Daypolitico

Позначка: цифрова інфраструктура

  • Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Російські війська посилюють удари по українській цифровій інфраструктурі. Після серії атак на столичні дата-центри та вузли зв’язку під ударом опинився і головний офіс найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Президент Володимир Зеленський заявив, що мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів.

    Вранці 27 вересня російські сили двічі атакували один із дата-центрів у Києві. За словами Зеленського, після першого удару постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом міська влада повідомила, що в Шевченківському районі внаслідок ранкової атаки травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини.

    Президент пов’язав такі атаки із ширшою кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури України. За його словами, російські війська цілеспрямовано атакують дата-центри та об’єкти зв’язку, прагнучи створити перебої з інтернетом і доступом до цифрових сервісів.

    Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача одним із окремих питань уже був саме захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення захисту таких об’єктів разом із розвитком засобів протидії російським безпілотникам.

    Таким чином, атака 27 вересня стала не окремим епізодом, а продовженням серії ударів, які протягом останніх днів зачепили одразу кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.

    Пошкоджено головний офіс «Київстару»

    Ще одним наслідком ранкової атаки стало пошкодження будівлі головного офісу «Київстару» в Києві.

    У компанії повідомили, що працівники під час удару перебували в укритті, тому серед співробітників постраждалих немає. Фахівці оператора почали оцінювати масштаби пошкоджень будівлі.

    На момент перших повідомлень інформації про масштабні проблеми в роботі мобільної мережі «Київстару» через пошкодження офісу не було.

    При цьому сам факт удару по будівлі найбільшого мобільного оператора відбувається на тлі вже кількаденної серії атак по інфраструктурі, від якої залежить робота інтернет-провайдерів, телеканалів, сайтів та інших цифрових сервісів.

    За кілька днів постраждали одразу кілька дата-центрів

    Ще 25 вересня російський обстріл пошкодив дата-центр одного з найбільших телекомунікаційних операторів України — DataGroup.

    У компанії повідомляли про руйнування інфраструктури майданчика. Водночас працівники дата-центру не постраждали.

    Проблеми виникали й у роботі інших операторів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що російські атаки на Київ пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

    Однією з найбільших втрат став дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик був знищений. Водночас більшість клієнтів MiroHost обслуговувались на закордонній інфраструктурі, що дозволило зберегти роботу значної частини сервісів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори. У деяких випадках проблеми були пов’язані не лише з прямим руйнуванням обладнання, а й із пошкодженням магістральних кабелів та необхідністю терміново перенаправляти трафік резервними каналами.

    Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.

    Що означає удар по дата-центру

    Дата-центр — це фактично великий захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням. Через такі майданчики можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи, інтернет-провайдери та інші цифрові ресурси.

    Тому навіть один удар по великому дата-центру здатен створити проблеми далеко за межами конкретної будівлі.

    Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів, проблемами із сервісами або перевантаженням інших вузлів, через які оператори змушені перенаправляти трафік.

    Водночас поки немає підстав говорити про можливість одночасного повного відключення інтернету по всій Україні.

    Українська мережа значною мірою децентралізована: провайдери мають різні канали зв’язку, резервні маршрути та інфраструктуру у різних містах і країнах.

    Однак серія ударів по великих майданчиках може спричиняти дедалі серйозніші локальні проблеми.

    Росія змінила набір цілей

    Протягом 2026 року російські війська помітно розширили перелік цивільної та критичної інфраструктури, яку регулярно атакують у Києві.

    До традиційних цілей — енергетики, промислових підприємств та логістики — додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри.

    «Ненька інфо» ще 13 вересня писала про формування нового етапу технологічної війни, коли центри обробки даних дедалі частіше стають окремою ціллю атак. Новий етап технологічної війни: удари по дата-центрах та загроза для критичної інфраструктури — «Ненька інфо»

    А під час масштабної атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту — «Ненька інфо»

    Атаки стають повторними

    Окремою проблемою стало те, що російські сили почали здійснювати повторні удари по вже пошкоджених або сусідніх об’єктах.

    27 вересня дата-центр у Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку.

    Повторні удари є особливо небезпечними для ремонтних бригад, рятувальників та працівників інфраструктурних підприємств, які після першої атаки можуть уже працювати на місці.

    Подібні випадки фіксувалися у столиці й раніше. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію, де сталося повторне влучання.

    Реактивні дрони стають окремою загрозою

    Під час атаки 27 вересня Росія знову застосовувала значну кількість реактивних безпілотників.

    За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня російські війська запустили по Україні 170 ударних та імітаційних БпЛА. 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.

    Раніше в Центрі протидії дезінформації пояснювали, що Росія використовує реактивні дрони невеликими групами та хвилями, намагаючись перевантажувати систему ППО та створювати постійний тиск на столицю.

    Чи може Україна залишитися без інтернету

    Попри масштаб пошкоджень, експерти та оператори поки говорять насамперед про локальні перебої, а не про можливість одномоментного загальнонаціонального відключення мережі.

    Але кожна нова атака збільшує навантаження на резервні канали.

    Провайдерам доводиться оперативно переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі та забезпечувати дата-центри автономним живленням.

    Це також збільшує витрати операторів на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист інфраструктури.

    Після останньої серії атак українська влада вже окремо займається захистом об’єктів цифрової інфраструктури. Це питання було винесено навіть на Ставку Верховного головнокомандувача.

    Тож серія ударів наприкінці вересня показує зміну акценту: Росія намагається завдати шкоди не лише електропостачанню чи логістиці, а й інфраструктурі, від якої залежить цифрове життя країни.

    І атаки 27 вересня — два удари по дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» — стали черговим свідченням того, що телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються серед цілей російських дронів.

  • Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Російські удари по Києву пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури, через що частина користувачів зіткнулася з перебоями інтернету. Провайдери повідомляють про знищені дата-центри, пошкоджені магістральні майданчики та кабелі, а строки повного відновлення окремих сервісів поки невідомі.

    Однієї з найбільших втрат зазнав MiroHost. Засновник компанії та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив, що український дата-центр, де розміщувалися потужності сервісу, знищено. Назвати строки його відновлення поки неможливо. Водночас близько 90–95% клієнтів MiroHost обслуговуються на закордонній інфраструктурі, тому для них сервіси продовжують працювати.

    Проблеми виникли й у столичного “Домонет”. Компанія заявила, що внаслідок обстрілів були виведені з ладу кілька магістральних майданчиків та пошкоджена значна кількість кабелю. Орієнтовно стабільну роботу мережі провайдер планував відновити до 21:00 24 вересня.

    Про пошкодження інфраструктури повідомив і Kievnet. Через удар по одному з дата-центрів частина абонентів у центральних районах столиці може тимчасово залишатися без доступу до мережі. Також про проблеми після атак заявив оператор FAUST.

    За повідомленнями провайдерів, упродовж останніх двох днів серйозних пошкоджень також зазнали об’єкти UTELS, «Павутини», Etherlink, Crazy Network та Cityhost. Частина проблем пов’язана не лише з безпосереднім руйнуванням обладнання, а й із необхідністю перенаправляти великі обсяги трафіку через резервні канали.

    Телеком-експерт Анатолій Фроленков заявив, що з початку вересня російські війська системно атакують українські дата-центри й вузли зв’язку. За його оцінкою, пошкодження великих майданчиків може спричиняти локальні перевантаження та нестабільність мереж навіть у провайдерів, чиї об’єкти безпосередньо не постраждали.

    Наслідки вже відчувають і за межами столиці. Провайдер «Дніпронет» у Кам’янському попередив клієнтів про можливі перебої через пошкодження київського дата-центру, де розташовувалося вузлове обладнання кількох операторів.

    На тлі атак галузь також попереджає про можливе подорожчання інтернету: провайдерам доводиться більше витрачати на резервне живлення, дублювання каналів та фізичний захист мереж.

    Поки що йдеться не про загальнонаціональне відключення інтернету, а про локальні перебої та пошкодження окремих вузлів. Однак серія ударів показує, що телекомунікаційна інфраструктура дедалі частіше стає окремою ціллю російських атак.

  • Україна під кіберзахистом ЄС: Брюссель відкрив доступ до екстреної допомоги

    Україна під кіберзахистом ЄС: Брюссель відкрив доступ до екстреної допомоги

    Україну офіційно включено до Резерву кібербезпеки Європейського Союзу, що відкриває для держави новий рівень доступу до екстреної технічної допомоги у випадку масштабних кіберінцидентів і фактично інтегрує її у спільну європейську систему швидкого реагування на цифрові загрози. Відповідне рішення ухвалила Рада Європейського Союзу, а про запуск механізму та його розширення на Україну повідомили в Європейській комісії, наголосивши на посиленні стратегічної кіберспівпраці з партнерами, які стикаються з постійним тиском у цифровому просторі.

    Резерв кібербезпеки ЄС є частиною ширшої архітектури цифрової оборони Євросоюзу і функціонує як інструмент оперативного реагування на серйозні або транскордонні кібератаки. Його робота координується Європейським агентством з кібербезпеки ENISA, яке відповідає за залучення перевірених приватних постачальників кіберпослуг, здатних у найкоротші терміни підключатися до інцидентів у державах-членах або країнах-партнерах. Йдеться про експертні команди реагування, які можуть допомагати у локалізації атак, відновленні зламаних систем, аналізі шкідливого програмного забезпечення та посиленні захисту критичної інфраструктури.

    Фактично цей механізм створений для того, щоб у разі масштабної кібератаки жодна країна не залишалася наодинці з кризою цифрової безпеки. Україна, яка вже протягом багатьох років перебуває під постійним кібертиском, зокрема з боку Росії, отримує через це рішення додатковий інструмент швидкого доступу до європейських ресурсів кіберзахисту. У разі потреби держава зможе активувати екстрену підтримку і залучати фахівців ЄС для реагування на інциденти державного масштабу або атаки на критичні системи, включно з енергетикою, зв’язком, державними реєстрами чи фінансовими сервісами.

    У Європейській комісії підкреслюють, що розширення Резерву на Україну є частиною більш широкої стратегії зміцнення цифрової безпеки всього європейського простору та його партнерів. В Брюсселі зазначають, що сучасні кіберзагрози не мають кордонів, а отже відповідь на них також має бути спільною і скоординованою. У цьому контексті Україна розглядається як один із ключових партнерів ЄС у сфері кіберстійкості, який має значний практичний досвід протидії масованим атакам і може одночасно отримувати і передавати експертизу.

    Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен заявила, що включення України до Резерву кібербезпеки ЄС є проявом спільної відповідальності та солідарності у цифровій сфері. За її словами, у час, коли кібератаки стали постійним інструментом політичного та військового тиску, особливо важливо формувати єдиний простір реагування, де партнери можуть швидко допомагати одне одному без бюрократичних затримок і технічних бар’єрів.

    Європейський Резерв кібербезпеки вже використовується як інструмент швидкого реагування всередині ЄС, а також поступово розширюється на країни-партнери. Раніше до нього була включена Молдова, яка приєдналася у 2024 році в межах європейського Закону про кіберсолідарність. Розширення на Україну продовжує цю логіку формування спільного цифрового простору безпеки, де критична інфраструктура різних держав захищається за єдиними стандартами і за підтримки спільних ресурсів.

    Для України це рішення має не лише технічне, але й політичне значення, оскільки воно фактично підтверджує поглиблення інтеграції держави у безпекові та цифрові механізми ЄС. Йдеться про поступове наближення до стандартів кіберзахисту Євросоюзу, підвищення стійкості державних систем і створення додаткових гарантій швидкого реагування у кризових ситуаціях. У практичному вимірі це означає, що Україна отримує ще один рівень підтримки у протидії кіберзагрозам, які в умовах сучасної війни часто супроводжують і доповнюють військові дії.

    Таким чином, включення України до Резерву кібербезпеки ЄС можна розглядати як черговий крок у формуванні спільної європейської системи безпеки, де цифровий вимір стає таким же важливим, як і традиційна оборона. Це рішення закріплює роль України як активного учасника європейської кібербезпекової архітектури та підкреслює зростаючу взаємозалежність у сфері захисту від сучасних цифрових загроз.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.

  • WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    WSJ: Google і SpaceX планують дата-центри в космосі

    Google і SpaceX ведуть попередні переговори щодо запуску дата-центрів у космосі на навколоземній орбіті, які можуть використовуватися для обробки великих масивів даних та розвитку систем штучного інтелекту. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.

    За даними видання, потенційна співпраця між двома технологічними гігантами розглядається як частина ширшої гонки за інфраструктуру для ШІ, де ключовим фактором стає доступ до дешевих і масштабованих обчислювальних потужностей. Орбітальні дата-центри в цьому контексті подаються як довгострокова альтернатива наземним об’єктам, які потребують значних земельних ресурсів, електроенергії та часто стикаються з локальним спротивом громад.

    Ідея розміщення серверних потужностей у космосі не є новою, однак останніми роками вона отримала новий імпульс через стрімкий розвиток штучного інтелекту і різке зростання попиту на обчислювальні ресурси. За задумом, орбітальні дата-центри могли б використовувати сонячну енергію без атмосферних втрат, а також уникати обмежень, пов’язаних із охолодженням обладнання на Землі. Водночас аналітики зазначають, що ці переваги наразі значною мірою теоретичні, тоді як витрати на запуск і обслуговування обладнання в космосі залишаються надзвичайно високими.

    Переговори між Google і SpaceX відбуваються на тлі активного розширення космічного бізнесу компанії Ілона Маска. За даними WSJ, SpaceX готується до потенційного первинного розміщення акцій (IPO) з оцінкою близько 1,75 трлн доларів, і концепція орбітальних дата-центрів може стати однією з ключових частин інвестиційної історії компанії. У цій моделі космос розглядається не лише як транспортна інфраструктура, а як майбутня платформа для обчислювальних технологій.

    Додатковим контекстом є нещодавня активність у сфері ШІ-інфраструктури. Повідомляється, що минулого тижня компанія Anthropic уклала угоду зі SpaceXAI (раніше пов’язаною з xAI) щодо використання обчислювальних ресурсів дата-центру в Мемфісі, штат Теннессі. У перспективі це може стати основою для розширення співпраці у напрямку космічних обчислювальних систем, де частина навантаження буде перенесена за межі Землі.

    Google, у свою чергу, паралельно веде консультації з іншими гравцями космічного ринку, оцінюючи технічну та економічну доцільність створення орбітальної інфраструктури. Компанія також розвиває власну ініціативу Project Suncatcher, в рамках якої планується запуск експериментальних супутників до 2027 року. Цей проєкт розглядається як перший крок до перевірки можливості розміщення обчислювальних систем у космосі.

    Ілон Маск уже неодноразово публічно підтримував концепцію орбітальних дата-центрів, стверджуючи, що вони можуть у перспективі стати дешевшими за наземні рішення. Серед потенційних переваг називають відсутність потреби у великих земельних ділянках, мінімізацію бюрократичних обмежень і доступ до стабільного сонячного живлення. Водночас критики підкреслюють, що навіть із урахуванням технологічного прогресу наземні дата-центри наразі залишаються значно дешевшими та практичнішими, особливо з огляду на складність запуску, ремонту та модернізації обладнання на орбіті.

    Окремо зазначається, що Google ще у 2015 році інвестувала близько 900 мільйонів доларів у SpaceX, що стало одним із перших стратегічних кроків у напрямку співпраці між компаніями. Нові переговори можуть свідчити про поглиблення цього партнерства та формування нового ринку — космічної обчислювальної інфраструктури.

    Аналітики наголошують, що навіть якщо проєкт залишиться на рівні концепції або експериментів, сама поява таких ініціатив свідчить про фундаментальну зміну підходів до розвитку цифрової інфраструктури. У майбутньому конкуренція між технологічними компаніями може переміститися не лише між країнами чи дата-центрами на Землі, а й у навколоземний простір, де формуватиметься новий сегмент глобальної економіки даних.

  • “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    Один із найбільших поштово-логістичних операторів України — Нова пошта — повідомив про масштабну DDoS-атаку на свої цифрові системи, через яку користувачі могли зіткнутися з перебоями у роботі застосунку та онлайн-сервісів компанії. Про кібератаку оператор офіційно заявив у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що ситуація перебуває під контролем, а ІТ-команда вже активувала резервні схеми для підтримки стабільної роботи сервісів.

    У компанії уточнили, що йдеться саме про DDoS-атаку — тип кібератаки, під час якої сервери навмисно перевантажують величезною кількістю запитів, через що системи можуть працювати повільно, нестабільно або тимчасово ставати недоступними для користувачів. Такі атаки зазвичай не передбачають прямого втручання у внутрішні бази даних чи викрадення інформації, однак здатні суттєво впливати на роботу цифрової інфраструктури великих компаній.

    Через атаку частина клієнтів “Нової пошти” повідомляла про труднощі з входом у мобільний застосунок, оформленням відправлень, відстеженням посилок та використанням окремих онлайн-функцій. У соцмережах користувачі скаржилися на нестабільну роботу сервісів, затримки із завантаженням інформації та тимчасову недоступність окремих функцій додатка.

    У відповідь компанія заявила, що її ІТ-фахівці оперативно почали протидію атаці та перевели частину систем на резервні механізми роботи. У “Новій пошті” також наголосили, що ключові сервіси продовжують працювати, а команда робить усе можливе для повної стабілізації систем у найкоротші терміни.

    Це вже не перший подібний інцидент для компанії за останній час. У квітні “Нова пошта” вже повідомляла про масштабний технічний збій, через який користувачі тимчасово не могли увійти у застосунок або скористатися окремими сервісами. Тоді оператор заявляв про оперативне відновлення роботи після усунення проблем.

    На тлі повномасштабної війни Україна залишається однією з головних цілей кібератак у Європі. Під ударами регулярно опиняються державні сервіси, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та телекомунікаційна інфраструктура. Українські компанії вже кілька років працюють в умовах постійної цифрової загрози та змушені регулярно модернізувати системи кіберзахисту.

    Зокрема, у березні цього року державний Ощадбанк повідомляв про спрацювання протоколів безпеки через підозру на DDoS-атаку. Тоді сервери банку тимчасово відключали для захисту інфраструктури та недопущення перевантаження систем. Подібні інциденти також неодноразово фіксувалися у роботі державних сервісів, банківських застосунків та телекомунікаційних платформ.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що DDoS-атаки часто використовуються не лише для створення технічних проблем, а й як елемент психологічного тиску та спроб дестабілізувати роботу важливих сервісів. Особливо це стосується великих логістичних операторів, які забезпечують доставку товарів, документів і гуманітарних вантажів по всій країні.

    “Нова пошта” сьогодні залишається однією з ключових логістичних компаній України. Мережа оператора охоплює тисячі відділень, поштоматів і пунктів видачі, а сервісами компанії щодня користуються мільйони українців. Після початку повномасштабного вторгнення компанія стала одним із важливих елементів логістичної інфраструктури країни, забезпечуючи доставку товарів, медикаментів, волонтерської допомоги та гуманітарних вантажів навіть у прифронтові регіони.

    На цьому тлі будь-які перебої у роботі цифрових систем компанії одразу викликають значний суспільний резонанс. У соцмережах користувачі активно обговорювали ситуацію та ділилися скриншотами помилок у застосунку. Частина клієнтів також цікавилася, чи можуть затримки у роботі сервісів вплинути на доставку посилок.

    У самій “Новій пошті” наголошують, що фізична логістика та доставка відправлень продовжують працювати у штатному режимі, а команда ІТ-фахівців цілодобово працює над ліквідацією наслідків атаки. Компанія також подякувала користувачам за терпіння та розуміння у зв’язку з тимчасовими труднощами.

    Фахівці з кібербезпеки підкреслюють, що український бізнес фактично живе в умовах постійної цифрової війни, а масштабні компанії на кшталт “Нової пошти” є пріоритетними цілями для хакерських атак через їхню роль у забезпеченні стабільної роботи економіки та критично важливої логістики країни.

  • Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    Росія хоче зробити інтернет платним і закрити VPN: готують масштабні зміни

    У Росії готують масштабну реформу цифрової сфери, яка може суттєво змінити принципи доступу до інтернету та посилити державний контроль над мережею. Йдеться про комплекс ініціатив Міністерства цифрового розвитку РФ, які передбачають нову модель тарифікації інтернет-трафіку, перегляд системи ліцензування провайдерів та фактичну централізацію ринку телекомунікацій. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, ключовим елементом нової політики може стати запровадження окремої плати за використання міжнародного інтернет-трафіку для абонентів мобільного зв’язку. Орієнтовно йдеться про тариф на рівні близько 2 доларів за гігабайт. Формально така зміна може подаватися як оновлення тарифної системи або адаптація ринку до нових економічних умов, однак аналітики вважають, що реальна мета полягає у створенні фінансових бар’єрів для використання VPN-сервісів і обходу державних обмежень в інтернеті.

    У разі реалізації такої моделі значна частина трафіку користувачів може автоматично класифікуватися як міжнародна передача даних, навіть якщо людина користується звичайними сервісами, переглядає новини або стрімінгові платформи, які фізично можуть бути розміщені за межами Росії. Це означає, що для активних користувачів інтернету витрати можуть суттєво зрости, особливо якщо VPN буде постійно увімкнений у фоновому режимі. За оцінками, середній користувач споживає близько 25–30 гігабайтів даних на місяць, і за новими тарифами це може призвести до значного фінансового навантаження.

    Паралельно з тарифними змінами російська влада просуває реформу ліцензування у сфері телекомунікацій. Замість нинішніх 17 типів ліцензій планується залишити лише три базові категорії, але при цьому значно підвищити вимоги до фінансової спроможності компаній, які хочуть працювати на ринку. Така зміна, за оцінками аналітиків, може призвести до різкого скорочення кількості операторів зв’язку.

    У Росії зараз працюють понад чотири тисячі провайдерів широкосмугового доступу, однак після запровадження нових правил більшість із них можуть втратити можливість продовжувати діяльність. Це стосується насамперед малих регіональних компаній, локальних інтернет-провайдерів та операторів кабельного телебачення. У Служба зовнішньої розвідки України прогнозують, що понад 90% таких гравців можуть або припинити роботу, або бути поглинутими великими федеральними структурами.

    У результаті ринок може бути консолідований навколо кількох великих операторів, які матимуть значно тісніші зв’язки з державними структурами. Це, як зазначається у звітах, фактично означатиме подальшу централізацію контролю над інтернет-інфраструктурою та зменшення конкуренції у сфері телекомунікацій.

    Окремо звертається увага на технічні труднощі впровадження нової системи. Російські оператори зв’язку вже повідомили, що не готові до настільки швидкого переходу на нову модель тарифікації та попросили відтермінування щонайменше до 1 вересня. Це свідчить про те, що навіть всередині галузі існують сумніви щодо реалістичності запропонованих змін у короткостроковій перспективі.

    Аналітики зазначають, що паралельне запровадження фінансових обмежень на інтернет-трафік і скорочення кількості провайдерів може суттєво змінити цифровий ландшафт Росії. У довгостроковій перспективі це може призвести до більш жорсткого контролю держави над інформаційними потоками, обмеження доступу до зовнішніх ресурсів і зниження рівня цифрової конкуренції.

    У контексті цих змін експерти нагадують, що російська влада вже протягом кількох років послідовно посилює регулювання інтернету, розширює інструменти моніторингу онлайн-активності та обмежує доступ до окремих платформ. Нові ініціативи можуть стати наступним етапом цієї політики, спрямованої на більш глибоку інтеграцію цифрової інфраструктури з державним управлінням.

    На цьому тлі дискусія про баланс між безпекою, економічною ефективністю та свободою доступу до інформації в Росії лише загострюється, а запропоновані зміни вже зараз викликають занепокоєння щодо майбутнього розвитку інтернет-ринку та цифрових прав користувачів у країні.