Позначка: цензура

  • Бунт телекамер проти цензури: провідні мовники США оголосили бойкот Трампу через витіснення журналістів із Білого дому

    Бунт телекамер проти цензури: провідні мовники США оголосили бойкот Трампу через витіснення журналістів із Білого дому

    Протистояння між адміністрацією Дональда Трампа та американською журналістською спільнотою досягло безпрецедентного апогею, перетворившись на відкритий та солідарний демарш найбільших медійних корпорацій країни. П’ять провідних телевізійних мереж Сполучених Штатів – ABC, CBS, CNN, Fox News та NBC – ухвалили безпрецедентне спільне рішення про повне призупинення телевізійного висвітлення офіційних заходів за участю глави Білого дому. Причиною такого радикального кроку став відвертий тиск із боку президентської адміністрації, яка в ультимативній формі заборонила знімальній групі телеканалу CNN виконувати свої професійні обов’язки в межах регулярного телевізійного пулу. Цей інцидент стався безпосередньо під час підготовки до висвітлення візиту президента США до Нью-Йорка для участі в Генеральній асамблеї ООН, оголивши намагання влади запровадити вибіркову цензуру щодо незручних журналістів.

    Механізм роботи президентського телевізійного пулу є наріжним каменем гласності та відкритості американської політичної системи в умовах, коли фізичний доступ до першої особи держави є суворо обмеженим протоколом. Провідні мовники по черзі забезпечують професійну відеозйомку робочих зустрічей та публічних виступів глави держави, після чого безкоштовно та оперативно передають отримані архівні кадри сотням регіональних каналів, пресі та міжнародним редакціям по всьому світу. За графіком ротації саме двадцять першого вересня чергувати мала команда відстороненого телеканалу. Очевидно, чиновники Білого дому розраховували на легку заміну незручного мовника іншими учасниками процесу, проте прорахувалися у реакції медіаспільноти. Керівник вашингтонського бюро телеканалу Fox News і голова телевізійного пулу Браян Боттон зайняв непохитну позицію та офіційно заявив, що жодної заміни вибулого каналу не відбудеться, а телевізійний пул узагалі не працюватиме на тих заходах Трампа, які вимагають пулового доступу.

    Така безкомпромісна солідарність об’єднала мовників із кардинально різними ідеологічними поглядами та редакційними політиками, змусивши навіть консервативних журналістів відкрито стати на захист своїх опонентів. У спільній заяві керівники п’яти телекомпаній виступили із жорстким попередженням на адресу Білого дому, наголосивши на непорушності конституційних гарантій. «Громадськість має життєво важливий інтерес в отриманні точної та незалежної інформації про роботу уряду. Жодна адміністрація не повинна обмежувати роботу новинної організації через те, що їй не подобається її висвітлення», – підкреслили телемовники. Відмова від зйомок означає, що під час протокольних подій поруч із главою держави просто не буде жодної камери, яка могла б транслювати його заяви на багатомільйонну світову аудиторію, утворюючи інформаційний вакуум навколо заходів американського лідера.

    Нинішній демарш став кульмінацією затяжного та токсичного конфлікту між новою адміністрацією та незалежними засобами масової інформації, чию роботу посадовці неодноразово намагалися дискредитувати чи заблокувати. Хоча телевізійний пул продовжує виконувати свої функції на інших державних майданчиках, зокрема висвітлюючи діяльність Конгресу США та важливі події у Вашингтоні, бойкот президентських заходів став потужним інституційним сигналом. Американська медійна спільнота продемонструвала готовність ставити професійну солідарність та свободу слова вище за рейтинги чи політичні симпатії, чітко давши зрозуміти, що будь-які спроби авторитарного втручання в роботу журналістів отримають негайну та рішучу відсіч.

  • Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    В Албанії набирає обертів скандал навколо блокування десятків Instagram-акаунтів активістів, журналістів та опозиційних політиків. Обмеження відбуваються на тлі майже 100-денних протестів проти будівництва розкішного курорту на південному узбережжі країни, пов’язаного з Джаредом Кушнером — зятем президента США Дональда Трампа.

    Про ситуацію повідомило Politico. За даними видання, Instagram став одним із ключових каналів поширення інформації про протести, однак протягом останніх тижнів десятки сторінок людей, які висвітлювали або підтримували акції, були заблоковані чи отримали суттєві обмеження.

    Користувачам переважно повідомляли про ймовірні порушення авторських прав. Самі власники сторінок заперечують такі порушення та стверджують, що публікували власні фотографії, відео й інші матеріали. Саме збіг блокувань із протестною активністю породив в Албанії підозри щодо можливого використання механізмів модерації соцмережі для придушення критики. Водночас доказів того, що албанська влада або представники курортного проєкту безпосередньо стоять за блокуваннями, наразі немає.

    Протести пов’язані з масштабним туристичним проєктом на півдні Албанії. Курорт асоціюють із Джаредом Кушнером — чоловіком Іванки Трамп та засновником інвестиційної компанії Affinity Partners. Суперечки навколо його інвестиційних планів на Балканах виникали й раніше, зокрема через заплановану забудову прибережних територій.

    За інформацією Politico, нинішні акції в Албанії тривають уже майже сто днів. Почавшись як протести проти курортного проєкту, вони поступово набули ширшого політичного характеру — частина учасників тепер вимагає відставки уряду прем’єр-міністра Еді Рами.

    Особливого значення в цій ситуації набули соціальні мережі. Саме Instagram активісти використовували для трансляцій із протестів, поширення відео, координації та привернення уваги до конфлікту. Тому масові проблеми з акаунтами людей, безпосередньо залучених до протестної кампанії, стали окремою темою суспільної дискусії.

    Серед тих, хто зіткнувся з блокуванням, опинився депутат парламенту та лідер опозиційної партії Mundësia Агроном Шехай. Політик припустив, що недостатньо прозорі правила роботи соціальних платформ можуть створювати можливості для цензури політичних опонентів. Це, однак, його оцінка ситуації, а не встановлений факт.

    Перевіркою випадків зайнялася організація Repro Uncensored. За наведеними Politico даними, вона проаналізувала сотні випадків і заявила, що не знайшла порушень правил Instagram, які могли б пояснити застосовані санкції.

    У Meta, якій належить Instagram, заявили, що перевіряють ситуацію. Компанія вже визнала, що принаймні частина акаунтів була заблокована помилково, та відновила їх. Проте проблема цим не вичерпалася: деякі користувачі після відновлення доступу, за повідомленнями, все ще мають обмеження щодо прямих трансляцій або спільних публікацій, а охоплення їхнього контенту могло скоротитися.

    Ситуація особливо чутлива через те, що алгоритмічна модерація великих соціальних платформ може безпосередньо впливати на політичну комунікацію. Якщо Instagram є одним із головних каналів поширення інформації про протест, навіть тимчасове блокування сторінки журналіста, політика чи активіста може обмежити його можливість звертатися до аудиторії саме в момент активних подій.

    Водночас наразі немає підтвердження, що блокування були частиною скоординованої кампанії.

    Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама категорично відкинув припущення про причетність уряду. За його словами, албанська влада не має технічних можливостей здійснювати такі операції в Instagram.

    Представники компанії SAZAN Coast, пов’язаної з курортним проєктом, також заперечили будь-який вплив на рішення Meta. Водночас представник компанії охарактеризував протести як «скоординовану опозиційну кампанію» та позитивно оцінив боротьбу Meta з активністю, яку він назвав «бот-рухами». Ці твердження є позицією компанії й самі по собі не доводять, що заблоковані акаунти справді були ботами.

    Саме тому історія вийшла далеко за межі суперечки навколо одного курорту. Вона порушує ширше питання про те, наскільки прозорими є механізми модерації Instagram та інших великих платформ у ситуаціях політичних протестів. Якщо рішення про блокування ухвалюються автоматично після скарг на авторські права, залишається ризик, що систему скарг можуть використовувати для масового обмеження небажаного контенту.

    При цьому ситуація поки що не дає підстав однозначно стверджувати, що саме це сталося в Албанії. Meta говорить про помилки та проводить перевірку, уряд заперечує втручання, а компанія, пов’язана з курортом, також відкидає причетність. Активісти й опозиція, своєю чергою, вимагають пояснити, чому під обмеження потрапила значна кількість критиків проєкту.

    Історія навколо курорту Кушнера перетворилася одночасно на земельний, політичний та інформаційний конфлікт. І тепер питання полягає вже не тільки в тому, що побудують на албанському узбережжі, а й у тому, хто і за якими правилами контролює цифрові майданчики, через які суспільство може протестувати проти таких рішень.

  • Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Російські державні телеканали та підконтрольні Кремлю онлайн-ЗМІ майже не висвітлювали наслідки ударів по складах компанії Wildberries, які сталися в ніч на 18 липня. Попри масштабні пожежі та повідомлення про ураження логістичних об’єктів у Московській і Тамбовській областях, федеральні медіа обмежилися короткими повідомленнями без фото, відео чи детальних репортажів із місця подій.

    Про це повідомляє російське незалежне видання «Агенство.Новости», яке провело моніторинг ефірів провідних телеканалів та публікацій російських медіа.

    За результатами дослідження, жоден із федеральних телеканалів не виніс інформацію про удари по складах Wildberries до головних тем ранкових або денних випусків новин. Усі вони віддали пріоритет сюжетам про бойові дії російської армії в Україні, а інформація про атаки на території Росії з’являлася вже після них і займала мінімум ефірного часу.

    Зокрема, телеканал НТВ у випуску новин о 10:00 присвятив цій темі лише близько 40 секунд. Ведуча коротко переказала повідомлення губернаторів Московської та Тамбовської областей, після чого перейшла до інших новин.

    Аналогічно вчинив і телеканал «Росія 1». У випуску об 11:00 повідомлення про атаку також тривало приблизно 40 секунд. Крім офіційних заяв губернаторів, журналісти процитували коментар представника Слідчого комітету Росії, однак жодних кадрів із місця подій не показали.

    Найбільше часу темі приділив «Перший канал». У денному випуску новин близько двох хвилин розповідали про удари, однак і там інформацію подали виключно на основі офіційних повідомлень, без відео пожеж чи репортажів із місця подій.

    Автори моніторингу наголошують, що жоден із федеральних телеканалів не продемонстрував своїм глядачам кадри масштабних загорянь на складах Wildberries, хоча відповідні відео активно поширювалися в соціальних мережах та незалежних джерелах.

    Подібної інформаційної тактики, за даними «Агенство.Новости», дотримувалися й пов’язані з російськими силовими структурами Telegram-канали. Вони також не публікували фотографій або відеозаписів пожеж, обмежуючись офіційними повідомленнями влади.

    Фактично єдиним зображенням, яке широко розповсюджували російські ЗМІ, стало фото, оприлюднене губернатором Московської області Андрієм Воробйовим.

    Окрему увагу автори моніторингу звернули на Telegram-канал, який входить до медіахолдингу Ксенії Собчак. Там опублікували лише два повідомлення про атаку, при цьому редакція спеціально пояснила читачам, чому не демонструє фотографії наслідків ударів.

    «Тому що російська влада заборонила ЗМІ та звичайним людям публікувати наслідки атак, крім офіційних звітів, і ми побоюємось санкцій навіть за публікацію фото, за якими неможливо визначити локацію», — зазначили журналісти.

    Як зазначає видання, у низці російських регіонів уже діють обмеження на поширення інформації про атаки безпілотників та роботу протиповітряної оборони. Зокрема, у Тамбовській області офіційно заборонено публікувати такі відомості. У Підмосков’ї аналогічних публічних рішень не оголошували, однак із середини травня подібні правила фактично діють у Москві.

    Нагадаємо, у ніч на 18 липня внаслідок ударів безпілотників масштабна пожежа спалахнула на логістичному комплексі Wildberries в Електросталі Московської області. Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження логістичних об’єктів у Московському та Тамбовському регіонах, які розташовані більш ніж за 500 та майже 700 кілометрів від лінії фронту.

    Окрім складу Wildberries, під удар також потрапила нафтобаза в Ногінську. Крім того, повідомлялося про вибухи у Тверській та Володимирській областях, що свідчить про розширення географії ударів по військовій та логістичній інфраструктурі на території Росії.

  • Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    У російському Санкт-Петербурзі та Ленінградській області ввечері 10 липня відбулося масштабне відключення мобільного інтернету, яке супроводжувалося безпрецедентними обмеженнями доступу до онлайн-ресурсів. Тисячі користувачів втратили можливість користуватися популярними сайтами, месенджерами та іншими цифровими сервісами. За інформацією російських ЗМІ, мережу фактично перевели на роботу за системою так званих “білих списків”, коли доступ зберігається лише до ресурсів, попередньо схвалених російською владою. Офіційною причиною обмежень назвали необхідність захисту від атак українських безпілотників, однак експерти вважають, що Кремль дедалі активніше використовує тему війни як привід для посилення цифрової цензури та контролю над населенням.

    Про масові перебої повідомили російські видання “Фонтанка” та The Moscow Times.

    Згідно з даними сервісу Downdetector, який відстежує роботу інтернет-сервісів та мобільних операторів, станом на 21:50 за московським часом лише протягом однієї години було зафіксовано понад 600 скарг від користувачів. Загалом за добу кількість звернень перевищила 4,5 тисячі, що свідчить про масштабність проблеми. Росіяни повідомляли про повну або часткову відсутність мобільного інтернету, неможливість відкрити більшість сайтів, а також про перебої у роботі популярних месенджерів, банківських застосунків, навігаційних сервісів і платформ для онлайн-платежів.

    За словами користувачів, інтернет не був повністю відключений, однак працював у режимі жорсткої фільтрації. Фактично відкривалися лише окремі державні ресурси та сервіси, які входили до спеціального переліку дозволених сайтів. Решта інтернету виявилася недоступною. Такий принцип роботи відповідає концепції так званих “білих списків”, коли користувач може відвідувати виключно ті ресурси, доступ до яких санкціонувала держава. Подібна система значно відрізняється від традиційного блокування окремих сайтів, оскільки передбачає повне закриття мережі з можливістю користування лише вузьким колом дозволених ресурсів.

    Читачі “Фонтанки” повідомили, що найсуворіші обмеження були зафіксовані у Центральному, Василеостровському та Виборзькому районах Санкт-Петербурга. Водночас перебої фіксувалися і в інших районах міста, а також у населених пунктах Ленінградської області. За словами очевидців, проблеми виникли одночасно у абонентів різних мобільних операторів, що свідчить про централізований характер запроваджених обмежень.

    Незадовго до початку масштабного відключення оператор мобільного зв’язку МТС розіслав своїм клієнтам повідомлення із попередженням про можливі перебої у роботі мобільного інтернету. У компанії пояснили це “необхідністю забезпечення безпеки”, не надаючи жодних додаткових деталей щодо термінів або характеру обмежень.

    Згодом губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що відключення мобільного інтернету пов’язане із заходами безпеки на тлі загрози атак українських безпілотників. Російські чиновники вже не вперше використовують саме таке пояснення для масових перебоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Подібна практика останнім часом дедалі частіше застосовується у різних регіонах Росії, особливо після атак українських дронів на військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтобази та інші стратегічні об’єкти.

    Сам російський правитель Володимир Путін раніше публічно заявляв, що тимчасове відключення мобільного інтернету є одним із необхідних заходів для протидії українським безпілотникам. За його словами, такі рішення мають забезпечити безпеку населення та ускладнити роботу дронів під час атак.

    Втім, міжнародні аналітики переконані, що реальні цілі Кремля виходять далеко за межі боротьби з безпілотниками. В Інституті вивчення війни (ISW) наголошували, що російська влада свідомо використовує українські удари по військових об’єктах як зручне політичне виправдання для подальшого згортання цифрових свобод усередині країни. На думку експертів, Кремль послідовно будує систему тотального контролю над інформаційним простором, яка дозволить державі у будь-який момент обмежувати доступ громадян до незалежних джерел інформації, соціальних мереж, месенджерів та міжнародних платформ.

    Аналітики зазначають, що система “білих списків” є одним із найрадикальніших інструментів інтернет-цензури. Якщо раніше Росія переважно блокувала окремі небажані сайти або соціальні мережі, то тепер модель змінюється на протилежну: за замовчуванням блокується практично весь інтернет, а працювати можуть лише ресурси, які держава внесла до спеціального дозволеного переліку. Таким чином влада отримує можливість практично миттєво ізолювати населення від будь-якої небажаної інформації.

    Ще раніше Володимир Путін доручив Федеральній службі безпеки організувати функціонування російського сегмента інтернету саме за принципом “білих списків”. Фактично це означає поступовий перехід до моделі закритої мережі, яку багато експертів уже порівнюють із цифровою ізоляцією Північної Кореї, де громадяни мають доступ лише до внутрішніх державних ресурсів, а вихід у глобальний інтернет суворо контролюється владою.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Кремль завчасно створює механізми для максимально жорсткого контролю над інформаційним простором напередодні можливої нової хвилі мобілізації. За його словами, російське керівництво побоюється масових протестів у великих містах, насамперед у Москві та Санкт-Петербурзі, де невдоволення населення може бути значно вищим, ніж у віддалених регіонах країни.

    Український президент також зазначав, що саме мешканці найбільших міст можуть стати основним резервом для нової масштабної мобілізаційної кампанії. В умовах суворих обмежень мобільного інтернету владі буде значно простіше перешкодити швидкому поширенню інформації про мобілізацію, унеможливити координацію протестів та ускладнити спроби громадян оперативно залишити країну.

    За інформацією українських журналістів та військових аналітиків, Кремль розглядає можливість мобілізації додаткових сотень тисяч осіб для поповнення резервів російської армії та підготовки до нових наступальних операцій. Експерти вважають, що в такому сценарії контроль над цифровим простором стане одним із ключових інструментів утримання внутрішньої стабільності та придушення будь-яких проявів невдоволення.

    Останні події у Санкт-Петербурзі свідчать про те, що російська влада продовжує розширювати практику локальних відключень мобільного інтернету та одночасно тестує механізми функціонування мережі в умовах максимально жорсткого державного контролю. На думку експертів, подібні обмеження можуть поступово стати звичною практикою для різних регіонів Росії, особливо у періоди підвищеної військової активності або внутрішньополітичної напруги.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    Кремль занепокоєний падінням рейтингів через обмеження інтернету — Bloomberg

    У Кремлі зростає занепокоєння через можливе падіння рівня підтримки влади на тлі обмежень інтернету та перебоїв у роботі цифрових сервісів. Через це російська влада може сповільнити посилення контролю над онлайн-простором, зокрема щодо популярних платформ, таких як Telegram. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.

    За даними агентства, ініціативи Федеральної служби безпеки РФ щодо посилення контролю над інтернетом викликали внутрішні дискусії серед російських посадовців. Частина з них попереджає про політичні та економічні ризики надмірних обмежень, зокрема можливе зростання невдоволення серед населення, уповільнення бізнес-активності та негативний вплив на цифрову економіку.

    Окрему увагу приділяють питанню доступу до Telegram, який залишається одним із найпопулярніших каналів комунікації в Росії — як для приватного спілкування, так і для отримання новин. Обмеження його роботи можуть викликати широку негативну реакцію користувачів, що змушує владу діяти обережніше.

    Bloomberg зазначає, що перебої з мобільним інтернетом і доступом до онлайн-сервісів уже викликають роздратування серед громадян. Це створює додаткові політичні ризики для Кремля, особливо напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень. У таких умовах навіть технічні або тимчасові обмеження можуть мати непропорційний вплив на суспільні настрої.

    Проблема посилюється тим, що інтернет у сучасній Росії відіграє ключову роль не лише як джерело інформації, а й як інфраструктура для повсякденного життя — від банківських операцій і державних сервісів до роботи бізнесу та логістики. Будь-які збої або обмеження одразу відчуваються широкими верствами населення.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит Bloomberg щодо коментаря. Водночас на брифінгу 14 квітня він заявив, що обмеження роботи інтернету мають тимчасовий характер і пов’язані з необхідністю забезпечення безпеки. За його словами, повноцінну роботу мережі буде відновлено після зникнення відповідних загроз.

    На цьому тлі фіксується і зниження рівня підтримки влади. За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦИОМ), рівень схвалення діяльності Володимира Путіна у період з 30 березня по 5 квітня становив 67,8%, що на 2,3 відсоткового пункту менше порівняно з попереднім опитуванням. Це найнижчий показник із початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

    Водночас у довшій динаміці цей показник залишається відносно високим, однак навіть незначні коливання розглядаються російською владою як сигнал до потенційних ризиків, особливо в умовах війни та зростаючого економічного тиску.

    Обмеження інтернету в Росії мають системний характер і тривають із 2025 року. За підрахунками сервісу Top10VPN, країна стала світовим лідером за кількістю інтернет-шатдаунів: їх загальна тривалість сягнула понад 37 тисяч годин і торкнулася практично всього населення країни.

    Зокрема, у березні 2026 року мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви отримували повідомлення про «тимчасові складнощі» з мобільним інтернетом. Подібні обмеження пояснювалися заходами безпеки, однак їх регулярність викликає дедалі більше запитань у користувачів.

    Експерти зазначають, що посилення контролю над інтернетом є частиною ширшої політики Кремля, спрямованої на контроль інформаційного простору, особливо в умовах війни. Водночас влада змушена балансувати між прагненням до цього контролю та необхідністю зберігати лояльність населення.

    У підсумку, за оцінками джерел Bloomberg, Кремль опинився перед складним вибором: або посилювати контроль над інтернетом із ризиком зростання невдоволення, або пом’якшувати обмеження, знижуючи рівень контролю над інформаційним середовищем. Саме цей баланс, ймовірно, визначатиме подальшу політику РФ у цифровій сфері найближчим часом.

  • Ексзаступниця міністра юстиції Бернацька “чистить” Google від розслідувань Bihus.Info

    Ексзаступниця міністра юстиції Бернацька “чистить” Google від розслідувань Bihus.Info

    Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили матеріал «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», де йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу до Державного бюро розслідувань. Згодом ім’я колишньої заступниці міністра юстиції Наталі Бернацької дедалі частіше з’являлося у ЗМІ в негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл».

    Та сьогодні знайти ці матеріали у Google стає дедалі складніше. Причиною є так звані «схеми зачистки» інтернету: Google інформує користувачів про надходження скарг за процедурою DMCA на публікації українських ЗМІ та Bihus.Info. Виявилося, що скарги надходять від невідомого заявника з Сербії, який нібито звинувачує журналістів у «крадіжці матеріалів» із маловідомого сербського сайту. На цій підставі Google прибирає негативні новини з індексації.

    Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

    Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

    Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».

  • У Верховній Раді пропонують нові правила для медіа: журналісти б’ють на сполох

    У Верховній Раді пропонують нові правила для медіа: журналісти б’ють на сполох

    У парламенті зареєстровано законопроєкт №14057, який пропонує внести зміни до Цивільного кодексу України. Ініціаторами документа стала група депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.

    Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за поширення «недостовірної інформації» та встановлює новий порядок її спростування. Експерти та представники медіа наголошують, що у разі ухвалення документ може серйозно обмежити свободу слова.

    Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

    У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

    Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

    Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.

  • Оптимізм проти Реалізму. Чому в Україні криза довіри до влади

    Оптимізм проти Реалізму. Чому в Україні криза довіри до влади

    Українська влада веде комунікаційну стратегію, спрямовану на утримання оптимізму в країні та на міжнародному рівні, що, за даними Financial Times, призводить до розколу між Офісом президента, військовим керівництвом та суспільством. За заявами осіб, знайомих з комунікаційною стратегією, постійний акцент на “рух вперед” для збереження позитивного настрою створює напругу між адміністрацією президента та військовими лідерами.

    За їх словами, видно, що ця політика використовується на всіх рівнях влади, включаючи військове керівництво, і враховує сувору цензуру негативних новин. Однак в обстановці, коли Україна не досягла значних військових успіхів, а західна підтримка зменшується, така стратегія призводить до розколу між президентською адміністрацією і військовим керівництвом.

    Інсайдери зазначають, що потрібно додати більше реалізму в комунікаційні зусилля та бути сміливішими у визнанні реального стану справ. Водночас Зеленський вважає оптимістичний наратив єдиною можливістю заспокоїти сумніваючих українців і зміцнити довіру західних партнерів та бізнесу.

    Однак військові лідери стверджують, що розрив між офіційним повідомленням та реальністю вже не мотивує громадян та західних партнерів. Лідери ЗСУ визнають глухий кут у війні, але офіційна лінія стверджує інше, що може вразити довіру та сприйняття на Заході.

    Комунікаційна стратегія, спрямована на підтримку оптимізму, може бути неефективною в умовах зростання реальних труднощів. Експерти вказують на необхідність балансу та реалізму у спілкуванні з громадськістю, щоб уникнути втрати довіри.