Daypolitico

Позначка: Центральна Азія

  • Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Масштабний збій в об’єднаній енергосистемі Центральної Азії 14 серпня спричинив перебої з електропостачанням одразу у чотирьох країнах — Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Про це пишуть Reuters та Tengrinews.kz.

    Найпомітнішими наслідки аварії стали в Алмати, де зупинилося метро, перестала працювати частина світлофорів, виникли перебої зі зв’язком та водопостачанням, а на дорогах швидко утворилися затори. Проблеми майже одночасно фіксували за сотні кілометрів від міста, що вкотре продемонструвало вразливість взаємопов’язаної енергетичної системи регіону.

    Перші масштабні проблеми в Алмати та Алматинській області виникли вдень. За уточненими даними казахстанських енергетиків, технологічне порушення сталося о 14:38 за місцевим часом. Аварійно відключилися одразу три повітряні лінії електропередачі напругою 500 кВ — Л-5400, Л-5300 та Л-5320, які належать національному оператору електромереж KEGOC.

    Відключення високовольтних ліній спричинило спрацювання протиаварійної автоматики. В енергосистемі довелося обмежити близько 300 МВт навантаження, через що без електроенергії залишилася частина споживачів найбільшого міста Казахстану та прилеглих територій. В Алматинській області проблеми торкнулися одразу десяти районів.

    Наслідки для Алмати стали помітними практично миттєво. У різних районах згасли світлофори, через що поліції довелося виводити на найбільш завантажені перехрестя регулювальників. На дорогах утворилися великі затори.

    Набагато серйознішою проблемою стала зупинка міського метрополітену. Після зникнення електроенергії рух потягів тимчасово припинили, пасажирів почали евакуйовувати. Місцева влада також попереджала про можливі перебої з водопостачанням у частині міста, оскільки робота відповідної інфраструктури залежить від стабільного електроживлення.

    Однак дуже швидко стало зрозуміло, що йдеться не про локальну аварію одного казахстанського міста.

    Блекаут перекинувся через кордони

    Приблизно в той самий час повідомлення про зникнення електроенергії почали надходити з Киргизстану. У Бішкеку жителі різних районів повідомляли про перебої приблизно з 15:00 за місцевим часом. Проблеми фіксували не лише в столиці, а й в інших населених пунктах країни.

    У Національній електричній мережі Киргизстану згодом пояснили, що масові перебої були пов’язані з порушенням роботи об’єднаної енергосистеми Центральної Азії. Через аварію енергосистема Киргизстану відокремилася від регіональної мережі та перейшла на автономний режим роботи. Пізніше енергетики повідомили про повернення системи до штатного режиму.

    Відключення одночасно фіксували й у Таджикистані. Повідомлення надходили, зокрема, з Душанбе та Худжанда. Узбекистан також зіткнувся з перебоями, хоча там масштаб проблем був меншим: відключення зачепили переважно південні райони країни неподалік від кордону з Таджикистаном.

    Міністерство енергетики Узбекистану повідомило, що перебої були пов’язані з аварійною ситуацією в енергосистемі сусідньої держави. Це стало ще одним підтвердженням того, що одночасні відключення в чотирьох країнах були частинами одного регіонального технологічного збою, а не серією незалежних аварій.

    Чому одна аварія зачепила чотири держави

    Причина такого масштабного ефекту полягає в особливій архітектурі енергетики Центральної Азії. Електромережі Казахстану, Киргизстану, Узбекистану і Таджикистану історично тісно пов’язані між собою та працюють у межах регіональної системи.

    Це дозволяє країнам обмінюватися електроенергією, балансувати виробництво і споживання та компенсувати дефіцит потужності. Однак така інтеграція має й інший бік: серйозне порушення в одній частині системи здатне дуже швидко вплинути на сусідні держави.

    Казахстанське Міністерство енергетики пояснило ситуацію раптовою зміною перетоку електроенергії в Центральноазійській енергосистемі. Після цього відбулося технологічне порушення, яке й спричинило масштабні відключення.

    Саме автоматика при таких аваріях має не допустити ще масштабнішого руйнування системи. Відключення окремих споживачів або відокремлення частини мережі може бути необхідним для збереження балансу між генерацією та споживанням.

    До вечора ситуація почала стабілізуватися. Казахстанські енергетики відновили роботу високовольтної мережі, після чого в Алмати розпочалося поетапне підключення споживачів. Водночас влада міста окремо спростовувала повідомлення, які поширювалися в соціальних мережах про нібито встановлений час повного відновлення електропостачання, закликаючи користуватися лише офіційними даними.

    У Киргизстані енергосистема після аварійного відокремлення також повернулася до нормального режиму роботи.

    Центральна Азія вже переживала подібний сценарій

    Нинішня аварія особливо привернула увагу через те, що майже аналогічний масштабний збій регіон уже переживав.

    25 січня 2022 року великий блекаут одночасно охопив Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Тоді мільйони людей залишилися без електроенергії після порушення роботи спільної енергомережі. Відключення зачепили Алмати, Ташкент, Бішкек та інші великі міста. У столиці Узбекистану тимчасово виникли проблеми навіть із роботою аеропорту.

    Тодішню аварію пов’язували з великим дисбалансом у регіональній енергосистемі та відключенням ліній, які з’єднували країни.

    Події 14 серпня 2026 року показали, що ризик каскадних аварій для Центральної Азії нікуди не зник. Цього разу географія збою виявилася навіть ширшою: до Казахстану, Киргизстану та Узбекистану додався Таджикистан.

    При цьому енергетичні системи регіону стикаються не лише з аварійними ризиками. Центральна Азія має швидкозростаюче населення та збільшує споживання електроенергії, тоді як частина інфраструктури потребує модернізації. Значну роль у виробництві електроенергії окремих країн відіграє гідроенергетика, що додатково прив’язує стабільність генерації до водності річок і кліматичних умов.

    Саме тому нинішній блекаут є значно більшою історією, ніж просто кілька годин без електрики в Алмати. Аварія продемонструвала, наскільки швидко технологічне порушення на магістральних лініях однієї країни може перетворитися на проблему регіонального масштабу.

    Попри швидке відновлення електропостачання, повна технічна картина інциденту ще уточнюється. На цей момент підтверджено аварійне відключення магістральних ліній 500 кВ у Казахстані та різку зміну перетоків у Центральноазійській енергосистемі. Водночас робити висновок про якусь іншу — зокрема зовнішню — причину аварії підстав наразі немає.

  • Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Росія дедалі гостріше відчуває наслідки паливної кризи, що розгорнулася на тлі скорочення роботи нафтопереробної галузі. Для компенсації дефіциту бензину Москва різко збільшила імпорт пального з Білорусі, встановивши абсолютний рекорд за обсягами поставок. Однак навіть максимальне використання білоруського експортного потенціалу вже не дозволяє повністю покрити нестачу бензину на російському ринку, яка виникла після серії ударів по стратегічній інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу РФ.

    Про це повідомляє російське видання “Ведомости” з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ).

    За інформацією видання, лише за перші 25 днів червня Росія імпортувала з Білорусі 141 тисячу тонн бензину. Це найвищий показник за всю історію таких поставок. Для порівняння, за весь травень Росія отримала від білоруських підприємств у 2,4 раза менше бензину, а у червні 2025 року обсяг імпорту становив лише одну тисячу тонн. Таким чином лише за рік постачання зросли більш ніж у 140 разів, що наочно демонструє масштаби проблем на внутрішньому паливному ринку Росії.

    Фахівці зазначають, що ще донедавна російський ринок практично не потребував значних закупівель бензину за кордоном, адже країна залишалася одним із найбільших світових виробників і експортерів нафтопродуктів. Однак ситуація кардинально змінилася після серії атак на російські нафтопереробні заводи, які призвели до скорочення виробництва пального та виникнення дефіциту в багатьох регіонах країни.

    Як зазначає Центр цінових індексів, для забезпечення російського ринку Білорусь була змушена перенаправити частину бензину, який спочатку призначався для експорту до країн Центральної Азії. Таким чином Мінськ фактично пожертвував іншими напрямками експорту, щоб підтримати свого головного союзника.

    Перерозподіл поставок став одним із найбільш показових свідчень того, наскільки гострою стала проблема нестачі бензину в Росії. Якщо раніше білоруське пальне постачалося переважно на традиційні зовнішні ринки, то тепер майже весь доступний експортний ресурс використовується для стабілізації ситуації всередині РФ.

    Втім, навіть рекордні поставки не здатні повністю вирішити проблему. Експерти, опитані “Ведомостями”, наголошують, що додатковий імпорт може лише частково зменшити дефіцит, але не усунути його.

    Енергетичний експерт Кирило Родіонов пояснив, що Білорусь фізично не має можливості значно наростити експорт бензину. За його оцінками, білоруські нафтопереробні підприємства можуть щорічно експортувати приблизно 1,8–2 мільйони тонн бензину, що відповідає близько 150–170 тисячам тонн на місяць.

    Таким чином червневі поставки до Росії вже практично досягли максимально можливого рівня. Іншими словами, Москва фактично використовує майже весь місячний експортний потенціал білоруських НПЗ. Подальше збільшення поставок можливе лише за рахунок ще більшого скорочення експорту до інших країн або зменшення внутрішнього споживання в самій Білорусі, що також має свої межі.

    Ситуація свідчить про те, що навіть найближчий союзник Росії вже не здатен повністю компенсувати втрати, яких зазнає російська паливна галузь.

    Основною причиною дефіциту стали регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, резервуарних парках, складах пального та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії. Починаючи з 2024 року українські сили систематично атакують підприємства, які забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших видів нафтопродуктів.

    Унаслідок цих атак частина найбільших російських нафтопереробних заводів була змушена тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробничі потужності через пошкодження технологічного обладнання. Частина підприємств проходила аварійні ремонти, що також негативно позначалося на обсягах виробництва.

    Поступове скорочення переробки нафти почало відчутно впливати на забезпечення внутрішнього ринку паливом. Наприкінці червня обмеження продажу бензину, дефіцит окремих марок пального або перебої з постачанням уже фіксували приблизно у 90% російських регіонів.

    Одночасно різко зросли біржові ціни на бензин. За даними російських ЗМІ, вони неодноразово оновлювали історичні максимуми, що свідчить про значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Зростання цін створює додаткові ризики для всієї російської економіки. Бензин є одним із ключових ресурсів для транспортної галузі, сільського господарства, промисловості та логістики. Будь-які перебої з його постачанням або різке подорожчання автоматично збільшують витрати підприємств і можуть сприяти прискоренню інфляції.

    На тлі загострення ситуації російська влада була змушена публічно визнати існування проблем. Президент РФ Володимир Путін заявив, що труднощі із забезпеченням паливом справді є, однак наголосив, що вони нібито не мають критичного характеру.

    Водночас експерти звертають увагу, що рекордне зростання імпорту бензину саме по собі свідчить про серйозність ситуації. Для країни, яка традиційно була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, необхідність екстрено закуповувати великі обсяги бензину за кордоном є нетиповою та демонструє масштаб проблем у роботі власної нафтопереробної галузі.

    Аналітики також наголошують, що залежність Росії від поставок із Білорусі може лише посилюватися, якщо українські удари по паливній інфраструктурі триватимуть. При цьому можливості Мінська щодо подальшого нарощування експорту майже вичерпані, а альтернативних великих постачальників бензину Росія фактично не має.

    На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про накопичувальний ефект українських ударів по російській економіці. Якщо раніше вони насамперед створювали локальні перебої у роботі окремих підприємств, то тепер дедалі частіше впливають на цілі галузі. Нафтопереробна промисловість, яка є однією з ключових для російської економіки та забезпечує значну частину бюджетних надходжень, поступово починає відчувати системний тиск.

    Саме тому рекордний імпорт бензину з Білорусі можна розглядати як ще одне підтвердження того, що паливна криза в Росії набуває дедалі масштабнішого характеру. Попри спроби Кремля запевнити, що ситуація перебуває під контролем, офіційна статистика та різке зростання закупівель за кордоном свідчать про протилежне — внутрішніх ресурсів для швидкого подолання дефіциту пального у Росії стає дедалі менше.

  • Путін знову осоромився на публіці: президент РФ вкотре не зміг вимовити ім’я Токаєва

    Путін знову осоромився на публіці: президент РФ вкотре не зміг вимовити ім’я Токаєва

    Президент Росії Володимир Путін під час офіційного виступу в Казахстані знову припустився дивної помилки, намагаючись вимовити ім’я президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Курйозний момент потрапив на відео та швидко розлетівся соцмережами й медіа, де користувачі вже жартують, що очільник Кремля систематично не може запам’ятати ім’я одного зі своїх ключових союзників у Центральній Азії.

    Інцидент стався 28 травня під час виступу Путіна після засідання Вищої Євразійської економічної ради в Астані. Російський президент дякував казахстанському колезі за прийом та організацію зустрічі, однак у черговий раз перекрутив його ім’я та по батькові.

    На оприлюднених кадрах чути, як Путін вимовляє щось схоже на «Саржан Кемелевич», «Вахтанг Кемелевич» або іншу спотворену версію імені Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва. При цьому президент РФ навіть не спробував виправити помилку і продовжив виступ так, ніби нічого не сталося.

    Відео миттєво викликало хвилю обговорень у соцмережах. Користувачі нагадали, що це далеко не перший випадок, коли Путін не може правильно звернутися до президента Казахстану.

    Раніше російський лідер уже називав Токаєва «Кемел Жомартовичем», «Касим Жомартовичем Кемеловичем» та іншими дивними варіантами. Один із найвідоміших інцидентів стався ще у 2022 році під час зустрічі у Санкт-Петербурзі, коли Путін також переплутав ім’я казахстанського президента прямо перед камерами.

    Після нової помилки в мережі почали активно обговорювати, чому глава Кремля роками не може запам’ятати ім’я одного з найближчих партнерів Росії у регіоні. Частина користувачів пояснює це звичайною неуважністю, інші ж звертають увагу на дедалі помітніші проблеми Путіна з мовленням та концентрацією.

    Останніми місяцями у соцмережах неодноразово аналізували дивну поведінку російського президента під час публічних виступів. Зокрема, у травні широкий резонанс викликали кадри з російських урочистостей, де Путін дуже мляво та нерозбірливо тричі вигукнув «Ура», що породило нові дискусії про його фізичний стан.

    Водночас нинішній візит Путіна до Казахстану мав важливе політичне значення. За інформацією російських державних медіа, Москва та Астана підписали документ про «сім основ стратегічного союзництва». Крім того, Росія домовилася про будівництво атомної електростанції у Казахстані.

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час переговорів заявив про важливість співпраці з Росією та назвав РФ одним із ключових економічних партнерів країни. За його словами, Москва продовжує відігравати значну роль у регіональних та глобальних процесах.

    Путін зі свого боку заявив, що Росія готова допомогти Казахстану не лише з будівництвом АЕС, а й із формуванням цілої «атомної галузі». Також російський президент висловив сподівання, що товарообіг між двома країнами найближчим часом перевищить 30 млрд доларів.

    Окрему увагу журналісти звернули й на безпекові заходи під час поїздки Путіна до Астани. У мережі з’явилися кадри його кортежу, оснащеного додатковими системами захисту від дронів. Російські та західні аналітики пов’язують це з побоюваннями Кремля щодо атак безпілотників навіть за межами РФ.

    Крім того, західні ЗМІ раніше повідомляли, що пересування Путіна дедалі жорсткіше контролює Федеральна служба охорони РФ. За даними розвідок, маршрути поїздок президента Росії ретельно приховуються, а місця перебування охороняються з безпрецедентними заходами безпеки.

    На тлі війни проти України Казахстан намагається зберігати баланс між співпрацею з Росією та розвитком відносин із Китаєм, ЄС і Туреччиною. Токаєв неодноразово демонстрував певну дистанцію щодо кремлівської політики, зокрема публічно заявляв про невизнання так званих «ЛДНР».

    Попри це, Казахстан залишається важливим партнером Москви в межах Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку.

    Новий курйоз із іменем Токаєва лише додав уваги до візиту Путіна в Астану, який і без того проходив на тлі напруженої міжнародної ситуації та активних дискусій про майбутнє впливу Росії у Центральній Азії.

  • Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news продовжує публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    • формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
    • подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ