Daypolitico

Позначка: цивільний захист

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Польща різко прискорює розбудову системи цивільного захисту у прикордонних з Україною регіонах на тлі дедалі частіших російських ударів по західних областях України. До кінця 2026 року лише у Люблінському воєводстві кількість автоматизованих сирен повітряної тривоги має перевищити тисячу, тоді як ще на початку 2024 року дистанційно керованих сирен у регіоні було близько 30.

    Про масштабне розширення мережі повідомив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський під час заходів у Любліні. За даними польського МВС, зараз у воєводстві працюють уже майже 350 сирен, які можуть бути активовані дистанційно. До кінця року їхню кількість планують збільшити більш ніж утричі.

    Важливе уточнення: у повідомленнях частини українських медіа йдеться про понад тисячу сирен «на східному кордоні Польщі». Однак офіційна заява Кєрвінського стосується конкретно Люблінського воєводства, значна частина якого безпосередньо межує з Волинською та Львівською областями України.

    Польська влада прямо пов’язує прискорення цих робіт із російською повітряною кампанією проти України. За словами глави МВС, Росія змінила характер атак і дедалі частіше застосовує ракети та реактивні безпілотники неподалік польсько-українського кордону. У Варшаві вважають, що це збільшує ризик появи небезпечних повітряних об’єктів уже поблизу польської території.

    Польське МВС також офіційно заявляє, що зі зростанням масштабів російських атак на захід України підвищується ризик порушення повітряного простору Польщі. Саме тому в Люблінському та Підкарпатському воєводствах проводять спеціальні тренування для населення — людей навчають розпізнавати сигнали тривоги, правильно реагувати на попередження та шукати найближчі безпечні місця.

    19 вересня такі навчання охопили понад 500 пожежних частин і підрозділів добровільної пожежної охорони у Люблінському та Підкарпатському воєводствах. Польська влада заявляє, що загалом у межах Академії захисту населення та цивільної оборони вже відбулося близько трьох тисяч подібних заходів.

    Розбудовують не тільки мережу сирен. У Люблінському воєводстві вже визначили близько 3,5 тисячі місць, які можуть використовуватися населенням для укриття в кризовій ситуації. Державна пожежна служба разом із воєводською адміністрацією планує спеціально їх позначати, щоб люди могли швидко зрозуміти, куди прямувати після сигналу небезпеки.

    На заходи цивільного захисту та оборони населення Люблінщина у 2026 році отримала близько 300 млн злотих. Кошти спрямовуються, зокрема, на системи оповіщення, захисну інфраструктуру та підготовку місць укриття.

    Одночасно Польща розвиває цифрові канали попередження. Польське радіо повідомляє, що влада працює над розширеною системою сповіщень і спеціальними рішеннями, які мають доповнювати традиційні сирени. У країні вже використовується система Alert RCB, через яку мешканцям конкретних регіонів надсилають SMS із попередженнями про небезпеку.

    На початку вересня ця система вже використовувалася саме через російські удари по Україні. 5 вересня жителі Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали повідомлення про російську повітряну атаку на території України та роботу польської авіації. Після завершення загрози їм надіслали нове повідомлення, що небезпеки для території Польщі немає. Подібний Alert RCB застосовували і 10 вересня.

    Таким чином, нова система складається вже не тільки із сирен. Польща намагається об’єднати автоматичне оповіщення, мобільні повідомлення, навчання населення, мережу укриттів і роботу кризових служб у єдину модель реагування.

    Причиною такого прискорення стали й події безпосередньо біля польського кордону.

    13 вересня Росія атакувала район міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Як раніше писала Nenka.info, один із російських безпілотників уразив автозаправну станцію приблизно за два кілометри від кордону Польщі. Крім того, на залізничній станції Ягодин було пошкоджено локомотив пасажирського потяга «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно евакуювали в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    За кілька днів ситуація повторилася: російський безпілотник вибухнув приблизно за чотири кілометри від території Польщі. Про цей інцидент також повідомляла Nenka.info.

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Польща паралельно посилює і безпосередньо охорону державного кордону з Україною. Урядовий план передбачає будівництво електронної системи захисту сухопутної ділянки кордону. Офіційні матеріали польського уряду підтверджують, що у 2026 році триває процедура закупівель для відповідної інфраструктури.

    За даними Польського радіо, понад 100 кілометрів польсько-українського кордону планують додатково обладнати електронними засобами спостереження. Йдеться, зокрема, про камери та датчики руху.

    Таким чином, Варшава фактично формує одразу два рівні захисту. Перший стосується самого кордону — його спостереження, контролю та виявлення потенційних загроз. Другий спрямований уже на цивільне населення: сирени, SMS-попередження, укриття та навчання людей на випадок повітряної небезпеки.

    Це не означає, що Польща очікує неминучого прямого нападу. Офіційні повідомлення польської влади формулюють ситуацію як необхідність підготувати систему цивільного захисту до ризиків, які виникають через війну безпосередньо за кордоном країни. Однак сама швидкість розширення мережі показова: від приблизно 30 дистанційно керованих сирен на початку 2024 року до понад тисячі запланованих наприкінці 2026-го лише в одному прикордонному воєводстві.

    Польща дедалі частіше переводить цивільну оборону з теоретичних планів у практичну площину. Після ударів по району Ягодина російські ракети й безпілотники для польських служб уже не є загрозою, що існує далеко на сході України. Вони можуть з’являтися буквально за кілька кілометрів від польської території — і саме до такого сценарію Варшава тепер готує прикордонні регіони.

  • У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    У Києві з’явилася петиція з пропозицією змінити роботу вуличних гучномовців під час повітряних тривог у нічний час. Авторка звернення не пропонує скасовувати сигнали небезпеки — йдеться про зменшення їхньої гучності під час комендантської години, зміну способу оголошення відбою та синхронізацію гучномовців у районах, де їхні сигнали накладаються один на одного.

    Ініціатива з’явилася на тлі суттєвої зміни самої системи повітряного оповіщення у столиці. З 6 вересня в Києві запровадили диференційовані сигнали залежно від характеру загрози: «Дронова небезпека», «Масована дронова загроза», «Ракетна загроза» та «Ракетно-дронова загроза». Окреме повідомлення «Відбій» означає, що на цей момент для міста не зафіксовано жодної з цих небезпек.

    Авторкою петиції є Анастасія Ковалевська. Вона пропонує змінити алгоритм роботи саме зовнішньої системи оповіщення уночі, коли через серії атак дронів сирени та голосові повідомлення можуть звучати по кілька разів за ніч.

    У Києві хочуть зробити нічні сирени тихішими: що пропонують змінити

    Що саме пропонують змінити

    Ініціатива складається з кількох пунктів.

    По-перше, у нічний час пропонують зменшувати гучність вуличних гучномовців до мінімально достатнього рівня, щоб сигнал залишався чутним, але не працював на повну потужність біля житлових будинків.

    По-друге, авторка петиції пропонує окремо переглянути нічне оголошення відбою повітряної тривоги. Його пропонують або робити тихішим, або взагалі не вмикати через зовнішні гучномовці в певний період доби.

    Ключове уточнення: це не означає відмову від самого сигналу про початок небезпеки. Навпаки, авторка наголошує, що попередження про загрозу має зберігатися.

    По-третє, у петиції порушується проблема несинхронної роботи гучномовців. У щільно забудованих районах мешканці можуть чути одне й те саме повідомлення кілька разів із різницею в одну-дві хвилини.

    Як приклад у зверненні згадується район Позняків та вулиця Анни Ахматової.

    Чому проблема стала особливо помітною саме зараз

    За словами авторки петиції, зміна тактики російських атак призвела до того, що в окремі ночі у столиці можуть оголошувати п’ять-шість тривог.

    Оскільки зовнішня система повідомляє як про початок небезпеки, так і про її завершення, загальна кількість гучних сигналів під вікнами може бути ще більшою.

    Особливо гостро, за аргументами авторки, це відчувають родини з маленькими дітьми. У зверненні йдеться про те, що дитина може прокидатися не лише від сигналу початку тривоги, а й від такого ж гучного повідомлення про відбій.

    Водночас у Києві під час комендантської години мешканці все одно отримують повідомлення про повітряну небезпеку через мобільні застосунки та інші канали.

    Про який саме час ідеться

    Після останніх змін комендантська година в Києві діє з 01:00 до 05:00. Це підтверджує офіційний портал столиці. У цей період містянам заборонено перебувати на вулицях і пересуватися транспортом без спеціальних перепусток, за винятком прямування до укриття під час повітряної тривоги.

    Саме цей нічний період і є логічним орієнтиром для запропонованого зменшення гучності.

    Тобто йдеться не про повне «вимкнення сирен у Києві», а про можливу адаптацію зовнішнього звукового оповіщення з 01:00 до 05:00.

    Система оповіщення у столиці й так зараз змінюється

    Петиція з’явилася в момент, коли Київ уже переходить на нову модель інформування мешканців про повітряні загрози.

    З 6 вересня у місті запрацювало диференційоване оповіщення. Жовтий рівень означає дронову небезпеку, а червоний — масовану дронову, ракетну або комбіновану ракетно-дронову загрозу.

    КМДА повідомляла 11 вересня, що близько 70% території столиці вже охоплено системою диференційованих сигналів. До кінця року планують модернізувати ще 50 гучномовців.

    Офіційно система цивільного захисту використовує зовнішні гучномовці як один із основних каналів доведення інформації до населення під час надзвичайних ситуацій. Водночас повідомлення також передаються через радіо, телебачення, мобільні сервіси та інші канали.

    Nenka.info вже писала про зміну системи тривог

    Ця петиція фактично є продовженням ширшої перебудови правил безпеки у столиці.

    Раніше Nenka.info детально писала про нову диференційовану систему повітряних тривог у Києві. У матеріалі пояснювалося, чим відрізняються «жовтий» і «червоний» рівні небезпеки та як місто намагається перейти від однакової реакції на будь-яку загрозу до більш гнучкої моделі.

    Також Nenka.info повідомляла, що з 10 вересня Київ перейшов на новий режим роботи метро, мостів і комендантської години.

    Ще раніше Рада оборони столиці зверталася до уряду з пропозицією оновити протоколи безпеки, зокрема правила руху мостами та режим комендантської години. Про це писала і Nenka.info у матеріалі про масштабні зміни правил безпеки під час тривог.

    Тривоги вже впливають на роботу всього міста

    Часті сигнали повітряної небезпеки впливають не лише на сон мешканців.

    Наприклад, Nenka.info писала, що в серпні тривоги припали на 11,6% робочого часу столичних торговельних центрів, тоді як у липні цей показник становив лише 3,3%. В останній тиждень серпня в години роботи ТРЦ у столиці зафіксували вже 34 тривоги.

    Після переходу на диференційовану систему частина торговельних центрів почала продовжувати роботу під час «жовтого» рівня — дронової небезпеки.

    Це показує загальну тенденцію: столиця намагається не відмовлятися від безпекових механізмів, а зробити їх точнішими та менш руйнівними для повсякденного життя.

    Петиція про нічні гучномовці вписується у ту саму логіку.

    Петиція ще нічого не змінює

    Важливо, що подання петиції не означає автоматичної зміни правил.

    Щоб Київська міська рада розглянула електронне звернення, воно має набрати необхідну кількість голосів. За даними, наведеними у публікації «Телеграфу», для цього потрібно 6000 підписів.

    Станом на момент публікації звернення підтримали 671 людина, а до завершення збору залишалося 43 дні.

    Навіть якщо петиція набере необхідну кількість голосів, це означатиме лише її офіційний розгляд. Київрада та відповідальні служби мають оцінити, чи можна реалізувати запропоновані зміни без зниження рівня безпеки населення.

    Це особливо важливо, оскільки зовнішні сирени та гучномовці залишаються резервним каналом оповіщення для людей, які можуть не мати смартфона, вимкнути мобільний інтернет, спати без телефона поруч або не отримати push-повідомлення.

    Що може змінитися на практиці

    Якщо ідею підтримають, найбільш імовірним сценарієм є не вимкнення системи, а її точніше налаштування.

    Зокрема, потенційно можна окремо регулювати рівень гучності в нічний час, синхронізувати сусідні гучномовці та змінити алгоритм озвучення відбою.

    Але поки це лише пропозиція авторки електронної петиції.

    Офіційного рішення Київради чи КМДА про вимкнення або зменшення гучності нічних сирен наразі немає.

    Тому твердження, що у Києві вже вирішили відключати повітряну тривогу з 01:00 до 05:00, неправильне. На цьому етапі йдеться лише про громадську ініціативу щодо зміни роботи зовнішніх гучномовців у нічний період.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • Телефони жителів Сум раптово подадуть гучний сигнал: влада назвала дату і причину

    Телефони жителів Сум раптово подадуть гучний сигнал: влада назвала дату і причину

    У Сумах та Сумському районі проведуть планове тестування системи оперативного інформування населення. У визначений проміжок часу на мобільні телефони людей, які перебуватимуть у зоні перевірки, надійде спеціальне тестове повідомлення, що супроводжуватиметься гучним звуковим сигналом.

    Перевірка відбудеться у четвер, 23 липня 2026 року, з 11:00 до 14:00. Сигнал може пролунати у будь-який момент протягом цих трьох годин, тому жителів міста та району закликають заздалегідь врахувати це і не панікувати. Йдеться виключно про тестування, яке не свідчитиме про виникнення реальної надзвичайної ситуації чи безпосередньої загрози.

    За інформацією Сумської обласної військової адміністрації, повідомлення отримають мобільні телефони, які на момент перевірки перебуватимуть на території Сум і Сумського району. Сповіщення автоматично з’явиться на екрані пристрою, навіть якщо телефон заблокований або користувач у цей момент працює в іншому застосунку.

    Система оперативного інформування працює на основі технології Cell Broadcast. Вона дає змогу одночасно передавати попередження великій кількості абонентів, які перебувають у зоні дії визначених базових станцій мобільного зв’язку. На відміну від звичайного SMS, таке повідомлення не надсилається окремо кожному номеру, а транслюється одразу всім сумісним пристроям у конкретній місцевості.

    Однією з головних особливостей цієї технології є швидкість. У разі реальної небезпеки повідомлення можна спрямувати населенню окремого міста, району, області або всієї країни. Під час попередніх загальнонаціональних випробувань інформація надходила на телефони приблизно через 20–30 секунд після її відправлення.

    Такі сповіщення зазвичай супроводжуються різким і достатньо гучним звуком, який має привернути увагу людини навіть у шумному приміщенні або тоді, коли вона не дивиться на екран. За інформацією ДСНС, сигнал може відтворюватися навіть у разі вимкненого звуку на смартфоні. Саме тому влада заздалегідь попереджає населення про тестування, аби несподіване повідомлення не спричинило паніку.

    Після появи сповіщення користувачеві достатньо прочитати текст і закрити повідомлення. Під час запланованого тесту 23 липня виконувати додаткові дії, залишати приміщення або прямувати в укриття лише через це повідомлення не потрібно. Водночас перевірка системи не скасовує необхідності реагувати на звичайні сигнали повітряної тривоги або окремі офіційні попередження про реальну загрозу.

    Жителям Сум радять уважно прочитати текст, який з’явиться на екрані. Саме його зміст дасть змогу відрізнити тестове сповіщення від справжнього попередження. Якщо у повідомленні прямо зазначено, що триває перевірка системи, воно не потребує реагування. Якщо ж одночасно буде оголошена повітряна тривога або надійде попередження про удар, необхідно керуватися офіційними рекомендаціями та пройти до найближчого укриття.

    Не всі телефони можуть однаково приймати повідомлення Cell Broadcast. Найкраще технологію підтримують сучасні смартфони, тоді як на старих моделях сигнал може не з’явитися або відображатися інакше. Під час попереднього тестування ДСНС повідомляла, що охоплення населення поступово зростало і досягало приблизно 67%.

    На деяких пристроях приймання екстрених сповіщень залежить від налаштувань операційної системи. У меню телефону можуть бути окремі розділи на кшталт «Екстрені сповіщення», «Сповіщення про надзвичайні ситуації» або «Бездротові екстрені повідомлення». Водночас для більшості користувачів система працює автоматично, тому спеціально реєструватися, встановлювати застосунок чи повідомляти свій номер телефону не потрібно.

    Тестування у Сумах відбуватиметься на тлі підвищеної небезпеки для прикордонного регіону. На початку липня у місті також запровадили додаткове оповіщення про безпосередню загрозу ударів керованими авіаційними бомбами. Воно має доповнювати загальний сигнал повітряної тривоги та попереджати містян, коли російські КАБи можуть прямувати безпосередньо до обласного центру.

    Необхідність удосконалення систем попередження стала особливо актуальною після численних російських атак на Суми. Зокрема, 11 липня російські війська завдали удару трьома керованими авіабомбами по цивільній інфраструктурі міста. Одна з бомб влучила поблизу дороги та зупинки громадського транспорту. Внаслідок атаки загинули люди, серед них 13-річна дівчинка, десятки жителів дістали поранення.

    Через близькість до російського кордону та регулярне застосування авіації й безпілотників час між виявленням загрози та можливим ударом у Сумській області може бути дуже коротким. За таких умов швидкість передачі повідомлення має критичне значення. Cell Broadcast дозволяє інформувати людей без необхідності знати їхні номери телефонів і охоплює всіх абонентів, чиї пристрої підключені до визначених базових станцій.

    Водночас ця система є додатковим, а не єдиним способом оповіщення. Жителям рекомендують стежити за офіційними повідомленнями Сумської ОВА, міської влади, ДСНС та Повітряних сил, а також не вимикати застосунки, які повідомляють про повітряну тривогу.

    Отже, у четвер, 23 липня, у період із 11:00 до 14:00 жителі Сум і Сумського району можуть почути на своїх телефонах гучний незвичний сигнал. Влада наголошує: це буде планова технічна перевірка системи оперативного інформування. Панікувати або виконувати будь-які дії лише через тестове повідомлення не потрібно, однак його варто прочитати, щоб переконатися, що воно справді має навчальний характер.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.

  • Росія не вмикає сирени: розвідка назвала причини

    Росія не вмикає сирени: розвідка назвала причини

    Влада Російської Федерації в низці регіонів дедалі частіше відмовляється вмикати системи оповіщення під час повітряних атак або застосовує їх вибірково, пояснюючи це різними, інколи суперечливими причинами. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, посилаючись на дані щодо ситуації з цивільною безпекою в російських регіонах.

    Згідно з інформацією розвідки, у тимчасово окупованому Криму місцева адміністрація фактично ухвалила підхід, за яким сирени не вмикаються при кожному прольоті безпілотників. Це рішення пояснюється тим, що у разі повноцінного реагування на кожну повітряну загрозу система оповіщення працювала б майже безперервно, до 20–22 годин на добу, що, на думку місцевих чиновників, є «непрактичним» і створює інформаційне перевантаження для населення.

    У Ростовській області відмову від регулярного вмикання сирен обґрунтовують досвідом окупованих територій Донбасу. Тамтешні представники влади стверджують, що звукові сигнали нібито провокують людей масово виходити на вулиці, що, на їхню думку, може підвищувати ризики ураження під час атак. Таким чином, оповіщення розглядається не як елемент безпеки, а як потенційний фактор додаткової загрози.

    У Ярославській області чиновники прямо заявляють, що сирени не вмикаються для того, щоб уникнути панічних настроїв серед населення. У Краснодарському краї пішли іншим шляхом і фактично розділили типи загроз, не прирівнюючи атаки безпілотників до класичних сигналів цивільної оборони, що дозволяє уникати запуску систем оповіщення навіть у разі реальних інцидентів.

    У Рязанській області причиною відмови від частого використання сирен називають ризик «звикання» населення до сигналів. Місцева влада вважає, що надмірна кількість тривог може призвести до зниження уваги громадян і, як наслідок, втрати ефективності самої системи оповіщення.

    Окремо згадуються підмосковні Котельники, де влада, за даними розвідки, відмовилася публічно розкривати розташування бомбосховищ та укриттів. Жителям пообіцяли надати таку інформацію лише у випадку оголошення мобілізації або запровадження воєнного стану, що фактично обмежує доступ до критично важливих даних у мирний час.

    Найбільш показовою у розвідці називають ситуацію в Башкортостані, де місцева влада прямо пов’язала відмову від постійного використання сирен із психологічним станом населення та зростанням споживання антидепресантів. Таким чином чиновники фактично визнали, що регулярні повітряні атаки мають помітний вплив на психоемоційний стан громадян, а публічне оповіщення може посилювати соціальну напругу.

    У Москві та Московській області, як зазначається, жителі регулярно повідомляють про відсутність сигналів тривоги навіть під час атак безпілотників. У відповідь влада пояснює це необхідністю уникнення паніки та збереження керованості інформаційного середовища, стверджуючи, що надмірне оповіщення може створити хаос.

    У Службі зовнішньої розвідки підкреслюють, що всі ці пояснення різних регіонів фактично зводяться до спільної тенденції — небажання публічно демонструвати масштаби загроз та підтримувати стабільний інформаційний фон усередині країни. На думку відомства, це свідчить про зростаючі виклики для системи цивільного захисту РФ в умовах регулярних повітряних атак.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про серію ударів по військовій інфраструктурі Росії, зокрема на тимчасово окупованих територіях, де були уражені об’єкти енергетики, логістики та оборонних систем.

  • «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    Один із найвідоміших підземних торговельних комплексів столиці може кардинально змінити своє призначення. У Києві офіційно підтвердили, що розглядають можливість використання підземного ТЦ «Метроград» як великого паркінгу або об’єкта цивільного захисту населення. Влада міста вже проводить комплексний аналіз правових і технічних можливостей для реалізації такого проєкту.

    Про це повідомив директор КП «Київтранспарксервіс» Олександр Сергєєнков у відповіді на запит журналістів ТСН.ua.

    За його словами, наразі триває підготовчий етап вивчення питання щодо потенційного залучення підземного комплексу до виконання завдань територіальної громади Києва. Йдеться як про створення великого паркувального простору в центрі столиці, так і про можливість використання об’єкта для потреб цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.

    «Метроград» є одним із найбільших підземних торговельних комплексів Києва. Він розташований під Бессарабською площею, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Велика Васильківська та Хрещатик і фактично являє собою розгалужену систему підземних переходів, торговельних галерей та технічних приміщень у самому серці столиці.

    Саме масштабність об’єкта та його розташування роблять його потенційно привабливим для реалізації інфраструктурних проєктів міста. Ідея переобладнання підземних просторів Києва обговорюється вже не перший рік, однак після початку повномасштабної війни питання набуло нового значення через постійну загрозу ракетних і дронових атак.

    У КП «Київтранспарксервіс» наголошують, що жодних остаточних рішень наразі не ухвалено. Перед будь-якими змінами необхідно провести комплексну оцінку об’єкта.

    Зокрема, фахівці мають проаналізувати:

    • правові аспекти використання комплексу;
    • технічний стан споруди;
    • містобудівні обмеження;
    • майнові права власників та орендарів;
    • вимоги безпеки та цивільного захисту.

    За словами Олександра Сергєєнкова, будь-які рішення щодо зміни функціонального призначення «Метрограду» можуть ухвалюватися виключно в межах чинного законодавства та після проходження всіх необхідних процедур.

    Окремий акцент робиться саме на питаннях безпеки. У міській владі зазначають, що через дію воєнного стану Київ зацікавлений у максимально ефективному використанні підземного простору. Одним із пріоритетних напрямків є розширення мережі укриттів та створення додаткових захищених локацій для населення під час повітряних атак.

    Фактично йдеться про можливість перетворення частини підземного комплексу на багатофункціональний об’єкт. У світовій практиці подібні споруди нерідко поєднують функції паркінгу та укриття. У мирний час вони використовуються для розміщення автомобілів, а під час надзвичайних ситуацій можуть швидко переходити в режим захисних споруд.

    Ще раніше про можливість переобладнання підземних торговельних просторів столиці заявляв заступник голови КМДА Костянтин Усов. За його словами, місто має значний резерв підземних площ, які можуть працювати значно ефективніше з точки зору транспортної інфраструктури та безпеки.

    Експерти зазначають, що центральна частина Києва давно відчуває дефіцит паркувальних місць. Водночас створення нових наземних парковок у центрі міста практично неможливе через щільну забудову та історичний статус багатьох територій. Саме тому використання вже існуючих підземних просторів виглядає одним із найреалістичніших варіантів вирішення проблеми.

    Разом із тим реалізація такого проєкту може виявитися складною через структуру власності комплексу. Значна частина приміщень «Метрограду» перебуває у приватній власності або використовується на правах оренди, тому будь-які зміни вимагатимуть пошуку правових механізмів та узгодження з власниками.

    У міській владі запевняють, що під час розгляду питання враховуватимуться інтереси територіальної громади, чинна містобудівна документація, права власників приміщень та актуальні потреби столиці у сфері цивільного захисту.

    Наразі процес перебуває на стадії аналізу та вивчення можливих сценаріїв. Остаточні рішення щодо майбутнього «Метрограду» поки що не ухвалені. У разі їхнього прийняття КМДА та профільні комунальні служби обіцяють офіційно повідомити громадськість.

    Якщо проєкт буде реалізований, «Метроград» може стати одним із найбільших підземних паркінгів та укриттів у центрі Києва, що дозволить одночасно вирішити проблему нестачі паркомісць і посилити систему безпеки столиці в умовах війни.

  • «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    «Рятувальники не безсмертні»: у ДСНС назвали шокуючі втрати серед надзвичайників під час війни

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули вже 116 рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ще 622 співробітники ДСНС отримали поранення та травми під час виконання службових обов’язків.

    Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив генерал-майор служби цивільного захисту Андрій Хижняк.

    За його словами, міф про те, що працівники ДСНС працюють нібито «в безпечному тилу», не має нічого спільного з реальністю. Російські війська систематично атакують місця прильотів повторно, навмисно наражаючи на небезпеку рятувальників, медиків та інші екстрені служби, які прибувають на допомогу після ударів.

    «На жаль, рятувальники не безсмертні. На Полтавщині ми втратили трьох наших колег, травмовано 34. Загалом в Україні загинули 116 рятувальників, травмовано 622 рятувальника», — наголосив Хижняк.

    Особливо небезпечною залишається тактика так званих «подвійних ударів», яку активно використовує Росія. Після першої атаки на місце прибувають рятувальники, а через певний час ворог завдає повторного удару саме по району проведення рятувальної операції.

    За словами генерал-майора, це одна з найбільших загроз для працівників ДСНС.

    Окрім повторних атак, надзвичайники постійно ризикують життям через обвалення конструкцій будівель, пошкоджених ракетами чи дронами. Під час гасіння пожеж та розбору завалів конструкції можуть руйнуватися буквально в будь-який момент.

    «Серед найрозповсюдженіших небезпек — можливі обвалення конструкцій будівель, в які влучили ворожі ракети чи дрони. На жаль, були випадки, коли рятувальники гинули саме через руйнування будівель під час ліквідації пожеж», — зазначив Хижняк.

    Полтавщина, де працює сам генерал-майор, залишається одним із регіонів, які регулярно зазнають ударів по об’єктах критичної інфраструктури, нафтогазових підприємствах та енергетичних об’єктах. Саме під час ліквідації наслідків таких атак рятувальники часто опиняються під повторними ударами.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала атака росіян у ніч на 5 травня 2026 року по об’єкту газовидобування на Полтавщині. Тоді ворог завдав повторного удару вже після прибуття екстрених служб.

    Унаслідок атаки загинули четверо людей, серед яких — двоє співробітників ДСНС.

    Одним із загиблих став заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини Віктор Кузьменко, який мав звання Героя України. Під його керівництвом рятувальники проводили десятки надскладних операцій після російських обстрілів, зокрема після удару по Полтаві у 2024 році, коли вдалося врятувати 17 людей.

    Другим загиблим став пожежний-рятувальник Дмитро Скриль, який понад 20 років працював у службі та спеціалізувався на ліквідації масштабних пожеж на нафтогазових об’єктах.

    У ДСНС наголошують, що війна суттєво змінила характер роботи українських рятувальників. Якщо раніше головними викликами були техногенні аварії чи природні катастрофи, то тепер працівники служби фактично працюють у бойових умовах — під загрозою ракетних атак, дронів та обстрілів.

    Попри це, підрозділи ДСНС продовжують працювати у надзвичайно складних умовах по всій країні. Рятувальники першими прибувають на місця ударів, гасять пожежі після атак по енергетичних об’єктах, дістають людей з-під завалів та ліквідовують наслідки ударів по цивільній інфраструктурі.

    Окремо в службі зазначають, що після масованих атак на об’єкти паливно-енергетичного комплексу українські надзвичайники навчилися значно швидше локалізовувати масштабні пожежі, ніж це вдавалося російським службам у схожих ситуаціях.

    Водночас у ДСНС визнають: із посиленням російських атак ризики для рятувальників лише зростають.

  • У Києві запускають хвилину мовчання через гучномовці

    У Києві запускають хвилину мовчання через гучномовці

    У Києві завершують тестування міської системи оповіщення, яка щодня о 9:00 транслюватиме хвилину мовчання через гучномовці у публічних просторах. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації, наголосивши, що ініціатива покликана зробити вшанування загиблих під час війни невід’ємною частиною життя столиці.

    Як зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, у місті прагнуть, щоб хвилина мовчання стала не формальністю, а усвідомленим щоденним ритуалом пам’яті. За її словами, йдеться про вшанування як українських військових, так і цивільних, які загинули внаслідок російської агресії. У міській адміністрації підкреслюють, що така практика має не лише символічне, а й суспільне значення — вона формує культуру пам’яті, солідарності та вдячності.

    Система працює в тестовому режимі з 13 квітня. Щоранку о 9:00 в окремих частинах міста транслюється коротке голосове повідомлення, яке інформує про початок хвилини мовчання. Після цього звучить відповідний сигнал або настає тиша, що має спонукати людей зупинитися хоча б на мить і вшанувати пам’ять загиблих.

    Наразі до системи вже підключено понад 400 точок оповіщення. Йдеться про гучномовці, встановлені на центральних вулицях, у місцях масового скупчення людей, біля транспортних вузлів, на зупинках громадського транспорту, у парках та інших публічних просторах. У КМДА зазначають, що охоплення поступово розширюватиметься, оскільки триває технічна модернізація міської інфраструктури оповіщення.

    У міській владі звертають увагу, що впровадження цієї системи є частиною ширшого процесу оновлення засобів цивільного захисту та інформування населення. Паралельно модернізуються інші елементи системи оповіщення, які використовуються під час повітряних тривог та надзвичайних ситуацій. Таким чином, нова функція — оголошення хвилини мовчання — інтегрується в уже наявну інфраструктуру.

    За словами Ганни Старостенко, під час тестування вже помітна позитивна реакція мешканців: дедалі більше людей зупиняються під час сигналу, припиняють рух або розмови. У КМДА розраховують, що з часом ця практика стане звичною і сприйматиметься як природна частина міського ритму.

    Запровадження щоденної хвилини мовчання також пов’язане з рішенням на загальнонаціональному рівні. Раніше президент України Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює проведення хвилини мовчання щодня о 9:00 по всій країні. Відповідно до цього документа, органи місцевого самоврядування мають забезпечити її організацію на своїх територіях, використовуючи доступні технічні засоби.

    У цьому контексті Київ став одним із перших міст, де реалізацію ініціативи перевели у системний формат із використанням міської інфраструктури оповіщення. Очікується, що після завершення тестування система працюватиме на постійній основі, а кількість точок трансляції буде збільшуватися, щоб охопити максимальну частину міста.

    У КМДА наголошують, що хвилина мовчання — це не лише про пам’ять, а й про усвідомлення ціни свободи та незалежності. Вона покликана нагадувати мешканцям про втрати, яких зазнала країна, і водночас об’єднувати суспільство навколо спільних цінностей. Саме тому міська влада розглядає цю ініціативу як важливий елемент формування громадянської свідомості в умовах війни.