27 вересня в Україні та світі відзначають низку важливих свят. Дата має особливе значення як для церковного, так і для народного та офіційного календаря.
Церковні свята Православні віряни нового стилю вшановують преподобного Нестора Літописця та мученика Каллістрата Воїна, якому моляться за військових. За старим стилем у цю дату згадують святителя Іоанна Златоуста та ікону Богородиці «Ліснинську».
Міжнародні свята Щороку цього дня проводиться Всесвітній день туризму, який популяризує подорожі як частину культури та економіки. Також 27 вересня у світі відзначають День астрономії, День мережива, День кроликів, День без м’яса та День грибів.
Свята в Україні В Україні офіційно 27 вересня відзначають День туризму та День вихователя. Ця дата важлива для всіх, хто працює у сфері дошкільної освіти, адже вихователі допомагають малюкам соціалізуватися та готують їх до школи.
Крім того, в останню суботу вересня три міста святкують свої Дні народження: стародавній і мальовничий Хмельницький, прифронтовий Краматорськ та багатонаціональний Ужгород.
Народні традиції та прикмети У народі 27 вересня вважають вдалим днем для збору меду, роботи на пасіці та продажу бджолярської продукції. Існує повір’я: щоб не хворіти восени, треба з’їсти ложку меду.
Прикмети цього дня пророкують погоду:
південний вітер обіцяє потепління,
дощ — до вологого жовтня,
грім — до негоди,
ворони та граки великими зграями — до похолодання.
Що не можна робити 27 вересня Цей день вважається несприятливим для далеких поїздок, фінансових справ і походів у дикі місця. Заборонені сварки, брехня і плітки. А оскільки це свято бджолярів, не можна ображати бджіл.
26 вересня поєднує у собі кілька міжнародних, церковних і народних свят. Ця дата є нагадуванням про культурне різноманіття, мир і духовність, а також зберігає давні українські традиції.
У світі сьогодні відзначають Європейський день мов, який підкреслює важливість мовної рівності та збереження багатомовності в ЄС. Також 26 вересня припадає Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї — нагадування про загрози, які несе арсенал масового знищення для всієї планети. Ще одне важливе просвітницьке свято — Всесвітній день контрацепції, мета якого полягає у поширенні знань про захист від небажаної вагітності.
В Україні офіційних державних свят цього дня немає, проте саме 26 вересня народилися відомі українці: поет Микита Годованець, правозахисник Євген Пронюк, спортсменка Юлія Ткач і п’ятий президент Петро Порошенко.
Церква у новому календарі цього дня вшановує апостола Іоанна Богослова, одного з найближчих учнів Ісуса Христа. У старому стилі згадують мученика Корнилія Сотника та відзначають оновлення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.
За народними традиціями 26 вересня вважалося поминальним днем. Люди відвідували кладовища, замовляли панахиди й готували страви з овочів, ділилися їжею з сусідами, вважаючи це добрим знаком. Прикмети підказували, якою буде осінь і зима: якщо граки збиралися у зграї — чекали негоди, а яскраве мерехтіння зірок уночі обіцяло морози.
Серед заборон цього дня — гучні веселощі, весілля, пияцтво, сварки, а також використання гострих предметів і важка фізична робота після полудня. Вважалося, що такі дії можуть накликати біду.
На четвертому році повномасштабної війни українці змінюють не лише побут, а й спосіб мислення про віру. Ще кілька років тому питання конфесії могли здатись другорядними, але після російського вторгнення — стали політичними. І тепер релігійна ідентичність — це не просто обряд, а часто й позиція.
Свіже опитування Gradus Research показує: Православна церква України досі лідирує, але її підтримка знизилася з 32% у 2023 році до 29% у 2025-му. І не тому, що українці масово повертаються до Московського патріархату — ні. Просто дедалі більше людей не ідентифікують себе з жодною конфесією, хоча й вважають себе віруючими.
24% українців назвали себе “православними без конфесії”. І це не релігійна апатія, а радше прагнення тримати дистанцію від інституцій, які втратили довіру або не витримали випробування війною.
ПЦУ все ще домінує, але її зростання зупинилось. УПЦ (МП) зберегла свою нішу — близько 8%, як і торік. Та якщо подивитись у динаміці, відтік від Московського патріархату відбувається вже не на користь ПЦУ, а в “вільну зону”: люди залишаються з Богом, але без церковної адреси.
Ще 8% опитаних назвали себе греко-католиками. 15% — не вірять узагалі: це стабільний показник, майже без змін за два роки.
Попри зростання кількості невіруючих, 90% українців все одно планують відзначити Великдень. Для когось це просто час бути з родиною, для когось — відвідини храму.
Цьогоріч лише 29% не планують йти до церкви, хоча торік таких було аж 40%. Значна частина — 51% — піде на службу в неділю або у дні великоднього тижня. Ще 20% поки не визначились. Українці хочуть відновити звичний ритм життя — з обрядами, традицією і світлом.
«Релігійна трансформація відбувається. Люди шукають нові форми — не завжди пов’язані з церковною структурою», — каже Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research. Особливо це стосується молоді: для них духовність — не обов’язково про свічку і хрест, а про внутрішню етику.
Формально Україна — держава, де церква відокремлена. Але на ділі віра нікуди не зникла, вона просто змінила форму: менш публічна, менш ритуальна, але часто більш усвідомлена. І, схоже, саме така віра допомагає українцям триматись у найтемніші часи.
З 3 березня 2025 року для вірян розпочнеться Великий піст, який триватиме до 19 квітня. Цей період є часом очищення душі й тіла від “тягарів”, коли вірянам необхідно відмовитися від продуктів тваринного походження та виконати духовні практики для підготовки до Великодня.
Що можна їсти у Великий піст 2025 – календар харчування на кожен день
У Великий піст 2025 року заборонено їсти продукти тваринного походження. Це стосується м’яса, яєць, молока та молочних продуктів. Однак є три дні, коли дозволяється їсти рибу:
7 квітня – Благовіщення;
12 квітня – Лазарева субота;
13 квітня – Вербна неділя.
Кожного понеділка, щосереди та щоп’ятниці встановлюється суворий піст, коли дозволяється тільки сухоїдіння. Це означає, що в ці дні віряни повинні їсти лише термічно необроблені продукти – фрукти, овочі, горіхи, мед, насіння. По вівторках та четвергах дозволяється вживати термічно оброблену їжу. У вихідні дні піст менш суворий.
Цей календар харчування переважно стосується служителів церкви та тих вірян, які хочуть здійснити подвиг віри. Однак для звичайних вірян існують деякі послаблення: вони можуть їсти гарячу їжу та рибу у будь-які дні.
Якщо ви не можете одразу відмовитися від м’ясних страв, спробуйте почати з малого: виключіть із раціону яйця або молочні продукти. Господь оцінить навіть невеликі кроки, зроблені зі щирою вірою.
Хто може не постити під час Великого посту 2025
Піст має допомагати людині, а не завдавати шкоди її здоров’ю. Тому деякі категорії вірян можуть не дотримуватись посту:
діти;
вагітні жінки та мами, які годують груддю;
літні люди;
люди з серйозними хронічними захворюваннями;
військові на фронті та люди, які працюють у складних умовах.
Однак навіть ці категорії вірян не звільняються від духовних обмежень. Під час посту не можна грішити, сваритися, а також зловживати спиртними напоями.
Після завершення посту віряни відзначатимуть Великдень 2025, який буде особливим: католики та православні святкуватимуть це торжество в один день.
Купання в ополонці на Водохреще залишається однією з найпопулярніших традицій в Україні. Щороку, 19 січня, тисячі людей по всій країні занурюються у крижану воду, вірячи у її чудодійні властивості. Однак, попри масовість цього звичаю, його історичне підґрунтя та безпечність залишаються суперечливими.
Якщо ви все ж хочете долучитися до пірнань у кризі, то обов’язково запам’ятайте, як правильно купатися на Водохреща. Дотримуйтесь техніки безпеки, щоб не отримати проблеми зі здоров’ям.
Про водохресні традиції розповіли священник Православної церкви України Василь Левченко, священник Православної церкви України, активіст, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко і терапевтка Тетяна Градик.
Як до купання на Водохреще ставиться українська церква
Василь Левченко пояснив, чому не можна купатися на Водохреще. Він розповів, що занурення в ополонку – це не церковна і не українська традиція, тому немає вимог щодо того, в якому одязі це робити.
За словами священника, “йорданські купання в Україну прийшли в пострадянські 90-ті роки, коли “бандюгани”, які повибивалися у чиновники, почали фотографуватися та показувати, які вони “побожні люди” й купаються на Водохреще. Особливо така забава на свято була поширена на російській території.
У спогадах козацької доби є розповіді, як козаки, українці того часу з повагою ставилися до освячення води в день Водохреща. Люди йшли за водою зі своїми посудинами і ніколи не лізли у щойно освячену воду, яку з благоговінням набирали собі додому.”
Цю думку підтвердив священник Георгій Коваленко. Як він пояснив, “традиція” водохресних купань з’явилася в пострадянський період і є відлунням старих масових хрещень вірян напередодні Водохреща.
Занурюватися у воду на Водохрещу було прийнято на територіях зародження християнства, зокрема Римської імперії. Там зими були набагато м’якші, ніж в Україні, тому звичай не становив ризиків для здоров’я. Варто зазначити, що у Греції є традиція діставати з води хрест, який єпископ викидає, і багато людей пливуть та пірнають за ним. Це довколоцерковна забава.
І пірнання в ополонку у нас варто сприймати як певну святкову народну забаву, а не як релігійну традицію.
Коли купатися на Водохреще 2025 року / фото УНІАН, Андрій Марієнко
Як правильно купатись на Водохреще
Терапевтка Тетяна Градик пояснила, як правильно пірнати в ополонку. Обов’язковим є дотримання таких правил:
Люди мають бути неголодні.
У воді потрібно перебувати не довше, аніж 3-5 секунд.
Ліпше окунатися лише до шиї, щоб не намочити волосся. Якщо волосся лишиться сухим, – зменшиться імовірність виникнення ГРВІ.
До занурення підготувати сухі рушники та одяг, щоб можна було відразу після пірнання витертися й одягтися.
Тільки за таких умов пірнання будуть безпечними.
Кому не можна купатися на Водохреще
Тетяна Градик нагадує, що не можна пірнати в ополонку людям з:
хронічними хворобами серцево-судинної системи і перенесеним інфарктом;
гіпертонією;
хворобами нервової системи (наприклад, епілепсією);
черепно-мозковими травмами;
порушеннями судин головного мозку;
ендокринними хворобами, в тому числі цукровим діабетом;
шкірно-венерологічними захворюваннями;
нещодавно перенесеними операціями чи важкими травмами.
Ще слід уникати занурення в ополонку особам, які мають глаукому, гострі запальні захворювання носоглотки, придаткових пазух носа чи вух або кон’юнктивіт, запалення легень, бронхіт, бронхіальну астму. Не варто пірнати й тим, хто має захворювання сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, до прикладу, виразкову хворобу шлунку, холецистит.
Також лікарка пояснила, чи можна купатися на Водохреще дітям:
“Я б не рекомендувала окунати в ополонку дітей віком до трьох років. Якщо дитині від 3 до 10 років, то їй можна купатися в ополонці лише з дозволу педіатра. Для занурення в льодяну воду діти мають бути здоровими, і перед купанням їм треба проходити підготовку, поступово загартовуватися щоденно або хоча б щотижня упродовж року. Під час загартовування температуру, в якій купаються діти, мають поступово знижувати.”
За словами терапевтки, 10-річного віку діти можуть пробувати занурюватися в ополонку разом з дорослими після попередньої підготовки, якщо у них немає протипоказань для купання.
25 грудня на території села Храпачі, Білоцерківського району Київської області, спалахнула пожежа в Свято-Михайлівському храмі, який був збудований у 1896 році і є архітектурною пам’яткою УПЦ.
На місці події працювали рятувальники та правоохоронці. Пожежу, яка мала масштаби понад 300 квадратних метрів, невдавалося ліквідувати протягом півтори годин. За попередніми даними, коротке замикання стало причиною загоряння. Остаточні причини та обставини події встановлюються.
Слідчі вже розпочали кримінальне провадження за частиною 1 статті 270 Кримінального кодексу України, яка стосується порушення вимог пожежної чи техногенної безпеки. Розслідування проводиться з урахуванням всіх обставин і вимагає встановлення остаточних причин та винуватців.
