ХІХ — першої половини ХХ століття. Він був письменником, поетом, прозаїком, літературознавцем, перекладачем, педагогом і професором, який зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Його творчість охоплює поезію, прозу, історичні романи, літературознавчі праці та переклади світової класики українською мовою.

    Широкому загалу Лепкий також відомий як автор слів пісні “Чуєш, брате мій”, яка стала одним із символів української еміграції та національної пам’яті.

    Значну частину свого життя письменник провів саме у Кракові. Він викладав у Ягеллонському університеті, активно займався науковою діяльністю та підтримував українське культурне життя за межами батьківщини.

    Після смерті 21 липня 1941 року Богдана Лепкого поховали на Раковицькому кладовищі в родинній усипальниці Шайдзінських поруч із його близьким другом Ігнатієм Шайдзінським.

    Через три десятиліття, у 1972 році, на його надгробку було встановлено бронзовий барельєф роботи українського скульптора Григора Пецуха. Саме цей мистецький елемент, який понад п’ятдесят років залишався невід’ємною частиною меморіалу, і був викрадений невідомими у ніч проти 5 липня.

    Раковицьке кладовище вважається одним із найвідоміших історичних некрополів Польщі. Воно існує понад два століття і є місцем поховання багатьох визначних діячів польської, української та європейської культури, науки, мистецтва й політики. Могила Богдана Лепкого протягом багатьох років була важливим місцем пам’яті для української громади Польщі, дипломатів, науковців, письменників та численних українців, які відвідують Краків.

    Інцидент із викраденням барельєфа відбувся на тлі попереджень українських спецслужб щодо можливих інформаційних та психологічних операцій Росії, спрямованих на погіршення українсько-польських відносин.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що російські спецслужби можуть активізувати кампанії навколо історичних тем, насамперед Волинської трагедії. За інформацією ЦПД, однією з цілей таких операцій є поширення сфальсифікованих документів і провокування нових конфліктів між українським та польським суспільствами.

    В українській владі неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує історичні питання як один із інструментів гібридної війни. Подібні інформаційні кампанії, а також акти вандалізму щодо пам’ятників, меморіалів і місць поховань можуть бути частиною ширших спроб посіяти недовіру між союзниками України та послабити підтримку Києва на міжнародній арені.

    За останні роки в Україні та Польщі вже неодноразово фіксувалися випадки осквернення пам’ятників, військових поховань та меморіалів, пов’язаних із двома народами. Значна частина таких інцидентів викликала широкий суспільний резонанс і ставала предметом спільних розслідувань українських та польських правоохоронців.

    У Міністерстві закордонних справ України переконані, що оперативне розслідування цього злочину та покарання винних стане важливим сигналом про неприйнятність будь-яких провокацій, спрямованих на підрив партнерських відносин між Україною та Польщею.

    Наразі українська сторона очікує результатів роботи польських правоохоронних органів і сподівається, що викрадений барельєф буде знайдений або відновлений, а місце поховання Богдана Лепкого й надалі залишатиметься символом спільної історичної пам’яті, а не інструментом для провокування нових конфліктів.

  • Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Російська економіка, яка дедалі більше працює на забезпечення війни проти України, демонструє нові ознаки серйозних труднощів. Після проблем у паливно-енергетичному секторі та скорочення обсягів переробки нафти Росія зіткнулася зі спадом виробництва аміачної селітри — стратегічно важливої продукції, яка використовується не лише у сільському господарстві, а й у військово-промисловому комплексі. Українські фахівці пов’язують цю тенденцію насамперед із систематичними ударами Сил оборони України по російських промислових підприємствах, які забезпечують роботу оборонної галузі.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації.

    У Центрі нагадали, що аміачна селітра є одним із найважливіших продуктів хімічної промисловості. У мирний час вона широко використовується як азотне мінеральне добриво, від якого залежить ефективність сільського господарства. Водночас ця речовина має подвійне призначення, адже є однією з ключових складових для виробництва вибухових речовин, артилерійських боєприпасів, інженерних боєзарядів та іншої продукції, яку використовує військово-промисловий комплекс.

    Саме тому скорочення її виробництва є важливим показником не лише стану цивільної економіки Росії, а й потенційних можливостей країни забезпечувати власну армію необхідними матеріалами для ведення бойових дій.

    За офіційними даними Росстату, протягом останнього року виробництво аміачної селітри в Росії скоротилося на 9%. При цьому негативна тенденція продовжує посилюватися. Лише у травні спад сягнув 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало найгіршим показником від початку року.

    Фахівці Центру протидії дезінформації звертають увагу, що навіть офіційна російська статистика більше не приховує проблем, які накопичуються в ключових галузях промисловості. На їхню думку, це ще одне свідчення того, що російська воєнна економіка поступово починає відчувати наслідки тривалої війни, міжнародних санкцій та регулярних атак по стратегічній інфраструктурі.

    У Росії пояснюють скорочення виробництва необхідністю проведення позапланових ремонтів на окремих підприємствах. Однак у ЦПД вважають таке пояснення спробою приховати реальні причини проблем у промисловості. Українські експерти наголошують, що дедалі частіше російські заводи змушені зупиняти або скорочувати виробництво після ударів українських далекобійних безпілотників.

    Одним із найпомітніших прикладів став хімічний комбінат “Азот” у Тульській області. Це одне з найбільших підприємств хімічної галузі Росії, яке випускає широкий спектр продукції, необхідної як цивільній економіці, так і військово-промисловому комплексу. Підприємство виробляє аміак, аміачну селітру, карбамід, азотну кислоту та інші хімічні компоненти, що використовуються під час виробництва вибухових речовин, боєприпасів і спеціальної військової продукції.

    Нещодавно комбінат зазнав удару, внаслідок чого було пошкоджено частину виробничої інфраструктури. Подібні атаки, як зазначають українські аналітики, поступово накопичують ефект і змушують російські підприємства скорочувати виробництво або витрачати значні ресурси на відновлення потужностей.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська пропаганда систематично намагається применшити наслідки українських далекобійних ударів, заявляючи про нібито незначні пошкодження або повну відсутність впливу на роботу стратегічних підприємств. Однак офіційна статистика, яку публікують самі російські державні органи, свідчить про інше.

    “Падіння виробництва в хімічній промисловості РФ — ще одне свідчення ефективності українських далекобійних ударів. І хоча пропагандисти РФ намагаються робити вигляд, що українські БПЛА не завдають суттєвої шкоди, навіть офіційна статистика свідчить про прямо протилежне”, — зазначили в ЦПД.

    Українські аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація не є поодинокою. Останніми місяцями дедалі більше галузей російської економіки демонструють негативну динаміку. Особливо це стосується секторів, які безпосередньо забезпечують потреби військово-промислового комплексу або виробляють продукцію подвійного призначення.

    Ще раніше в Росії виникли серйозні проблеми в паливній галузі. Регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, нафтобазах, складах пального та об’єктах транспортної інфраструктури призвели до скорочення обсягів переробки нафти, перебоїв із постачанням окремих видів пального та зниження експортних можливостей країни.

    На думку експертів, одночасне погіршення ситуації в паливній, хімічній та інших стратегічних галузях створює для російської економіки додаткові ризики. Воєнна модель економіки, яку Росія активно розбудовує з початку повномасштабного вторгнення, значною мірою залежить від стабільної роботи саме цих підприємств.

    Проблеми в роботі хімічної промисловості можуть негативно позначитися не лише на виробництві боєприпасів, а й на інших напрямах військового виробництва, оскільки підприємства цього сектору забезпечують армію великою кількістю компонентів для вибухових речовин, ракетного палива, спеціальної хімії та інших матеріалів.

    Подібних висновків дійшли й міжнародні експерти. Британське видання The Economist раніше опублікувало аналіз, у якому зазначило, що українська кампанія далекобійних ударів по території Росії має значно серйозніший вплив на російську економіку та оборонну промисловість, ніж припускали раніше.

    За оцінками видання, лише протягом 2025 року Україна здійснила 658 ударів по об’єктах, розташованих більш ніж за 100 кілометрів від державного кордону. Основними цілями стали нафтопереробні заводи, склади пального, підприємства військово-промислового комплексу, аеродроми, логістичні вузли, військові бази та інші стратегічні об’єкти.

    Журналісти також звернули увагу, що навесні цього року виробництво на російських нафтопереробних заводах скоротилося приблизно на 15% у річному вимірі. На їхню думку, це свідчить про накопичувальний ефект українських ударів, які поступово ускладнюють функціонування російської воєнної економіки.

    Експерти зазначають, що навіть якщо окремі підприємства після атак відновлюють роботу, вони нерідко працюють із меншим завантаженням, потребують дорогих ремонтів або змушені змінювати виробничі процеси. Це призводить до зростання витрат, зниження обсягів виробництва та ускладнює забезпечення потреб російської армії.

    У Центрі протидії дезінформації переконані, що офіційна статистика Росстату дедалі більше підтверджує ефективність української стратегії далекобійних ударів. На тлі міжнародних санкцій, дефіциту окремих технологій, кадрових проблем і постійних атак по стратегічній інфраструктурі російська воєнна економіка стикається зі зростаючим навантаженням, яке з часом може дедалі сильніше впливати на здатність Кремля підтримувати високі темпи виробництва озброєння та продовжувати війну проти України.