Daypolitico

Позначка: ЦВК

  • Вибори під час війни: Президент уточнив позицію щодо строків і умов

    Вибори під час війни: Президент уточнив позицію щодо строків і умов

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні можливе виключно за умови припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, без цих передумов говорити про легітимний і безпечний виборчий процес неможливо.

    Відповідаючи на запитання журналістів, глава держави наголосив, що ключовою умовою для старту виборчого процесу є припинення бойових дій. «Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Потрібне для виборів припинення вогню. Якщо припинення вогню буде, той чи інший термін проведення виборів — ми готові до виборів», — зазначив Зеленський.

    Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

    За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

    Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

    Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

    На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

  • В ЦВК пояснили чому зараз неможливо провести вибори

    В ЦВК пояснили чому зараз неможливо провести вибори

    Україна потребує щонайменше шести місяців для підготовки до проведення вільних та чесних виборів. Про це заявив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в коментарі телеканалу CNN, наголосивши, що нинішні умови не дозволяють організувати голосування відповідно до міжнародних стандартів.

    За даними ООН, нині за кордоном перебуває понад 5,9 млн українських біженців. Ще 4,4 млн є внутрішньо переміщеними особами. Така масштабна міграція населення робить оновлення й перевірку виборчих списків надзвичайно складним завданням і ставить під питання точність майбутнього волевиявлення.

    Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

    Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

    За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

    Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

    Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

    Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

  • Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Чому Кабмін планує закласти підвищення зарплат лікарям і вчителям в новий бюджет

    Наші джерела повідомили, що новий державний бюджет сформовано з явним акцентом на можливі вибори 2026 року. У документі закладено значне підвищення зарплат для лікарів і вчителів, і в політичних кулуарах це розцінюють як цілеспрямований сигнал до виборців.

    За даними інсайдерів, питання фінансування Центральної виборчої комісії (ЦВК) у проєкті бюджету опинилося поза пріоритетом: на її потреби суттєвих коштів не закладено. Утім у політичних колах наголошують, що це «вторинне» питання в порівнянні з візуальними кроками — підвищенням доходів категорій, чия підтримка може вирішувати результати голосувань на місцях.

    Підвищення зарплат медикам і педагогам у бюджеті відіграє дві ролі одночасно: соціальну та політичну. З одного боку, це відповідь на потреби секторів, що працюють в надзвичайно складних умовах; з іншого — очевидний інструмент донесення позитивних змін до широких груп виборців. Саме тому багато хто у владних кабінетах розглядає ці виплати як механізм мобілізації підтримки напередодні кампанії.

  • У Раді пропонують зупиняти заміну відкликаних депутатів до рішення суду

    У Раді пропонують зупиняти заміну відкликаних депутатів до рішення суду

    Група народних депутатів, серед яких Іван Крулько («Батьківщина»), а також представниці «Слуги народу» Аліна Загоруйко та Олена Шуляк, зареєструвала у Верховній Раді законопроект №13618. Документ передбачає обмеження повноважень територіальних виборчих комісій (ТВК) у випадках відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.

    Проєкт закону пропонує заборонити ТВК ухвалювати рішення про заміщення відкликаних депутатів до моменту, коли суд остаточно розгляне всі спори щодо правомірності відкликання. Це означає, що наступний кандидат зі списку не зможе отримати мандат, доки триває судовий процес.

    У документі також пропонується:

    • чітко визначити момент припинення та момент поновлення повноважень відкликаного депутата;

    • запровадити спеціальну спрощену та скорочену процедуру розгляду таких справ адміністративними судами, щоб уникнути затягування процесу;

    • зобов’язати Центральну виборчу комісію визнавати обраним і реєструвати депутата у разі бездіяльності ТВК;

    • встановити строки, у які ТВК зобов’язані ухвалювати рішення про заміщення мандата.

    Ініціатори переконані, що ці зміни дозволять усунути правову невизначеність як для відкликаних депутатів, так і для кандидатів, які можуть замістити їх у місцевих радах, та зроблять процедуру прозорішою і менш політизованою.

  • Без Арестовича: виїзд за кордон закриває шлях до виборів

    Без Арестовича: виїзд за кордон закриває шлях до виборів

    Голова Центральної виборчої комісії України Олег Діденко пояснив, хто може брати участь у президентських та парламентських виборах. За його словами, громадяни, які виїхали за кордон і отримали статус тимчасового захисту в інших країнах, не мають права висувати свої кандидатури.

    Чому Арестович не зможе балотуватися?

    В інтерв’ю для видання “Українська правда” Діденко зазначив, що згідно з Конституцією України та Виборчим кодексом, кандидати повинні постійно проживати в країні протягом останніх 5 або 10 років, залежно від виду виборів.

    “Станом на зараз, особи, які виїхали за кордон і отримали там тимчасовий захист, не можуть балотуватися. Це стосується як президентських, так і парламентських виборів”, – заявив він.

    Таким чином, Олексій Арестович, який протягом війни виїхав за кордон, не зможе взяти участь у виборчій кампанії.

    Чи є винятки?

    Діденко пояснив, що існують винятки для тих, хто покинув Україну на навчання, лікування або у відрядження. Якщо термін перебування за кордоном не перевищує 180 днів на рік або 90 днів поспіль, то це не вважається перериванням проживання в Україні.

    Що з членами заборонених партій?

    Окремо голова ЦВК прокоментував ситуацію з політиками, які були членами заборонених партій або перебувають під санкціями Ради національної безпеки і оборони.

    •  Партії, діяльність яких заборонена судовими рішеннями, не можуть висувати кандидатів.
    • Особи, які перебувають під санкціями РНБО, формально не мають прямої заборони на участь у виборах.

    Коли можуть відбутися вибори?

    За даними видання The Economist, посилаючись на джерела в українському уряді, вибори президента України можуть пройти вже в липні 2025 року.

    Якщо це станеться, багато політичних фігур, які наразі перебувають за кордоном, опиняться поза виборчим процесом.

  • Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Попри війну та складну економічну ситуацію, зарплати українських держслужбовців зросли на 40,9%, і тепер у середньому становлять 54,4 тис. грн. Це втричі більше, ніж середня заробітна плата по країні, яка у 2024 році склала 21,5 тис. грн.

    За інформацією ЗМІ, найвищі зарплати отримують чиновники Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Рахункової палати, Апарату Верховної Ради, НАЗК та ЦВК. Оклади в цих структурах досягають 217-280 тис. грн на місяць.

    різне dqdiuzixeieeant

    Водночас чисельність держслужбовців скоротилася майже на 30%, але фонд їхньої оплати праці зріс до 188 млрд грн. Це викликає запитання щодо ефективності використання бюджетних коштів, адже в той час, коли значна частина українців змушена економити, доходи чиновників лише збільшуються.

  • ЦВК відновила доступ до інформації про вибори

    ЦВК відновила доступ до інформації про вибори

    У січні 2025 року Центральна виборча комісія (ЦВК) відновила доступ до інформації про вибори, який був закритий із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це повідомив рух “Чесно”.

    Що змінилося?

    На сайті ЦВК тепер доступні дані про:

    • Обраних депутатів різних рівнів;
    • Склади виборчих комісій;
    • Результати президентських, парламентських і місцевих виборів за різні роки.

    До цього часу інформацію про балотування можна було отримати лише через архіви, а багато сторінок із даними не збереглися у веб-архівах. Це значно ускладнювало пошук інформації про кандидатів, партії та результати голосування.

    ЦВК також працює над поетапним відновленням функціонування Державного реєстру виборців. За словами заступника голови ЦВК Сергія Дубовика, вже діє система періодичного оновлення даних про виборців, а наступним етапом стане відкриття доступу до перевірки виборчої адреси.

    Водночас відновлення роботи реєстру відбувається поступово з урахуванням кібербезпеки. Дубовик зазначив, що остаточне відновлення стане можливим після дозволу від кіберфахівців.

    Відновлення доступу до виборчої інформації стало важливим кроком для забезпечення прозорості виборчого процесу та роботи аналітиків. Зокрема, рух “Чесно” активно використовує ці дані для наповнення профілів “Політхабу” та “Реєстру зрадників”.

    Цей крок є важливим сигналом повернення України до нормалізації виборчого процесу навіть в умовах війни. Відновлення роботи реєстру виборців та доступу до виборчої інформації підвищує рівень довіри до виборчих органів і сприяє підготовці до майбутніх виборів.

  • Нардепи звільнили члена ЦВК Буглака, який отримував зарплату, сидячи в Маямі

    Нардепи звільнили члена ЦВК Буглака, який отримував зарплату, сидячи в Маямі

    У серпні 2023 року журналісти опублікували розслідування, в якому зазначили, що Юрій Буглак, член Центральної виборчої комісії, виїхав з України за 12 днів до повномасштабного вторгнення і з того часу не повертався. За даними журналістів, він перебуває з родиною у штаті Флорида, США, біля Маямі. Виявилося, що протягом 2022 року Буглак отримав значні фінансові виплати, у тому числі зарплату та матеріальну допомогу з державного бюджету “для вирішення соціально-побутових питань”, на суму понад півтора мільйона гривень. За даними розслідування, весною 2023 року він взяв декретну відпустку, зберігаючи свою посаду.

    Наступного дня після публікації розслідування Буглак подав заяву про відставку, проте вона не довго розглядалася в профільному комітеті Верховної Ради. У результаті, Верховна Рада України ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК. Голосування підтримали 300 депутатів. Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін підтвердили це рішення.

    Наприкінці 2023 року президент України подав подання до парламенту з метою звільнення Юрія Буглака з посади. Це подання було зроблене на підставі заяви від самого Буглака. У грудні цього ж року його підтримав профільний комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Після цього голова цього комітету, Оксана Шуляк, зареєструвала проєкт звільнення члена ЦВК.

    Незважаючи на два повторних запрошення очільника Центральної виборчої комісії, Олега Діденка, на засідання комітету для надання пояснень, засідань за його участю так і не відбулося. Народний депутат Віталій Безгін пояснив, що причиною цього була “відсутність кворуму депутатів”.

    Відразу після публікації розслідування у серпні 2022 року фракція “Європейська солідарність” заявила, що підтримає постанову Верховної Ради про звільнення Буглака.

    У згаданому матеріалі було зазначено, що у месенджері Telegram Юрій Буглак є учасником групи “Барахолка Майамі”, тоді як його дружина приєдналася до групи “Живем в Майами, говорим по-русски”. Вона ділилася зображеннями з містечка Голлівуд, розташованого на узбережжі Атлантичного океану в передмісті Маямі.

    У своєму коментарі для проекту “Схеми” Буглак відзначив, що має “особисті обставини” і, на його переконання, не порушував українських законів, оскільки виїхав до вторгнення, а з початком  подій ЦВК перейшла на дистанційну роботу.

    Третього лютого, два дні після виїзду Буглака, президент Володимир Зеленський закликав всіх представників держави повернутися в Україну протягом 24 годин. Проте, на думку члена ЦВК, це не стосувалося його.

    Юрій Буглак, який з 2019 року є членом Центральної виборчої комісії (ЦВК), має багатобічний досвід у різних сферах. Він є колишнім головним юридичним радником кондитерської корпорації “Roshen” і ексдепутатом Верховної ради від партії “Блок Петра Порошенка”.

    У своїй декларації, яку він подав на початку 2024 року, Буглак зазначив, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру в Сполучених Штатах Америки.

    На момент 2023 року в Україні Буглак володів значним майновим портфелем. Під Києвом він мав 4 земельні ділянки загальною площею майже 50 соток. Також він володіє двома будинками – один у Вишгороді на площі 390 квадратних метрів, інший у селі Хотянівка Вишгородського району на площі 85 квадратних метрів. Крім того, він володіє двома квартирами – одна розташована в центрі Києва, інша на Подолі. Його дружина також має дві квартири в столиці. Ці дані обліковуються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.